України, який на день обрання досяг сорока років, володіє державною мо-

Вою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та про-

Тягом останніх п’ять років проживає в Україні. Не може бути призначе-

Но Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо

Ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Пропозиції щодо кандидатур (и) на посаду Уповноваженого вносять

Голова Верховної Ради України або не менше чверті народних депутатів

України від конституційного складу парламенту. Голосування проводить-

Ся під час пленарних засідань. Призначеним вважається той кандидат, за

Якого проголосувала більшість народних депутатів від конституційного

Складу Верховної Ради України, про що приймається постанова. Повно-

Важення Уповноваженого починаються з моменту складення присяги на

Пленарному засіданні парламенту.

Для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секре'

Таріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печат-

Ку встановленого зразка. Структура секретаріату, розподіл обов’язків та

інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням

Про секретаріат. Призначення та звільнення працівників секретаріату

Здійснюються Уповноваженим. На сьогодні секретаріат Уповноважено-

Го Верховної Ради України з прав людини складається із таких підроз-

Ділів: керівник секретаріату та його заступник; перший помічник Упов-

Новаженого; консультативна рада (створюється з осіб, що мають досвід

Роботи в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина з метою

Надання консультаційної підтримки, проведення наукових досліджень,

Вивчення пропозицій щодо поліпшення стану захисту прав і свобод

людини і громадянина); секретар консультативної ради; департаменти;

Управління, відділи; інші працівники секретаріату.

Уповноважений розробляє, подає на затвердження Верховної Ради

України кошторис своїх витрат. Фінансування його діяльності прова-

Диться за рахунок Державного бюджету України. Зокрема, в Державному

Бюджеті України на 2004 рік на здійснення парламентського контролю

За додержанням конституційних прав і свобод людини було виділено

Тис. грн.1 Верховна Рада України, органи виконавчої влади та ор-

Додаток № 3 до Закону України від 17 червня 2004 року № 1801-IV «Про вне-

сення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”» //

Президентський вісник. – 2004. – № 24. – 20 серпня.

Гани місцевого самоврядування створюють необхідні умови для діяль-

Ності Уповноваженого. У межах виділених коштів Уповноважений має

Право призначати своїх представників, організація діяльності та межі

Повноважень яких регулюються спеціальним Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1999

Року № 2164 «Про забезпечення діяльності Уповноваженого Верхов-

Ної Ради України з прав людини та його секретаріату» встановлено,

Що за умовами матеріально-побутового, медичного, санаторно-ку-

Рортного та транспортного обслуговування, забезпечення засобами

Зв’язку він прирівнюється до Голови Конституційного Суду України,

А його представники та керівник секретаріату — до членів Кабінету

Міністрів України.

Діяльність Уповноваженого здійснюється в таких організаційних

Формах: персональна робота зі зверненнями громадян та їх індивіду-

Альний прийом; зустрічі з керівниками органів державної влади та

Органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підпри-

Ємств, установ, організацій; участь у засіданнях органів державної

Влади, колегії прокуратури України та інших органів; відвідуван-

Ня органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор-

Ганізацій, участь у їх засіданнях; відвідування місць тримання затри-

Маних, попереднього ув’язнення, установ відбування покарань та

примусового лікування і перевиховання; участь у судових засіданнях;

Участь у науково-практичних конференціях; прес-конференції,

Інтерв’ю.

Серед правових форм діяльності Уповноваженого пріоритетне місце

Посідають контрольна і правозастосовча. Установча та нормотворча

Форми стосуються лише внутрішньоорганізаційних питань діяльності

Уповноваженого та його секретаріату, а інтерпретаційна форма не засто-

Совується. Актами реагування Уповноваженого щодо порушень поло-

Жень Конституції, законів України, міжнародних договорів України сто-

Совно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання

Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної вла-

Ди, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, уста-

Нов, організацій та їх посадових і службових осіб.

На практиці поряд з поданням та конституційним поданням Упов-

Новажений з прав людини використовує й інші, не передбачені законом

Форми впливу на посадових осіб, що порушили права людини. До їх

Числа слід віднести оприлюднення заяв, звернень Уповноваженого з

Прав людини, надсилання відкритих листів до вищих органів держав-

Ної влади та їх посадових осіб1.

Див.: Марцеляк О. В. Інститут омбудсмана: теорія і практика: Моно-

Графія. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 417.

Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про

Порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує трьома

Шляхами: 1) за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без гро-

Мадянства чи їх представників; 2) за зверненнями народних депутатів

України; 3) за власною ініціативою. Щоденно до Уповноваженого звер-

Тається 50–70 осіб1. З 14 квітня 1998 року (дня обрання Ніни Карпачо-

Вої омбудсманом) по 23 вересня 2003 року Уповноважений отримав по-

Над 305 тисяч звернень2.

Див.: Карпачова Н. І. Народний правозахисник завжди в опозиції до вла-

Ди: Інтерв’ю // Голос України. – 1998. – 26 вересня.

Див.: Ніна Карпачова: «Я залишаюся поза політикою» // Голос України.

– 2003. – № 178 (3178). – 23 вересня.

Глава 6

Організація роботи

Народних депутатів України

Організація підготовки і проведення виборів

Народних депутатів України

Чинний Закон «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовт-

Ня 2001 року закріплює змішану (мажоритарно-пропорційну) систему

Виборів до парламенту. Однак 25 березня 2004 року був прийнятий но-

Вий Закон «Про вибори народних депутатів України», який встановив

Виключно пропорційну виборчу систему. Цей закон набирає чинності

З 1 жовтня 2005 року, однак саме згідно з його положеннями будуть про-

Водитися чергові вибори до Верховної Ради України.

Закон «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004

Року передбачає, що депутати обираються за виборчими списками кан-

Дидатів від політичних партій, виборчих блоків у багатомандатному за-

Гальнодержавному виборчому окрузі. Вибори здійснюються на основі

Загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо-

Сування.

Законодавством встановлено два види парламентських виборів: чер-

Гові та позачергові. Чергові вибори депутатів проводяться у зв’язку із

Закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради

України, а позачергові — призначаються Президентом в порядку, вста-

Новленому Конституцією України, і проводяться в період шістдесяти

Днів з дня опублікування указу глави держави про дострокове припи-

Нення повноважень парламенту.

Відповідно до ст. 11 Закону «Про вибори народних депутатів України»

Від 25 березня 2004 року, виборчий процес включає такі етапи: 1) скла-

Дання списків виборців; 2) утворення територіальних виборчих ок-

ругів; 3) утворення виборчих дільниць; 4) утворення виборчих комісій;

Висування та реєстрація кандидатів у депутати; 6) проведення пере-

Двиборної агітації; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та

Встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів ви-

Борів депутатів. Завершується виборчий процес офіційним оприлюд-

Ненням ЦВК результатів виборів народних депутатів.

Порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів

Здійснюють державні органи спеціальної компетенції — виборчі комісії.

Законодавством встановлена трьохрівнева система виборчих комісій:

Центральна виборча комісія (ЦВК), територіальні й дільничні виборчі

Комісії.

Організація, підготовка та проведення виборів народних депутатів