І місцевого самоврядування в Україні

Правова основа являє собою сукупність правових норм, що регулю-

ють суспільні відносини, які виникають у процесі організації й функ-

ціонування органів публічної влади, закріплюють елементи їх орга-

нізації і діяльності. Норми, що становлять правову основу організації та

діяльності органів публічної влади, наповнені єдиним юридичним

змістом, але можуть бути диференційовані й за іншими ознаками.

У зв’язку з комплексністю й багатоаспектністю відносин, що вини-

кають у процесі організації й функціонування органів публічної влади,

норми, спрямовані на їх врегулювання, є різноманітними і за галузевою

належністю можуть бути віднесені до конституційних, адміністратив-

них, фінансових, цивільних, трудових, муніципальних тощо. За роллю

в механізмі реалізації функцій та повноважень органів публічної влади ці

норми поділяються на матеріальні та процесуальні. Матеріальні норми

закріплюють призначення і міру можливої й необхідної поведінки ор-

ганів публічної влади, їх структурних підрозділів та посадових і службо-

вих осіб у владних правовідносинах. Процесуальні норми визначають

юридичну процедуру, порядок і умови реалізації передбачених ма-

теріальними нормами функцій і повноважень, надаючи цій процедурі

правової і частково організаційної форми.

Правові норми регламентують фактично всі елементи організації

роботи органів публічної влади, починаючи від визначення загальних

принципів до форм і методів їх владної діяльності. Вони закріплені в

нормативних актах різної юридичної сили — від Конституції та законів

України до підзаконних актів. Правова основа діяльності органів

публічної влади не обмежується нормами актів національного законо-

давства, а включає й міжнародно-правові норми, кількість яких дедалі

збільшується разом з посиленням інтегрованості України у світове

співтовариство. Наприклад, правову основу організації і діяльності цент-

ральних органів виконавчої влади становлять норми Конституції Укра-

їни, законів України, указів Президента України «Про систему цент-

64

ральних органів виконавчої влади», «Про зміни у структурі центральних

органів виконавчої влади», «Про Загальне положення про міністерство,

інший центральний орган державної виконавчої влади в Україні», поста-

нов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення

про урядовий орган державного управління», «Про затвердження Поряд-

ку спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої

влади через відповідних міністрів», а також норми організаційно-правових

актів самих центральних органів виконавчої влади.

У процесі деталізації правового регулювання організації роботи ор-

ганів публічної влади відбувається подальша диференціація правових

норм за системно-структурною ознакою: формуються блоки правових

норм, що регулюють організацію роботи керівництва, посадових, служ-

бових осіб, допоміжного персоналу відповідних органів. З ускладнен-

ням юридичних процедур виокремлюються блоки норм, що регулюють

окремі провадження та стадії прийняття владних рішень.

При визначенні правової основи організації й діяльності конкрет-

ного органу державної влади, органу влади Автономної Республіки

Крим, органу місцевого самоврядування слід враховувати період дії

правового акта, оскільки акти, що втратили юридичну силу, мають

цінність при характеристиці еволюції правової основи органу публічної

влади. Крім того, потрібно мати на увазі, що правову основу можуть

становити норми як правових актів в цілому (наприклад, статутних за-

конів «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядуван-

ня в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» та ін.), так і норми,

що містяться в окремих статтях, чи окремі положення правових актів

(наприклад, положення галузевих законів «Про основи містобудуван-

ня», «Про транспорт», «Про зайнятість населення» встановлюють пов-

новаження органів місцевого самоврядування в певних сферах су-

спільного життя).

Матеріальна і фінансова основи організації та діяльності

Органів державної влади, органів влади Автономної

Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні

Матеріально'фінансова основа — це майно та грошові кошти, що

Використовують органи публічної влади в поточній діяльності, при

Здійсненні своїх функцій і повноважень. Матеріально-фінансова основа

Органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та

Місцевого самоврядування в Україні має як спільні, так і відмінні риси.

Для матеріально-фінансової основи всіх органів публічної влади в Україні

Характерні такі риси.

Первинними суб’єктами права власності на об’єкти, що становлять

Матеріально-фінансову основу будь-яких органів публічної влади в

Україні, є колективні суб’єкти — Український народ чи окремі тери-

Торіальні громади. Тому органи публічної влади лише виконують управ-

Ління цим майном від імені первинних суб’єктів.

Матеріальна основа діяльності всіх органів публічної влади скла-

Дається з природних ресурсів, а також рухомого і нерухомого майна.

Фінансова основа складається переважно з бюджетних коштів, тобто з

Тих фінансових ресурсів, які акумулюються і витрачаються згідно з вста-

Новленими нормативами. Головне джерело бюджетних надходжень — це

Податки і збори, сплата яких у порядку і розмірах, встановлених зако-

Ном, є конституційним обов’язком кожного.

Переважна більшість питань, пов’язаних з матеріально-фінансовою

Основою організації та діяльності органів публічної влади, визначається

Тільки законами України. Так, згідно зі ст. 92 Конституції, виключно за-

Конами України визначаються засади використання природних ресурсів,

Виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, ор-

Ганізації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку, правовий

Режим власності, засади зовнішньоекономічної діяльності, митної спра-

Ви. Крім того, виключно законами України встановлюється Державний

Бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування,

Податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошо-

вого, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти;

Порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон,

Що мають економічний режим, відмінний від загального.

В Україні застосовується виключно казначейська форма обслугову-

Вання усіх бюджетів (Державного бюджету України, бюджету Автоном-

ної Республіки Крим, місцевих бюджетів), що передбачає здійснення

Державним казначейством України та його територіальними органами:

Операцій з бюджетними коштами; 2) розрахунково-касового обслу-

Говування розпорядників бюджетних коштів; 3) контролю бюджетних

Повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та

Проведенні платежів; 4) бухгалтерського обліку та складання звітності

Про виконання відповідного бюджету (статті 48, 78 Бюджетного кодек-

Су України).

В Україні існує єдина бюджетна класифікація (Класифікація доходів

І видатків Державного та місцевих бюджетів України, затверджена на-

Казом Міністерства фінансів України № 35 від 16 липня 1992 року, з

Наступними змінами).

Водночас між матеріально-фінансовою основою діяльності органів

Державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місце-

Вого самоврядування існує низка відмінностей. Насамперед відріз-

Няється правовий статус об’єктів, що становлять матеріально-фінансову

Основу: для державних органів — це об’єкти загальнодержавної влас-

Ності, для органів влади Автономної Республіки Крим — це власність

Автономії, а для органів місцевого самоврядування — комунальна

Власність.

За чинним Цивільним кодексом України в державній власності є

Майно, в тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна; від

Імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно

Органи державної влади (ст. 327). У комунальній власності перебуває