Прийоми проведення рефлексії наприкінці уроку

Мета: дати учням можливість оцінити зміст і діяльність на уроці, вчите­леві — отримати зворотний зв'язок, який фіксує найбільш важливі для учнів моменти заняття.

Кількість учнів: до ЗО.

Необхідний час: від 5 до 10 хвилин.

Обладнання: не потребує.

І 29

Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМПТИЗЯЦії ЗНПНЬ

Порядок роботи:

Варіант 1. Рефлективна бесіда

Після окремих вправ і фрагментів уроку можна провести усне обгово­рення за питаннями: «З якою метою ми робили цю вправу?», «Які думки вона у вас викликала?», «Які почуття?», «Чому ви особисто навчилися?», «Чого б хотіли навчитися надалі?».

Варіант 2. Листи самооцінювання

І ЗО

Наприкінці уроку після інтерактивної діяльності учням пропонується за­повнити листи самооцінювання (див. табл. 5-7). Після цієї роботи вчитель може попросити кількох учнів прочитати свою оцінку та прокоментувати її, запитати, чого б вони хотіли навчитися на подальших уроках. Ці оцінки вчитель може врахувати на тематичному оцінюванні тощо.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

Варіант 3. Незакінчене речення

Незакінчене речення може бути усним і письмовим. Воно має пропону­вати учням підсумкові рефлективні формули, наприклад: «Для мене сьо­годні важливим було...», «Сьогодні я навчився...», «Мені хотілося надалі навчитися...»

Варіант 4. Есе

Наприкінці уроку учням пропонується написати коротке есе з чітким викладенням власної позиції або твір-п'ятихвилинку, у якому слід дати відповідь на основне питання уроку.

Якщо учні ще не знайомі з пропонованим видом діяльності, вчитель може підготувати зразок оформлення есе на окремому аркуші для кожного учня.

Зразок формату письмової роботи — есе

Ім'я:__________________________________________________________

Дата: _________________________________________________________

Тема: _________________________________________________________

1. Проблема, яку учень має розв'язати, наприклад: «Чи повинна ООН санкціонувати застосування сили, щоб зупинити світовий тероризм?»

2. Аргументи «за»

а)____________________________________________________________

б) ____________________________________________________________

в)____________________________________________________________

3. Аргументи «проти»

а)_____________________________________________________________

Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ УЗПГПЛЬНЕННЯ. СИСТЄМЯТИЗПШЇЗНРіНЬ

б) __________________________________________________________

в)____________________________________________________________

3. Висловте своє ставлення до проблеми у вигляді зрозумілого абзацу.

4. Продовжуйте писати есе (відповідь на питання) на решті місця на ар­куші. Пишіть розбірливо, розділяйте текст на абзаці. Пам'ятайте, що ви об­межені обсягом цього аркуша, тому плануйте висловлення заздалегідь.

Варіант 5. Бліц-дискусія

Наприкінці уроку проводиться коротка дискусія, що відбиває його тему. Наприклад, за такою схемою: «Спробуйте знайти в своєму житті прикла­ди.... Які думки, почуття це у вас викликало? Які викликає зараз? Як ви бу­дете реагувати на прояви... зараз? Яке значення мав для вас урок?».

Варіант 6. Одним словом

Наприкінці уроку вчитель вивішує аркуш паперу (формат А-1) і просить учнів відзначити те, що найбільше сподобалося їм на уроці: зміст, методи, атмосфера, власна діяльність, результати тощо.

Обраний момент учні мають назвати одним словом, що змістовно роз­кривало б зроблений вибір. Учитель фіксує це слово на папері і за не­обхідності просить учнів його прокоментувати.

Варіант 7. Потяг

На аркуші паперу вчитель малює потяг. Кожен вагон — це один розділ. На вагонах малюють віконця, що відповідають темам розділу. Назву вив­ченого розділу пишуть на паровозі.

Малюнок вивішується в класі, кожна тема вписується у віконце. Для кожного уроку вчитель готує невеличкі картки на кожного учня.

Наприкінці уроку (вивчення теми) вчитель пропонує кожному учневі зафіксувати на картках головні думки, ідеї, що сподобалось чи не сподо­балось на занятті. Потім картки прикріплюються у відповідне віконце ваго­ну.

Варіант 8. Мішень

Учні малюють у зошитах мішень (див. рис. 12). Три частини її заповнює учень (у кожній частині фіксується певний аспект уроку), а в четвертій оцінку виставляє вчитель.

Наприкінці уроку вчитель просить учнів виставити оцінки і здати зоши­ти. Перевіряючи зошити, він виставляє у своєму секторі оцінку учневі, за необхідності супроводжуючи її коментарем. Якщо оцінки учня та вчителя збігаються, можна перенести їх у журнал, якщо ні — відбувається процес погодження.

І 32

ПРИЙОМИ, МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

Варіант 9. Зарядка

Учитель пропонує учням встати в коло і дати оцінку окремим компонен­там уроку через виконання окремих рухів, а також висловити своє став­лення до того, що відбулося.

Рухи можуть бути такими:

• присісти — дуже низька оцінка, негативне ставлення;

• злегка присісти — невисока оцінка, байдуже ставлення;

• звичайна поза, руки вздовж тулуба — задовільна оцінка, спокійне ставлення;

• руки зігнуті в ліктях — гарна оцінка, позитивне ставлення;

• піднести руки догори, плескати в долоні — дуже висока оцінка, за­хоплення.

Учитель знайомить учнів з рухами, пояснюючи їхнє значення. Після цього він може називати окремі елементи уроку: зміст, методи, робота в групах, власна діяльність учня, діяльність учителя, а учні рухами вислов­люють свою оцінку та ставлення.

Варіант 10. Анкета-газета

Учням пропонується відобразити своє ставлення, дати оцінку уроку, навчального курсу, виховного заходу у вигляді дружніх карикатур, ма­люнків, поезій, невеличких текстів, побажань, пропозицій, зауважень, за­питань та ін. на великому аркуші паперу. Після того, як усі взяли участь у випуску газети, вона має бути вивішена у класі.

ПУСТИЙ СТІЛЕЦЬ

Мета: поглибити знання учнів з обговорюваної теми, звернути увагу на різноманітність думок і точок зору на запропоновану проблему, розвива­ти вміння учнів здійснювати вибір і аргументувати його.

Кількість учнів: до ЗО.

Необхідний час: до 20 хвилин.

І 33

Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ УЗАГАЛЬНЕННЯ. СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Обладнання: 4 аркуші паперу з написаними твердженнями. Розташу­вання меблів у формі «Коло».

Порядок роботи:

Крок 1. Учитель обирає тему, готує 4 твердження, що представляють різні точки зору на обговорюване питання, і розставляє меблі у формі «Ко­ло». Кожне твердження він записує на окремому великому аркуші паперу й розміщує на підлозі, створюючи коло. Учні підводяться і, переходячи від аркуша до аркуша, знайомляться зі змістом тверджень. Потім кожен з них вибирає те твердження, з яким він погоджується, і сідає біля нього. Таким чином створюються малі групи для дискусії.

Крок 2. Кожна група протягом 10-15 хвилин обговорює зміст тверд­ження, фіксуючи аргументи, що підтверджують її вибір.

Крок 3. Після обговорення в малих групах перед кожною з них ставить­ся один стілець, на який сідає представник групи, щоб висловити спільно вироблену думку з обговорюваної теми й почати дискусію. Час виступу — 2-3 хвилини.

Завершивши виступ, він повертається до малої групи. Кожний учень може продовжити дискусію, висловлюючи свою думку, підтримуючи аргу­ментами позицію групи або підкреслюючи неточності попередніх висту­пів. Для того щоб включитися в обговорення, він повинен зайняти пустий стілець, що знаходиться перед його малою групою. Учасник може зайня­ти пустий стілець тільки один раз.

Крок 4. Учитель завершує дискусію за 5 хвилин до кінця уроку, щоб
підбити підсумки роботи груп і, якщо необхідно, виставити оцінки.
к',. ■}:-■ •. *. -; <■":•• р-ршліУ^рЩ:...&t?.i~ іЧ'КУ'

Додаткові міркування

Кількість тверджень не повинна перевищувати чотирьох. Якщо в учня виникли складності у визначенні своєї позиції, вчитель може запропо­нувати йому вибрати твердження, найближче до його переконань. При великій кількості учнів у малих групах і бажанні всіх членів команди бра­ти активну участь учитель може обмежувати час виступу представників команд.

СПІЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ

Мета: організувати глибоке обговорення проблемного або літератур­ного тексту.

Кількість учнів: від 8 до 20 (якщо в класі більше 20 учнів, то другій по­ловині учнів можна дати інше завдання, поки з першою половиною ви про­водитиме обговорення).

Необхідний час: від 25 до 45 хвилин.

Обладнання: текст, який учні мають можливість прочитати само­стійно.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

Порядок роботи:

Крок 1. Оберіть текст, що сприятиме дискусії. Він має допускати більше ніж одну інтерпретацію (тому не будь-який текст підійде) і порушувати цікаві проблеми.

Крок 2. Дайте учням можливість прочитати матеріал. Бажано, щоб во­ни прочитали текст двічі, перш ніж ви будете його обговорювати.

Крок 3. Підготуйте чотири або п'ять питань для обговорення. Це ма­ють бути «інтерпретаційні» питання, які повинні відповідати таким кри­теріям:

• Це мають бути реальні питання, на кшталт тих, які ставлять прияте­леві після перегляду фільму, що викликає неоднозначну реакцію.

• На такі питання є більш ніж одна обґрунтована відповідь (Це кри­терій, що сприяє дискусії. Якщо цей критерій не виконаний, то обго­ворення не стане справжньою дискусією).

• Питання мають бути сформульовані на основі тексту і передбачати обговорення різних його інтерпретацій, а не фантазії чи уявлення учнів.

Крок 4. Педагог записує перше питання на дошці та пропонує учням відповісти на нього.

Крок 5. Учитель просить учнів подумати над цим питанням, а потім ко­ротко записати свої відповіді. (Якщо учні дуже маленькі, і тому запис відповіді буде занадто трудомістким, учитель може сказати, що він пора­хує до 60, перш ніж попросити кого-небудь відповісти на запитання — так що весь цей час вони мають обмірковувати свою відповідь).

Крок 6. Учитель вислуховує відповіді учнів і викликає дискусію між учня­ми, вказуючи на розходження в тому, що вони говорять, і просить тих са­мих чи інших учнів детальніше зупинитися на розходженнях. Він може по­просити учнів підтримати свої ідеї посиланнями на текст або переформу-лювати свої ідеї більш зрозуміло.

Крок 7. Учитель заповнює таблицю відповідей. У цю таблицю внесені список імен учнів і короткі виклади відповіді кожного учня. Учитель веде цю таблицю, щоб показати свою повагу до думок учнів, уповільнити роз­мову, вести облік того, що було сказано, а також відзначати, хто брав участь в обговоренні, а хто — ні.

Крок 8. Коли обговорення якогось питання виявляється вичерпаним, слід прочитати вголос записані ним у таблицю короткі узагальнення ви­словлювань учнів. Потім педагог або один з учнів робить узагальнення всієї дискусії з цього питання.

Крок 9. Учитель може записати ще одне питання на дошці та продовжу­вати, як було описано вище. Але за бажанням учителя, коли дискусія вже зав'язалася, можна йти за учнями та продовжувати обговорювати проб­леми й питання, які вони порушують.

І 55

Розоїл V. ПРИЙОМИ і МЕТОДИ УЗАГАЛЬНЕННЯ. СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Крок 10. Педагог може оцінювати роботу учнів у процесі обговорення. Можна спостерігати за кожним учнем у процесі його участі в обговоренні й оцінювати якість цієї участі за допомогою таких параметрів:

• Чи охоче учень бере участь?

• Чи дає учень глибоку ґрунтовну відповідь?

• Чи може учень підкріпити свою відповідь доказами з тексту?

Додаткові міркування

«Метод спільного опитування» може привести до натхненних дискусій у класі. Коли учні читають цікавий текст, що викликає різну реакцію, ко­ли їм ставлять реальні питання (тобто такі питання, на які у вчителя немає заздалегідь готових «правильних» відповідей), коли пропонують дати різні відповіді, що відрізнятимуться одна від одної, і далі вести ди­скусію одне з одним — тоді це часто забезпечує глибоке мислення. Навіть коли вчитель використовує не всі кроки, описані нижче, окремі аспекти «методу спільного опитування» можуть сприяти поліпшенню об­говорень у класі.

Поради

Багато вчителів, навіть коли при проведенні обговорення тексту вони не використовують «Метод спільного опитування» цілком, застосовують його окремі аспекти. Наприклад, вони можуть попросити учнів записати ті ідеї, які вони хотіли б винести на обговорення, або ж ведуть записи висловлюваних учнями ідей під час обговорення; або намагаються зроби­ти так, щоб під час обговорення ідеї висловлювали учні, а не домінував учитель.

■ ТАК І НІ

Мета: розширення уявлень учнів про тему уроку; визначення власного ставлення, власної позиції щодо певних явищ і подій.

Кількість учнів: до ЗО.

Необхідний час: до 20 хвилин.

Обладнання: дві картки на кожного учня, на одній з яких написано «Так», на іншій — «Ні», годинник із секундною стрілкою. Меблі розставлені у формі «Коло».

Порядок роботи:

Крок 1. Учитель розставляє меблі, готує картки з написами «Так» і «Ні», формулює та записує для себе три твердження з теми уроку.

Учні сідають у коло, і кожен отримує дві картки: одна зі словом «Так», друга — «Ні».

Крок 2. Педагог зачитує учням одне твердження і дає їм час (1 -2 хвили­ни) для самостійного його осмислення. Після чого кожен учасник дискусії

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

вибирає й показує картку, що означає згоду або незгоду з озвученим твердженням. Коли всі учасники зробили свій вибір, педагог пропонує двом учням з протилежними думками навести аргументи на захист своїх позицій.

Крок 3. При великій кількості учнів у групі досить складно створити умо­ви для однакової активності всіх учасників, особливо тих, які частіше пе­ребувають у ролі спостерігачів. У таких випадках найбільш ефективною буде організація дискусії в підгрупах. Методи «Торнадо» і «Пустий стілець» дозволяють учням спочатку обговорити проблему в підгрупі, висловити свою думку, представити її всій групі й почути іншу позицію.

Потім їхні висловлювання можуть доповнити інші учні.

Додаткові міркування

• Необхідно заохочувати учнів висловлюватися, особливо якщо цей метод проводиться вперше.

• Учитель може наводити аргументи на захист однієї з позицій, ініціювати дискусію в тому випадку, якщо всі учні зробили однаковий вибір;

• Тверджень не має бути багато. Оптимальний варіант — три.

ТОРНАДО

Мета: розвиток умінь наводити аргументи на захист своєї позиції, ста­вити питання й відповідати на них; формування культури ведення дискусії та вмінь взаємодіяти в групі, набуття досвіду підготовки повідомлення й виступу.

Кількість учнів: до ЗО.

Необхідний час: до ЗО хвилин.

Обладнання: розташування меблів у формі «Дискусійний клуб»: по два столи поруч.

Порядок роботи:

Крок 1. На початку заняття вчитель об'єднує учнів у три (або більше) малі групи та пояснює норми й критерії оцінки роботи в групах, послі­довність проведення дискусії.

Метод передбачає кілька етапів. За виконання кожного етапу учням нараховуються бали (зазвичай шкала оцінок відповідає кількості груп, що беруть участь у дискусії: три групи оцінюються за трибальною шкалою). Учитель виставляє бали, відзначаючи яскраві виступи учнів на захист своєї позиції, фіксуючи цікаві думки, запитання, добре аргументовані відповіді.

Крок 2. Протягом 1-2 хвилин усі групи вибирають собі лідерів, приду­мують назву та девіз. Протягом презентації вчитель фіксує на дошці (ар­куші паперу) назви груп.

Розділ V. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ УЗАГАЛЬНЕННЯ. СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Крок 3. Педагог пропонує протягом 1 хвилини навчитися вимовляти скоромовку (одна для всіх груп) всією малою групою.

Крок 4. Учитель повідомляє тему обговорення та формулює тверджен­ня, навколо якого розгортатиметься дискусія. Потім він пропонує одній групі навести аргументи на захист твердження, іншій — спробувати його спростувати. Після уточнення завдання ці групи протягом 10 хвилин готу­ють невеликий усний виступ.

Завданням третьої групи є формулювання 10 запитань (по 5 кожній малій групі) з метою уточнення та прояснення позицій перших двох груп.

Крок 5. Презентація результатів роботи малих груп проходить за такою схемою:

1. Виступає доповідач групи, що наводила аргументи на захист тверд­ження.

2. Представники третьої групи ставлять 5 запитань. На підготовку кож­ної відповіді групі, що виступила, дається ЗО секунд. Тут набуває чин­ності ще одне правило: один учень з третьої групи може задати тіль­ки одне запитання команді, що відповідає. У підготовці відповіді бе­ре участь уся група, але кожен учень має право представити відпо­відь тільки на одне запитання. Доповідач бере участь в обговоренні відповідей на запитання, але не відповідає на них. Це правило діє та­кож на п'ятому кроці презентації.

3. Учитель оцінює виступ доповідача й відповіді на питання третьої гру­пи, виставляючи дві оцінки.

4. Виступає доповідач групи, що спростовувала запропоноване тверд­ження.

5. Представники третьої групи ставлять 5 запитань.

6. Педагог оцінює виступ доповідача, відповіді на запитання третьої групи, виставляючи дві оцінки.

7. Учитель оцінює роботу третьої групи, виставляючи оцінки за кожний блок запитань.

Крок 6. Завершення дискусії, підбиття педагогом підсумків групової роботи.

Додаткові міркування

Клас із 25 і більше учнів учитель об'єднує у 4 групи, дві з яких будуть працювати над текстом, а інші — готувати та ставити запитання.

ЧОТИРИ ПОГЛЯДИ

Мета: розвиток уміння здійснювати самостійний вибір і аргументувати обрану позицію. Цей метод можна також використовувати з метою конт­ролю знань учнів.

Кількість учнів: до ЗО.

І 38

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ ТП ТЕХНОЛОГІЇ

Необхідний час: до 20 хвилин.

Обладнання: аркуші кольорового паперу (формат А-4), клейка стрічка. Меблі в аудиторії розставляються вздовж стін, щоб не заважати вільному пересуванню учнів.

Порядок роботи:

Крок 1. Виходячи з теми уроку, вчитель готує не більше 10 запитань, кожне з яких має чотири варіанти відповіді. У кутках класної кімнати роз­міщуються чотири картки різного кольору (жовтий, зелений, синій, черво­ний). Кожному кольору відповідатиме один з варіантів відповіді.

При підготовці запитань необхідно враховувати, що перше запитання має бути легким і сприяти розумінню учнями того, як працювати. Напри­клад, який колір вам найбільше подобається.

Крок 2. Учитель пропонує учням зібратися в центрі класу і вислухати перше запитання, обрати один з чотирьох варіантів відповіді та стати по­руч з карткою того кольору, що відповідає цьому варіанту.

Таким чином, у кутах кімнати утвориться кілька груп (від однієї до чоти­рьох), залежно від зробленого учнями вибору.

Крок 3. Подальша робота в групах може бути побудована за такими схемами на вибір учителя:

1. Учні в групах, що утворилися, відповідають на запитання: «Чому я ви­брав цей варіант?». Бажано, щоб висловилися всі. Після обговорен­ня один представник від кожної групи озвучує думку всієї групи.

2. Учні розміщуються в аудиторії так, щоб утворилося загальне коло й у той же час можна було визначити вибір кожного. У цьому випадку ар­гументація вибору відбувається індивідуально й для всього класу відразу.

Крок 4. Висловивши свої думки, учні повертаються в центр класу, й їм зачитується наступне питання.

Додаткові міркування

• комусь з учнів може не підійти жоден варіант відповіді, тоді йому варто запропонувати обрати відповідь, найближчу до його позиції;

• деяким учням з різних причин складно зробити самостійний вибір, тому їм можна запропонувати пояснити свій вибір.

І 39

ПЛФЯ6ІТНІ/1Й ПОКЯЖЧі/ІН