Один залишається / три йдуть

Мета: Метод кооперативного навчання, який використовується, щоб у ве­ликому за складом класі за короткий час багато учнів могли поділитися своїми ідеями. Перевагою цього методу є те (це об'єднує його з багатьма іншими ме­тодами кооперативного навчання), що на учнів покладається відповідальна роль — вони опиняються в ролі експертів, які надають інформацію іншим.

Кількість учнів: добре працює в групах з 4-5 чоловік. У класі може бу­ти будь-яка кількість таких груп.

Необхідний час: переходи учнів з групи в групу можна здійснювати за кілька секунд, коли учні до цього звикнуть, а відвідування нових груп по­винно займати не більш 5-6 хвилин.

Обладнання: інколи це можуть бути картки із завданнями або аркуші з фрагментами запланованого для читання тексту.

Порядок роботи:

Крок 1. Учні знаходяться у своїх «домашніх» групах з 4-5 осіб.

Крок 2. Учитель нумерує столи за ходом годинникової стрілки. Він та­кож просить учнів розрахуватися в кожній «домашній» групі від одного до чотирьох або п'яти.

Крок 3. Учням пропонується питання для обговорення або ставиться певне завдання.

Крок 4. Після того як вони попрацюють над завданням протягом, скажі­мо, 15 хвилин, учитель просить усіх учнів з номером «один» підвестися та перейти за наступний стіл: тобто від стола з номером «один» — за стіл «два»; від стола «два» — за стіл «три» тощо.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ ТГН ТЕХНОЛОГІЇ

Крок 5. Коли всі учні з номером «один» перейдуть за нові столи, учитель просить підвестися всіх з номером «два». їм треба перейти від стола з но­мером «один» за стіл «три», від стола «два» — за стіл «чотири» тощо. Учні з номером «три» переходять через два столи на третій від них, рахуючи від стола «один» — за стіл «чотири» і т. д. Учні з номером «чотири» або «п'ять» повинні залишитися за своїми початковими столами.

Крок 6. Учитель просить учнів, які прийшли за нові столи, провести інтерв'ю із членом первісної групи, який залишився за цим столом, й дізнатися в нього, як ця група відповіла на запитання. Вони ведуть записи та готуються доповісти про ці відповіді за своїм власним столом. Учень, який залишився за своїм власним столом, повинен якомога чіткіше пояс­нити відповіді своєї групи на це питання.

Крок 7. За 5-6 хвилин попросіть усіх повернутися за свої початкові сто­ли й доповісти, чого вони дізналися за іншими столами. У кожного учня має бути в розпорядженні три хвилини, щоб доповісти, що він дізнався.

Додаткові міркування

Завдання із застосуванням методу «Один залишаєтьсяДри йдуть» мо­же бути цікавим для учнів, оскільки воно дає їм можливість порухатися, поспілкуватися з іншими учнями. Учням подобається, коли в них беруть інтерв'ю, подобається розповідати друзям з «домашньої» групи про те, що вони дізналися при відвідуванні інших груп. Якщо цей метод викорис­товується правильно та добре організований, учні можуть навчитися пе­реходити на нові місця дуже швидко.

ПОЧЕРЕЖНІ ЗАПИТАННЯ

Мета: дозволяє значно підвищити ефективність читання складного тексту та засвоєння інформації.

Кількість учнів: з будь-яким складом класу.

Необхідний час: вимагає вдвічі більше часу, ніж просте читання текс­ту вголос.

Обладнання: один примірник тексту для кожної пари. іі

Порядок роботи:

Крок 1. Дайте учням текст для читання та заздалегідь вирішіть, які одиниці тексту будуть обговорюватися (Кожне речення? Кожен абзац? Кожна сторінка?).

Крок 2. Один партнер читає перший абзац уголос.

Крок 3. Інший партнер ставить запитання відносно змісту прочитаного. Його партнер намагається відповісти на них. Обидва партнери мають прагнути дійти спільної думки про гарну відповідь на це запитання.

Крок 4. Партнери в парі міняються ролями. Тепер партнер, який ставив запитання, читає вголос наступний абзац. Інший партнер ставить запи­тання так, як пояснено вище.

Розділ IV. ПРИЙОМИ і МЕТОДИ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ. НПВИЧОК

Поради

Ось приклади того, що ми маємо на увазі під «гарними запитаннями»:

Запитайте про основні ідеї («Що є найважливішим з того, про що гово­рить автор?»)

Намагайтеся прояснити деталі («Що, на твою думку, автор має на увазі під...? Який стосунок має ця ідея до головної теми?»)

Зробіть умовиводи («Як ти вважаєш, чому цей процес іде в такий спосіб?»)

Зв'яжіть те, що було сказано, з тим, про що далі піде мова в тексті («Що нам тепер необхідно дізнатись? Як ти вважаєш, про що далі говоритиме автор тексту?»)

- - т ',,' и, >'і.п.;\.,. ■ •"- >. ти* - w " і " - -* ь **

РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ

Мета: роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з інших технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивіду­альної роботи.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: від 5 хвилин.

Обладнання: це можуть бути картки із завданнями для кожної групи або аркуші з фрагментами тексту, який читають учні. Можна також приго­тувати кольорові позначки для об'єднання учнів у групи. Для презентації результатів групової роботи часто потрібні папір і маркери.

Порядок роботи:

Крок 1. Об'єднайте учнів у групи. Почніть із груп, що складаються з трьох учнів. П'ять-шість осіб — це оптимальна верхня межа для проведен­ня обговорення в рамках малої групи.

Крок 2. Запропонуйте учням пересісти по групах. Переконайтеся в то­му, що учні сидять по колу — «пліч-о-пліч, віч-на-віч«. Усі члени групи по­винні добре бачити один одного.

Крок 3. Повідомте (нагадайте) учнів про ролі, які вони повинні роз­поділити між собою і виконувати під час групової роботи:

Спікер, голова (керівник групи). Під час роботи групи він:

• зачитує завдання групі;

• організовує порядок виконання;

• пропонує учасникам групи висловитися по черзі;

• заохочує групу до роботи;

• підбиває підсумки роботи;

• визначає доповідача. Секретар. Під час роботи групи він:

• веде записи результатів роботи групи;

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ ТП ТЕХНОЛОГІЇ

• записи веде коротко й розбірливо;

• як член групи повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачеві.

Посередник. Під час роботи групи він:

• стежить за часом;

• заохочує групу до роботи.
Доповідач:

• чітко висловлює думку групи;

• доповідає про результати роботи групи.

Будьте уважні до запитань внутрішньогрупового керування. Забезпеч­те обов'язковий розподіл ролей у кожній групі демократичним шляхом.

Крок 4. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію (правила) щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більше однієї чи двох, навіть дуже чітких, інструкцій за один раз.

Крок 5. Коли групи працюють, слідкуйте за їхньою роботою та за часом. Надавайте групам необхідну допомогу і досить часу на виконання завдан­ня. Зупинившись біля визначеної групи, не відволікайте увагу на себе. По­думайте про свою роль у подібній ситуації. Подумайте, чим зайняти групи, які впораються із завданням раніше за інших.

Крок 6. Запропонуйте групам представити результати роботи. Важли­вими моментами групової роботи є опрацювання змісту та представлення групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети на­вчання можливі різні варіанти організації роботи груп. Вони описані нижче.

Крок 7. Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною і чого во­ни навчилися. Використайте їхні ідеї наступного разу. Прокоментуйте ро­боту груп з точки зору її навчальних результатів і питань організації проце­дури групової діяльності.

Додаткові міркування

Готуючи групову роботу, обов'язково подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля.

Будьте готові до підвищеного шуму, характерного для методу спільно­го навчання.

РОБОТА В ПАРАХ Мета: можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. Крім того, техноло­гія сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критич­ного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучу­вати свої думки перед класом.

Розділ IV. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНЯНЬ. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ. НР6ИЧОК

Кількість учнів: з будь-яким складом класу. Необхідний час: від 1-2 хвилин. Обладнання: не потребує.

Порядок роботи:

Крок 1. Запропонуйте учням завдання, поставте питання для невелич­кої дискусії, аналізу ситуації, виконання пізнавального завдання. Після по­яснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

Крок 2. Об'єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюва­тися першим, і попросіть обговорити свої ідеї одне з одним. Краще відра­зу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають до­сягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

Крок 3. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє резуль­тати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За по­треби це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Додаткові міркування

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, котрі за інших умов потребують великих витрат часу. Серед них можна назвати такі:

• обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ;

• узяти інтерв'ю та визначити ставлення партнера до заданого читан­ня, лекції, відео, чи іншої навчальної діяльності;

• зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного.

• підбити підсумок уроку чи серії уроків з теми;

• розробити разом запитання до викладача;

• разом проаналізувати проблему, вправу чи експеримент;

• протестувати один одного;

• дати відповіді на запитання вчителя;

• порівняти записи, зроблені в класі.

РОЛІ В ГРУПОВОМУ НАВЧАННІ

Мета: Робота в малих групах при кооперативному навчанні є більш ефективною, якщо учні одержують певні ролі в межах групи. Цей прийом дозволяє спеціально відпрацювати ролі, що можуть бути й такими, які на­звані в попередньому методі, або такими, як рекомендовано нижче.

Ці ролі виконуються по черзі — для того щоб у кожного учня було бага­то можливостей здобути практичні навички виконання кожної ролі. У своїй сукупності ці ролі, описані нижче, є доповненням до вмінь і навичок, не­обхідних для успішної роботи в групі.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ ТП ТЕХНОЛОГІЇ

Кількість учнів: Ролі при роботі в малих групах можна представити всьому класу, а випробувати на практиці, коли учні працюють у постійних групах і в групах, що створюються на уроці залежно від мети навчання.

Необхідний час: від 5 хвилин.

Обладнання: немає потреби в спеціальних матеріалах для того, щоб представити ролі для роботи в малих групах.

Порядок роботи:

Крок 1. Представте учням такі ролі:

Голова. Цей учень ставить перед групою завдання.

Перевіряючий. Цей учень стежить за тим, щоб кожен у групі розумів завдання, що потрібно виконати, й дотримувався його.

Спостерігач за часом. Стежить за часом, виділеним для виконання зав­дання, і за тим, щоб кожен член групи не виходив за рамки відведеного йому часу.

Заохочувач. Заохочує інших відповідати, хвалить їх за гарні ідеї та про­сить доповнювати сказане.

Доповідач. Доповідає всьому класу те, що було зроблено у процесі ро­боти малої групи.

Крок 2. Пояснюйте за один раз тільки одну роль. Опишіть роль. Проде­монструйте учням, як її виконувати.

Крок 3. Попросіть кількох учнів продемонструвати, як вони розуміють цю роль, і внесіть виправлення й пояснення, якщо це необхідно.

Крок 4. Після того як учні зрозуміють усі ролі, попросіть учнів у малих групах розрахуватися від одного до чотирьох або п'яти. Призначте учням ролі відповідно до їх номерів.

Крок 5. Поясніть, що роль доповідача буде призначена пізніше, тому всі мають уважно слухати, оскільки може виявитися так, що саме вам дове­деться виконувати цю роль.

Додаткові міркування

Ролі в малих групах розподіляються для того, щоб дати кожному учню можливість ясно зрозуміти його внесок в успіх групи. Виконання цих ро­лей сприяє тому, щоб згодом сформувати в кожного учня всі навички й ус­тановки, що дозволяють стати продуктивним членом групи, який уміє співпрацювати з іншими. Ці ролі також дозволяють здобути навички спів­робітництва, які є цінними самі по собі.

Важливо, щоб учитель надавав учням кожного разу іншу роль. Це мож­на зробити так, щоб зберегти ті самі номери, але давати цим номерам ін­ші ролі, коли учні беруть участь у груповій діяльності. Після того як учні по­працюють у кожній ролі, вони набувають навичок для більш повної участі в роботі групи. Кожна їхня роль дозволяє тренувати один з аспектів того, що має робити людина, яка вміє співпрацювати в групі.

Розоїл IV. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗДНЬ. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ. НРВИЧОК

РОЛІ ПІД ЧАС ОБГОВОРЕННЯ НА УРОКАХ З РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ⁴²

Мета: керування обговоренням у малих групах при вивченні різних предметів у конкретних предметних галузях, насамперед при вивченні лі­тератури. Усі учні обговорюють ту саму тему чи текст, проте, виступаючи в різних ролях, вони беруть участь в обговоренні, посідаючи різні позиції. Оскільки ролі відібрані для того, щоб відбивати різні аспекти розуміння, метод дозволяє учням цілеспрямовано навчитися цих аспектів, активно застосовуючи їх на практиці.

Кількість учнів: Ролі при роботі в малих групах можна представити всьому класові, а випробувати на практиці, коли учні працюють у постійних групах і в групах, що створюються на уроці залежно від мети навчання.

Необхідний час: 15-40 хвилин.

Обладнання: один примірник тексту для читання вголос, або примір­ники на кожного учня, якщо діти читають текст самостійно.

Порядок роботи:

Метод застосовується аналогічно попередньому. Перш ніж виконувати завдання із застосуванням цього методу, необхідно прочитати текст або представити учням матеріал. Крім того, вчителю варто відібрати кількість ролей відповідно до кількості учнів у «домашніх» групах. Ось кілька можли­вих ролей для використання методу на уроках з різних предметів.

Варіант 1. Ролі для уроку географії

Картограф — учень, який малює карту виучуваного регіону.

Історик — учень, який коротко розкриває історичне минуле регіону.

Геолог — учень, який описує форми земної поверхні, типи ґрунту та клі­мат цього регіону.

Економіст — учень, який розповідає про види економічної діяльності, якою там займаються люди, і пов'язує цю діяльність з формами земної поверхні.

Антрополог — учень, який розповідає про народ, який живе в цьому ре­гіоні, про його традиції та культуру.