Варіант 2. Ролі для уроку математики

Тлумач (той, хто інтерпретує завдання) — учень, який переформульо-вує завдання таким чином, щоб усі його зрозуміли.

Шукач — учень, який знаходить і позначає потрібні числа в завданні, що мають бути використані при його розв'язанні.

Обчислювач — учень, який формулює завдання в математичних термінах і керує іншими при його розв'язуванні.

Контролер —учень, який перевіряє всю роботу, щоб переконатися, що

все зроблено правильно. _____

—,—,—_------------------------

⁴² Це різновид технології «Ролі в груповому навчанні».

ПРИЙОМИ. МЕТОПИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

Зв'язковий — учень, який керує обговоренням, щоб знайти приклади інших завдань, котрі можуть бути вирішені аналогічним шляхом.

Додаткові міркування

Метод «Спеціальні ролі під час обговорення» — це стратегія, що допо­магає залучити учнів до процесу роботи. Вам необхідно уважно спостері­гати за групами, щоб переконатися, що обговорення йде на належній гли­бині й досить докладно, інакше учні можуть просто розповісти те, що вони знають, і на цьому завершити виконання своєї ролі. Завдання буде викона­не надто швидко й інші учні не цілком зрозуміють цей матеріал. Крім того, деякі групи завершать набагато раніше за інших. Як і у випадку застосуван­ня інших методів кооперативного навчання, щойно учні навчаться викону­вати це завдання, вони зможуть виконувати його ефективно.

РОЛЬОВА ГРА (РОЗІГРУВАННЯ СИТУАЦІЇ ЗА РОЛЯМИ)

Мета: визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід і почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкретних навичок, наприклад, безпечної поведінки в певній ситуації тощо.

Кількість учнів: до 35 осіб.

Необхідний час: 45-90 хвилин.

Обладнання: можна приготувати картки з текстами чи завданнями для груп або для кожного учня, за необхідності папір, маркери, таблички з на­звою місця, де розташовуються учні тощо.

Порядок роботи:

Крок 1. Учитель повинен попередньо спланувати роботу та підготуватися:

• сформулюйте проблему, яку буде ілюструвати рольова гра;

• спільно з учнями визначте кількісний склад учасників рольової гри та спостерігачів, а також подумайте, як доцільніше працювати над грою: усім класом чи одночасно кількома малими групами. Заохочуйте не­рішучих учнів до співучасті;

• надайте учням достатньо інформації, щоб вони могли переконливо виконувати свої ролі і одночасно вчитися;

• продумайте, як буде проходити рольова гра. Сценарій можна склас­ти у вигляді:

 

• розповіді, під час якої ведучий уводить усіх у суть справи, а решта учнів озвучують її, розкриваючи зміст через ролі «своїх«персонажів;

• інсценізації, під час якої герої діють частково спонтанно, без підго­товлених діалогів, але відтворюють основну ідею інсценізації.

Крок 2. Підготуйте і потренуйте учнів. Дайте їм час на обдумування си­туацій своїх ролей. Якщо для проведення гри треба переставити меблі, зробіть це саме зараз.

Розділ IV. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ 3HRHb. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ. НПВИЧОЯ

Крок 3. Проведіть розігрування підготовленого сценарію. Забезпечте активну участь усього класу в проведенні гри принаймні в якості спосте­рігачів чи експертів з певними завданнями.

Крок 4. Після закінчення вправи учасниками та «спостерігачами»про-водиться ретельний і поглиблений аналіз набутого досвіду, їхніх думок та почуттів.

Крок 5. Подумайте про вихід дітей з ролей. Для цього проводиться детальне обговорення ситуації. Бажано, щоб кожен учасник відповів на запитання:

• Як ви почували себе в тій чи іншій ролі?

• Що подобалось під час гри, а що — ні?

• Чи бували ви самі в подібній ситуації?

• Чи була вирішена проблема? Чому? Як вона була вирішена?

• Яку іншу лінію поведінки можна було б вибрати?

• Чи доводилося вам потрапляти в подібну ситуацію?

• Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?

Додаткові міркування

Рольова гра імітує реальність призначенням учням ролей і наданням їм можливості діяти «наче насправді». Протягом рольової гри учні «розігру­ють за ролями» визначену проблему або ситуацію. Рольова гра потребує ретельної підготовки. Початкові вправи мають бути простими з наступним ускладненням. Наприклад, можна почати з читання текстів «за ролями», формулювання коротких висловлень або відповідей від імені історичної особи, природного явища, конкретного предмета, тварини.

Кожна особа в рольовій грі має чітко знати зміст її ролі та мету рольової гри взагалі.

Розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями допоможе учням виробити власне ставлення до неї, набути досвід шляхом гри, сприяє роз­витку уяви та навичок критичного мислення, вихованню здатності знахо­дити й розглядати альтернативні можливості дій, співчувати іншим.

Дуже важливим є розподіл рольової гри за часом. На пояснення умов припадає приблизно 10-15 %, на роботу в малих групах — 15-25 %, на презентацію й обговорення — 40-50 %, на підсумки — до 15 %.

Поради

Не чекайте відшліфованої гри від самого початку. Дайте учням можли­вість провести рольову гру й імітувати історичні та сучасні ситуації. Змі­нюйте види діяльності.

Такі вправи мають проводитися в обстановці довіри, щоб учні не почу­валися ніяково. Учні повинні розуміти, що реагувати можна по-різному. Практика допоможе учням почувати себе більш упевнено при проведенні таких вправ.

ПРИЙОМИ. МЕТОПИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

РОТАЦІЙНІ (ЗМІНЮВАНІ) ТРІЙКИ Мета: сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння. Кількість учнів: з будь-яким складом класу. Необхідний час: до ЗО хвилин. Обладнання: не потребує.

Порядок роботи:

Крок 1. Розробіть питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.

Крок 2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку праворуч і трійку ліворуч. Разом усі трійки мають утворити коло.

Крок 3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

Крок 4. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахувати­ся від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годин­никовою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постій­ними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

Крок 5. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями.

РУЧКИ ВСЕРЕДИНІ

Мета: допомагає навчити учнів розподіляти час, відведений для робо­ти групою, більш рівномірно на всіх членів групи.

Кількість учнів: найкраще працює в малих групах від трьох до десяти учнів.

Необхідний час: використовується одночасно з якоюсь іншою нав­чальною діяльністю, яку учні виконують, співпрацюючи в малих групах.

Обладнання: ніяких особливих матеріалів не потрібно — крім того, щоб у кожного учня були олівець або ручка.

Порядок роботи:

Крок 1. Коли учні починають висловлювати свої ідеї (у навчальній малій групі, що складається з 3-7 членів), кожен учень, висловившись, кладе свою ручку або олівець у центр стола, за яким сидить група — щоб відзна­чити, що він зробив свій внесок у загальну роботу.

Крок 2. Поклавши ручку, цей учень уже не має права висловлюватися, доки всі інші учні не покладуть свої ручки в центр стола. Усі члени групи рівні у своїй можливості висловлюватися, і ніхто не має права домінувати.

Розділ IV. ПРИЙОМИ 1 МЕТОПИ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ 3HRHb. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ, НАВИЧОК

КрокЗ. Учень, який не висловився і якому нічого додати в цей момент, має право сказати «Пропускаю», кладучи свою ручку або олівець у центр стола.

Крок 4. У будь-який момент учитель може підійти до групи, вибрати ручку на столі й запитати, який внесок зробив власник цієї ручки.

Додаткові міркування

При роботі в малих групах буває так, що під час обговорення домінує один учень. За таких умов іншим учням важко зробити свій внесок у гру­пову роботу. Метод «Ручки всередині» покликаний сприяти тому, щоб у всіх учнів була можливість брати участь у навчальній діяльності при роботі в групі, а також стимулювати вчителя для запитань до окремих учнів про їхній внесок у роботу групи.

Поради

Коли учні обговорюють питання в малій групі, корисними є прийоми, що допомагають домогтися того, щоб брали участь усі — наприклад, можна попросити учнів передавати якійсь предмет (камінчик, маленький м'яч) від мовця до мовця. Має право говорити тільки той учень, який три­має в руках цей предмет.