Й організації комунікації учнів

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Створення плідної конструктивної атмосфери у стосунках учасників пе­дагогічної взаємодії, встановлення між ними багатоаспектної змістовної комунікації — важливі умови оптимального розвитку учнів у педагогічному процесі. Реалізація цих умов означає, що учні почуватимуться досить вільно, щоб відповідати на питання, ставити нові питання й висловлювати власні думки, не боячись, що вони будуть «виглядати нерозумними». Це також означає, що в них буде бажання працювати разом і надавати один одному підтримку при виконанні навчальних завдань. Саме з цього варто починати педагогічну взаємодію (на уроці, занятті, позакласному заході).

Призначення прийомів і методів цієї групи — насамперед розвиток по­зитивної мотивації в наступній діяльності, взаємодія, розвиток спектру позитивних емоцій і почуттів стосовно процесу навчання і предмета, пси­хологічне розвантаження учнів, згуртування колективу класу.

Корисно розпочати навчальний рік, семестр із серії таких прийомів для розігріву, щоб допомогти «розколоти лід» у відносинах між учнями, які ще недостатньо добре знають один одного. Такі прийоми та методи часто так і називають «криголамами». Учитель має періодично повторювати їх про­тягом шкільного року. Коли учні спільно працюють у малих групах, педаго­гові варто частіше використовувати спеціальні прийоми, що згуртовують групи (щонайменше кілька разів на тиждень) — особливо в ті моменти, коли формуються нові групи, а їхні члени ще недостатньо знають один од­ного. Деякі з прийомів, наприклад, прийняття правил чи розподіл ролей, відіграють певну дисціплінуючу роль, допомагають організувати та струк-турувати процес навчання.

Для початку ми рекомендуємо вам спробувати наведені нижче прийо­ми та методи. Намагайтеся збільшити їхню кількість, запитуючи інших пе­дагогів, які криголами застосовують вони.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ ТП ТЕХНОЛОГІЇ

Деякі прийоми краще виконувати в групах з 20 учнів або менше. Оскільки часто кількість учнів у класі більша, можна спробувати виконува­ти їх одночасно в кількох малих групах. Ви можете пояснити прийом всьо­му класу, а потім запропонувати учням виконати його в малих групах. Якщо дозволяє погода, відповідні вправи добре проводити на свіжому повітрі, де більше місця для їхнього виконання.

ПРИЙОМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

АКТИВНЕ СЛУХАННЯ

Мета: сформувати навички активного слухання та висловлювання власних думок. За допомогою цієї вправи можна акцентувати увагу учнів на важливості вдосконалення цих навичок для навчальної діяльності та життя. Розвиток цієї навички також є важливим для ефективного партнер­ства учнів під час групової чи парної роботи.

Кількість учнів: до ЗО.

Необхідний час: до 20 хвилин залежно від кількості учнів та обраного варіанту методу.

Обладнання: великий аркуш паперу, на якому написані основні прави­ла активного слухання.

1. Використовуйте:

A) мову тіла: Сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся
вперед, установіть контакт очима.

Б) звуки та жести заохочення: хитання головою, доброзичливу посміш­ку, слова «так-так», «м-м-м...» тощо.

B) уточнювальні запитання, що допомагають прояснити ситуацію, уточ­
нити дещо з того, що вже відомо. Наприклад, «Ви маєте на увазі, що...?»,
«А як щодо...?».

2. Не бажано під час активного слухання:

• давати поради;

• змінювати тему розмови;

• давати оцінки людині, яка говорить;

• перебивати;

• розповідати про власний досвід.

Порядок роботи:

Крок 1. Запитайте в учнів, які ознаки активного слухання їм відомі (коли ви можете сказати, що вас слухають; не слухають; чи завжди ви добре слухаєте своїх друзів, чого можна досягти шляхом активного слухання

Розділ II. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ РТМОСФЕРИ HRB4AHHR

тощо). Запропонуйте класові відповісти на такі запитання:

• Чому люди не слухають один одного?

• Як реагує людина, якщо вона відчуває, що її не слухають?

• Згадайте випадок, коли ви зрозуміли, що вас не чують. Що ви відчу­ли? Що ви зробили?

Крок 2. Запропонуйте учасникам та учасницям прочитати основні пра­вила активного слухання.

Поясніть, що правило відносно застосування уточнювальних запитань слід застосовувати обережно: коли людина дуже схвильована або роз­дратована, слід утриматися від будь-яких розмов включно з запитаннями уточнення.

Запитайте в учнів, чому не бажано вдаватися до дій, зазначених у пункті 2.

Крок 3. Об'єднайте учнів і учениць у пари. Запропонуйте першим но­мерам розповісти другим про щось приємне (наприклад, нещодавнє свято чи приємну несподіванку, що сталася в їхньому житті). Другі номери натомість мають активно слухати, демонструючи це мімікою, спонукальними вигуками тощо та намагаються запам'ятати якомога більше інформації. Далі другі номери розповідають те, що вони за­пам'ятали.

Крок 4. Потім учні й учениці міняються ролями.

Крок 5. Проведіть обговорення методу:

• що було легше: розповідати чи слухати? Чому?

• як ви себе відчували під час роботи?

• навіщо ми цього навчалися?

БАЖАНО. ОБОВ'ЯЗКОВО. НЕ МОЖНА²⁷

Мета: організувати учнів і створити можливості для успішної ефективної роботи, подолати побоювання деяких учнів щодо активної участі в занятті.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: від 10 до 45 хвилин.

Обладнання: великі аркуші паперу для малих груп, папір або до­шка та крейда, щоб вести записи, коли буде складатися й обговорю­ватися спільний варіант правил, а також великий аркуш паперу, на якому будуть згодом записані ці правила і постійно вивішені на видноті в класі.

Порядок роботи:

Крок 1. Об'єднайте учнів у малі групи. Кожна з груп отримує великий аркуш паперу і завдання: визначити норми поведінки в класі під час уроків, об'єднавши ці норми в три групи (по 4 в кожній): «У нашому класі бажано...» «У нашому класі обов'язково...», «У нашому класі не можна...»

²⁷ Методи «Бажано, обов'язково, не можна» і «Спільна угода» є варіантами складання пра­вил роботи в класі під час інтерактивної взаємодії.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ ТП ТЕХНОЛОГІЇ

Напрацьовані правила кожна група записує на свій аркуш. По завершенні всі групи презентують результати роботи.

Крок 2. Учитель пропонує знайти ті правила, які збіглися в усіх групах і виписати їх на окремий аркуш паперу. При цьому зміст і формулювання правил уточнюються й обговорюються.

Усі учні мають право доповнити список тими нормами, які були пропо­новані групами раніше, але не ввійшли до загального списку, або запро­понувати зняти якесь правило.

Крок 3. Після обговорення учні приймають правила шляхом голосування.

Додаткові міркування:

Якщо думки груп взагалі не збіглися, вчитель пропонує обговорити ко­жен список груп по черзі та знайти спільне рішення.

ВІТЕР ДМЕ Мета: створення сприятливої атмосфери, організація комунікації між учнями, оперативне включення їх у діяльність. Кількість учнів: до ЗО. Необхідний час: до 7 хвилин. Обладнання: не потребує.

Порядок роботи:

Крок 1. Учитель пояснює, яким є порядок роботи. Учні й учениці сидять за партами, а вчитель вимовляє фразу: «Вітер дме для того, хто...

вже прокинувся... хоче працювати... сьогодні в спідницях... не снідав...

має на собі щось червоне... у доброму гуморі... хотів би дізнатися щось нове... хоче спілкуватися тощо».

Крок 2. Ті, хто відповідає на запитання позитивно, підводяться, відпові­даючи таким чином на запитання чи висловлюючи своє ставлення до яки­хось подій, явищ. Якщо відповідь негативна — учні та учениці залишають­ся сидіти.

Додаткові міркування

Цей метод може бути використаний з метою рефлексії взаємодії, що відбулася. У цьому випадку вчитель може включити у формулювання оцін­ні судження, а учні, підводячись, висловлюватимуть оцінку. Наприклад, «Вітер дме для тих, хто...

Розділ 1і. ПРИЙОМИ і МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ РТМОСФЕРИ НЯВЧАННЯ

задоволений сьогоднішньою роботою

не задоволений

кому важко визначити свій емоційний стан

хто чогось навчився

високо оцінює зміст уроку, заходу

працював творчо

втомився

хотів би продовжити роботу».

ГЕРБ

Мета: подолання психологічного дискомфорту, який, можливо, пану­ватиме в класі на початку позакласного заходу.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: до ЗО хвилин.

Обладнання: аркуші паперу із зображенням герба на кожного учня й ученицю.

Порядок роботи:

Крок 1. Запропонуйте учням та ученицям заповнити «віконечка» у схе­матично зображеному гербі, відповідаючи на подані вами запитання. На­голосіть на тому, що необхідно зображувати відповіді у вигляді малюнка, схеми, піктограми, умовної позначки. Для кожного питання виділене окреме «віконечко», а для останнього — стрічка під гербом.

Запропонуйте такі запитання:

• дві речі, які я роблю найкраще;

• мій найбільший успіх у житті;

• я очима батьків і вчителів;

• я очима друзів;

• моя найбільша мрія;

- три слова, які б я хотів (хотіла) почути на свою адресу;

• мій життєвий девіз.

Крок 2. Попросіть когось відкрити одне «віконечко» та сказати, що зоб­ражено та що цим зображенням учень чи учениця хотіли сказати. Присутні висловлюються по колу.

За браком часу можна не відкривати всі «віконечка», а запропонувати відкрити одне за бажанням. Присутні висловлюються по колу.

Крок 3. Обов'язково проведіть рефлексію вправи за питаннями: Як вам працювалося? Які думки та почуття викликала у вас ця вправа? Наві­що ми це робили?

Запропонуйте лишити герб на згадку, тому що далі думки учнів про се­бе можуть змінитися.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

ГРАДУСНИК²⁸

Мета: діагностика емоційного стану учнів, сприяння позитивним змі­нам настрою учнів.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: 10-15 хвилин.

Обладнання: великий аркуш паперу із зображенням великого уявного градусника; 2-3 маркери (можна застосувати дошку та крейду).

Порядок роботи:

Крок 1. Поясніть учням умови: кожен і кожна мають визначити свій те­перішній душевний емоційний стан у градусах. Верхні та нижні значення шкали не мають відповідно перевищувати +12 і -12).

Крок 2. Потім кожен і кожна по черзі визначають температуру свого емо­ційного стану та пояснюють свою думку. Учитель також описує свій емоцій­ний стан і може навіть почати процедуру, задавши алгоритм висловлюван­ня. «Температуру кожного» вчитель фіксує маркером на градуснику.

Крок 3. Після того, як усі висловилися, запропонуйте учням подивити­ся на загальну картину та сформулювати свої враження від градусника.

Додаткові міркування

Знаючи, які емоції, відчуття переважають у учнів, педагог відповідно вибу­довує свою діяльність. Якщо всі крапки на «Градуснику» знаходяться, напри­клад, у верхній частині, яку ви обрали як позитивну, то можна починати про­водити заняття. У разі, коли є велика кількість крапок, що сигналізують про погане емоційне самопочуття, вчителю небажано відразу застосовувати ту чи іншу інтерактивну технологію, особливо, якщо вона вимагає налагод­ження взаємодії між учнями. Можна значно поліпшити психологічну атмо­сферу в аудиторії, поговоривши з учнями та налаштувавши їх на виконання завдання. Навіть сама діагностика може сприяти зміні настрою учнів.

ДВІ ПРАВДИ Й ОДНА БРЕХНЯ Мета: допомогти учням і вчителю краще пізнати один одного, створи­ти сприятливу атмосферу для уроку чи позакласного заходу. Кількість учнів: до ЗО.

Необхідний час: до 20 хвилин залежно від кількості учнів. Обладнання: немає.

Порядок проведення:

Крок 1. Попросіть кожного учня написати про себе три речі — як най­більше ви любите проводити час, обов'язки, які доводиться виконувати вдома тощо. Два з цих тверджень мають бути правдивими, а одне — ні.

²⁸ Метод «Градусник» є варіантом методу «Прогноз погоди» — методу діагностики та покращення емоційного стану учнів.

Розділ II. ПРИЙОМИ і МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ АТМОСФЕРИ НАВЧЯННЯ

При цьому брехня має бути схожа на правду, а правдиві твердження мусять бути трохи дивними.

Крок 2. Інші учні класу (або малої групи) повинні здогадатися, котре з тверджень є помилковим.

СПІЛЬНА УГОДА²⁹

Мета: навчити учнів під час роботи в малій групі поводитися з відпові­дальністю та співпрацювати один з одним таким чином, щоб вони викону­вали свою роботу й самі керували своєю поведінкою.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: від 10 до 45 хвилин.

Обладнання: дошка та крейда, щоб вести записи, коли буде складати­ся й обговорюватися «Спільна угода», а також великий аркуш паперу, на якому буде згодом записана ця угода і постійно вивішена на видному місці в класі.

Порядок роботи:

Крок 1. Учитель просить учнів сісти по своїх звичайних («домашніх») групах. Кожна група має подумати про групове завдання, що у їхній групі було виконане особливо добре, тобто, коли їхня група була продуктив­ною, а всім її членам було особливо приємно працювати в групі. Потім учитель просить учнів подумати, які правила вони могли б запропонувати іншим, щоб робота в групах була завжди такою ж ефективною, як того ра­зу в їхній групі.

Крок 2. Тепер учитель просить кожну групу назвати одне правило. Про­позиції записуються на дошці. Далі він просить кожну групу назвати ще по одному правилу, які ще не були згадані, і теж записує їх на дошці.

Крок 3. Коли всі групи висловили свої ідеї, вчитель обговорює їх з усім класом. Він пояснює, що зараз клас намагатиметься виробити «Спільну угоду» — набір правил продуктивної поведінки в групах, яких будуть доб­ровільно дотримуватися всі члени кожної групи. Таких правил не має бути більше чотирьох або п'яти, оскільки це максимальна кількість, яку учні можуть легко запам'ятати. Учитель намагається поєднати схожі ідеї й ви­креслити зайві таким чином, щоб зрештою на дошці залишилося чотири або п'ять ідей.

Поради

У типовій «Спільній угоді» можуть бути такі правила:

• Усі беруть участь.

• Ніхто не домінує.

²⁹ Метод описано в книзі: КроуфордА., Саул В., Метьюз С, Макінстер Д. Технології розвит­ку критичного мислення. Науково-методичний посібник для вчителів ЗОНЗ. Переклад з англ.. — K. —2006.

ПРИЙОМИ. МЕТОДИ TR ТЕХНОЛОГІЇ

• Не треба відхилятися від поставленого завдання.

• Ніхто не повинен бути «приниженим» (учні свідомо намагаються не скривдити кого-небудь і не критикувати)

• Учні намагаються слухати активно.

Крок 4. Потім учитель пояснює, що, звичайно, важливо мати такий спи­сок правил, але для того, щоб учні могли дотримуватися «Спільної угоди» при роботі в групах, необхідне виконання ще однієї роботи. На великому аркуші паперу намалюйте таблицю з трьох стовпчиків. Як заголовок для таблиці візьміть одне з прийнятих правил «Спільної угоди», наприклад:

Крок 5. Попросіть учнів класу описати, як це виглядає, коли люди актив­но слухають один одного. Вам, можливо, доведеться продемонструвати, що відбувається, коли людина слухає активно. (Учитель може сказати: «Слухач нахиляється до промовця. Слухач дивиться на промовця. Слухач киває, погоджуючись»).

Крок 6. А тепер попросіть учнів сказати, як це звучить, коли люди слуха­ють активно. (Учні можуть сказати: «Говорить тільки одна людина — промо­вець або доповідач. Інші можуть говорити: «Так-так!», або «Правильно!»).

Крок 7. А тепер запитайте, як почувається промовець, коли його актив­но слухають. (Учні можуть сказати: «Він почувається впевнено. Промовець відчуває, що те, що він говорить, важливо. Він відчуває, що він розумний!»).

Крок 8. Нарешті, зробіть такі таблиці з трьох стовпчиків за кожним пра­вилом «Спільної угоди» і вивісьте ці таблиці в класі.

Крок 9. Надалі повсякчас нагадуйте учням, що необхідно виконувати цю угоду. Наприклад, коли вони зайняті роботою в групах, вам варто хо­дити по класу та спостерігати, час від часу вказувати на приклади того, як виконується «Спільна угода» в класі — на основі того, що ви спос­терігаєте — учні активно слухають, приязно розмовляють, не критикуючи один одного тощо. Нагадуйте учням, як це виглядає, як це звучить.

Додаткові міркування

Дуже бажано витратити час на те, щоб разом з учнями створити такі правила поведінки й навчити учнів того, як їх виконувати. Навчальні зав­дання, виконувані в групах, будуть набагато ефективнішими, якщо учні знають, як поводитися в групах.

ЗЕМЛЕТРУС Мета: допомогти учням і вчителю краще пізнати один одного, зняти чи зменшити емоційне або інтелектуальне напруження. За допомогою цього

Розділ II. ПРИЙОМИ І МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОЇ АТМОСФЕР/І НРіВЧНННЯ

методу можна створити трійки для спільної роботи учнів на основі випад­кового вибору.

Кількість учнів: від 10 до 25.

Необхідний час: до 5-7 хвилин.

Обладнання: немає.

Порядок проведення:

Крок 1. Учасники й учасниці стають у коло, а вчитель пояснює поря­док дій.

Об'єднайтесь у трійки, кожна трійка має стати таким чином: два учні беруться за руки (вони створюють «будиночок»), а третій — знаходиться між їхніми руками — (мешканець «будиночка»).

За командою «Мешканці!» всі учні — «мешканці» будиночків міняються місцями, знаходячи собі нові будиночки. «Будиночки» в цей час мають стояти на місці.

За командою «Будиночки!» учні, не розмикаючи рук, пересуваються і заходять собі нового «мешканця». «Мешканці» в цей час мають стояти на місці.

За командою «Землетрус» усі учасники гри якомога скоріше мають змінити свої ролі: будиночки можуть розчепитися, й учні, які їх утворюва­ли, можуть стати «мешканцями» або утворити новий «будиночок».

Крок 2. Запропонуйте учням потренуватися кілька разів, змінюючи ко­манди. А потім проведіть контрольний раунд гри, коли неуважні учні вихо­дять з кола.

Крок 3. Привітайте переможців оплесками.

■ ■■*; і:-'. • v -її.-'...' і/.с..<f. ї;„<:'--п.Од^'іи.^іл -.*-'■. '",< <> w<

ЗНАЙОМСТВО

Мета: допомогти учням і вчителю краще пізнати один одного, створи­ти сприятливу атмосферу для уроку.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: від 10 до ЗО хвилин залежно від варіанту вправи.

Обладнання: не потребує.

Порядок роботи:

Запропонуйте учням і ученицям познайомитися. Варіантів знайомства може бути кілька, обирайте варіант залежно від класу та мети вашої взаємодії.

.