Сутність бюджетування та види бюджетів

Метою діяльності будь-якого підприємства в умовах ринку є збільшення прибутку. Шляхи досягнення мети підприємства визначаються у процесі стратегічного планування, результатом якого може бути план розвитку підприємства на тривалий час та стратегія досягнення визначеної мети.

Деталізація перспективного планування здійснюється шляхом бюджетування.

Бюджетування – це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Бюджет підприємства – це план його майбутньої діяльності, виражений системою кількісних і вартісних показників.

Термін, для якого підготовлено і протягом якого використовується бюджет (як правило, це господарський рік, в межах якого можуть бути виділені і проміжні періоди – місяць, квартал тощо) називається бюджетним періодом

Застосування бюджетів - бюджетний метод - є одним з найефективніших інструментів управління підприємством у ринкових умовах, що перевірено й доведено світовою практикою. Нині цей підхід застосовується більшістю великих та середніх підприємств в економічно розвинутих західних країнах, а останнім часом він знаходить поширення і серед малого бізнесу. За допомогою цього методу вся діяльність підприємства представляється як балансування доходів та витрат, місця виникнення яких можуть бути чітко визначені й закріплені за керівником відповідного рангу.

В економічній літературі не існує єдиного визначення економічної сутності бюдже­ту. Різні автори трактують цей термін, акцентуючи увагу на тих чи інших аспектах його сутності. Так, К. Друрі [14] вважає, що бюджет являє собою «проект бажаного майбутнього та шляхів його ефективно­го досягнення». На думку А. Апчерча [1], бюджет слід розглядати як кількісний план, який орієнтує на досягнення мети підприємства.

На нашу думку, найбільш докладний підхід сто­совно сутності бюджету розроблений американським Інститутом дипломованих бухгалтерів з управлінського обліку [48], який є таким: «бюджет - це «кількісний план у грошовому виразі, який підго­товлений та затверджений до певного періоду часу, що звичайно показує заплановану величину доходу, що має бути досягнута, або витрати, які необхідно понести протягом цього періоду, і капітал, що необхідно залучити для досягнення даної мети».

Незважаючи на різнобічність визначень поняття «бюджет», усі вони містять такі основні аспекти: по-перше, бюджет - це до­кумент, спрямований на майбутнє: по-друге, він не має само­стійної цінності, оскільки виступає лише засобом досягнення пе­вних цілей; по-третє, бюджет застосовується з метою оцінки досягнутих результатів.

Таким чином, бюджет являє собою ство­рений за певними правилами фінансовий план, який пояснює май­бутні операції й оцінює очікуваний напрямок дій для досягненнястратегічних та оперативних цілей підприємства.

Бюджети розробляються:

 - в цілому для підприємства; 

- для окремих структурних підрозділів; 

- для функціональних сфер діяльності суб'єкта господарювання;

- для центрів відповідальності, зокрема, для центрів затрат.

 Мета і завдання бюджетування:

 1) здійснення періодичного планування;

2) забезпечення координації, кооперації та комунікації в діяльності окремих підрозділів підприємства;

3) залучення менеджерів до кількісного обґрунтування планів роботи їх підрозділів;

4) визначення та усвідомлення майбутніх витрат діяльності окремих підрозділів та підприємства в цілому, необхідних ресурсів для забезпечення цієї діяльності;

5) мотивація працівників та їх орієнтація на досягнення конкретної мети в межах загальної стратегії підприємства;

6) створення бази для контролю діяльності окремих колективів та їх керівників, оцінки результатів діяльності;

7) забезпечення виконання вимог законодавства та умов господарських договорів, контрактів і т. ін.

Бюджетування спрямоване на уникнення анархії в діяльності окремих підрозділів, узгодження цілей та інтересів різних членів організації, передбачення майбутніх проблем («вузьких місць») та визначення найкращих шляхів для досягнення стратегічної мети підприємства.

У процесі бюджетування менеджери мають можливість усвідо­мити вартість своїх рішень. Бюджетування змушує їх краще уяви­ти, чого варті певні дії, та знайти узгоджене рішення при оцінці запропонованих проектів, порівняти витрати і вигоди альтерна­тивних варіантів дій, визначити найефективніший спосіб вико­ристання ресурсів[2].

У деяких випадках бюджетування є обов’язковим за законо­давством або за умовами контрактів (наприклад, при одержанні фінансування з державного або місцевого бюджетів, при одер­жані позик банку і т. ін).

Бюджетування здійснюють в двох напрямах. Перший напрям - підготовка функціональних бюджетів, тобто бюджетів підрозділів підприємства.

Другий напрям бюджетування - розробка стандартів (норм) витрат на виробництво окремих виробів або послуг (рис.7.1).

 

Стандарти (норми) затрат на вирбництво

Функціональні бюджети (бюджеты подразделений)

Розподіл накладних затрат

БЮДЖЕТ УВАННЯ

- Бюджет реалізації  - Бюджет виробництва  - Бюджет прямих матеріальних затрат  - Бюджет прямих затрат на оплату праці - Бюджет виробничих накладних затрат  - Бюджет собівартості готової продукції  - Бюджет затрат на збут  - Бюджет адміністративних затрат  - Бюджетний звітпро прибуток

Операційні бюджети

- Бюджет капітальних інвестицій  - Бюджет грошовихкоштів  - Бюджетний баланс

Фінансові бюджети

Генеральний (зведений)бюджет

 

Рис. 7. 1. Напр ями бюджет ування виробничої діяльності і види бюджетів [8]

 

Взаємозв'язок цих напрямів полягає в тому, що на підставі бюджетів окремих підрозділів визначають розподіл їх накладних витрат між окремими видами продукції. Це дає можливість скласти нормативну (стандартну) калькуляцію повної виробничої собівартості одиниці продукції. У свою чергу, стандарти (норми) витрат використовують для складання бюджетів витрат на виробництво. На підставі бюджетів всіх підрозділів готують генеральний (зведений) бюджет підприємства [8].

Функціональні бюджети являють собою окремі складові зве­деного бюджету, які стосуються відповідальності окремого менед­жера. Вони складаються для кожної функції підприємства або струк­турного підрозділу. Відповідно підрозділ підприємства, для якого може бути складений окремий бюджет із здійсненням контролю за його виконанням, є бюджетним центром. 

Генеральний (зведений) бюджет (Master Budget) - це сукупність бюджетів, які узагальнюють майбутні операції всіх підрозділів підприємства протягом бюджетного періоду.

Його формат залежить від розміру підприємства та характеру його діяльності. Фактично зведений бюджет можна охарактеризувати як деталізо­ваний план роботи господарюючого суб’єкта на майбутнє. Зазвичай процес його формування здійснюється протягом шести мі­сяців до початку бюджетного року. Він включає дві групи бюджетів: операційні і фінансові.

Склад генерального (зведеного) бюджету подано на рис. 7.2.

Бюджет капітальних інвестицій

Бюджет грошовихкоштів

Бюджетний звіт про  фінансові результати

Бюджет операційних затрат

Бюджет виробництва

Бюджет реалізації

Операційні бюджети

Фінансові бюджети

Зведений бюджет

Бюджетний баланс

 

Рис. 7.2. Основні складові зведеного бюджету [ 13 ]

 

Голов С.Ф. [8] надав визначення функціональним бюджетам, які є складовими зведеного бюджета.

Операційні бюджети (Operating Budgets) - сукупність бюджетів витрат і доходів підприємства, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток:

 - бюджет продажів;

 - бюджет виробництва;

- бюджет прямих матеріальних витрат; 

 - бюджет прямих витрат на оплату праці;

 - бюджет виробничих накладних витрат;

- бюджет собівартості готової продукції; 

 - бюджет собівартості реалізованої продукції; 

 - бюджет витрат на збут;

- бюджет адміністративних витрат.

Операційні бюджети описують усі види діяльності підприємства, завдяки яким формується фінансо­вий результат. Призначення операційних бюджетів полягає в пе­реведенні натуральних вимірників запланованих показників у гро­шові. Важливою особливістю складання операційних бюджетів є той факт, що витрати різного виду мають відображатися в розра­хунку на одиницю продукції, що дозволить у бюджеті доходів і витрат здійснити класифікацію витрат на групи залежно від їх поведінки. Слід зазначити, що операційні бюджети відрізняються від операційних кошторисів завдяки своїм формі та формату. Крім того, на відміну від кошторисів вони мають чітке визначен­ня строків їх здійснення.

Фінансові бюджети (Financial Budgets) - сукупність бюджетів, яка відображає заплановані грошові потоки і фінансовий стан підприємства. Прикладами фінансових бюджетів є бюджет грошових коштів і бюджетний баланс.

Бюджет капітальних інвестицій відображає плани підприємст­ва стосовно модернізації (реконструкції, капітального ремонту) іс­нуючих і створення нових засобів праці, а також величину кош­тів, необхідних для їх здійснення. Цей документ відображає роз­поділ протягом бюджетного періоду фінансових ресурсів, які пла­нується отримати на здійснення всіх видів капітальних інвести­цій.

Звичайно бюджет капітальних інвестицій складають на до­сить тривалий період, щоб мати можливість показати ефект об­раної керівництвом господарської політики, але при цьому досить короткий, щоб оцінки були здійсненні з достатньою точністю.

Розрізняють кілька видів бюджетів, класифікацію яких здійс­нюють за ознаками, наведеними на рисунку 7.3.

Постійно діючі

Одноразові

Залежно від характеру об’єкта

Безперервний

Короткостроковий(поточний) (текуший)

Довгостроковий (стратегічний)

Бюджет капітальних інвестицій инвестиций

Фінансовий

Операційний

Функціональний

Зведений (генеральний)

Залежно від порядку складання

За часовою ознакою

За призначенням

За колом охоплення операцій підприємства та рівнем відповідальності

Види бюджетів

Бюджетування від досягнутого

Бюджетування «з нуля»

 

 

                                                                                                

Статичний

Середньостроковий (тактичний)   (тактический)

Залежно від   методу розрахунку показників бюджетів

 

 

Рис. 7.3. Класифікація бюджетів [13]

 

Термін дії бюджету передбачає складання кількох видів бюджетів - стратегіч­них, тактичних та поточних, які відрізняються один від одного бюджетним періодом.

Бюджетним періодом вважається часовий інтервал, на який поширюється дія бюджету.

За визначенням С.Ф. Голова[8 ] бюджетний період (Budget Period) — це проміжок часу, для якого підготовлений і використовується бюджет. Бюджетним періодом зазвичай є час, в межах якого можна виділити короткі періоди (квартал, місяць).

Стратегічний (довгостроковий) бюджет має значний бюд­жетний період і охоплює основні напрямки розвитку підприємст­ва, але визначені при цьому цілі докладно не висвітлюються. Він спрямований на вирішення таких завдань, як розширення та роз­міщення виробництва, впровадження нових виробів, дослідження і розробка тощо. Прикладом такого документа можна вважати бюджети капітальних інвестицій, які звичайно розраховані на період від п’яти до десяти років.

Тактичні (середньострокові) бюджети призначені фінансово­му плануванню, проблемам реалізації продукції та формуванню політики стосовно запасів, плануванню контрактів тощо.

Поточні (короткострокові) бюджети направлені на вирішення питань завантаження виробничих потужностей, пропускній спроможності на рівні «вузьких місць», кадрової політики. До складу документів такого вигляду входять операційні і фінансові бюджети, які складають на рік з подальшим перепрофілюванням на менш тривалі інтервали: квартал, місяць, два тижні, декада.

Між зазначеними видами бюджетів існує тісний зв’язок, оскіль­ки поточні бюджети є засобом реалізації стратегічних і тактичних бюджетів і одночасно надають інформацію про можливі зміни, які слід внести до первісних даних стратегічних бюджетів. Але інколи між ними може виникати певна неузгодженість. Наприклад, рішен­ня про вихід на новий ринок, що передбачено на рівні стратегічного та тактичного бюджетів, не знаходить відповідного відображення в поточних бюджетах, оскільки такий крок вимагає залучення додат­кових виробничих потужностей. Більше того, при узгодженні різних видів бюджетів виникає проблема релевантного діапазону діяльності, що висвітлювалася раніше. Так, стратегічні плани можуть передба­чати скорочення діяльності певного сегмента, що призведе до необ­хідності побудови нової функції витрат за нових умов при складанні поточних бюджетів на наступний звітний період.

За способами урахування впливу окремих чинників на показ­ники бюджету розрізняють:

 - статичні бюджети - бюджети, у яких конкретні значення показників установлюють на поча­ток планового періоду і вони не коригуються;

 - змінні і (динаміч­ні) бюджети - бюджети, показники яких постійно коригують після завершення певного періоду (місяця, декади) у зв’язку зі зміною як внутрішніх, так і зовнішніх умов діяльності підпри­ємства;

- гнучкі бюджети - бюджети, складені для кількох можливих рівнів діяльності підприємства, які можуть настати у межах релевантного періоду внаслідок впливу імовірних чин­ників (зміни кон’юнктури ринку, рівня інфляції, курсу валю­ти, податкових ставок тощо).

На підприємстві мо­жуть формуватися одноразові бюджети — це бюджети, які розробляються для здійснення певного заходу, дії або розділу загального бюджету, тобто вони є етапами на шляху досягнення цілей підприємства.

Постійно діючі бюджети створюються для таких типів діяль­ності, які повторюються за певні відрізки часу.