Сутність управлінського обліку і його роль в системі менеджменту

 В умовах ринкової економіки найбільш життєздатним стає підприємство, на якому вдається організувати ефективне управління.

 У широкому розумінні управління – це сукупність дій, спрямованих на координацію різних видів діяльності (виробничої, маркетингової, інноваційної, інвестиційної, збутової, фінансової і т. і.), які здійснює підприємство для досягнення поставлених цілей.

Мистецтво економічного управління полягає в умінні передбачати господарську і комерційну ситуації, вживати заходи щодо оптимізації співвідношення «затрати – результат» і тим самим забезпечувати досягнення поставленої мети і, перш за все, бажаного прибутку.

Ефективність управління підприємством залежить від якості інформаційного забезпечення управлінських рішень. Інформація для управління повинна бути корисною, що передбачає її доречність, зрозумілість, своєчасність, порівнянність (співставність), об’єктивність, надійність, повноту, ефективність (за критерієм «витрати/вигоди»). Збирання, систематизація та інтеграція інформації - одна з досить важливих функцій апарату управління (функція обліку). На рис.1.1 надано типову систему інформації в управлінні підприємством.

 

 

Бухгалтерська

Оперативна

Статистична

Облікова

Позаоблікова

Якісна

Інформація в управлінні

Кількісна

Податкова

Управлінська

Фінансова

 

 

Рис.1.1. Система інформації в управлінні[2]

 

Ту частину бухгалтерського обліку, яка забезпечує потреби управління в інформації, називають управлінським обліком.

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації і передачі інформації, яка використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю усередині підприємства і забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів; інструмент управління діяльністю підприємства, об'єднуючий практично всі функції управління – облік, планування, контроль, аналіз, ухвалення рішень.

Існує два підходи до самого поняття «управлінський облік»:

- згідно першого, традиційного, управлінський облік представляє собою все, що «поверх» бухгалтерського та податкового обліку, які вважаються базовими;

 - другий, новаторський, пропонує зворотну формулу: управлінський облік – це весь облік, в тому числі бухгалтерський і податковий.

В усьому світі бухгалтерський і податковий обліки не вважаються «обліками», але видами звітності, яка складається на основі даних обліку. Облік існує лише один – управлінський.

У Законі України «Про бухгалтерський облік та фі­нансову звітність в Україні» [15] дається визначення управлінського об­ліку як синоніма внутрішньогосподарського обліку, тобто системи обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Бухгалтерський і податковий обліки в Україні не повністю відповідають новим завданням обліку. Щоб планувати зростання економіки, необхідно від обліку показників «роботи», звернених в минуле, переходити до обліку показників «якості та ефективності», які звернені в майбутнє, де більша доля параметрів приходиться на не фінансові: мета, стратегія, частка ринку, рівень підготовки персоналу і т.і.

Управлінський облік є складовою облікової системи кожного суб'єкта господарювання, до якої також відносяться виробничий (оперативно-технічний), фінансовий, податковий і статистичний облік.

Виділення в структурі облікової системи підприємства окремих підсистем обумовлене різноманітністю основних завдань формування обліковій інформації: для оцінювання фінансового стану підприємства, для звітності перед податковими органами, перед органами статистики, акціонерами, інвесторами і так далі. Звичайно, інформація, отримана в окремих підсистемах обліку, може використовуватися для управління підприємством, проте часто для ухвалення управлінських рішень ця інформація є дуже узагальненою; найчастіше її формують за результатами діяльності підприємства за певний період часу (наприклад, за місяць, квартал і т. д.), і тому вона поступає до керівників не тоді, коли необхідна, а із значним запізненням. Крім того, розвиток ринкових умов господарювання, особливе загострення конкуренції обумовлює необхідність використання в процесі управління підприємством інформації про стан і динаміку підприємницького довкілля, яке не формується ні у фінансовому, ні в податковому, ні в статистичному обліку.

У системі управлінського обліку здійснюється збір необхідної інформації не лише для інформаційного забезпечення планування, контролю і ухвалення управлінських рішень, а також для акцентування уваги менеджерів на тих явищах і процесах в господарській діяльності підприємства, які вимагають відповідного регулювання.

Інформація, яка формується в системі управлінського обліку, необхідна для обгрунтованого ухвалення управлінських рішень в процесі операційної, фінансової і інвестиційної діяльності підприємства. Тому під час збору такої інформації необхідно враховувати основні етапи процесу ухвалення рішень (рис.1.1). На кожному етапі ухвалення управлінських рішень здійснюється збір і аналіз відповідної інформації.

Функціяфахівцяз управлінськогообліку

Контроль и регулювання дійпід час реалізації прийнятого рішення

Реалізація прийнятого рішення

Вибір варіантавирішення завдань

Збирання даних про альтернативні варіантивирішення завдань

Пошук альтернативнихваріантів завдань

Визначення мети та основних завдань

 

Рис. 1.2. Основні етапи процесу прийняття управлінських рішень[ 29 ]

Щоб передбачити, яка само інформація необхідна керівництву, потрібно знати основні функції управління і які основні вимоги пред'являються до управлінської інформації. До управлінських функцій відносяться: планування, організація і стимулювання, контроль і регулювання [29].

Управлінський облік дає можливість отримувати дані про операції з необоротними активами, виробничими запасами, про надходження і витрачання грошових коштів, стан дебіторської і кредиторської заборгованості, витратах на виробництво і доходах від усіх видів діяльності, обгрунтувати поточні і перспективні управлінські рішення, які приймаються при формуванні виробничої і комерційної політики підприємства.

Отже, управлінський облік є інструментом управління діяльністю підприємства, об'єднуючи практично всі функції управління – облік, планування, контроль, аналіз, ухвалення рішень. На кожному підприємстві система управлінського обліку має свої особливості, але може включати й подібні елементи: збір даних, структуризація обліку в центрах відповідальності, бюджетування і розробка стандартів, аналіз системи показників, контроль і ухвалення управлінських рішень.

Інформація, яку надає управлінський облік, орієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів і окремих менеджерів. Тобто, управлінський облік є складовою процесу управління, він надає інформацію, важливу для:

- визначення стратегії і планування майбутніх операцій організації; 

- контроля її поточної діяльності;

- оптимізації використання ресурсів;

 - оцінки ефективності діяльності;

- зниження рівня суб'єктивності в процесі ухвалення рішень.

До інформації управлінського обліку, яка створюється і готу­ється для використання менеджментом усередині організації (під­приємства), ставляться вимоги, які відрізняються від інфор­мації, призначеної для зовнішніх користувачів. Зокрема, така інформація повинна задовольняти наступні вимоги:

 - своєчасність - необхідна інформація повинна попереджа­ти будь-які управлінські

 рішення. Відповідно порядок та частота надання цієї інформації мають відповідати характеру й періодич­ності розв’язуваних менеджментом завдань;

- диференційованість - одержана керівником інформація по­винна бути необхідною і

разом з тим достатньою. Це, з одного боку, дозволить скоротити загальні інформаційні потоки, а з ін­шого - не вноситиме плутанину за рахунок наявності та перероб­ки непотрібної інформації;

 - доступність форми та змісту - необхідна інформація по­винна викладатись у доступній формі, придатній для сприйняття менеджерами різних рівнів компетентності та освіти, а не у ви­гляді жорстко регламентованих звітних форм, як це прийнято в системі фінансового обліку;

 - компактність - звітні форми, в яких надається управлін­ська інформація, повинні бути максимально спрощені, але разом з тим дозволяти контроль не тільки підсумкових показників, але і їх окремих складових;

 - варіантність - інформація повинна бути гнучкою щодо вибору найкращого варіанта дій з декількох альтернатив.

Існує певна ієрархія інформації, рівні якої співвідносяться з різними рівнями управління організацією (підприємства).

Стратегічна інформація використовується головним чином вищим керівництвом для визначення стратегічних цілей органі­зації, а також політики, необхідної для їх досягнення. Вона пов’я­зана з діяльністю організації протягом довготермінового періоду з урахуванням впливу зовнішнього середовища.

Тактична інформація перетворює стратегічну ціль, плани та рішення в дії середньої керівної ланки. Часовий діапазон їх впли­ву значно коротший, ніж на стратегічному рівні і становить пере­важно один рік, а точність має бути вищою.

Оперативна інформація використовується нижчим рівнем керівників та службовців для здійснення тактичних цілей, спря­мованих на досягнення стратегічних планів.

На практиці відмінності між стратегічною, тактичною й опе­ративною інформацією можуть бути дещо розмиті, як і відмінності між користувачами кожного типу інформації у зв’язку з тим, що часто зустрічаються ситуації, коли одні й ті ж особи можуть використовувати всі три типи інформації відповідно до управлін­ських цілей, які вони переслідують[13].

Таблиця 1.1