Облік витрат як основа калькулювання собівартості продукції. Об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання

 

Показнику собівартості продукції належить одне з провідних місць в економічному механізмі господарювання. Від рівня собі­вартості залежить прибуток, рівень цін, рентабельність та інші показники.

 В собівар­тості продукції втілені всі затрати на виробництво і реалізацію продукції, тому вона показує наскільки ефективно на підприємс­тві використовуються всі види ресурсів. Крім того, собівартість продукції характеризує результати виробничої, господарської і комерційної діяльності підприємства.

Собівартість - це виражена у грошовому вимірнику величи­на ресурсів, використаних у певних цілях. Таке визначення вклю­чає три важливих положення:

- витрати визначаються обсягом використаних ресурсів (ма­теріалів, праці, основних засобів тощо);

- величина використаних ресурсів визначається у грошово­му вимірнику;

-показник собівартості завжди характеризує конкретний об’єкт (вид продукції, завдання, проект, замовлення тощо).

Собівартість продукції є одним з важливих узагальнюючих економічних показників ефективності роботи підприємства, ос­новою для ціноутворення, а зниження собівартості - важливий резерв покращання фінансового стану підприємства.

Процес визначення собівартості одиниці продукції в за­гальній сумі та в розрізі окремих статей називають калькулю­ванням. Калькулювання здійснюють за системою науково об­ґрунтованих прийомів. У процесі калькулювання складають калькуляції.

Основним призначенням калькуляції є отримання інфор­мації про собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) для організації і управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат. Об’єктами калькулювання є різні носії витрат: процеси, замовлення, вироби, види діяльності тощо.

Між обліком витрат та калькулюванням існує тісний взає­мозв’язок, оскільки розробляння калькуляцій здійснюють на підставі обліку витрат.

Облік витрат - це сукупність свідомих дій, спрямованих на відображення операцій, що відбуваються на підприємстві протягом певного терміну, пов’язаних з процесами постачання ресурсів, виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт та наданням послуг на основі їх документування, вимі­рювання, оцінювання, систематизації та групування витрат за певною системою ознак.

Метою організації обліку витрат є об’єктивне і своєчасне визначення їхньої величини. Інформація про витрати необхід­на для визначення ціни на виріб (роботу чи послугу), для того, щоб проаналізувати, який виробничий процес є найекономнішим, який підрозділ використовує ресурси найефективніше, та для прийняття багатьох управлінських і фінансових рішень.

Об’єкт обліку (віднесення) витрат, - це виріб, організаційний підрозділ, вид виробництва, цикл, стадія, агрегат, інша форма діяльності або програма, проект, задача тощо, для яких організо­вано відокремлений облік витрат, тобто відкривають окремий аналітичний рахунок для обліку витрат. Об ’ єкт обліку витрат визначають на кожному підприємстві самостійно з урахуванням умов виробництва, особливостей технології та потреб управлін­ня витратами.

Процес визначення собівартості одиниці продукції в за­гальній сумі та в розрізі окремих статей називають калькулю­ванням. Калькулювання здійснюють за системою науково об­ґрунтованих прийомів. У процесі калькулювання складають калькуляції.

Об’єкт калькуляції - це вид продукції, робіт, послуг, ви­робництво, програма, завдання, замовлення і т. ін., собівартість яких необхідно визначити. Відповідно до методичних рекомендацій з обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості об’єктами калькулювання можуть бути: виробниче замовлення, група однорідних виробів, типовий представник групи, виріб, вузол, деталь, умовна одиниця продукції (робіт), комплект і т. ін.

 Основним призначенням калькуляції є отримання інфор­мації про собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) для організації і управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат.

Між обліком витрат та калькулюванням існує тісний взає­мозв’язок, оскільки розробляння калькуляцій здійснюють на підставі обліку витрат (рис. 3.1):

Процес документування, вимірювання, оцінювання,систематизації та групування витрат за певною системою ознак

Калькулювання

Облік витрат

Процес визначення собівартості одиниці продукції загалом та в розрізі окремих статей витрат

 

Рис.3.1. Сутність обліку витрат та калькулювання[ 29 ]

В окремих випадках об’єкт обліку витрат і об ’ єкт кальку­ляції збігаються (наприклад: замовлення, програма, завдання тощо).

Облік витрат на виготовлення продукції здійснюють за та­кими основними етапами:

 - первинне відображення витрачених у процесі виробниц­тва ресурсів;

 - групування витрат за їхніми видами, місцями виникнення, структурними підрозділами, видами продукції, видами діяльності, центрами відповідальності тощо;

- групування витрат за часом їх виникнення і включення до собівартості

продукції (минулі витрати, витрати май­бутніх періодів тощо);

 - розподіл витрат допоміжних виробництв і господарств між продукцією,

 що виробляється ними, та незаверше­ним виробництвом, а також перерозподіл цих витрат за виробничими підрозділами - споживачами продукції (робіт і послуг) допоміжних виробництв і господарств;

- розподіл загальних (непрямих) витрат між об’єктами об­ліку;

- розподіл витрат між незавершеним виробництвом і гото­вою продукцією

та визначення собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг) тощо.

 

Рапорти на виробіток і приймання робіт

Маршрутні листи (картки)

Табелі обліку робочого часу

Відомості нарахування амортизації

Розрахунки сум страхових внесків

Документи обліку споживання енергоресурсів та води

Відомості обліку відвантаження відходів

Інші первинні документи

Наряди на виконання робіт

Первинні документи обліку витрат

Лімітно-забірні картки

Листки на доплату

Вимоги на випуск матеріалів

 

 

Рис.3.2. Основні первинні документи обліку витрат

Для відображення витрат підприємства використовують різноманітні бухгалтерські документи. Перелік основних пер­винних документів обліку витрат наведений на рис.3.2.

Підприємства, незалежно від форм власності та видів економічної діяльності, здійснюють облік витрат за економічними елементами.

Елемент витрат - це сукупність економічно однорідних витрат. Групування витрат за економічними елементами дає можливість визначити суму економічно однорідних витрат операційної діяльності підприємства загалом. У П(С)БО 16 “Витрати”[32] передбачено єдине для всіх підприємств групуван­ня витрат за економічними елементами:

 - матеріальні витрати;

 - витрати на оплату праці;

 - інші операційні витрати.