Рекомендовано Міністерством освіти і науки України



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України



Київ «Освіта» 2007


 

 

ББК74.268.1УКР С13

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11—2196

від 18.05.2006 р.)

ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО

Рецензент и: А. І. Мовчун, кандидат педагогічних наук, заслужений вчитель України, викладач-методист Київського міського педагогічного коледжу; Л. П. Ткаченко, методист навчально-методичного кабінету початкової освіти Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Права авторів та видавничі права ДСВ «Освіта» захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. (зі змінами від 11.07.2001 р.).

Друковане копіювання книги або її частини, будь-які інші контрафактні видання тягнуть за собою відповідальність згідно зі ст. 52 цього Закону.

© О. Я. Савченко, 2007

© Видавництво «Освіта»,

І8ВМ 978-966-04-0677-3 художнє оформлення, 2007

 

 

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРЕДМЕТА ЧИТАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У змісті початкової освіти читанню належить особлива роль. Цей предмет є багатофункціональним. Метою початкового курсу «Читання» є формування у молодших школярів першооснов читацької культури, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості засобами художнього слова. Читання рідною мовою є потужним засобом виховного і розвивального впливу на особистість дитини. Воно прилучає молодших школярів до скарбниці духовності і культури, літературних надбань українського народу і народів світу, сприяє моральному, етичному та естетичному розвитку. Поряд із цим на всіх уроках читання відбувається систематична, комплексна робота з формування в учнів усіх складових повноцінної читацької навички, уміння працювати з текстом, з розвитку зв'язного мовлення.

У процесі опрацювання текстів різних жанрів на уроках класного і позакласного читання створюються передумови для формування самостійної читацької діяльності, літературного розвитку школярів, стимулювання елементарної творчості на основі прочитаного, розгляду живопису і життєвих вражень. Читаючи, учні збагачують, уточнюють, активізують свій словник, у них формуються світоглядні уявлення, поняття, уміння висловлюватись усно і письмово.

Особливу роль відіграють зміст і методика уроків читання у морально-етичному вихованні молодших школярів. У дітей цього віку досвід міжособистісних стосунків обмежений вузьким колом зв'язків з навколишнім світом. Читання художніх творів, у яких розкривається внутрішній світ переживань, думок, мрій людини, розширює життєвий досвід, сприяє усвідомленню ними цінностей, норм поведінки, які підтримуються суспільством. Це зміцнює «природне бажання дитини ставати кращою» (В. 0. Сухомлинський). Осмислення змісту багатьох творів, у яких описано почуття і вчинки дійових осіб, викликає у дітей глибоке співпереживання, що є своєрідним особистісним засобом освоєння дійсності, дозволяє їм зрозуміти внутрішній світ інших людей.

У філософії пізнання розрізняється почуттєвий, теоретичний і практичний досвід людини. Початком розвитку особистості є почуттєвий досвід, який у сфері мистецтва є визначальним. Яскраво про це написав засновник вітчизняної дидактики К. Д. Ушинський: «Ніщо — ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так ясно і правильно нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування. В них чути характер не окремої думки, не окремого речення, а всього змісту душі нашої та її ладу».

Поділяючи ці думки, ми привертаємо увагу вчителів до необхідності цілеспрямованого формування засобами художнього слова морально-етичного і естетичного досвіду наших вихованців, залучення їх до глибокого сприймання прочитаного, співвіднесення свого «я» із поведінкою інших людей. Пам'ятаймо, що повноцінне сприймання і розуміння прочитаного неможливе без співтворчості і співпереживання читача, висловлення ним особистісного ставлення.

Кожні три роки Всесвітня організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) проводить серед 15-річних дітей, що живуть у різних країнах, визначення рівня їхньої інтелектуальної, математичної та природничо-наукової підготовки. Дослідження одержало назву «ПІЗА» Стаді». Аналізуючи результати цього дослідження, вчені визнали, що «успішними у житті є ті школярі, які виявляють інтерес до читання і вважають його важливим складником свого життя».

Цей висновок ще раз підтверджує універсальність уміння читати в системі культурних надбань людини XXI століття.

В українських школах з 2005 року також запроваджено моніторингове дослідження якості навчальних досягнень учнів початкової школи. З цією метою наприкінці ' 4 класу діти виконують інтегровані завдання на основі самостійного ознайомлення з текстом, у якому описується ситуація, що є близькою їхньому життєвому досвіду. Зокрема, виконувалися завдання мовного, природознавчого і математичного блоків. Перша група задань спрямовувалась на дослідження сформованості таких навичок: читати мовчки й розуміти фактичний зміст прочитаного, визначати послідовність подій у тексті, будувати писемне висловлювання чітко, послідовно, аргументовано, висловлюючи оцінні судження. Наступні групи завдань також ґрунтувалися на умінні учнів читати і розуміти текстову інформацію, яка може бути представлена у різній формі.

Ця методика, що є аналогом міжнародних порівняльних досліджень, підтверджує виняткову роль оволодіння повноцінною читацькою навичкою.

За підсумками переходу початкової школи на новий зміст і структуру навчання було здійснено доопрацювання Державного стандарту [1] і навчальних програм. Стосовно читання здійснено певне розвантаження змістових ліній, їх укрупнення, уточнено вимоги до кінцевих результатів у контексті вимог компетентнісного підходу [20, 21].

Зокрема, у Державному стандарті визначено змістові лінії, які є наскрізними для 2—4 класів: коло читання; формування й розвиток навичок читання; літературознавча пропедевтика; розвиток уміння аналізувати та розуміти зміст літературного твору (практично); розвиток навичок самостійно працювати з дитячою книжкою; розвиток літературної творчої діяльності1. У програмах з читання ці лінії представлені автономно, однак у підручниках і навчальному процесі вони реалізуються взаємозв'язано з урахуванням можливостей змісту читання і готовності учнів до його сприйняття.

Особливого значення у реалізації завдань курсу «Читання» набувають міжпредметні зв'язки з уроками української мови, адже читання і мова є складовими єдиної освітньої галузі. Досягнення з усного мовлення учнів, читацькі навички, уміння працювати з текстом, знання і уміння з тем «Речення», «Слово. Значення слова», які учні одержують на уроках української мови, мають посилювати цілісний вплив на формування читацької самостійності молодшого школяра.

У реалізації завдань соціального, морально-етичного і естетичного розвитку доцільно спиратися на виховний потенціал змісту курсів «Я і Україна», «Мистецтво», «Основи здоров'я».

Важливо усвідомити, що у початковій школі формується не просто учень, який вміє читати і писати, а мовна особистість, з достатніми комунікативними можливостями, мотивацією до самостійного читання. Ця якість увінчує зусилля вдумливих учителів, батьків, бібліотекарів, які мотивують дітей до спілкування з найкращими дитячими книгами. Але в інформаційно-насиченому суспільстві розвивати інтерес до самостійного читання у дітей 8—10 років складно. Це зумовлене передусім можливістю задоволення їхніх природних пізнавальних інтересів не через читання, яке вимагає неабияких зусиль, а через перегляд телевізійних програм, комп'ютерні ігри, неформальне спілкування.

«Сьогодні діти тягнуться до комп'ютерних технологій, як свого часу старше покоління до книги, а середнє до кінематографа і телебачення. Це наслідок сьогодення: кожна доба має свої засоби самовираження. Проте не слід забувати, що ігнорування здобутків минулого щодо книжкової культури та історичних коренів є таким же небезпечним, як і їх міфологізація... Надзвичайно багата етнічна книжкова культура нашого народу дає підстави сподіватися на майбутній розвиток книжкової культури дитинства»1. Так вважають книгознавці, і ми, педагоги, маємо це враховувати.

Опитування учнів 4 класів під час моніторингу показало, що у початкових класах інтерес до читання ще зберігається. І його треба всіляко підтримувати і розвивати.

На уроках читання за текстами підручників маємо використовувати набутки самостійного позакласного читання молодших школярів. На жаль, через відсутність планомірного державного забезпечення потреб дитячого читання шкільні бібліотеки мають дуже обмежені фонди. Прикметно, що за останні роки видано чимало хрестоматій для позакласного читання. Загалом це позитивне явище. Однак для цілеспрямованого виховання кваліфікованого читача необхідно, щоб діти мали можливість працювати з окремими маленькими книжками, які вони самостійно вибирають за певною темою, жанром, автором. Без цього не можна навчити їх орієнтуватися у новій книзі, аналізувати книгу цілісно як об'єкт інформації і культури, набувати умінь працювати з новим текстом відповідно до мети його читання.

За роки незалежності з'явилося чимало дитячих журналів саме для молодших школярів. Це треба мати на увазі в організації як класного, так і позакласного читання. Загалом в опрацюванні кожної теми слід передбачити актуалізацію досвіду самостійного читання, мотивувати дітей до спілкування з книгою. В останні роки з'явилася нова серія для учнів 1—2 класів «Читаю сам» (укладач В. Мартиненко), яка охоплює 10 тоненьких книжок. Цей набір є доброю основою для мотивації самостійного читання і творчого розвитку дітей 7—8 років.

Сучасний інформаційний контекст розвитку українського суспільства зумовлює перенасиченість дитячого життя різноманітною інформацією, що зумовлює зниження природної допитливості дітей. Це загострює змагальність дитячої книги за інтерес читачів. Тому синтезом успішної реалізації вчителем усіх завдань предмету «Читання» є сформованість у випускників початкової школи засобами класного і позакласного читання стійкої мотивації до спілкування з книгами, Достатньої орієнтації у світі дитячої і довідкової літератури, періодики.

Відкритість, гнучкість, пластичність мислення, яскравість почуттєвої сфери дітей цього віку величезні. Щоб використати цей потенціал без шкоди для дитини, а навпаки зберегти і зміцнити прагнення до радості пізнання, вчителі початкової школи мають бути добре психологічно і методично підготовленими. Не предметоцентризм, а дитиноцентризм — так можна окреслити особливість сучасних методик. Нова школа, сім'я чекають на вчителя, який не ламає характер дитини, не тисне на неї, а співпрацює, будує навчання на діалозі і партнерських відносинах, утверджує людську гідність кожного вихованця. Тому на уроках читання маємо створити найліпші умови для втілення ідей гуманної педагогіки, особистісно орієнтованих методичних систем. Це зумовлює необхідність індивідуалізації читацької діяльності учнів: застосування диференційованих завдань на уроці і для домашньої роботи, завдань на вибір, індивідуального підходу в оцінюванні темпу і виразності читання та ін.

Високу результативність у досягненні вимог програми визначає система роботи вчителя над усіма її завданнями, бачення ролі загальної теми й окремого уроку у розвитку і вихованні дитини, врахування готовності класу до використання тих чи інших методів. Саме цей аналіз підкаже вчителеві, що доцільніше застосувати: бесіду, пояснення, розповідь, інсценізацію, групову роботу, ігрову ситуацію тощо. Вибір методів має бути вмотивованим і з точки зору їх цікавості для молодших школярів, і з точки зору раціонального використання навчального часу.

Важливим завданням курсу «Читання» є підготовка випускників початкової школи до успішного вивчення української літератури у 5 класі. Як відомо, адаптаційний період навіть для добре встигаючої дитини є досить складним. Це зумовлене тим, що різко зростають вимоги до самостійності учня, збільшується обсяг текстової інформації з усіх предметів, виникає потреба пристосовуватися до вимог різних учителів, зростає питома вага індивідуальних відповідей.

Випускники початкової школи, якщо будуть виконані вимоги до навчальних досягнень, визначених програмою, не матимуть проблем щодо змістової літературної підготовки. Очікувати складності можна з боку незвичної для дітей системи оцінювання. У п'ятих класах на уроках літератури вчителям пропонується визначати досягнення дітей за успішністю виконання диференційованих завдань з наростаючою складністю, зміст яких суттєво відрізняється від тих, що виконуються молодшими учнями. Окрім того, у 5 класі, але на іншому рівні, діти продовжують опрацьовувати вже відомі їм жанри, твори відомих письменників. А це може знизити їхню мотивацію до читання саме у 5 класі. Радимо вчителям уважно ознайомитись із чинною програмою з української літератури для основної школи, де зміст подано у своєрідних системно тематичних блоках, щоб упередити або пом'якшити гостроту адаптаційного періоду.

 

II. МЕТОДИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ ЧИТАННЯ

§ 1. КОЛО ЧИТАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ТЕМАТИКА І ЖАНРИ

Текстовою основою реалізації усіх функцій предмета читання є його зміст. Саме зміст визначає сутність предмета, найточніше відбиває соціальні запити суспільства, новації у педагогічній і психологічній науках. За роки розбудови національної системи шкільної освіти відбулися докорінні зміни у розумінні її цілей і завдань. Це зумовило принципове оновлення цілей і змісту кожного предмета. Стосовно читання у початковій школі за короткий час було створено новий зміст, який позбавлений вад класової, заідеологізованої, відчуженої від потреб дитячого життя освіти.

Зміст читання молодших школярів можна вважати літературним. Його визначено на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого. Врахування перших двох принципів є визначальним для відбору текстів.

Тематично-жанровий принцип зумовлює відбір творів, які відповідають потребам, інтересам і пізнавальним можливостям дітей молодшого шкільного віку і водночас дозволяють ознайомити їх з різними жанровими формами. Щодо тематики читання маємо всі підстави відзначити її новизну. У змісті нових підручників з читання для 2—4 класів тематика читання відображує весь навколишній світ: людина, природа, держава, події сучасні і далекого минулого. Так, у творах різних жанрів діти читають про шкільне життя, людські взаємини, пригоди ровесників, родинні стосунки, батьківський дім, Батьківщину тощо. Помітне місце у кожному класі належить творам, у яких відображено красу і мудрість природи, її неповторність у різні пори року, ставлення людей до рослин і тварин.

Однією із функцій читання є пізнавально-інформаційна, тому на сторінках підручників діти прочитають чимало творів про історію нашої Батьківщини, дізнаються нове про знаменні події минулого. Наскрізною є також тематика, твори якої розкривають дітям красу, багатство української мови, розповідають про виникнення писемності в світі і в Україні, розвиток друкарства, створення книги, бібліотечну справу. Цей тематичний блок веде дитяче мислення і уяву від слова до книги. Наскрізною є тема розвитку дитячої літературної творчості, яка розкривається у трьох напрямах: висвітлення у творах письменників процесу створення нового, читання творів, написаних дітьми, залучення дітей до власної творчості.

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів. Діти мають можливість у різних темах читати поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Леоніда Глібова, Максима Рильського, Павла Тичини, Дмитра Павличка, Олександра Олеся, Ліни Костенко. Поряд з цим до підручників увійшли вірші відомих майстрів української дитячої літератури XX століття — Марійки Підгірянки, Олени Пчілки, Наталі Забіли, Марії Познанської, Дмитра Білоуса, Грицька Бойка, Анатолія Костецького, Тамари Коломієць, Володимира Лучука, Миколи Сингаївського, Степана Жупанина, Анатолія Качана, Вадима Скомаровського та ін.

Із прозових творів у 2—4 класах діти прочитають казки і художні оповідання Василя Сухомлинського, Олега Буценя, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Олександра Копиленка, Григора Тютюнника, Юрія Ярмиша, Євгена Гуцала, Ярослава Стельмаха, Дмитра Чередниченка, Михайла Слабошпицького та ін., науково-популярні твори Алли Коваль, Василя Скуратівського, Олександра Єфімова та ін. Учні також ознайомляться з творами письменників української Д!аспори (Леоніда Полтави, Олекси Кобця, Івана Бондарчука), перекладами творів видатних російських поетів (Олександра Пушкіна, Петра Єршова, Івана Крилова, Самуїла Маршака), всесвітньо відомих казкарів Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Карла Коллоді, Астрід Ліндгрен, Божени Немцової. Таким чином, вже у початкових класах молодші учні прочитають українською мовою класичні твори зарубіжної літератури, які були створені у різних країнах у різні часи.

Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів: малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

Врахування літературознавчого принципу зумовило введення у зміст підручників елементарних літературознавчих понять, які засвоюються дітьми практично, на рівні уявлень. У процесі елементарного аналізу, починаючи з 2 класу, діти знайомляться з такими поняттями, як тема, сюжет, жанрова особливість твору, персонаж, дійові особи, художній образ, засоби художньої виразності та ін.

Для кожного класу в програмах і відповідно в підручниках у різному співвідношенні представлено теми читання і жанри. Тематичні і жанрові пріоритети змінюються від класу до класу з урахуванням розширення і поглиблення світогляду дітей, їхнього пізнавального та читацького розвитку. Літературознавчий принцип реалізується не лише за рахунок жанрового розмаїття творів і засвоєння літературознавчих уявлень і понять. Не менш важливим є запровадження монографічного підходу у доборі і структуруванні навчального матеріалу у підручниках. Тут маємо певну концепцію подання відомостей про українських і зарубіжних авторів, що передбачає добір найважливіших відомостей про життя і творчість письменників, стимулювання інтересу учнів до особистості визнаних митців художнього слова шляхом актуалізації вже відомої і нової інформації; мотивацію до самостійного читання їхніх творів; можливість розгляду дітьми портретів митців, залучення до елементарної краєзнавчої роботи літературного характеру. Наприклад, вже у 2 класі (другий семестр) діти читають короткі відомості про Т. Г. Шевченка, розглядають автопортрет поета, одержують завдання для групової роботи. («Попрацюйте разом! Пригадайте краї місця, пов'язані з його іменем?») У 3 класі знання про життя і творчість поета розширюються, діти продовжують дослідницьку роботу, розглядають репродукцію картини поета. У 4 класі у «Поетичній світлиці» на учнів чекає нова зустріч з геніальним поетом і художником, продовження дослідницької роботи.

Лінійно-концентричний підхід реалізується у відборі творів і структуруванні інших тем, найважливіших для літературного і морального розвитку учнів.

Унаочнює розгортання змісту читання по класах таблиця 1 «Тематична структура змісту читання у 2—4 класах».

Таблиця 1

Тематична структура змісту читання у 2—4 класах

2 клас 3 клас 4 клас
1.У рідній школі —рідне слово — 14 год. • Наче вулик, наша школа • Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово... 2.Українські народні казки — 7 год. 3.Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини — 26 год. Рідна домівка, рід на сім'я тут виростає доля моя • Буду я природі другом • Що таке Батьківщина 4. Т. Г. Шевченко — великий український поет і художник — 3 год. 5. Вірші українських поетів — 19 год (поетичні — картини природи, різнокольорові, діалоги, небилиці — небувалиці, безконечники, загадки). 6. Оповідання —6 год. 7. Казки українських письменників — 8 год. 8. Казки народів Європи — 7 год. 9. Я хочу сказати своє слово — 8 год. 10. У дружньому колі — 7 год.   1.Мова — дивний скарб —8 год. Похвала книгам —6 год. 3.Цікава книга природи — 10 год. 4.Усна народна творчість — 7 год. 5.Літературні казки — 6 год. 6.П'єси-казки — 5 год. 7. Байки —3 год. 8. Зачарувала все зима —3 год. 9. Сторінки для допитливих — 8 год. 10. Шевченкове слово —4 год. 11. Вірші про світ природи і дитинства —18 год. 12. Оповідання про справи твоїх ровесників — 8 год. 13. Із скарбниці казкарів світу — 9 год. 14. Візьму перо і спробую —9 год. 1.Рости книголюбом! — 6 год. 2.Усна народна творчість — 6 год. 3.Біблійні легенди—З год. 4.Як не любить той край! — 9 год. 5.Цікаві пригоди братів наших менших — 5 год. 6.Літературні казки — 6 год. 7.А дружити треба вміти! —5 год. 8. Пригоди і захоплення твоїх ровесників — 7 год. 9. Міфи народів світу — 4 год. 10. Сторінки з історії — 6 год. 11.Поетична світлиця — 11 год. (Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, П. Тичина, М. Рильський) 12. Байки — 3 год. 13. П'єса-казка — Згод. 14. 3 любов'ю до рідної землі —6 год. 15. Твори зарубіжних письменників — 8 год. 16. Світ в мені і в світі я — 17 год. • Людина починається з добра •Пригоди і захоплення твоїх ровесників •У кожного є співуча пір'їнка  

 

Аналіз таблиці показує, що у змісті читання переважають наскрізні теми і жанри. Наскрізними і найбільшими за питомою вагою темами є: світ життя сучасної дитини (школа, дружба, пригоди, захоплення, творчість); природа і людина; мова — писемність — книга; наскрізними жанрами: казки, вірші, оповідання. Як бачимо, коло читання достатньо різноманітне, що є передумовою підтримки пізнавального інтересу учнів до читання.

Нові підручники пройшли тривалу апробацію у 4 областях України. Більшість відібраних творів, з погляду учасників експерименту, доступні і цікаві. Зміст віршів, оповідань дозволяє дітям поміркувати на морально-етичні теми, є особистісно значущим для розуму і серця юних читачів. Достатня кількість текстів, їх різний обсяг сприяють формуванню самостійної читацької навички, враховуючи рівень підготовленості учнів. У процесі обговорення підручників ; деякі вчителі висловлювалися за переваги структурування їх змісту за тематично-сезонним принципом. ; Досвід апробації підручників у різних регіонах країни показав, що переважна більшість учителів підтверджує доцільність відбору і структурування підручників саме за літературно-художньою цінністю текстів. Стосовно великої кількості віршованих творів (поезія лірична, сюжетна, пейзажна, байки, п'єси) ' також є суперечливі оцінки. За нашим переконанням, читання і занурення у зміст і образність віршів є сенситивним для молодших учнів, які є особливо чутливими до ритму і римування слів, образного сприймання і мислення.

Успішність методичної реалізації усіх завдань предмета читання у кожному класі залежить від глибокої обізнаності вчителя з побудовою змісту, особливостями його відбору і тематичного структурування. Тому далі привернемо увагу до методичного аналізу змісту підручників з читання для кожного класу.

§ 2. ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПІДРУЧНИКА З ЧИТАННЯ ДЛЯ 2 КЛАСУ

Перша і друга частини «Читанки» загалом містять 10 розділів. Перший розділ першої частини присвячено школі: «В рідній школі — рідне слово». Мотиваційним «ключем» до нього є звернення до Дитини: «Для тебе школа — рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.

Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, Річечки, струмочки слів. «Слово до слова — зложиться мова»,— говорять у народі. Кожна мова відображає Розум, звички, почуття народу».

Перша тема розділу «Наче вулик, наша школа»налаштовує дітей на думку, що рідна школа — це дружна, працьовита шкільна родина. Враховуючи, що за літні канікули читацька навичка у дітей послабилась, пропонуємо на початку вірші та оповідання, невеликі за обсягом, з нескладною конструкцією речень, ритмічні. У віршах «Школа» Д. Павличка, «Хто чого вчиться» Ф. Фетисова, «У лісовій музичній школі» С. Жупанина, «Крокодилів урок» В. Лучука, «Бачити — не бачить...» Л. Глібова, казці «Сильніше за силу» утверджується думка, що без знань не можна жити. Школа — це не лише уроки, а й людські стосунки. Морально-етичні аспекти шкільного життя діти осмислюють, читаючи оповідання «У новій школі» О. Буценя, «Кордон» Л. Вахніної, «Як Наталя у Лисиці хитринку купила» В. Сухомлинського.

У наступній темі «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...» через твори різних жанрів розкрито, що ж це за річки, струмочки, які вливаються у велике мовне море. Спочатку діти читають твори усної народної творчості: колискові, дитячі пісеньки, ігровий фольклор. Далі вчитель має можливість розкрити другокласникам красу поетичного слова, ознайомивши їх з уривками поезій Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, Олександра Олеся. Діти також дізнаються, як народ творить мову, скільки цікавого приховано за знайомими з дитинства словами («Слова розповідають» А. Коваль, «Ковалівна» Л. Компанієць, «Журавель» Олени Пчілки, «Неня» А. М'ястківського, «Звертання» Д. Білоуса, мовні цікавинки І. Січовика, «загадка» Д. Білоуса). Окрасою мови, виразником ментальності є народні прислів'я, загадки, лічилки, смішинки-веселинки. Вони також представлені у цій темі. Завершує розділ вірш М. Хоросницької «Матусин заповіт», який змістовно об'єднує теми розділу.

Ключем до другого розділу «Українські народні казки» є літературознавчий блок, у якому в доступній для другокласників формі розповідається про жанрові особливості українських народних казок, зокрема казок про тварин. Діти читатимуть казки, зміст і форма яких добре ілюструють елементарні, але суттєві ознаки народної казки. Зокрема, це казки з чітким сюжетом і структурним повторенням подій («Вовк та козенята», «Рукавичка», «Лисиця та їжак», «Лисичка і журавель», «Колосок», «Дрізд і голуб»), відомі більшості дітей змалечку. Саме це дозволяє вчителю і акцентувати увагу учнів на казці як зразку усної народної творчості, опрацювати до кожної методичний апарат, який має не відтворювально-репродуктивний, а діяльнісний, творчий характер.

Найбільшим за обсягом є розділ «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини». Установка на сприймання його змісту: «Наша Батьківщина — Україна.

Це наша Вітчизна. Край, земля, країна, де з давніх-давен жили наші предки. А зараз живемо ми з вами.

Українці люблять свій край, свою родину, свою мову».

Ці часто вживані, але складні для розуміння дітей цього віку поняття збагачуються, поглиблюються у процесі сприймання, осмислення художніх творів різних жанрів, які об'єднані у три теми. У перевиданні першої частини підручника для 2 класу змінено порядок вивчення цих тем. Спочатку діти читатимуть про рідну сім'ю, ставлення до природи, а на завершення йде тема про Батьківщину. Така послідовність, з нашого погляду, доступніша дітям, бо читацька діяльність розгортається від конкретного до узагальненого образу.

У першій темі розділу «Рідна домівка, рідна сім'я — тут виростає доля моя» розкриваються ключові поняття: рідна хата, родинне коло, морально-етичні стосунки між членами родини, однолітками, дітьми і дорослими.

Навчальний матеріал структурується на дві частини: українські народні пісні і вірші (твори І. Гнатюка, А. Костецького, В. Гринько, В. Лучука, Д. Павличка, Орача, П. Осадчука, В. Багірової, Т. Коломієць), а друга — оповідання О. Буценя, Б. Вовка, В. Осєєвої, Сухомлинського, А. Григорука. Це створює передумови для практичного розрізнення жанрових ознак віршів і оповідань.

Другій темі розділу — «Буду я природі другом: любуюся, оберігаю, прикрашаю...» засобами художнього слова розширюється і поглиблюється розуміння учнями цінності естетичного і діяльнісного ставлення до природи. Зміст творів допомагає дітям усвідомити, що природа — це наше рідне довкілля, яке збагачує наше мислення, розвиває почуття краси, дає радість пізнання і про яке маємо потурбуватися. У змістовому плані навчальний матеріал розміщено таким чином: милування красою рідної природи (вірші Лесі Українки, Марійки Підгірянки, М. Вінграновського), необхідність її збереження (вірші Л. Костенко, Олександра Олеся, С. Жупанина, Л. Забашти, оповідання В. Чухліба, С. Носаня, казка І. Сенченка), краса праці серед природи (вірші Г. Чубач, М. Стельмаха, А. Костецького, П. Воронька). Цей розділ, а отже, і першу частину читанки, завершують два невеличкі твори. В оповіданні В.Сухомлинського «Покинуте кошеня» на доступному для другокласників рівні розкривається важлива думка — добрим бути дуже просто, треба лише зробити хоч маленький, але добрий вчинок. Вірш Г. Могильницької «Бабусина радість» про невтомного хлопчика, який сам собі шукає роботу, закінчується такими рядками:

Бабуся радіє та ще й примовляє:

— Що день — то все більшає радість моя!

Росте, як кленочок, побіля води!

А радість — це хлопчик!

А може, це ти? —звертається до читачів поетеса, спонукаючи їх до добрих вчинків.

Третя тема — «Що таке Батьківщина» — розгортається таким чином: узагальнюючий образ Батьківщини у вірші А. Костецького дає імпульс для його конкретизації через багатоманітність художньо описаних символів і традицій українського народу. Так, учні прочитають про духовну колиску, наші витоки (оповідання В. Сухомлинського «Дідова колиска»), про хліб (текст Т. Коломієць), калину (художньо-пізнавальне оповідання В. Скуратівського), дівчинку Калинку (казка Г. Демченко). Діти читатимуть про улюблені свята українського народу: Новий рік, Різдво, Великдень — вірші, оповідання, колядки, щедрівки, веснянки (твори Д. Чередниченка, Л. Глійова, К. Перелісної, Д. Павличка, усної народної творчості). Завершує тему вірш Антоніни Листопад «Калина», у якому поетеса бажає читачам, щоб калина була «коло серця, щоб цвіла вона в душі».

Таким чином, структура першої частини читанки охоплює всього три розділи. На наш погляд, це створює передумови більш цілісного підходу для різнобічного сприймання і усвідомлення учнями сутності таких базових понять, як рідна мова, рідна сім'я, рідна природа, Батьківщина, диференціації творів за тематичними і жанровими ознаками.

Про жанрову різноманітність кола читання в першій частині підручника можна скласти уявлення, аналізуючи такі дані.

Твори усної народної творчості Твори українських письменників
Народні пісні, щедрівки, колядки, лічилки, скоромовки ............21 Поезія (сюжетні і пейзажні вірші) ... ..50
Казки про тварин…………………8 Оповідання …………….16  
Прислів'я ………………….. …. …23 Художньо- пізнавальні оповідання ……………….. 6
Загадки……………………………….14  

Як бачимо, вже у першому семестрі 2 класу наявна жанрова різноманітність запропонованих творів. Однак виразною є пріоритетність віршованої форми. Це вмотивовано тим, що для дітей цього віку вірші є більш цікавими, крім того, українська дитяча література багатша, з нашого погляду, саме поетичним надбанням.

У Другій частині підручника у доборі текстів переважає жанровий принцип. А саме: народні казки про тварин, загадки, скоромовки, лічилки, дитячий ігровий фольклор, літературні казки, вірші, оповідання. Окрім розділів, побудованих за жанровими знаками, є два тематичних («Я хочу сказати своє слово» і «у дружньому колі»). Для сприймання такого матеріалу, на наш погляд, другокласники одержали у першому семестрі певну підготовку, адже у теоретичних блоках і в методичному апараті неодноразово виверталась увага до суттєвих ознак жанрових особливостей народних казок, прислів'їв, загадок, акровіршів, колискових, народних пісень.

Зміст кожного розділу створює передумови для роботи над усіма змістовими лініями програми, однак кожного разу вчитель йде від тексту, його художніх особливостей, виховного й розвивального потенціалу. Читання творів різних жанрів передбачає комплексний підхід до літературного розвитку дітей, цілеспрямованого відпрацювання усіх якостей читацької навички, залучення учнів до естетичних і морально-ціннісних переживань.

Перший розділ «Тарас Григорович Шевченко — великий народний поет і художник» є пропедевтичною сходинкою до вивчення його творчості у наступних класах.

Шевченкова тема — невичерпна, неосяжна, вона присутня у духовному житті нашого народу завжди. Тому вчителеві слід ретельно відібрати матеріал для бесіди з учнями з урахуванням перспективи розгортання цієї теми у наступних класах. Дошкільнята і першокласники вже слухали і читали уривки поезій Тараса Шевченка, бачили його портрети, деякі дитячі книги з його творами. Мета цього розділу — розширити й збагатити уявлення другокласників про життя і творчість поета, його роль для України, створити уявлення про точність, образність Шевченкового слова.

Уривки з творів геніального поета («Світає, край неба палає...», «Вранці», «Встала й весна...», «Зоре моя вечірня...», «Зацвіла у лузі червона калина»), їх образність, насиченість словами-символами є благодатною основою для мовленнєвого і патріотичного виховання другокласників.

Найбільшим за обсягом у другій частині є розділ «Вірші українських поетів». Це зумовлено значним обсягом програмових завдань щодо засвоєння учнями особливостей творів цього жанру, їх великим виховним і розвивальним потенціалом. Саме поезія допомагає читачам оволодіти особливим сприйманням і розумінням життя: яскравіше, виразніше бачити в ньому красу, незвичність, новизну.

У другому класі діти мають навчитися розрізняти вірш як особливу графічну форму тексту, одержати

уявлення про риму, ритм віршованих творів. Коло читання цього жанру передбачає ознайомлення учнів з різною тематикою: картини природи, сюжетні, гумористичні, діалогічні тощо. В опрацюванні змісту розділу вчитель має спиратися на дві прикметні ознаки: особливість художньо-образних засобів віршів та їх тематична різноманітність. Під керівництвом учителя другокласники мають помічати різні способи римування у віршах, знаходити відповідність між назвою теми і основними художніми засобами, що її увиразнюють. Кожна з тем цього розділу, крім спільних завдань щодо літературного розвитку учнів, має особливі, зумовлені специфікою дібраних творів.

До теми «Вірші — поетичні картини природи» увійшли твори, які оспівують красу нашої землі у різні пори року. їх автори: Я. Щоголів, М. Рильський, Леся Українка, Олександр Олесь, Л. Костенко, П. Сиченко. Художньою особливістю цієї теми є її образна палітра: кожен вірш має великі можливості для формування образного мислення, уяви, збагачення словника учнів порівняннями, епітетами, метафорами. Вчитель зверне увагу на те, що у віршах описано поетичні картини взаємодії людини з природою. Така художня особливість є дуже важливою, вона дозволяє поетам передати власні почуття або стан, думки героя твору, нерідко у сюжетній формі. Яскраво це видно у віршах «Зимовий ранок», «Вишеньки», «Серед краси», «Сніг з морозом поморозив...», «Все навколо зеленіє...»



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.021 с.)