БАГАТОВАРІАНТНІСТЬ ПОБУДОВИ УРОКІВ ЧИТАННЯ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

БАГАТОВАРІАНТНІСТЬ ПОБУДОВИ УРОКІВ ЧИТАННЯ



Зміст, структура, методичні засоби уроків читання мають відповідати ідеям особистісно орієнтованого навчання, розвивально-діяльнісному, діалогічному ха­рактеру роботи з текстами, забезпечувати різні форми співпраці учнів, розвивати їх естетичну, мислительну, духовну сфери життя.

Зміни у змісті читання у поєднанні з новими мето­дичними підходами створюють сприятливі передумови для гнучкої, цікавої і результативної побудови уроків. Щоб цей пошук був цілеспрямованим, треба зосере­дитись на тому, що саме опрацьовується на уроці і як Це можуть сприйняти, осмислити діти конкретного класу.

Кожен твір — це передусім текст, найважливішими ознаками якого є інформативність, завершеність, структурність, зв'язність, цілісність і діалогічність, Звязність забезпечується логікою викладу, специфіч­ною організацією мовних засобів, комунікативною спрямованістю, композиційною структурою. Цілі­сність забезпечується контекстом — загальним смис­лом тексту, його основною ідеєю. Завершеність і цілісність характеризуються трьома ознакам 1) предметно-смисловою вичерпаністю; 2) мовним 3 думом мовця; 3) типовими жанровими формами завеп шення; 4) такою його побудовою, що спонукає читач до діалогу зі змістом (стосовно молодших учнів це Ви являється у тому, що твір викликає в них запитання які вони ставлять до тексту або до однокласників, учителя).

Перш ніж планувати урок, радимо вчителю ретельно проаналізувати, що являє собою новий твір Як текст, яким є його навчальний, розвивальний і виховний потенціал. Звідси очевидно, що універсальної структури уроку, яка була б придатною для вивчення творів навіть одного жанру, не може бути. Кожного разу вчитель продумує таку структуру, яка відповідає меті уроку, його місцю в системі уроків, враховує змістові та художні особливості конкретного твору, а головне — передбачає активність і співпрацю дітей. Отже, планування сучасного уроку центроване на прогнозуванні навчальної взаємодії вчителя й учнів в організації читацької діяльності.

Дотримання послідовності етапів опрацювання творів попереджує хаотичність, безсистемність у проведенні уроку і водночас дозволяє гнучко визначати його наповнення, тривалість. Методичним стрижнем уроку є закономірності сприйняття учнями художнього твору: первинний синтез (цілісне сприймання) — різні види аналізу — вторинний синтез, що забезпечує поглиблене сприймання і розуміння прочитаного.

Саме від того, наскільки на уроках читання охоплені всі діти різними видами читацької і мовленнєвої діяльності, якою мірою вона є емоційно і естетично привабливою для них, залежить їх результативність. Процесуальною основою уроків читання є різні види читацької діяльності учнів, які в свою чергу залежать від жанру і змісту творів та підготовленості учнів.

У більшості випадків урок розпочинається вибірковою перевіркою домашнього завдання. Добре, якщо зміст домашніх завдань буде диференційованим, щоб діти змогли вибрати посильний і цікавий варіант, виявити пізнавальну активність і самостійність. Домашні завдання повинні мати певну новизну, викликати пес, який змушує дітей звертатися до тексту. Багато з них вважає, що завдання з читання вони і без підготовки зможуть виконати у класі, тому звикають вдома не працювати з текстом. Перевірку домашніх дань слщ урізноманітнювати, заохочувати дітей до алізу способів їх виконання, взаємного опитування, ективного оцінювання; доцільно час від часу пробувати групові завдання, довготривалі (проектного типу). Найважливішою функцією домашніх завдань є зв'язок між уроками, адже на їх основі вчитель організовує мотиваційну і змістову підготовку до роботи над новим матеріалом. Тому інколи доцільно пропонувати для самостійного опрацювання вдома новий текст, а в класі провести з ним творчу роботу. У 4 класі слід час від часу практикувати домашні завдання, що передбачають роботу школярів з журналами, словниками, елементарну дослідницьку роботу з літературного краєзнавства, вимагають міжпредметних зв'язків.

У побудові уроку будь-якого типу слід враховувати, що основною одиницею навчального процесу є не окремий урок, а їх система, яка відповідає певній темі. Тому, перш ніж планувати хід уроку, слід з'ясувати, яке його місце в системі уроків даної теми, як тема відображена у програмі, як визначено в ній державні вимоги до навчальних досягнень учнів.

Такий підхід: 1) упереджує перевантаження окремого уроку; 2) сприяє його спрямованості на засвоєння кінцевих результатів навчання з даної теми; наступності між уроками; 3) дозволяє попередньо виділити об'єкт контролю для тематичного оцінювання; 4) точніше спланувати зміст і послідовність міжтематичних і міжпредметних зв'язків.

Коротко зупинимося на визначенні цілей уроку. У визначенні навчальних цілей добрими орієнтирами є формулювання теми і перелік вимог, що містяться в програмі з читання. Ці вимоги диференційовано за рівнями досягнень. Наприклад, оволодіваючи навичками виразності читання, учні користуються найпростішими інтонаційними засобами: дотримуються пауз, обумовлених розділовими знаками у ексті; ритмікою тексту; правильно інтонують !Нець речення; регулюють темп, силу голосу (за завданням та з допомогою вчителя). Орієнтири щодо рівнів засвоєння (визначає, виділяє, усвідомлює, вдає уявлення, розуміє, виявляє практично, користується тощо) засвідчують поступовість і водночас частотність діяльності учнів (види вправлянь, словникової роботи творчої роботи з текстом і т. ін.).

Що стосується виховних цілей, як відомо, виховання на уроці здійснюється через зміст твору, методи організації навчання, вплив особистості вчителя колективні й особисті взаємини учнів, опору на їхній соціальний досвід. На уроках читання зміст сучасних підручників створює сприятливі умови для морально-етичного, громадянського, патріотичного, екологічного, естетичного виховання. Власне, в «Читанках» немає жодного твору, який не слугує основою для постановки і реалізації виховних цілей.

На один урок доцільно визначати одне-два взаємозв'язані виховні завдання. Зміни в якостях особистості відбуваються дуже поступово, тому логічно ставити завдання у формі дієслів недоконаного виду: пробуджувати, формувати, стимулювати, зміцнювати, виховувати, закріплювати, заохочувати та ін. Не обов'язково, на наш погляд, визначати виховну мету до кожного уроку, адже і врахування конкретної ситуації обговорення прочитаного твору, запитання дітей, соціум завжди потребують коментаря вчителя. І від того, як і що скаже вчитель у короткому поясненні, теж залежить виховний вплив. Виховні цілі мають бути достатньо конкретними, враховувати соціальну ситуацію, в якій живуть діти.

У постановці і досягненні розвивальних цілей уроків доцільно враховувати три аспекти: 1) завдання предмета читання щодо мовленнєвого, літературного і творчого розвитку дітей, які відображено У відповідних змістових лініях; 2) можливості формування і розвитку загальнонавчальних умінь і навичок у процесі роботи над текстом (аналіз, порівняння, узагальнення, виділення головного, планування та ін.), розвиток критичного мислення, самостійності мислення, висловлення оцінних суджень тощо; 3) розвиток творчих здібностей на основі прочитаного і спостережень.

Отже, урокам читання притаманна різноманітність цілей у формулюванні їх стосовно конкретної теми уроку слід прагнути узгодженості з реальними можливостями твору і готовністю дітей.

У своєму плані мету уроків учитель зазначає більш бо менш розгорнуто, це формулювання «для себе». Чи потрібно повідомляти тему і мету уроку учням? На наш погляд, треба. Але не оголошувати методичне формулювання, а визначати мету доступно, привабливо, щоб діти були налаштовані на співпрацю з учителем. До постановки мети для учнів слід поставитися як до складання «дорожної карти», «маршруту» уроку. Наприклад, у 3 класі до уроку, на якому діти розпочинають читати казки зарубіжних авторів, учитель повідомляє таку мету (її записано на дошці):

—з'ясувати, які казки називаються літературними, а які — чарівними;

—прочитати казку Шарля Перро «Кіт у чоботях»;

—дізнатися, які задачі розв'язав Кіт;

—скласти план казки.

До теми діти звертаються як у процесі уроку, так і під час підведення підсумків.

 

Коротко охарактеризуємо сучасні варіанти побудови уроків читання.

1. Уроки вивчення творів одного жанру є найбільш поширеними. Їх структура, кількість і послідовність етапів (навчальних епізодів і ситуацій) визначається передусім особливостями творів певного жанру. У початкових класах учні читають твори близько двадцяти жанрів (малі форми усної народної творчості й авторські — українських і зарубіжних поетів і письменників). Ця різноманітність жанрів зумовлює різноманітність особливостей побудови уроку: принципово по-іншому плануємо урок, де діти читають, скажімо, ліричну поезію Лесі Українки «Давня весна», і урок, На якому опрацьовується велике за обсягом оповідання 3 Розгорнутим сюжетом — «Космонавти з нашого бу-динку» Всеволода Нестайка. Авторські казки зарубіж-их письменників XIX століття і короткі філософські азки для дітей Василя Сухомлинського 70-х років XX ст. вимагають значних відмінностей у побудові уроків, хоча це твори одного жанру. Позначається на структурі уроку й обсяг твору, що читається. Якщо робота над текстом розрахована на два уроки, то другий урок, безперечно, відрізнятиметься від першого не лише переліком структурних елементів, але й більшою самостійністю читацької діяльності. У наступних параграфах наведено приклади побудови уроків, на яких опрацьовуються твори всіх жанрів, що передбачені програмою з читання.

2. Уроки-сходинки до монографічного вивчення творчості письменника. Вони характерні для вивчення тем розділів «Шевченкове слово», «Вірші про світ

природи і дитинства», «Поетична світлиця», «Твори зарубіжних письменників» та ін. На цих уроках створюються передумови для заглиблення у творче читання кількох творів одного автора, розширення й упорядкування знань про особистість письменника. Наприклад, у 4 класі впродовж двох-трьох уроків діти читають твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, більше дізнаються про їх життя і творчість, актуалізують раніше вивчене. Елементи монографічного підходу визначають особливості змісту і методики й тих уроків, що присвячені творам Л. Глібова, Олександра Олеся, Л. Костенко, Г. Бойка, А. Костецького, С. Жупанина та ін. Важливу мотиваційну і навчальну функцію відіграє на цих уроках доступна, емоційна розповідь вчителя про автора творів, обставини його життя або історію написання книги, розгляд портрета. Як правило, на таких уроках, крім матеріалу, поданого у «Читанках», бажано залучити додаткові ілюстрації, краєзнавчі відомості. Разом з тим не слід перевантажувати урок інформацією, вводити нові поняття, терміни, адже у дітей попереду літературна освіта в основній і старшій школі.

3. Уроки-інсценізацй (або уроки з елементами інсценізації). Проведення таких уроків передбачає розігрування учнями ситуацій за прочитаним. Уже в 2 класі діти охоче розігрують сценки за творами, які мають чіткі виразні діалоги. У 3—4 класах також ви вчається чимало творів різних жанрів, що дозволяють залучити дітей до інсценізації. Наприклад, у 4 класі доцільними є уроки-інсценізації за п'єсою «Лисиця, що впала з неба», байками, запровадження елементів інсценізації У відтворенні народних усмішок, епізодів казок «Біда навчить», «Лисичка-кума», віршів Г. Бойка ,О. Сенатович, А. Костецького та ін. У багатьох овіданнях наявні емоційно напружені, динамічні діалоги, які близькі життєвому досвіду дітей. Наприклад, діалоги 3 оповідань «Задачі трапляються різні», Чорна кішка, або Магічне число «сім», «Космонавти з нашого будинку», «Я і мій телевізор», «Як Незнайко був художником» діти з великим задоволенням готують для розігрування в класі.

Інсценізація твору вимагає належної підготовки учнів, що передбачає розуміння ними характеру дійових осіб, уявлення про зовнішній вигляд, обговорення можливих інтонацій, міміки, рухів тіла під час читання реплік. Безумовно, діти мають зрозуміти, якою є роль того чи іншого персонажа у творі. Бажано, щоб протягом року усі учні спробували свої здібності у розігруванні сценок. Учителю слід заохочувати дітей до інсценізації прочитаного у класному театрі, на батьківських зборах або перед іншими учнями. Уміння інсценізувати сприяє також формуванню у молодших школярів здатності легше адаптуватися у соціальному середовищі, вільно спілкуватися.

4. Близькими до уроків-інсценізацій є уроки з ігровим сюжетом. Як показують наші спостереження, цей вид уроків з успіхом застосовується в усіх класах під час вивчення різних тем. Ігрові сюжети виступають як основа побудови сценаріїв уроків. Наприклад, темами Уроків з ігровими сюжетами можуть бути «Мандрівка сторінками улюблених казок», «Мандрівка по Шевченківських місцях», «Зустрічі у клубі веселих і винахідливих», «Матч Чомучок з Пізнайками», «Як журнал «Барвінок» завітав до нас» та ін. Крім того, ігровий сюжет може бути основою проведення цікавих Узагальнюючих уроків, уроків-ранків («Дружба з книгою — це свято») «Новорічна тема у творах різних жанрів», «Веселі вірші російських поетів», «З гумором про серйозне»).

Уроки-мандрівки, уроки-подорожі також є варіанти ігрового уроку. Основою такого уроку може стати карта подорожі. Вдалий приклад такого сценарій теми «Я хочу сказати своє слово» (2 клас) розроби вчителька С. Сухонос з Черкащини. На її уроці читацька діяльність учнів розгорталась за чарівним маті рутом: «Читайлики» — станція «Спостережливих» країна «Жива казка» — острів «Фантазія» —«Поезії». На кожній зупинці діти виконували ігрові вправи (див. журнал «Початкова школа», 2005, № і с. 13). Включення музичних фрагментів емоційно і методично прикрашає урок, знімає перевтому учнів.

5. Уроки-роздуми. Ці уроки відрізняються тим, що читацька діяльність учнів зосереджена на аналізі й розв'язанні своєрідних морально-етичних проблем і пізнавальних задач, які випливають з ситуації, описаної у творі. У багатьох випадках теми уроків вже у своїй назві містять запитання, яке є стрижнем уроку. І щоб дати на нього відповідь, дітям потрібно зануритись у текст, проаналізувати мотиви поведінки дійових осіб, обміркувати їх, обговорити різні думки. Це можуть бути такі теми: «Чому так багато книг потрібно людям?», «Чому різні книги читають по-різному?», «Чому людина не знає, доки живе?», «Чому природа — наш спільний дім?», «Як здійснити найзаповітніше бажання?», «У чому секрет успіху?», «Ким хочеш бути, хлопчику, в житті?», «Чому школярі такі залежні від телевізора?», «Як Том відкрив закон, що керує вчинками людей? », «Чи справді сіль дорожча за золото?» та ін.

Кожне оповідання В. Сухомлинського — це зображення напруженої морально-етичної ситуації, у якій опиняються ровесники сучасних молодших школярів. Читаючи оповідання «Як Павлик списав у Зіни задачу», «Найкраща лінійка», «Як Миколка став хоробрим», діти розмірковують над тим, чому герої цих оповідань діють саме таким чином, що схвалює, а що засуджує автор, висловлюють власні оцінні судження щодо прочитаного.

6. Інтегровані уроки та уроки з блочною інтеграцією змісту різних предметів. Цей вид уроків утвердився в дидактиці і методиці початкової школи, що зумовлено насамперед підготовкою вчителя як багатопредметника, який сприймає початкову школу як си а тому може організаційно і методично зв язати близькі теми з різних предметів. Метою такого зв'язкує цікаве, різнобічне вивчення близьких явищ, яке можна об'єднати досягненням спільної мети. Великі можливості для проведення у початкових асах інтегрованих уроків читання, з нашого погляду дає їх поєднання з близькими темами уроків позакласного читання, української мови, образотворчого мистецтва, музики, курсу «Я і Україна». Метою такої інтеграції є створення кращих умов для удосконалення мовленнєвої діяльності учнів, їх літературного розвитку, розширення знань про творчість письменника. Наприклад, це можуть бути уроки поглибленої роботи над текстом, що передбачає виконання різноманітних вправ з опорою на знання і вміння, одержані на уроках української мови. Наприклад, структурування тексту на частини, пошук і характеристика текстів різних видів, поширення або ущільнення змісту в процесі переказу, відтворення тексту за опорними словами чи реченнями, виключення речень з тексту за певними ознаками, відтворення тексту за причиново-наслідковими зв'язками, відтворення тексту-міркування за змістом тощо.

Продуктивними міжпредметними завданнями для учнів 4 класу можуть бути такі: перевірити, чи можна скоротити текст без порушення його змісту, визначити роль розділових знаків у розумінні прочитаного, роль окремих частин мови у створенні художнього образу, порівняти, як змінюється зміст тексту від заміни одного слова чи речення тощо. Інтегровані уроки «Читання — мова», з нашого погляду, краще проводити за темами Розділів «Сторінки з книги Природи», «Світ дитинства», «з любов'ю до рідної землі». У цих розділах обєднано твори різних жанрів, різного обсягу. Прозові твори легко структуруються, насичені діалогами, що обєктивно полегшує виконання учнями згаданих вище завдань.

На інтегрованих уроках великий розвивальний потенціал дає поєднання сприймання поезії, яке посилюється образотворчим мистецтвом і музикою. На таких уроках художній образ набуває нових граней, яскравості через сприймання різних засобів його відображення. Наприклад, урок на тему: «Краса і Щедрість осінніх дарунків у поетичному слові і фарбах художника» можна побудувати таким чином. Діти спочати розглядають репродукцію картини Катерини Білок^ «Богданівські яблука», де на синювато-бузковій хустт світяться красою ніжно-рожеві яблука. Потім читают вірш Андрія Малишка «Яблука», у якому поет захоп лено описує яблука «повні просині, повні сонця, немов на святі...», звертають увагу на те, як сказано у вірш1 про їх колір, форму, смак, з чим вони порівнюються Наступним етапом уроку є порівняння змісту вірша і образів картини: що об'єднує ці твори? Чим вони доповнюють один одного? Як передано почуття і ставлення митців до краси і щедрості природи? Чим відрізняються ці твори?

Аналогічний підхід може бути використано у побудові уроків з тем: «Яким побачили дощ поет, письменник і художник?»; «Якими зображено юних художників у вірші П. Бондарчука «Малюю сонце» і на картині Е. Камінської «Моя сестричка»?»; «Образи весняної природи у вірші «Квітень» В. Ткаченко і на картині В. Яценка «Рання весна» та ін.

Емоційно піднесеним, глибоким буде сприймання учнями тих творів, що передбачають залучення музичного супроводу. Наприклад, урок на тему «Поезія, що стала піснею», на якому учні читають вірш Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...» і слухають запис музичного виконання, зіставляють прочитане і почуте. Це стосується й уроків на теми: «Музика природи у поезії Павла Тичини», «Як по-різному звучать мелодії природи», «Краса і творчість поряд».

Радимо вчителям якомога частіше використовувати музичні записи на уроках читання поезій. Нам довелося спостерігати такі вдалі прийоми: читання поезії під тиху музику (наприклад, вірш Олександра Олеся, українські народні пісні), проспівування вчителем уривків вірша. Можна також на мелодію знайомої пісні наспівати новий вірш. Проспіване слово емоційно прикрашає урок, запобігає перевтомі дітей, розвива інтелектуальні почуття.

7. Уроки-діалоги. Без навчального діалогу неможливий жоден урок, адже він є формою реалізації будь-якого опитування, узагальнення. Діалог виступає змістовим і діяльнісним компонентом уроків-роздумів, уроків-інсценізацій, але тут він лише засіб, підпорядкований розв'язанню інших завдань. Вживаючи термін «уроки-діалоги», ми маємо на меті привернути увагу вчителів до невикористаних ожливостей діалогу як основної форми побудови читацької діяльності на уроці. Діалог є основним компонентом особистісно орієнтованого навчання, яке утерджує форму навчального спілкування, побудовану активній взаємодії та взаєморозумінні його учасників. Особливостями такого спілкування є: стимулювання самостійних суджень учнів, опора на їхній життєвий і читацький досвід; розгорнутий обмін думками, репліками, враженнями від прочитаного і моє—твоє—наше—моє), короткі дискусії. Це створює сприятливі умови для індивідуального самовираження кожної дитини, розвитку комунікативного потенціалу, грамотного використання вербальних і не-вербальних засобів спілкування. Ефективність уроку-діалогу значною мірою залежить від рівня підготовленості школярів до участі у діалоговій взаємодії.

У 2—3 класах у методичному апараті підручників з читання закладено передумови для оволодіння учнями такою взаємодією. У 4 класі цей напрям охоплює: 1) роботу учнів у парах, групах; 2) навчання умінню задавати запитання один одному за прочитаним; 3) навчання умінню ставити запитання до тексту (діалог з текстом і автором); 4) визначення діалогів у текстах, Уміння їх читати; 5) конструювання діалогів на задану тему; 6) побудова на основі діалогу тексту-опису чи тексту-розповіді; 7) перетворювання абзаців розповідного тексту в діалоги; 8) інсценізування діалогів.

У 3—4 класах переважає читання мовчки, тому для побудови діалогових уроків визначальним є відбір відвідних текстів, їх доступність, емоційність, обсяг, на-ність «підтексту», можливість дискусії щодр'оцінних Дясень. Схема «Читаю сам — обговорюємо в діалозі і їлозі» є переважаючою для таких уроків. Хоча діалоги-полілоги можуть передувати самостійному читанню, якщо діти висловлюють прогностичні судження змісту твору, обговорюють смисл заголовка тощо.

Для побудови уроку-діалогу сприятливими, на наш погляд, є теми таких уроків: «Як створити свою бібліотечку?», «Дружба людей і тварин в оповіданні Миколи Трублаїні «Пустуни на пароплаві»; «Дружба рибалки з лисицею (Григір Тютюнник, «Ласочка»); «Які чудеса відкриває нам Михайло Слабошпицький («Чудасія на балконі»); «Хлопчик, у якого мам Казка, а тато — Ранок» («Жевжик» Всеволода Неставайка); «Ти сам собі чарівник», («Паличка — Рятівниця Юрія Ярмиша) та ін.

На уроці-діалозі вчитель у співпраці з учнями формулює проблему, керує послідовністю пізнаваль ної і читацької діяльності, непомітно, терпляче до. помагає дітям сформулювати більш точно свою думку, не перетворює діалог у монолог «всезнаючої» людини.

8. Уроки розвитку літературних творчих здібнос тей учнів. У діяльності людини, як відомо, виявля ються загальні і спеціальні здібності. Загальні забез печують виконання різних видів діяльності, а спеціальні — формуються у спеціальних галузях — мате матичній, художній, мовленнєвій, технічній та ін. У навчальній діяльності молодших школярів перева жаючим є формування загальних здібностей, разом з тим кожна освітня галузь має значний потенціал для розвитку спеціальних здібностей.

У програмі з читання цей напрям представлений окремою змістовою лінією «Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного», яка реалізована у підручниках в окремих темах. Крім того, для розвитку літературних творчих здібностей можна використати завдання, які вміщено в інших розділах.

Для успішного проведення уроків, що мають наметі розвиток літературних творчих здібностей, треба передусім взяти до уваги, який компонент цих здібностей буде об'єктом цілеспрямованого формування. Цілі таких уроків можуть стосуватися: розвитку спостережливості, образного мислення, образного мовленя, уяви, умінь конструювати, перетворювати, доповя вати, створювати нові образи, тексти на основі прочитаного, побаченого, почутого тощо. Визначаю теми уроків, необхідно проаналізувати розвивальй потенціал текстів, що є у підручниках. Їх аналіз дозволяє виділити такі групи:

—твори, у яких привертається увага дітей до творчої спостережливості, стимулюються такі якості, як уміння побачити незвичайне в оточуючому світі, уявляти (2 клас — «Задзвонив синенький дзвоник» Т. Коломієць, «Жива казка» В. Струтинського; 3 клас — «Корінець» Т. Коломієць, «Польові дзвіночки» Л. Костенко; 4 клас — «Веселка на долоні» М. Сингаївського, «Казка неба» Л. Біленької та ін.);

— твори, у яких на доступному рівні розкриваються елементи творчого процесу, відбувається знайомство з деякими способами «творення» (2 клас — «Я хочу сказати своє слово» В. Сухомлинського, «Пісенька» Я. Скомаровського, «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші» П. Глазового; 3 клас — «Дивна звичка» А. Костецького, «Як Незнайко складав вірші» М. Носова, «Що таке школа під голубим небом» В. Сухомлинського; 4 клас — «Як Незнайко був художником» М. Носова, «Як я став письменником» А. Камінчукатаін.);

— твори, зміст та форма яких заохочує дітей до творчої діяльності (намалювати, заспівати, придумати закінчення казки, вставити рими у вірш, дописати оповідання тощо) (2 клас — «Підкажи словечко» С. Жупанина, «Оленчин горобчик» В. Сухомлинсько го, «Дві білки і лисиця» О. Зими; 3 клас — «Захід сонця» М. Познанської, «Очерет» Л. Компанієць, «Жирафа» В. Войтовича; 4 клас — «Кожний знає своє діло» Є. Саталкіної та ін.);

—твори, у яких утверджується цінність кожної особистості, зміцнюється віра у власні здібності, творчі можливості (4 клас — «Співуча пір'їнка» В. Сухомлинського, «Пісня тоненької очеретини» В. Чухліба);

—написані ровесниками учнів вірші, казки, які стимулюють мотивацію літературної творчості, спонукають до власних літературних спроб (2 клас— «Сонячна пелюстка», 3 клас — казки учнів Павлиської школи).

Важливим є включення у зміст уроків творчих завдань, які стимулюють різні елементи літературно- творчих здібностей. Відповідно до мети уроку і можли- востей текстів доцільно використовувати творчі дання, які націлені на розвиток різних проявів літературно-творчих здібностей. Вкажемо основні з них:

—зосередження уваги на якостях творчої особистоті (розвинена уява, образне мислення, вміння у звичайному побачити незвичайне): «Завдяки чому хлопчик вдалося зробити іграшку?» («Корінець» Т. Коломієщл «Чому, на твою думку, «вітрам нема кінця і краю») Яку рису художника підкреслює поет?» («Намалюй вітер» С. Жупанина); «Що спонукало автора скласти перший вірш? Чи переживав ти подібні почуття?» («Як я став письменником» А. Камінчука);

—розвиток репродуктивної та творчої уяви, образного мислення: «Яку картину викликає цей вірш у твоїй уяві?» («Квітка» Д. Павличка); «Уяви, що тобі зустрівся табун білогривих хмарин. Куди летять білі коні? Кого наздоганяють? А може, це вони від когось тікають?» («Сіла хмара на коня» В. Лучука); «Якими ти уявляєш Володю і Сергійка: які вони на вигляд, скільки їм років?» («Їжачок-реп'яшок» В. Артамонової); «Пригадай, яким ти побачив небо, ідучи до школи. Сумним? Ласкавим? Сірим чи синім? Низьким чи високим?» («Я хочу сказати своє слово» В. Сухомлинського); «Чи бачив ти хмари, які нагадують дивовижних істот?» («Казка неба» Л. Біленької);

—розвиток емоційної чутливості, що дає можливість передати почуття автора, відчути тональність твору: «З яким настроєм читатимеш вірш уголос? Прочитай вірш так, щоб читачі відчули твоє ставлення до зображеного. Прочитай вірш наспівно, задушевно»;

—розвиток мовленнєвих умінь, збагачення словника учнів образними висловами, епітетами, порівняннями: «Доберіть до слів вітер і сонце якомога більше прикметників. У кого вийшов найдовший ланцюжок.» («Намалюю вітер» С. Жупанина); «Як поет звертається до рідної оселі, яке порівняння вживає?» («Тя стоїш, небагата і пишна...» В. Симоненка); «ЗнайдітьУ вірші порівняння. Які образи вони створюють?» («Веселка на долоні» М. Сингаївського);

—створення власних продуктів: придумування ланцюжків римованих слів; доповнення вірша словами» що римуються, продовження казки: «Як продовжити казку?» («Жива казка» В. Струтинського); створення власної казки на основі прочитаної: «Яку казку про вітер ти склав би?» («Як побачити вітер» В. Кухалашвілі); складання казки на задану тематику: «Уяви, що ти потрапив до країни Квітів. Що це за країна, хто її мешканці, які в них свята, де їхня цариця?; складання розповіді за пропонованою назвою: «Придумай розповідь «Клопоти бджілки, яка живе у дзвіночку»

9. Узагальнюючі уроки.

Підготовка і проведення цих уроків в умовах зміни змісту і методичних підходів предмета «Читання» передбачає певну новизну. У підручнику після кожного розділу є блок «Пригадайте, поміркуйте», у якому зазначено основні позиції імовірного сценарію узагаль-нюючого уроку. Завдання цього блоку передбачають різні рівні складності навчальної діяльності: відтворення — усвідомлення — конструювання — творчі завдання. Наприклад: пригадайте..., як ви розумієте назву розділу..., складіть прислів'я..., поміркуйте над загадкою, проведіть конкурс на кращого знавця казок, спробуйте скласти загадки. На узагальнюючих уроках навчальна діяльність передбачає включення ігрових елементів, ребусів, коротких вікторин. З метою підготовки учнів до підсумкового тематичного оцінювання доцільно включати завдання тестового характеру, на вибір правильної відповіді, доповнення, конструювання.

У «Читанках» представлено стислий план підсумкових уроків до кожної частини підручника («Підготуйтеся до останнього уроку з «Читанкою»). У проведенні таких уроків наочною основою може бути матеріал форзаців, змісту, ілюстрацій підручника. Ьаасано запропонувати учням до цих уроків підготувати групові міні-проекти, елементарні дослідницькі завдання, результати яких обговорюються у процесі загальної дискусії.

На кожному уроці вчитель здійснює контроль й оцінювання якості читацької діяльності учнів. Обєктом контролю є предметні компетентності —інтегрований результат знань, способів діяльності, набутого досвіду виконання типових навчальних завдань. Ці компетентності структуровано у новій програмі з читання за рівнем вимог. Зокрема, відповідно до змісту навчальної діяльності визначено, що об'єктом контролю за кожною змістовою лінією у кожному класі.

Таким чином, сучасні уроки читання відзначаються різноманітністю структур їх побудови і методики організації навчальної взаємодії, що зумовлено широким діапазоном цілей цього предмета, необхідністю враху. вання вимог навчальних досягнень з кожної змістової лінії, особливостей конкретного тексту в поєднанні з рівнем готовності дітей, їх пізнавальних потреб, інтересу до читання.

У процесі експериментальної апробації нового змісту читання ми плідно співпрацювали з учителями 2—4 класів Броварського ЗНЗ № 2 і Великодимерського НВК Київської області, спостерігали уроки в багатьох інших школах. Ми щиро вдячні вчителям-експериментаторам за творчу і відповідальну співпрацю в апробації нового змісту.

Досвід підтверджує, що кожний вдалий урок — це творчість учителя не лише на ґрунті професійної підготовки, а й вияв його особистісних якостей, гуманності, культурного і педагогічного кругозору, постійної турботи про вихованість і розвиток всього класу в цілому і кожної дитини зокрема.


 

V. ПАНОРАМА УРОКІВ ЧИТАННЯ

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.210.184.142 (0.017 с.)