Загальні дані щодо жанрів творів,

Вміщених у «Читанці»

Твори усної народної творчості	Твори українських письменників
Чарівні Казки………………..З	Вірші…………………..27
Народні пісні………………..2	Казки ………………….9
Прислів'я, приказки.....25	Оповідання…………11
Загадки……………………….10	П'єси-казки………….2
Скоромовки………………..4	Байки …………………..4

 

Як бачимо, порівняно з 2 класом, у цьому підручнику зменшилась кількість віршів, натомість збільшилась чисельність казок, з'явилися твори нових Жанрів: науково-популярні оповідання, п'єси-казки, байки, уривки з повісті-казки.

Зміст другої частини підручника для 3 класу збудовано на тематично-жанрових засадах з елементами монографічного підходу.

У розділі «Сторінки для допитливих» вміщено твори, які розкривають дітям світ цікавих подій, привертають увагу до незвичайних явищ природи, наукових відкриттів. Лейтмотивом читання є утвердження думки, вираженої у прислів'ї Хто багато читає, той багато знає. Найбагатшим джерелом знань є книга. Тому у вступному слові ми заохочуємо дітей читати твори розділу, вчитися виділяти головне, запам'ятовувати нові відомості, нові слова, ставити запитання і шукати відповіді у різних джерелах.

Діти читають твори різних жанрів: вірші, художні і науково-популярні оповідання. Заспівним для сприймання теми є вірш Олекси Кобця «Хотів би я знати...», у якому більшість строф починається висловом «Хотів би я знати». Поет наче підкреслює безкінечність пізнання світу, що нас оточує. Читаючи наступні твори, діти можуть відчути себе співучасниками подій, які в них описуються. Цьому сприяють розповіді про цікаві події, героями яких є їхні ровесники («Пастух рогатий» І. Сенченка, «Якого кольору слова» Є. Гуцала), назви творів, які заохочують до діалогу з текстом («Скільки років Діду Морозу» А. Коваль, «Скільки рік в Україні?» В. Лучука, «Як розмовляють тварини» В. Бондаренка, «Чи любиш ти читати журнали?» О. Савченко), несподіване відкриття нового у знайомих речах («Неслухняна кулька» М. Беденка).

Більшість творів містять діалоги, які можна продовжити після читання. Наприклад, у тексті «Чи любиш ти читати журнали?» автор спонукає дітей поміркувати над тим, як можуть змінюватися їхні «знаю» і «не знаю»: «Якщо хочете стати освіченими, то маєте постійно своє «не знаю» перетворювати на «знаю». Діти висловлюють різні думки про те, як з'являються в голові знання. Один із хлопчиків говорить: «От дивлюся, слухаю, відчуваю, міркую, і в моїй голові з'являються знання». «А як думаєш ти?» — звертається автор до учнів, спонукаючи їх бути допитливими читачами.

У 3 класі продовжується ознайомлення молодших школярів з творчістю Тараса Григоровича Шевченка. Цьому присвячено розділ «Шевченкове слово». Репродукція картини «Селянська родина» є добрим нагадуванням дітям про те, що Тарас Шевченко — не лише здатний поет, а й талановитий художник. Короткі відомості про поета дозволяють привернути увагу дітей до найважливіших подій у його житті і творчості. Окремі епізоди його біографії описано в оповіданнях д. Лотоцького «Малий Тарас чумакує» і «Тарас у наймах» О. Іваненко. У розділі учні прочитають широко відомі уривки шевченкових поезій, які оформлено відповідними ілюстраціями. Тут вміщено завдання дослідницького характеру, що спонукають молодших школярів до елементарних краєзнавчих пошуків, адже у кожному селі, місті обов'язково знайдуться місця, пов'язані з іменем Тараса Шевченка.

Найбільшим за обсягом є розділ «Вірші про світ природи і дитинства». З метою заохочення третьокласників до самостійного читання, формування літературознавчих уявлень і понять розділ побудовано за монографічним принципом. Це дає змогу вчителю збагатити знання учнів про творчість відомих поетів; (М. Підгірянки, Н. Забіли, Г. Бойка, Д. Павличка, І Т. Коломієць, А. Качана, С. Жупанина) і прозаїків (В. Сухомлинського, Є. Гуцала, А. Григорука, Я. Стельмаха). Структурно матеріал подано таким чином: відомості про автора, його портрет, кілька творів. Саме такий відбір змісту і відповідний методичний апарат сприяють встановленню зв'язку між автором і темою його творчості. Наприклад, дітям легко визначити, Що у творах Наталі Забіли переважають казкові сюжети, у Грицька Бойка — гумористичні, у Анатолія Костецького художньо описуються взаємини дітей, їх ставлення до природи. А в оповіданнях Василя Сухомлинського прихована моральна задача, яка спонукає до роздумів — яким треба бути, що цінувати, чого уникати. У цьому розділі вміщено цікаве і велике За обсягом оповідання Ярослава Стельмаха «Ловись, Рибко!», що має гумористичний підтекст. Напружений сюжет, велика кількість дійових осіб і протяжність у часі сприяють застосуванню широкого діапазону різноманітних завдань на вибіркове читання, Характеристику осіб, складання плану, переказування, роботу з ілюстративним матеріалом тощо.

Завершує розділ розповідь «Школа під голубим небом», у якій йдеться про те, як Василь Олександрович Сухомлинський і його вихованці складали казки. Дві казки молодших учнів сучасної Павлиської школи, що є у підручнику прочитають Діти всіх шкіл, що спо-нукатиме їх до власної творчості.

§ 4. ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПІДРУЧНИКА З ЧИТАННЯ ДЛЯ 4 КЛАСУ

У цьому класі коло читацької діяльності школярів розширюється, водночас поглиблюються, упорядковуються і систематизуються їхні знання про авторів і жанри творів, удосконалюються навичка читання, уміння працювати з текстом, розвиваються загально-навчальні уміння. У процесі читання творів різних жанрів формується ставлення дітей до навколишньої дійсності, розвиваються естетичні та етичні почуття, творчі здібності, збагачується мовлення. Реалізація цих завдань здійснюється на основі змісту і методичного апарату підручника в системі уроків, класного і позакласного читання, для яких характерним є поєднання різних варіантів, побудованих на засадах особистісно зорієнтованого навчання.

Перша і друга частини підручника охоплюють 14 розділів.

Перший розділ «Рости книголюбом!» за своєю метою співзвучний з першим розділом підручника для З класу «Від слова — до книги». Але в 4 класі у цьому розділі читач знайде чимало нового про чудовий винахід людства — книгу. Якщо у 3 класі діти ознайомлювались із тим, як виникла книжка, якою є її історія, чому ми говоримо, що і природа — це книга, то в 4 класі йдеться про світ сучасної книги. Ми заохочуємо дітей До роздумів над тим, чому так багато книжок потрібно людям. Діти мають усвідомити: скільки у людей потреб — стільки й різних книжок. Тому є різні види книг: художні, підручники, словники, довідники, енциклопедії тощо. Різні види книг читають по-різному — залежно від мети читання. Цей аспект Роботи з підручником готує дітей до самостійного читання різних друкованих джерел інформації, що є дуже важливим для їхнього подальшого навчання. В зв'язку з таким задумом у розділі переважають науково-популярні тексти, хоча діти матимуть можливість прочитати також гарні вірші й оповідання про цінність книги, ставлення їхніх ровесників до читання.

«Чи можеш ти сказати про себе: «Я — книголюб»? Давай поміркуємо. Ти цікавишся книгами? Читаєш не лише підручники? Хоч на одне із цих запитань ти, певно, відповіси «так». Отже, книга вже стала частиною твого життя»,— з такого оптимістичного звернення розпочинається ознайомлення з новим підручником.

Слід постійно формувати у дітей уміння працювати з підручником. Найперше необхідно, щоб вони засвоїли апарат орієнтування у підручнику: сигнали-символи, різні шрифти, кольорові виділення, призначення різних елементів книги тощо. Наприклад, перш ніж розпочинати новий розділ (тему), доцільно запропонувати дітям ознайомитися з їх відображенням у змісті підручника, щоб сформувати загальне уявлення про його обсяг, перелік.творів. У такий спосіб поступово виховується читацька самостійність молодших учнів. Цьому сприяють також рекомендації і побажання «Читанки», розміщені на жовтих плашках. Радимо вчителю акцентувати увагу школярів на цих вказівках, зміст яких привертає дітей до пізнавальних і етичних цінностей.

На першому уроці четвертокласники читають вірш Миколи Сингаївського «До школи», у якому рефреном звучать рядки: «До школи, до школи, до школи...», «До книги, до книги, до книги...», «До сонця, до сонця, до сонця...». Це ніби узагальнюючий образ світла знань, яке сконцентроване у книзі. Про це діти розмірковують у процесі вирішення пізнавально-проблемного завдання: «Поміркуй, чому у вірші повторюються слова школа, книга, сонце. Як вони пов'язані між собою?»

На наступних уроках діти опрацьовують низку науково-пізнавальних текстів: «Які книги ти читаєш?». «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?»» «Як читають книги?», «Як читати «Читанку»?». Цей матеріал є зовсім новим для підручників з читання. Створюючи ці тексти, ми мали на меті подати дітям елементарні відомості про сучасну книгу як матеріальний і духовний об'єкт, тобто хто і як її створює, хто над нею працює, де вона виготовляється. Тут в описовій, доступній для учня 4 класу формі введено найнеобхідніші для грамотного читача терміни: автор, редактор, обкладинка, палітурка, форзац, корінець, сторінка, зміст.

Усі ці терміни діти відкривають для себе, досліджуючи власну книгу. Допомагають у цьому функціональні форзаци «Читанки». На першому з них у вигляді сюжетно-схематичних малюнків виразно показано шлях книги до читача — «Як до тебе прийшла книга?» Письменник, редактор, художник, художній редактор, верстальник, друкарі, продавець книгарні, читачі зображені у процесі діяльності. А на другому форзаці, який теж «працює» на перший розділ «Рости книголюбом!», розкрито тему «Подружись із бібліотекою».

Привертаємо увагу до невеликого тексту «Як читати «Читанку»?». Тут акцентовано увагу на тому, що читати підручник можна по-різному. Гарний читач не лише схоплює текст, а хоче його зрозуміти. Текст у підручнику — це не газета, журнал чи довідник. Його потрібно читати вдумливо, зосереджено, уявляючи прочитане. Укладач радить дітям конкретні прийоми, що допомагають краще зрозуміти текст.

Лейтмотивом художніх творів («Розумні і вірні друзі» за К. Паустовським, «Суперечка двох книг» В. Сухомлинського, «Про книжку» Н. Умерова, «Пісенька юних читачів» С. Михалкова, «Золота хвилина» М. Чепурної є виховання інтересу до самостійного читання, шанування книги, уміння користуватися нею.

Наступний розділ «Усна народна творчість» розширює, збагачує читацький досвід сприймання і осмислення малих фольклорних форм як уже відомих Дітям (прислів'я, приказки, лічилки, загадки-скоромовки, усмішки, народні пісні), так і нових: соціально-побутові казки, легенди, притчі. (Міфи про створення світу і людей діти читатимуть у другому семестрі.) Порівняно з попередніми класами тут акцентується. Увага на збереженні і збагаченні усної народної творчості. Завдяки письменникам, фольклористам ми і сьогодні маємо це велике багатство. В контексті цього звернено увагу на етнографічну діяльність Олени Пчілки і Бориса Грінченка.

У зв'язку з обмеженим обсягом книги ми не мали змоги запропонувати велику кількість творів з усіх видів усної народної творчості. Тому з особливою вимогливістю підійшли до відбору текстів. Так, соціально-побутова казка представлена лише «Мудрою дівчиною», але, як відомо, цей твір є класичним прикладом казки цього виду. В ній, досить об'ємній, з чітким сюжетом, можна виділити такі суттєві ознаки: персонажі діють наче у звичайних умовах, однак виявляють незвичайні якості (дивовижний розум, надмірну жадібність, мстивість тощо), перемагає бідний, скривджений, розумний. Показуючи це, народ ніби говорить, як треба жити насправді, за що боротися, до чого прагнути. Казка добре проілюстрована: великі сюжетні малюнки відображають характерні риси дійових осіб, деталі побуту. Розгляд малюнків у зіставленні з відповідними епізодами тексту сприятиме кращому усвідомленню головної думки казки.

Притчі, як і належить цьому жанру, невеликі за обсягом, але містять чітко висловлену головну думку, яка звучить наче прислів'я: «Без труда нема плода», «Добро, зроблене комусь, сторицею повертається». Відповідно мета їх читання полягає у виявленні й оцінці дітьми морально-етичної суті описаного життєвого випадку.

З народних легенд учні прочитають текст про походження прізвища та імені Богдана Хмельницького. Цей твір, як відомо, переповідається по-різному, але зберігається думка, що походження легендарного героя оповите казковістю.

Справжнім скарбом українського народу, його душею є народні пісні. У піснях, представлених у «Читанці», оспівується те, що важливе для кожної людини: почуття туги за Батьківщиною («Стоїть явір над водою»), працьовитість народу, краса звичаїв, обрядів, пісенності («Ой співаночки мої», «Котився віночок по полю»). Зміст пісень доступний дітям, вони легко співаються.

Відзначимо особливу значущість блоку «Прислів'я приказки». Тут передбачено актуалізацію вивченого з цієї теми у попередніх класах (прислів'я про працю, знання, культуру спілкування), а також читання, осмислення, висловлювання оцінних суджень щодо трьох груп прислів'їв. У кожній групі прислів'я дібрано таким чином, щоб учні змогли ознайомитися через образне слово з життєвим досвідом нашого народу щодо цінностей сімейного виховання, дружби, чесності, працьовитості тощо. Читаючи скоромовки, діти не лише вправляють мовленнєві уміння, а й закріплюють суттєві ознаки цієї форми — чистомовки, спотиканки, що зосереджує їхню увагу на правильності вимови, подоланні труднощів читання складних слів. Отже, у цьому розділі охоплено всі визначені програмою види малих форм усної народної творчості. До кожної з них є коротке вступне слово, у якому передбачено актуалізацію раніше відомого, міститься установка на сприймання і розуміння суттєвих ознак саме цього жанру.

В опрацюванні творів цього розділу особливого значення набуває словникова робота. Передусім вчитель має визначити, коли саме краще пояснити значення застарілих, маловживаних, діалектних або нових слів. Якщо дітям їх важко зрозуміти з контексту чи через синонімічний ряд, доцільним буде ознайомлення із тлумаченням слів до читання тексту. У процесі відповідей учнів за прочитаним слід заохочувати їх до вживання нових слів, образних висловів. Доцільною є актуалізація знань з цієї теми під час опрацювання творів інших розділів, наприклад, знайти прислів'я, що відповідає головній думці оповідання, зіставити народну й авторську казки тощо.

У розділі «Біблійні легенди» вміщено твори «Вавилонська вежа», «Каїн і Авель», «Чому людина не знає, доки живе». У «Читанці» по-новому представлено блок завдань «Пригадайте, поміркуйте» і методичний апарат до текстів, що створює, на наш погляд, кращі

Передумови для читання і усвідомлення дітьми глибокого загальнокультурного значення Біблії. Вона стає як одна з найдавніших і наймудріших книг ще називають Вічною книгою. Діти мають знати, що Біблія — Святе Письмо для християн і найвизначніша пам'ятка культури для всіх людей світу. Зміст легенд надає вчителю великі можливості наштовхнути юних читачів на роздуми щодо розрізнення добра і зла, спільного і відмінного між людьми, ставлення до життя, праці, права на вибір віри тощо.

У 3 класі діти читали твори з теми «Цікава книга Природи». В 4 класі ця тема розкривається на ширшому і глибшому змісті. А саме у розділі «Сторінки з книги Природи» передбачено дві теми: «Як не любить той край...» і «Цікаві пригоди братів наших менших».

Загальну установку для сприймання змісту творів розділу подано у вступі: «Природа для людини — джерело життя, мудрості і краси. Вона постійно змінюється, вражаючи нас розмаїттям своїх проявів. Тому книга Природи безмежна і дуже цікава. Вона може багато сказати розуму і серцю людини, змінити настрій, викликати добрі почуття. У цьому розділі на вас чекають твори українських письменників, які люблять рідну природу і захоплено про неї розповідають. Вчіться й ви розуміти її мову!»

Дібрані твори створюють передумови для сприймання і розуміння читачами різних форм зображення явищ природи. Увага учнів привертається до зіставлення і аналогії: якщо художники малюють картини фарбами, то поети — словами (наприклад, порівнюються вірш А. Малишка «Яблуня» і картина К. Білокур «Богданівські яблука»). Сприятливою обставиною для розвитку художнього сприймання, образного мислення є включення до кола читання високохудожніх поезій В. Сосюри, А. Малишка, Л. Костенко, К. Перлісної, Олександра Олеся, М. Рильського, їх зміст, образність дозволяють привернути увагу дітей до того, які настрої та почуття викликають різні явища природи, які слова вжито, щоб читачі змогли яскраво уявити прочитане, як по-різному можна описати одне й те саме природне явище. (Наприклад, «Дощик» А. Малишка і «Дрібний дощик» Ю. Ярмиша, «Здивовані квіти» Л. Костенко і «Заворожений сад» К. Перелісної).

У цій темі тематичний принцип поєднується з елементами монографічного. Зокрема, у підручнику вміщено портрети і короткі розповіді про життя і творчість Андрія Малишка, Олександра Олеся, Максима Рильського, Миколи Трублаїні, Олександра Копиленка, Григора Тютюнника, Михайла Слабошпицького. Цей матеріал дозволяє вчителеві привернути увагу дітей до встановлення зв'язку між особистістю автора і темою його творів. У творах теми «Цікаві пригоди братів наших менших» розкривається світ стосунків людей з тваринами. Про те, як зрозуміти почуття і мову тварин, як ставитися до них у незвичайних ситуаціях, йдеться в оповіданнях М. Трублаїні «Пустуни на пароплаві», О. Копиленка «Кріт-неборака», Г. Тютюнника «Ласочка», М. Слабошпицького «Чудасія на балконі». Завершує розділ блок «Пригадайте, поміркуйте», у якому узагальнення здійснюється в процесі міркування над проблемно-пізнавальними задачами: чому природу порівнюють з книгою? Хто може бути її дійовими особами? Як навчитися розуміти мову природи? Підсумком розділу є вірш-звернення О. Сенатович «Чуєш, друже мій, розмови...?», у якому поетеса закликає читачів: «Мову рідної природи розуміти серцем вчись!»

Зміст розділу «Літературні казки» дає змогу поглибити знання дітей про суттєві особливості цього жанру, розширює уявлення про сюжетну різноманітність казок, природно залучає дітей до усвідомлення таких морально-етичних цінностей, як чесність, працьовитість, доброта, сміливість.

Казки, що є у розділі, умовно можна розподілити на Дві групи. У першій — казки І. Франка «Лисичка-кума» і Лесі Українки «Біда навчить», які близькі до народних казок про тварин. У другій — «Хлопчик Валь» М. Слабошпицького, «Жевжик» В. Нестайка, «Як Солов'ятко вскочило у біду» Ю. Ярмиша, написані сучасними авторами на теми, які актуальні для морально-етичного контексту нашого часу. Зміст творів цього розділу створює сприятливі можливості Для формування у дітей умінь структурувати текст на частини, характеризувати головних героїв, збагачувати мовлення новими словами.

Найбільшим за обсягом є розділ «Світ дитинства», який охоплює дві теми: «А дружити треба вміти» і«Пригоди і захоплення твоїх ровесників». Добір текстів до цього розділу здійснено за жанрово-тематичним і монографічним принципами. їх зміст, з нашого погляду, створює передумови для комплексної реалізації навчальних, розвивальних і виховних завдань програми з читання. У структурі обох тем є підтеми «Веселі вірші» і «Веселе слово».

Засвоєння учнями морально-етичних цінностей через світ художніх образів здійснюється протягом усіх років початкового навчання. У «Читанках» для 4 класу твори, в яких зображено внутрішній світ людей, їхнє ставлення до праці, природи, творчості, вміщено у різних темах. Але зміст творів цього розділу ніби узагальнює раніше засвоєне, зміцнює і розширює на складнішому матеріалі уявлення і поняття учнів про загальнолюдські морально-етичні цінності.

У першій темі вірш А. Костецького, оповідання В. Сухомлинського ставлять перед учнями морально-етичну задачу: як розібратися у тому, хто тобі друг, і як цінувати справжню дружбу. Цікаве, по-філософськи мудре запитання виникає під час читання короткого оповідання В. Сухомлинського «Найкраща лінійка». Його смисл — утвердження дуже важливої думки: цінні не лише інтелектуальні здібності людини, а й здатність досконало виконувати трудові завдання. А звідси і висновок: у будь-якій корисній справі треба прагнути майстерності і не втрачати віри у свої сили.

Новий аспект стосунків сучасних дітей розкрито у фантастичному творі М. Чумарної «Казка про друга». Авторка, поетеса і письменниця, очолює у Львові українознавчу школу «Тривіта». Водночас вона є автором книг про українські казки («З початку світу»), український звичаєвий календар («Цокає годинничок») і багатьох інших. У «Казці про друга» письменниця описала пригоду хлопчика, який, граючи за комп'ютером, потрапив на невідому планету Тайн, які він переживав при цьому почуття: захоплення, тривогу, відчай, надію, радість. У творі переплітаються різні події, він відображає сучасні тенденції надмірного захоплення дітей комп'ютерними іграми і водночас утверджує перемогу справжньої хлоп'ячої дружби.

У темі «Пригоди і захоплення твоїх ровесників» зміст казки Ю. Ярмиша і оповідань В. Чемериса, Я Кави, В. Сухомлинського створює добру основу для удосконалення умінь учнів характеризувати головних героїв, простежувати залежність між причиною і наслідком, відтворювати шляхом інсценування особливо динамічні діалоги тощо.

Сподіваємося, що діти з цікавістю читатимуть твори рубрик «Веселі вірші» і «Веселе слово». Тут переважають вірші Грицька Бойка, які, очевидно, читали ще батьки нинішніх учнів, але звучать вони дуже сучасно. В них з гумором поет висміює такі живучі людські вади, як хвалькуватість, зарозумілість, бажання всіх повчати. Про світ дитячих захоплень — малювання, телебачення, читання, спілкування з друзями та ін.— серйозно і водночас з гумором ідеться у творах О. Сенатович, Л. Компанієць, П. Бондарчука, І. Січовика та інших авторів.

Завершує першу частину підручника «Короткий словничок читача», у якому подано визначення 44 літературних термінів, якими діти оперували протягом трьох років на уроках читання.

Таким чином, коло читання у першій частині підручника достатньо різноманітне за темами, жанрами і персоналіями (46 імен). Зокрема, найбільше представлено такі жанри: малі форми усної народної творчості (32), вірші (23), оповідання (9), науково-популярні тексти (10), літературні казки (6). Порівняно з третім класом збільшилась кількість об'ємних текстів, а також сюжетів, що відображають світ сучасних дітей. Звертаємо увагу і на таку особливість, як залучення творів зарубіжних авторів (С. Михалков, К. Паустовський, Л. Полтава та ін.), що певною мірою готує учнів До вивчення у 5 класі зарубіжної літератури.

Для змісту другої частини «Читанки» характерною є спрямованість методичного апарату на узагальнення і систематизацію усіх компонентів читацької діяльності учнів у початковій школі: розуміння подібності і відмінності творів різних жанрів, порівняння творів усної народної творчості і авторських, Удосконалення уміння структурувати і відтворювати текст, характеризувати дійових осіб, а також під час узагальнення прочитаного. При цьому маємо акцентувати увагу на жанрових особливостях міфів, подібності і відмінності змісту міфів різних народів.

Розділ «Сторінки з історії» охоплює твори різних жанрів про минуле нашого народу. Підкреслимо, що це не оповідання з історії, а літературні твори. Тому в методиці читання, аналізу, узагальнення мають враховуватися в органічній єдності їх змістові і жанрові особливості. Діти читатимуть твори про життя слов'ян (уривки з поетичної книги Олександра Олеся «Княжа Україна»), дізнаються, хто був першим літописцем історії України, як був заснований і розвивався древній Київ, звідки в міста Львова така назва. Прикметно, що у цьому розділі є художньо-пізнавальне оповідання «На новій землі» Івана Боднарчука, письменника з Канади, у якому розповідається про життя українських переселенців на заокеанській землі. Воно не лише розширює пізнавальний кругозір дітей, а й заохочує сумлінно ставитися до вивчення рідної мови.

Певний час із кола дитячого читання було вилучено твори про Велику Вітчизняну війну, що, з нашого погляду, є зовсім неправомірним. У «Читанці» діти мають змогу ознайомитися з оповіданням Ю. Збанацького «Гвардії Савочка». Органічним продовженням цієї теми є робота над картиною П. Козина «Земляк», на якій стримано і водночас зворушливо зображено, як у солдата, очевидно, після бою, сидить на колінах змучений білявий хлопчик і їсть із солдатського казанка.

«Завершують розділ науково-пізнавальний текст із Дитячої енциклопедії «Як давно в Україні з'явився жовто-блакитний прапор?» і вірш Д. Павличка «Наш Прапор», у якому оспівано головний державний символ. а також, змістова канва творів дозволяє вчителю сформувати у дітей художньо-пізнавальні уявлення, поняття про найважливіші події української історії. Це є здатним ґрунтом для виховання патріотизму, історичної пам'яті і мислення, стимулювання пізнавальних інтересів дітей засобами виразного читання, знаходити і пояснювати образні вислови тощо. Учні 4 класу вже мають достатній досвід самостійного читання, який принагідно слід актуалізувати, збагачуючи цим читацький кругозір дітей, зміцнюючи зв'язки класного і позакласного читання, удосконалювати уміння працювати з книгою. Загалом, в останньому семестрі 4 класу маємо особливо подбати про розвиток усіх компонентів навички читання, адже у 5 класі обсяги текстового матеріалу різко збільшуються.

У книзі 8 розділів, які є різними за обсягом і структурою. Кожен розділ закінчується блоком «Пригадайте, поміркуйте», а тема — блоком «Чи уважно ти читав?». Наприкінці підручника вміщено пам'ятки-алгоритми «Учись працювати з текстом», що пропонують учням рекомендації: як запитувати і відповідати, аналізувати текст, розуміти прочитане, виразно читати, порівнювати твори, доводити думку, складати план тексту. Необхідно привчати учнів звертатися до цих пам'яток якнайчастіше, адже без правильного застосування таких умінь неможливо бути кваліфікованим читачем.

Перший розділ «Міфи народів світу» ознайомлює учнів з новим жанром усної народної творчості. Міфи (з грецької — «слово, переказ») віддзеркалюють первісні уявлення людей про навколишній світ, їхнє розуміння явищ природи, ролі богів, грізних духів, від яких залежало життя. Цей розділ охоплює міфи Стародавнього Єгипту, Китаю, Стародавньої Греції, слов'янських народів, отже, інтегрує твори різних літератур. Текстам міфів передує коротке слово укладача підручника про ті землі, народи яких створили і зберегли ці міфи. Особливу увагу слід звернути на з'ясування значення нових слів, їх правильну вимову. Доцільно до кожного уроку готувати короткий тематичний словник, який учитель заздалегідь записує на дошці, неодноразово привертаючи до нього увагу учнів. Допомагають дітям уявити зміст міфів ілюстрації, які, з нашого погляду, відображають ключові епізоди прочитаного. Ілюстрація-заставка поєднує в собі елементи різних культур — єгипетської, китайської, слов'янської, грецької. На це варто звернути увагу.

У розділі «З любов'ю до рідної землі» представлено и українських письменників, у яких описано картини рідної природи у різні пори року. На відміну від змісту розділу «Сторінки з книги Природи», що їх діти читали у першому семестрі, тут переважають тексти, зміст яких активізує чуттєве сприймання. Звуки, барви, рухи, які може почути і побачити спостережливий митець, передані у віршах, описах, художньо-пізнавальних оповіданнях.

Учителеві слід привернути увагу школярів до взаємозв'язку між темою твору і його автором. Так, діти прочитають текст-опис рідних краєвидів Д. Чередниченка, вірші Олександра Олеся і С. Жупанина про голоси природи, оповідання В. Чухліба про пригоди своїх ровесників. Тому доцільно, щоб учні пригадали твори цих авторів, узагальнили, які теми привертають увагу кожного з них.

Ознайомлення з відомим уривком із твору М. Гоголя «Чудовий Дніпро» сприймається наче гімн красі української природи. Враження від сприйняття цього тексту підсилює ілюстрація — репродукція картини А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», яка належить до шедеврів світового мистецтва. Зіставлення цих творів показує, як засобами художнього слова і образотворчого мистецтва по-різному створено художній образ Дніпра. Вдячність людей рідній природі за її красу, щедрість, чистоту піднесено передає вірш М. Познанської «Спасибі людям, Що зростили ліс», який завершує розділ. Отже, тематичне коло цього розділу є яскравим відображенням у творах образів української природи, стосунків людини з природою, що підтверджує правомірність назви розділу.

У розділі «Твори зарубіжних письменників» діти прочитають у майстерному перекладі широковідомі казки О. Пушкіна, Г. К. Андерсена, Б. Немцової, уривок з роману Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», а також вірші російських поетів С. Маршака, М. Пляцковського. Про кожного з авторів у підручнику вміщено коротку розповідь, яку вчителеві бажано доповнити оглядом їхніх портретів, актуалізацією самостійного досвіду дітей, у завершує підручник розділ «Світ у мені, і в світі я».

У розділі «Поетична світлиця» учні зустрінуться а творами видатних українських поетів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського. Ці імена учням вже добре знайомі. В 2 і 3 класах вони читали їхні вірші, але з кожним роком дітям відкриваються нові грані творчості цих майстрів слова. Поетичний доробок цих авторів складає п'ять окремих тем розділу, які мають схожу структуру в побудові і доборі ілюстративного матеріалу. У розділі про кожного поета вміщено коротку доступну розповідь з найважливішими відомостями про його життя і творчість, портрет митця, ілюстрації до творів. До кожної теми вміщено дослідницькі завдання, які, за умов підготовленості учнів конкретного класу, можуть бути організовані як проектна діяльність, залучення їх до краєзнавчої роботи.

Розділ «Байки» побудовано з елементами інтеграції творів зарубіжної літератури, що розширює кругозір дітей, сприяє їхньому літературному розвитку. Діти прочитають байки легендарного Езопа, Леоніда Глібова, Івана Крилова, Олени Пчілки. Зміст цих творів, написаних у різні часи байкарями різних народів, дозволить дітям простежити характерні ознаки побудови байок, виявити спільне і відмінне між окремими творами, збагатити мовлення прислів'ями, влучними висловами.

У розділі «П'єса-казка» вміщено уривки з п'єси-казки сучасної української письменниці Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба». Цей твір цікавий тим, що у ньому можна розпізнати мотиви відомих українських і російських казок. Сюжет твору дуже динамічний, насичений подіями, образними характеристиками дійових осіб, яких досить багато (одинадцять). Події, які описано у п'єсі, розгортаються наче детективна історія, у якій лише під кінець можна зрозуміти «хто є хто».

Враховуючи особливість змісту п'єси і спосіб його розкриття автором, радимо під час вивчення твору користуватися методом комбінованого читання вголос «вчитель — учні», а також застосовувати випереджувальне домашнє читання учнями частин тексту, які мають опрацьовуватися у класі.

У розділі «З любов'ю до рідної землі» представлено твори українських письменників, у яких описано картини рідної природи у різні пори року. На відміну від змісту розділу «Сторінки з книги Природи», що їх діти читали у першому семестрі, тут переважають тексти, зміст яких активізує чуттєве сприймання. Звуки, барви, рухи, які може почути і побачити спос­тережливий митець, передані у віршах, описах, ху­дожньо-пізнавальних оповіданнях.

Учителеві слід привернути увагу школярів до взаємозв'язку між темою твору і його автором. Так, діти прочитають текст-опис рідних краєвидів Д. Чередниченка, вірші Олександра Олеся і С. Жупанина про голоси природи, оповідання В. Чухліба про пригоди своїх ровесників. Тому доцільно, щоб учні пригадали твори цих авторів, узагальнили, які теми привертають увагу кожного з них.

Ознайомлення з відомим уривком із твору М. Гоголя «Чудовий Дніпро» сприймається наче гімн красі укра­їнської природи. Враження від сприйняття цього тексту підсилює ілюстрація — репродукція картини А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», яка належить до шедеврів світового мистецтва. Зіставлення цих творів показує, як засобами художнього слова і образотворчого мистецтва по-різному створено художній образ Дніпра. Вдячність людей рідній природі за її красу, щедрість, чистоту піднесено передає вірш М. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс», який завершує розділ. Отже, тема­тичне коло цього розділу є яскравим відображенням у творах образів української природи, стосунків людини з природою, що підтверджує правомірність назви розділу. У розділі «Твори зарубіжних письменників» діти прочитають у майстерному перекладі широковідомі казки 0. Пушкіна, Г. К. Андерсена, Б. Немцової, ури­вок з роману Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», а також вірші російських поетів С. Маршака, М. Пляцковського. Про кожного з авторів у підручнику вміщено коротку розповідь, яку вчителеві бажано доповнити розглядом їхніх портретів, актуалізацією самостійного читацького досвіду дітей.

Завершує підручник розділ «Світ у мені, і в світі я». У ньому представлено взаємопов’язані теми: «Людина починається з добра»; «Пригоди і захоплення твоїх ровесників»; «У кожного є співуча пір'їнка». Лейтмотивом змісту дібраних творів є утвердження засобами художньої літератури цінності універсальних людських якостей — добра, взаємодопомоги, поваги до старших і найрідніших — мами, бабусі; прагнення до творчості.

За жанрами цей розділ дуже різноманітний: вірші, авторські казки, оповідання, художньо-пізнавальні статті, уривки з повістей, загадки, прислів'я. Серед авторів добре відомі дітям імена: В. Сухомлинський, М. Сингаївський, Д. Чередниченко, В. Нестайко, Г. Бойко, С. Жупанин, В. Чухліб та ін. Познайомляться учні і з новими для них авторами: Інною Кульською, Марією Чумарною, Василем Симоненком. Принагідно зазначимо, що читанню кожного нового твору передує розповідь про особу автора. Цим ми сприяємо літературному розвитку дітей, встановленню взаємозв'язку між автором і темою.

За формою передачі змісту твори різноманітні: роздуми («Усмішка», «Бабуся»), ситуації морального вибору («Задачі трапляються різні», «Як ти з матір'ю говориш?», «Казка про хлопчика Абихто»), описи гумористичних ситуацій («Консультант», «За що хвалять?», «Відпочити ніколи», «Як Незнайко був художником») тощо. Жанрова і тематична різноманітність створює сприятливі передумови для сприймання і розуміння учнями ідеї розділу — розкрити багатоманітність, мінливість, цікавість навколишнього світу, світу людських почуттів, думок, взаємин.

Особистісно значущими для дітей цього віку ми вважаємо твори теми «Пригоди і захоплення твоїх ровесників», де вміщено два великих тексти — уривки з повістей В. Нестайка «Космонавти з нашого будинку» і М. Чумарної «Лумпумчик». їх динамічні сюжети близькі сучасним дітям, вони емоційно насичені, утверджують позитивні почуття. Водночас зміст творів дозволяє застосувати широкий діапазон завдань і методичних прийомів з удосконалення усіх компонентів навички читання, розвитку зв'язного мовлення, уяви дітей.

Завершує підручник тема розвитку дітей бажання і здатності до творчості, що розкрита у розділі «У кожного є співуча пір’їнка»

Цей аспект є гуманістичним і розвивальним підсумком втілення концепції нових підручників, який є логічним продовженням подібних розпочатих у 2 («Я хочу сказати своє слово») і З класах («Візьму перо і спробую»). Підкреслимо, що йдеться не лише про розвиток у дітей літературних здібностей, а загалом про утвердження цінності творчого ставлення людини до різних справ. Зміст творів, методичний апарат до них дозволяє дітям переконатися, що справді у кожного має бути своя «співуча пір'їнка», яка надає радість