Тема. Ми відповідаємо за тих, кого ми приручили.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема. Ми відповідаємо за тих, кого ми приручили.



Уроки за твором Є. Гуцала «Перебите крило» (3 клас). Мета. Формувати уміння складати характеристики дійових осіб, правильно інтонувати діалоги, розвивати мовлення; висловлювати оцінні судження, виховувати в дітей турботливе ставлення до птахів відповідальність за свої вчинки.

1. Мовна розминка.

Гра « Хто що робить? »

Зозуля кує, а голуб... ? Голуб туркоче, а півень... ? Півень кукурікає, а сова. ? Сова ухкає, а соловей... ? Соловей тьохкає, а ластівка... ? Ластівка щебече, а жайворонок... ?

Гра «Хто зав'яже вузлик?»

— Назвіть якомога більше назв ознак до слів: хата, гніздо, яєчко, птах.

2. Підготовка до сприймання нової теми.

У вступній бесіді вчитель пропонує учням пригадати, які твори про ставлення дітей і дорослих до природи вони читали у розділах «Цікава книга Природи», «Вірші про світ природи і дитинства». Для актуалізації можна прочитати кілька рядків з різних творів (наприклад «Журавлик» Н. Забіли, «Птиця» Д. Павличка, «Не хочу!» А. Костецького та ін.), щоб діти назвали твір і автора.

Вчитель узагальнює відповіді учнів, розповідає, що в Україні є добрий народний звичай зустрічати навесні птахів, дбати про них. Справедливо вважається, що добра людина не може скривдити птаха. З особливою любов'ю з давніх-давен ставляться люди до журавлів і лелек. Лелека сприймається українцями як символ домашнього вогнища, тому для цих птахів роблять на подвір'ї спеціально облаштовані гнізда.

— Які твори про цих птахів ви знаєте?

Учитель повідомляє тему уроку, пропонує учням поміркувати, який смисл передає речення: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» (А. де Сент-Екзюпері).

3. Слово про автора твору. Вчитель пропонує знайти у підручнику і прочитати розповідь про автора — Євгена Гуцала. Нагадує, що раніше діти читали твори цього автора («Без дороги ходить дощ», «Якого кольору слова»).

4. Вправляння у правильному читанні слів: приставивши, підхарчуватися, умощувався, торжествував, виправдовувався, незграбне, угледів, бовваніли.

5. Первинне ознайомлення з твором.

На першому уроці можна опрацювати перші три частини оповідання. Оскільки це чималий за обсягом текст, радимо ознайомити з ним учнів у процесі комбінованого читання. Вчитель читає текст до слів «Цілий день лелеки тільки те й робили...», а далі учні читають мовчки і готуються відповісти, хто дійові особи цього оповідання, коли і де відбуваються події.

Проводиться словникова робота: пояснюється значення слів, що вказані у підручнику, уточнюється значення маловживаних слів.

6. Розгляд малюнка: який епізод тексту відображено? Хто з хлопчиків Дениско, а хто — Олег? Чому ви так думаєте? Який вік у хлопчиків? Чи такими ви їх уявляли?

7. Смисловий і структурний аналіз твору.

Запитання для вибіркового читання:

— З яких рядків тексту ви довідалися, що Дениско нетерпляче чекав прильоту птахів? Знайдіть першу розмову Дениска з Олегом. Чиї слова слід прочитати з почуттям радості та образи, а чиї — із зневагою? Чому Дениско і його батько зраділи прильоту лелек? У чому виявлялась їхня турбота про птахів? Простежте за текстом, як по-різному автор називає птахів. А як цих птахів називають у вашій місцевості?

Проглядове читання кожної частини і добір заголовків, запис їх у вигляді плану оповідання на дошці.

8. Читання діалогів.

Попередньо визначається відповідна інтонація та ставлення, яке треба передати, зважаючи на авторські вказівки («мовив розсудливо», «глузливо скривився», «сказав радісно», «торжествував», «закричав» та ін.).

9. Домашнє завдання (на вибір): 1) прочитати четверту частину оповідання; 2) доповнити план; підготувати стислу розповідь про описані події. Продовження роботи над змістом та структурою твору на наступному уроці.

1. Перевірка домашнього завдання. Доповнення плану. Висловлювання оцінних суджень:

— Що заподіяв Олег лелекам? Як поставився до цього Дениско? Чому, на вашу думку, стався цей випадок?

Учні, які підготували розповідь за прочитаним, переказують його за планом (ланцюжком).

2. Ознайомлення зі змістом наступних частин оповідання.

Учні читають мовчки і вголос. Після кожної частини бажано ставити запитання, які привертають увагу до основної думки прочитаного і мотивують на подальше читання. Наприклад, після першої частини:

— Що відчував Дениско, коли лелеки піднялися у повітря? Чому він зненацька спохмурнів?

Після другої:

— Чому ж повернулися лелеки? Яке рішення прийняв батько?

Перед читанням тексту слід потренувати учнів у правильному читанні складних слів, а також пояснити значення слів кепсько, напризволяще, хутенько.

Після читання проводиться бесіда за запитаннями:

— Як довго тривали події, описані у творі? Чому змінилась поведінка Олега? Чому оповідання має щасливий кінець? Чи змінилась ваша думка про Олега?

Чому? Де тут причина, де — наслідок?

3. Розгляд малюнка:

— Який епізод зображено? Що нового дізнаємось про героїв оповідання з малюнка?

4. Читання тексту в особах.

Вибіркове читання уривків тексту. Попередньо визначаються тон, сила голосу, почуття, які слід передати.

5. Висновок-узагальнення з прочитаного:

— Пригадаємо висловлені вами припущення щодо змісту твору. Чи підтвердились вони? Євген Гуцало назвав своє оповідання «Перебите крило». А яку назву запропонували б ви? Чому? Яка головна думка оповідання? (Треба вміло піклуватися про птахів, нести відповідальність за свої вчинки.) Які запитання в хотіли б поставити хлопчикам? Пригадайте, чим оповідання відрізняється від казки, вірша? А які ознак оповідання є в цьому творі?

6. Домашнє завдання (на вибір): 1) придумати продовження історії; 2) прочитати опрацьовані частини оповідання і підготувати переказ прочитаного від імені Дениска.

Тема. Які чудеса відкриває нам Михайло Слабоціпицький? Урок за оповіданням «Чудасія на балконі» (4 клас).

Мета. Виховувати бережливе, турботливе ставлення до живої природи; розвивати уміння характеризувати головного героя; читати діалоги; розрізняти в тексті описи і міркування.

Обладнання: книжки з творами письменника для дітей.

1. Актуалізація відомостей про прочитані твори, підготовка до сприймання оповідання.

— Пригадайте назву розділу. З яких творів ці речення: «Ти диви, Кріт виліз на світло» («Кріт-неборака» 0. Копиленка), «Мавпочки швидко звикли до нового місця» («Пустуни на пароплаві» М. Трублаїні), «Лисеня дивилося трохи здивованими і зовсім не хитрими очима» («Ласочка» Г. Тютюнника)? У цих оповіданнях дійові особи — люди і тварини — живуть у злагоді, тварини «спілкуються» мовою жестів, рухів, поглядів,

виявляючи довіру та інтерес до людей.

2. Повідомлення теми уроку:

— Ще одну цікаву історію з життя братів наших менших розповів Михайло Слабошпицький в оповіданні «Чудасія на балконі». Поміркуємо над значенням першого слова. Який у нього корінь {чуд-)? Від цього кореня походить багато споріднених слів. Назвіть кілька. {Чудак, чудило, чудо, чудити, чудакуватий.) Коли вживають такі слова, то йдеться про щось незвичайне, дивне. І в оповіданні ми також зустрінемося з якимсь чудом.

3. Читацька розминка:

а) Прочитайте швидко без помилок, відповідно змінюючи слова:

НА В

балкон ящик

Дніпро земля

поверх

ямка

б) Читання колонок слів «луною» за вчителем:

журно попритулялися справжнісіньке

глитали вицвірінькує крапелинками

перволіт туркотять самісінькою

вереск хлюпалися птахоферма

— Прочитайте найдовше і найкоротше слово. Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні. Яку групу слів було читати найлегше? Чому? Прочитайте слова, які утворилися з двох. Що це за слова? {Птахи + ферма і перший + літати.) Доберіть синоніми до слів журно (сумно, невесело) і вереск (крик).

в) Хто може виконувати дії, позначені словами першої колонки? Доберіть відповідні слова з другої колонки:

 

попритулялися горобець

вицвірінькує каченята

туркотять діти

хлюпались голуби

 

4. Первинне ознайомлення з твором. Читання ланцюжком до слів «Якось вона вийшла на балкон», далі — мовчки.

— Де відбувалась описувана подія? Яка ж чудасія сталася на балконі? Хто головний герой оповідання?

Від чийого імені ведеться розповідь?

5. Вибіркове читання, виділення основних подій сюжету:

— Який краєвид відкривався з балкона квартири?

Чи подобалась хлопчику його квартира? Доведіть рядками з твору. Що мама одного разу знайшла на балконі в ящику? Знайдіть опис качиного яйця. Як з'явились каченята? Доведіть рядками з оповідання, що між мешканцями квартири і дикою качкою встановилися довірливі стосунки. Як ви вважаєте, як довго тривали описані події?

6. Вправи на розвиток навички читання.

Гра «Хто читає швидше?»:

— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення:

«То — дика качка», «Коли, чую, гукає мене»; «Даремно я сумнівався»; «Отоді вереск здіймався!»; «І кожне ставало в повітрі на крило».

7. Знаходження у тексті порівнянь і доповнення речень:

Став він (кролик) великий, ... (мов кіт). Попритулялися одне до одного, ... (мов живі істоти). Каченята ж росли ... як (з води). Вони глитали все підряд, мов ... (із голодного краю вирвалися).

8. Розгляд малюнка. Зіставлення його з текстом.

— Що нового художник відкриває глядачу? Озвучте малюнок.

9. Фізкультхвилинка:

Дві сороки білобокі,

повпирали крила в боки; .

їм на скрипці котик грає —

вниз і вгору смик літає.

Діти виконують відповідні рухи.

10. Характеристика головного героя оповідання.

— Яким ви уявляєте головного героя твору? Як він сам говорить про себе? Яке враження справив на вас хлопчик? Що ви можете сказати про його вдачу? Як він ставився до природи?

11. Слово про автора:

— Чи сподобалось вам оповідання? Таку «чудасію» міг розповісти автор, який любить природу, спостережливий, терплячий. Подивіться на книги, які він написав. Чи відомі вони вам? Михайло Федорович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року у селі Мар'янівка Черкаської області. Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики. Письменник створив чимало оповідань і казок для дітей: «Славко і Жако», «Хлопчик Валь», «Озеро Олдан», «Папуга з осінньої гілки». У своїх творах письменник, залюблений у рідну природу, вміє передати своє захоплення читачам. Раджу вам прочитати його твори.

12. Підсумок уроку.

— Що нового відкрилося вам у пригоді? Які почуття переживав хлопчик протягом описаних подій? Чи можна назвати його другом природи? Як по-іншому можна назвати оповідання?

 

13. Домашнє завдання: підготувати стислий переказ твору від імені головного героя.

Т є м а. У чому секрет успіху? Урок за твором В. Чемериса «Чорна кішка, або Магічне число «сім» (4 клас).

Мета. Розширювати уявлення про тематику і ознаки гумористичних творів; розвивати уміння читати діалоги, уявляти описані події, визначати головну думку, інсценізувати прочитане; виховувати впевненість у власних силах.

Обладнання: картки з прислів'ями, ребуси.

Девіз уроку. Будь сам собі чарівником!

1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

а) Розгадування ребусів.

— Що цікавого помітили у відгадках? (Скрізь є «7»: «сім», «сім'я», «всім», «осінь».)

б) Пригадайте, де в житті, в казках зустрічаємо число «7»? (Сім кольорів веселки, сім днів тижня, сім чудес світу, семеро гномів, семеро козенят тощо.)

в) Робота в групах: складання прислів'їв із розрізаних карток.

 


Краще сім разів горіти,

Наговорив сім міхів горіхів,

Сім літ минуло, як музика

грала,

Сім літ мак не родив,

Семеро одного

 

та всі неповні.

і голоду не було.

аніж один раз

осиротіти.

не ждуть

а він ще тепер скаче.


 

2. Повідомлення теми уроку, міркування дітей щодо назви твору.

— Сьогодні будемо читати оповідання Валентин Чемериса «Чорна кішка, або Магічне число "сім"». Що для вас незвичайне у цій назві? Поміркуйте, про що може йти мова у цьому творі.

3. Вправляння у правильному читанні слів: замерігала, наїжачить, отакезних, всадовила, зурочила, заморочила, анічичирк.

Мовчазне читання оповідання. З'ясування вражень від прочитаного:

__ Чи сподобалось вам оповідання? Чим саме? Назвіть усіх персонажів твору. Які неприємності чекали на Василька? Хто був вісником невдач? Чи вірив Василько у прикмети? В яку саме? Звідки він про неї дізнався? Це казка чи оповідання? Доведіть свою думку.

4. Розгляд малюнка.

— Хто зображений на малюнку? Який вигляд у хлопчика? у жінки? у кішки? Спробуйте озвучити малюнок.

5. Вибіркове читання.

— Прочитайте, як хлопчик щоранку зустрічався з чорною кішкою. Знайдіть і прочитайте опис хазяйки Пуми. Про що попросив у неї Василько? Що треба було зробити Васильку, щоб чорна кішка його не зурочила? Знайдіть епізод тексту, що відповідає малюнку.

Читання уривку з оповідання в особах.

6. Формулювання оцінних суджень.

— Що насправді допомогло Васильку? Чи справді число «7» було магічним? Який епізод видався вам найсмішнішим? Що у цій історії повчального? Як би ви тепер пояснили девіз уроку?

7. Фізкультхвилинка: учні, як і Василько, кілька разів підстрибують на кожній нозі, вигинаються і наїжачуються, як Пума.

8. «Хвилинка-цікавинка»: учень-«дослідник» розповідає про кота (наукові факти, прикмети), діти доповнюють своїми прикладами.

9. Підсумок уроку.

— Який епізод вам найбільше сподобався? Які думки, вчинки героя твору викликають усмішку? Чим цей твір повчальний?

Ю. Домашнє завдання: підготувати творчий переказ оповідання (від імені Василька Моргайла)

 

. § 6. УРОКИ-РОЗДУМИ ЗА ТВОРАМИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

Найважливішою функцією читання у початкових класах є формування в учнів морально-оцінної діяльності, яка передбачає поглиблений аналіз тексту по думи щодо мотивів і характеристик дійових осіб.

Уся творчість В. Сухомлинського, як дитячого письменника, є своєрідною програмою виховання і розвитку дитини. Кожна казка, кожне оповідання, що включені до підручників, є основою для морально-етичних роздумів, висловлювання учнями власних оцінних суджень, імпульсом до самоаналізу. Прикметно, що в останні роки саме за творами В. Сухомлинського вчителі часто подають описи своїх уроків в журнали, готують відкриті уроки, бо їх сюжети хвилюють і сучасних дітей. Це зумовлене тим, що в цих оповіданнях піднімаються вічні проблеми людського спілкування. Благодатним матеріалом для читання й аналізу є твори «Як Наталя у Лисиці хитринку купила», «Сьома дочка», «Покинуте кошеня», «По волосинці», «Горбатенька дівчинка», «Красиві слова і красиві діла», «Кінь утік», «Гвинтик», «Як Павлик списав у Зіни задачу», «Який слід повинна залишити людина на Землі».

На уроках-роздумах має домінувати поглиблене перечитування твору, проникнення у його підтекст. Важливо не допускати поспішних оцінних суджень, однозначних рішень. Залучаючи дітей до прочитаного, слід стимулювати їх висловлювати самостійні думки, звертатись до особистого досвіду, будувати монолог-міркування, монолог-доведення.

Розкриємо методичні особливості проведення цих уроків у З класі за темою «Оповідання про справи твоїх ровесників».

Тема. Гарні не красиві слова, а красиві діла. Урок за оповіданням В. Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло» (3 клас).

Мета. Емоційно підготувати учнів до сприймання творів розділу; збагачувати уявлення про прояви людяності у спілкуванні; формувати уміння висловлювати морально-оцінні судження; розвивши уміння складати твори за аналогією. Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського; малюнок сонечка; картки для мовної розминки.

1. Мотиваційна і змістова підготовка учнів до опрацювання творів нового розділу.

— Діти, на минулому уроці ми завершили велику і цікаву тему «Вірші про світ природи і дитинства», у якій відомі українські поети розкривають світ природи, захоплень, мрій, пригод ваших ровесників. Порівнюючи ці твори, ми визначили ознаки віршованої мови, дізналися, які теми звучать у віршах Наталі Забіли, а які — у віршах Анатолія Костецького, чому у героїв віршів поетеси Тамари Коломієць такі незвичайні імена та ін. Тепер ми починаємо вивчати новий розділ.

Відкрийте підручники на с. 65. Прочитайте вголос назву розділу. Розгляньте малюнок. Хто зображений на передньому плані (найближче до глядача)? (Замріяний хлопчик, який у щось вдивляється.) Які ще образи присутні на малюнку? Поміркуйте, що чекає на нас у цьому розділі? Звернемося до змісту розділу (на с. 143). Прочитайте мовчки, які саме оповідання на нас чекають. Хто з авторів вам відомий? Отже, ми будемо читати твори одного жанру, але різних авторів. Цей жанр для вас не новий. Пригадайте, чим оповідання відрізняється від віршів. Прочитайте мовчки вступне слово до розділу (с. 65). Які поради нам дає укладач «Читанки»?

1. Оголошення теми уроку:

— З назви теми ви зрозуміли, що мова йтиме про вчинки і риси людини, що проявляються у спілкуванні. Тому ми сьогодні будемо працювати під промінцями уявного сонечка (малюнок на дошці), яке допоможе нам розпізнавати різні якості. Які саме, ви зрозумієте з подальших завдань.

 

 

Слухання віршів і розпізнавання якостей людини

Через кладку, через річку В хату з магазину

я веду свою сестричку. я приніс хлібину.

Прямо в хвилі кладка гнеться, А хлібина дуже свіжі

а Оксаночка сміється, зараз я її розріжу

бо зі мною й через річку дам я мамі й татові

йти сестричка не боїться. і малому братові.

Дідові й бабусі

і сестрі Катрусі.

М. Стельмах

 

Які якості героїв віршів ви розпізнали у їхніх діях? Чи записані вони на сонячних промінцях?

2. Бесіда-розповідь про життя і літературну творчість Василя Сухомлинського:

— Пригадайте, які оповідання Василя Сухомлинського ви читали? Прочитайте статтю на с. 66. Що нового ви дізналися про письменника? Які запитання у вас виникли?

3. Опрацювання оповідання «Красиві слова і красиве діло».

Висловлення припущень щодо можливого сюжету. Читання учнями твору вголос за абзацами. Запитання на розуміння прочитаного:

— Хто дійові особи оповідання? Чому хлопчики опинились у хатинці? Для чого її збудували? Чи відомо, хто її збудував? Прочитайте, як хлопчики, що сиділи у хатинці, зустріли хлопчика у мокрому одязі? Порівняйте їхні слова і дії. Хто йому допоміг по-справжньому? Як ви думаєте, які почуття переживав незнайомий хлопчик, коли відчув тепле ставлення до себе? Звернемося до промінців сонечка. Про кого з персонажів можна сказати — байдужий, а про кого — турботливий, щирий?

Робота в парах.

— Прогляньте оповідання. Знайдіть речення, у якому висловлено головну думку прочитаного. Визначте межі зачину, основної частини; кінцівки тексту.

4. Розгляд малюнка.

— Який епізод зображено на малюнку? Як можна назвати малюнок? Опишіть зовнішній вигляд дітей. Якого вони віку? Які деталі картини показують, що в хатинці подорожні відчувають турботу про себе?

5. Читання в особах, передача за допомогою інтонації» логічних наголосів ставлення до дійових осіб.

6. Колективна дискусія:

— Прочитаймо знову назву теми уроку. Як ви тепер її розумієте? Чи доводилось вам бути учасниками схожих випадків? Уявіть, що ви знаходитесь у цій хатинці. Як би розвивалися події? Зберіть «розсипане» прислів'я (записане на дошці): ділами, Людина, а добрими, не словами, красна. Як ви його розумієте? Чи співзвучне воно з головною думкою твору? Отже, кожна людина, яка опинилася у скрутній ситуації, чекає на розуміння і допомогу. Про це ніколи не можна забувати.

Тема. Кого можна назвати справжнім другом.

Урок за оповіданням В. Сухомлинського «Кінь утік» (З клас).

Мета. Сприяти засвоєнню головної думки оповідання; удосконалювати уміння виразно читати; залучати дітей до міркування щодо проблем дружби; формувати уміння висловлювати оцінні судження про вчинки героїв; виховувати потребу у справжній дружбі.

1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Виконання завдань.

а) Поширити речення, додаючи щоразу одне слово.

Друг допоможе.

Справжній друг допоможе.

Мій справжній друг допоможе.

Мій справжній друг завжди допоможе.

Мій справжній друг завжди допоможе і порадить (і т. д.).

 

б) Скласти прислів'я із частин, записаних на дошці.

Людина без друзів розіб'єш — не склеїш.,

Птах сильний крильми, як дерево без коріння:

Дружба як скло, а людина — друзями.

— Якою темою можна об'єднати ці прислів'я? Як ви розумієте вислів справжній друг?

2. Визначення мети і завдань уроку.

— Ми прочитаємо оповідання В. О. Сухомлинського «Кінь утік...» і поміркуємо над його змістом; спробуємо розібратися, кого називають справжнім другом

3. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Кінь утік».

Словникова робота.

Вчитель відкриває «словникову скриньку». Учні дістають картки зі словами для пояснення їх значення-подив — здивування; обурення — крайнє незадоволення, сильний гнів; розголошувати — розказувати; вогнегривий — з гривою, як вогонь (блискучою, рудою жовтою...).

Читання пірамідок слів з пришвидшенням темпу:

 

кінь дам тиша

Петрик подив вчинив

таємниця Віталик підводив

вогнегривий розголошуєш останній

 

Читання оповідання учнями мовчки.

4. Перевірка розуміння прочитаного.

Тестові завдання: вчитель читає початок речення або ставить запитання, учні добирають відповідне продовження або правильну відповідь.

— Петрик і Віталик були... а) першокласниками; б) третьокласниками; в) четвертокласниками.

— На парту до Віталика впала... а) ручка; б) закладка; в) записка.

— Віталик розповів про записку... а) учителеві; б) товаришеві; в) батькам.

— Що зробив учитель: а) забрав записку і прочитав; б) не помітив, як Петрик кинув записку; в) сказав записку заховати і прочитати на перерві?

— На перерві Віталик підійшов до Петрика і сказав: а) «Вибач»; б) «Давай коня»; в) «Не пиши мені більше записок ».

5. Дискусія «Моя точка зору».

Питання для обговорення: Чим був незадоволений Віталик? Як ви вважаєте, чи правильно зробив Віталик, що розповів учителеві про записку? Як ви думаєте, чи правильно вчитель оцінив вчинок Віталика? Як ви зрозуміли відповідь Петрика «Утік кінь...» Що зникло — кінь чи дружба?

6. Робота в парах: поставити один одному запитання як за змістом прочитаного, так і за темою уроку. (Запитання можна поставити таким чином: перша пара —другій, друга — третій...) Наприклад:

— Який урок ішов у класі? Доведіть.

— Хто кинув записку? Кому?

— Чому Віталик розповів про записку?

— Як учитель оцінив вчинок Віталика?

— Що він порадив Віталику?

— Як учні оцінили вчинок Віталика?

— Чи оцінив Віталик свій вчинок? Доведіть.

— Що означає відповідь: «Кінь утік...»?

— Які почуття вас охопили? . .

— Чого вчить вас це оповідання? . ;

— Чи був Віталик справжнім другом? Доведіть. .

7. Робота з ілюстрацією до оповідання.

— Розгляньте малюнок. Де на ньому Петрик? Де Віталик? Чому ви так вирішили?

8. Підсумок уроку.

— Як ви вважаєте, Віталик зрозумів, що він втратив?

Уявний діалог з автором. Вибирається учень на роль «автора». Учні готують запитання до «автора», який має над ними подумати і висловитись на наступному Уроці.

9. Домашнє завдання (на вибір): 1) попрацювати над

творчим завданням: скласти лист Віталику чи Петрику; 2) підготувати розповідь від імені однієї з дійових осіб; 3) вивчити прислів'я на с. 69.

Тема. Умів почати — умій і завершити. Урок за оповіданням В. Сухомлинського «Гвинтик» (4 клас).

Мета. Виховувати в учнів відповідальність за свою працю; вчити визначати дійових осіб твору, головну думку твору, висловлювати морально-оцінні судження.

Обладнання: картки зі словами для розвитку і самоконтролю техніки читання.

1. Перевірка домашнього завдання: зачитування творчих робіт та прислів'їв за темою уроку.

2. Вправи на вдосконалення читацької навички

а) Ігрова вправа: «Зберіть слова», букви яких «порозбігалися».

 

(Юрко, гвинт, літак.)

 

 

б) Вправа на розвиток швидкості читання «Засічка».

За ЗО сек. учні повинні прочитати напівголосно слова і словосполучення, надруковані на картках, які розкладено на партах:

 

граматика домашнє завдання треба було

зошити великий літак питає сина

роботи багато людей чого ж ти

багато кілька речень ось що

пасажири побіг до хлопців щоб усе

 

3. Повідомлення теми.

— Як ви можете пояснити тему уроку? Ці думки ми обговоримо після ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського «Гвинтик».

Читання оповідання учнями вголос.

— Яку роботу не закінчив Юрко? Хто це помітив? Чи доводилось вам потрапляти у подібну ситуацію?

4. Словникова робота для розвитку мовної здогадки.

— Прочитайте пояснення слів, вставляючи пропущені букви.

Гвинт — стерж..нь, що ма.. різьб.. .

Аеродром — міс. стоян.., зльо.. і по..дки літ..ків.

Рейс — шля.., за маршрутом, як.. здійсн..в л..так.

Віраж — по..рот.

5. Аналіз морально-етичного змісту оповідання з елементами вибіркового читання:

— Прочитайте, як Юрко виправдовувався перед батьком. Чи сварив батько хлопця? Який шлях він обрав, щоб переконати сина? Як ви думаєте, батько хотів навчити сина цією історією? Поміркуйте, від чого застерігає нас це оповідання. Послухайте вірш Грицька Бойка.

Де бажання і старання,—

там з'являється й терпець.

З ним — уміння і везіння

бо терпець — всьому вінець.

— Яку пораду нам дає поет? Чи схожі порада поета і головна думка прочитаного оповідання?

6. Вправи на розвиток техніки читання.

Вправа «Розвідники».

— Скільки разів у творі автор вжив ім'я Юрко?

Знайдіть у тексті синоніми до слова говорити. (Питає, казати, мовив, загадали.) В передостанньому абзаці відшукайте найдовші слова. (Пасажирський, загвинтили, якнайкраще, робітникові.) Скільки в останньому абзаці односкладових слів? (4: ось, що, хтось, про.) В першому абзаці знайдіть речення, що відповідає даній схемі:___ = … … . («Він переписав кілька речень».)

7. Мовно-логічне завдання.

— Прочитайте частини прислів'їв. Подумайте, як їх з'єднати.

Кінець діло не кінчиш.

Не почавши гуляй сміло.

Зробив діло хвалить.

 

8. Домашнє завдання (на вибір): 1) знайти прислів'я, яке може бути заголовком оповідання, обґрунтувати свій вибір; 2) скласти власну розповідь на запропоновану у творі тему; 3) придумати продовження оповідання.

 

§ 7. УРОКИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

Методичні підходи до реалізації змістової лінії програми з розвитку літературних творчих здібностей молодших школярів розкрито у § 6 третього розділу. Наведемо розробки уроків у різних класах, які розкривають цю методику в опрацюванні тем творів різних жанрів.

Т є м а. Де ховаються казки? Урок за творами «Задзвонив синенький дзвоник» Тамари Коломієць, «Жива казка» Валентина Струтинського (2 клас).

Мета. Розвивати в учнів інтерес до таємниць природи; стимулювати уяву, образне мислення; навчати виразно читати.

1. Мотиваційна та емоційна підготовка дітей до сприймання нової теми.

Вчитель пропонує дітям прочитати назву нової теми («Я хочу сказати своє слово») і висловити міркування про що в ній може йти мова. Потім учитель читає уривок з вірша І. Жиленко «Доброго ранку і доброго дня!»

— З такого гарного побажання поетеси ми розпочинаємо нову тему, в якій кожен з вас зможе сказати своє слово.

Читання учнями мовчки звернення укладача підручника.

— Пригадайте, діти, на яких уроках вже звучала ця тема «І найменший колосок має власний голосок».

(На уроках віршованого спілкування, де читали і продовжували вірші-діалоги, вірші-небилиці. Особливо на уроці-дискусії: «Чому кожен повинен мати власний голосок?» за віршем Валентини Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала».) Кожна людина особлива, тому кожен з вас має свої здібності, щоб сказати по-своєму про те, що йому відкрилося, вразило, особливо запам'яталося.

2. Ознайомлення з віршем Т. Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник», його смисловий і образний аналіз.

Запитання за прочитаним:

— Чи сподобався вам вірш? Чим він нагадує казку? Хто її розпочинає? Чи може насправді задзвонити ця ніжна квіточка? Які казкові дійства під силу маленькому конику? Чому поетеса порівнює його із птахом.

Поміркуємо разом: де можна знайти «сто казок»?

Чому вони у «шапках-невидимках»?

Ігрове завдання: назвати пари римованих слів з вірша і спробувати доповнити їх: дзвоник — коник — ….., стеблі — землі — ..., стежинах — долинах — …., росі — усі... .

3. Вправляння у читанні скоромовки-недомовки.

Спочатку учні читають її мовчки, потім вголос повільно, далі все швидше:

Заіскрились в лузі рос... ,

заспівали в росах кос. .

І синочкові не спиться,

коли в тата косови.. .

4. Підготовка учнів до сприймання оповідання Валентина Струтинського «Жива казка».

Це оповідання є благодатним матеріалом для пробудження в учнів естетичних почуттів і образних уявлень. Воно ніби ланцюжок замальовок, які виникають в уяві хлопчика, коли той придивляється і прислухається до прозорої річечки. Така композиція твору дає можливість попрацювати над структурою тексту, виділити кілька динамічних, насичених метафорами, порівняннями і звуконаслідуваннями словесних картин. Готуючи учнів до сприймання змісту оповідання, вчитель може провести коротку бесіду за питаннями, які активізували б їхні життєві спостереження. Наприклад:

— Чи доводилось вам бачити, як грають у воді маленькі рибки, як вибрикують коники, як виблискують на сонці прозорокрилі бабки? А зараз послухайте, які незвичайні події вдалося побачити одному хлопчикові на березі звичайної сільської річечки.

5. Первинне сприймання твору. Читання оповідання вчителем. Готуючись до читання, вчитель насамперед звертає увагу на визначення загальної тональності мовлення. Краще читати неголосно, роздумливим тоном, передаючи захоплення побаченим. Закінчивши читати, вчитель запитує:

— Чи сподобалось вам оповідання? Чим саме? У яку пору хлопчик міг спостерігати описані картини? Як ви вважаєте, де це могло бути?

6. Опрацювання тексту учнями.

Насамперед учитель перевіряє, як учні розуміють значення слів: краснопірка (дрібна річкова риба з червоними плавцями), пуголовки (з них виростають жабки), Жук-водолюб, жук-вертячка (комахи водойм), видра (цінний хутровий звір, який живе біля води).

—Чим цікава побудова цих слів?

Вправляння у правильному читанні слів спочатку шляхом напівголосного читання («Перевір, чи зможеш правильно прочитати з першого разу»): придивляється, прислухається, булькнуло, краснопірка, настовбурчивши, навшпиньки.

Над образним значенням слів і виразів доцільно попрацювати в процесі вибіркового читання. Спочатку вчитель пропонує дітям прочитати, як починається казка, а потім запитує:

— Як ви розумієте пораду дідуся: «Ходи над річкою

тихо, як ходить сонечко...»? Пригадайте, коли ми го

воримо «зійшло сонце», «сходить сонце». Ми тільки

бачимо рух сонця, відчуваємо його тепло, але не чуємо

ніяких звуків. Отже, ходити, як сонечко,— означає

рухатись без жодного звуку, тихо-тихо, щоб ніхто не

почув.

7. Читання твору: ланцюжком, напівголосом, хо

ром, вибірково.

— Прочитайте, кого спочатку побачив Сергійко?

Знайдіть у тексті рядки, де сказано про сміливу рибку.

Прочитайте їх. Як рибка врятувалась? (Чим цікава

назва цієї рибки?) Як вітав краснопірку зелений коник?

Знайдіть його пісеньку. Чому вона звучала ніжно?

Прочитайте, кого ще зустрів Сергійко. Яку картину

можна намалювати до цієї частини?

Аналізуючи відповіді, вчитель звертає увагу дітей на те, що у словесній картині слід якомога повніше вказувати кольори, форму, виразність руху. Нерідко учні словесне малювання перетворюють у переказ про-читаного, а це означає, що в даному разі активізується пам'ять, а не образне мислення, уявлення.

З метою збагачення словника дітей образними ви-словами корисно запропонувати їм знайти в тексті порівняння і метафори.

— На що схожий зелений листок лілії? Чому він

порівнюється з долонею? З чим порівнюється прозоро-

крила бабка? Чи здогадались ви, на якій скрипочці

грав коник?

8. Робота з ілюстрацією підручника.

— Який епізод зображено на малюнку? Як би ви до

повнили малюнок, щоб на ньому були усі дійові осоо оповідання? Навчимося читати скоромовку про цю

сміливу і чемну рибку: , >

Випірнай-бо, рибко, близько, ., розсипай-но світлі бризки.

— Коротко перелічіть, що на березі річки можна

було почути, а що побачити.

9. Вправи на точність сприймання учнями тексту.

Учитель читає два-три коротеньких абзаци, в яких

навмисно порушує узгодження між словами, скажімо, «смугаста окунь», учні відразу ж повинні про це сигна-лізувати плеском долонь або семафором. Можна ввести у текст «зайве» слово, яке діти також повинні помітити.

Вибір учнями для читання вголос уривка, який най-більше сподобався. Взаємне оцінювання якості читання.

10. Підсумок уроку.

— Які твори ми читали на уроці? Хто автор вірша?

А хто написав оповідання? Як ви гадаєте, коли спіл

кування з природою приносить людині найбільшу

радість? Поміркуємо, чому твір має таку дивну на

зву — «Жива казка». (її сюжет розгортається серед

живої природи, а вона безкінечна, як саме життя, не

випадково, що дива в природі не закінчуються, адже

Сергійко уявив, як розпочинається ще одна казка.) Що

допомогло хлопчику «побачити» казку? (Спостереж

ливість, уява, знання природи.)

11. Домашнє завдання (на вибір): 1) придумати про

довження прочитаного твору; 2) скласти власну «Живу

казку».

Т є м а. З фантазерами цікавіше гратися. Урок за оповіданням Віри Артамонової «їжачок-реп'яшок» (2 клас).

Мета. Розвивати уміння читати діалоги, передаючи почуття і настрій дійових осіб; стимулювати фантазію; вчити працювати в парі.

Обладнання: предметні малюнки (їжак, фут-больний м'яч). — Прочитайте тему сьогоднішнього уроку, п

ніж познайомитись з новими дивами, попрацюємо

читацькою навичкою. ад

Мовна розминка:

— «Впіймайте» плеском у долоні букву «ї»:

їжак, їжаченя їздять по гриби щодня, їжачиха помагає, сироїжки їм збирає.

Чітке відтворення римованого ланцюжка, який за писано на дошці:

На-на-на — ось прийшла весна;

су-су-су — я тепло для вас несу;

іг-іг-іг — на полях розтанув сніг;

: '"'" ім-ім-ім — стало весело усім.

— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо читати

твори з цікавого розділу. Назвіть його. Твори яких жан

рів ви вже читали? Перевірте свою уважність, працюю

чи у групах над завданнями:

а) Відновити розсипаний текст: *'

їм

Найбільше диво зело

,&- ще вчора відкривається-' •'

■*' а нині пуп'янок ■" >.

11, як полум'я не було

б) Скласти речення з розсипаних слів: у воді, бульк

нуло, щось, Раптом, поверхнею, і над, застрибала,

втікаючи, маленька краснопірка.

в) Розташувати поетичні рядки у правильному

порядку: ,

■ тільки коли він літає, "'

грає з вітрилами, вітами,

' Можна побачити вітер,

грає з пташиними зграями.

За В. Кухалашвілі

2. Підготовка до читання і первинне ознайомлення оповіданням «їжачок-реп'яшок».

1. Мотивація і технічна підготовка учнів до сприй-мання нового твору. ■— Як ви розумієте слово реп'ях? Це трава чи кущ? Чи доводилось вам бачити його? Яких тваринок можна з нього зробити?

Відгадування загадок:



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.7.202 (0.06 с.)