Перший урок за новим підручником

У кожному класі на першому уроці читання у першому і другому семестрах відбувається знайомство з новим підручником. Перша зустріч з «Читанкою» має викликати в учнів інтерес до нової книги і читання, створити емоційно-піднесений настрій, налаштувати на поважне ставлення до підручника. Оскільки підручник — це різновид книги, на цих уроках важливо привернути увагу до розгляду всіх його елементів: розглянути ілюстрації, що є на обкладинці, форзаци, звернутись до змісту, прочитати назви розділів, розказати де і ким створювалась книга тощо. До книгознавчої інформації доцільно залучати учнів і протягом року, встановлюючи зв'язки із бібліографічними уміннями, одержаними на уроках позакласного читання.

Пропонуємо варіант першого уроку за підручником «Читанка» у 3 класі (перший семестр), на якому відбувається також опрацювання Державного Гімну України.

Тема. Здрастуй, нова «Читанко»!

Мета і завдання. Ознайомити дітей з новим підручником, викликати інтерес до його читання; виховувати патріотичні почуття, розширювати і поглиблювати знання про національну символіку.

Обладнання: зображення Державного Герба Ук-раїни, Державного Прапора України, музичний запис Державного Гімну України.

1. Вступна бесіда вчителя про літні враження дітей, прочитані книжки. Мотиваційна настанова на зустріч 3 новим підручником.

2. Ознайомлення з «Читанкою». Спочатку відбувається колективний розгляд обкладинки книги: Що на ній зображено? З яким настроєм діти ідуть до школи? Яі ще дані є на обкладинці?

Далі вчитель пропонує учням самостійно роздиви тися перший форзац і обмінятися думками щодо його змісту; розглянути другий форзац, висловитися про його зміст:

——Чи є щось схоже між цими малюнками? (Так тема обох форзаців пов'язана із книгою — давньою і сучасною.) Ці малюнки наче сповіщають про те, що у «Читанці» ми знайдемо багато невідомого, нового про книги. З часом ми знову повернемось до цього форзацу.

Як це може бути пов'язане зі змістом книги? Які ще відомості є на титульній сторінці? Де саме видана«Читанка»? Хто її автор? Художник? Чи зрозумілі вам умовні позначення? Знайдіть звернення до читача.

(Вчитель пропонує, щоб спочатку діти прочитали його мовчки, а потім уголос.) Про що ви зможете прочитати у новій «Читанці»? З якими новими жанрами ознайомитесь? Як автор радить працювати з підручником? Знайдіть сторінки, з яких можна довідатися про зміст книги. Прочитайте уважно, як називаються розділи. Який з них найбільший? А найменший? Скільки сторінок у книзі? Що ще привернуло вашу увагу в змісті? Які імена авторів вам знайомі? Це перше оглядове знайомство з новою «Читанкою». Сподіваюся, що з кожним уроком ця книга ставатиме вам ближчою і необхіднішою.

3.Національна символіка українського народу.

Вступна бесіда:

—Розгляньте, що зображено на малюнку підручника (с. 3). Розкажіть, що ви вже знаєте про Прапор і Герб нашої держави. Наша незалежна держава молода, але її історія дуже давня. На цій сторінці зображено символи української держави: Прапор, Герб і текст Гімну.

Робота над словником. На дошці записані слова: символи, прапор, герб, гімн. У їх поясненні доцільно взяти до уваги таку інформацію. Існує багато визначень поняття «символ». За словниками слово «символ» — це умовне позначення якогось предмета, явища поняття через художній образ, який відбиває Я внУ ЇДею> почуття. У символах яскраво передаються й„ціональні традиції, звичаї, обряди.

Доступним для молодщих школярів є пояснення поняття «символ», як знака, що передає певне значення. Офіційною ємблемою, символом держави є прапор (стяг, знамено, штандарт, корогва). Колір полотнища прапора і зображення на ньому символізують певну ідею. У кожній державі існує багато різних прапорів, але найвищим є Державний Прапор.

Герб — відмітний символічний знак держави, міста, роду, окремої особи. Він може зображатися на прапорах, монетах, печатках, документах та ін. Державний Герб — офіційний символ держави.

Гімн — урочиста пісня, прийнята як символ державної єдності, а також хвалебна пісня або музичний твір на честь кого-небудь.

— Чи знаєте ви, що символізують Державний Прапор і Державний Герб України?

Вчитель доповнює і узагальнює відповіді дітей:

— Деякі вчені вважають, що тризуб відображає три стихії природи: повітря, воду і землю. Інше тлумачення — що це образ сокола або обожнення рибальського знаряддя, образ булави тощо. Тризуб походить зі стародавніх часів. Але на довгі роки зник як символ влади. Коли була проголошена Українська народна республіка (1917 р.), тризуб з'явився на її печатках, державних паперах. У Радянській Україні тризуб було заборонено як ворожий знак. Лише ставши незалежною, Україна відновила свої споконвічні символи: тризуб і жовто-блакитний прапор. З чим можна порівняти наш прапор? (З сонцем, небом, стиглою пшеничною нивою, блакитними озерами...) Отже, кольори нашого прапора мирні, красиві, вони утверджують життя.

Цікавою є історія українських прапорів. Вчені пипіуть про те, що прапори у людському суспільстві з'явились дуже давно. Спочатку вони були одноколірні, потім – різнокольорові. На знаменах часто зображували небесні світила, хрести, звірів. На прапорах часів Київської Русі найчастіше зображували святих — архангела Михаїла, Георгія Побідоносця, Миколу Чудотворця.

Прапороносцями в княжих дружинах були найкращі воїни. Вони високо тримали прапор і охороняли його від ворогів. У Київській Русі не було єдиного прапора Кожне князівство мало свій. Були серед них червоні і золотим тризубом, блакитні із золотим левом, синьог й жовтого кольорів.

У Запорізькій Січі особливу шану мав малиновий стяг із зображенням архангела Михаїла — небесного покровителя запорізької дружини. Та поряд із цим стягом були жовті, зелені, сині із найрізноманітнішими зображеннями на них — сонця, місяця, зірок звірів.

4. Опрацювання тексту Гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...».

— Чи знаєте ви, хто автор слів Гімну?

Інформація для бесіди. Павло Чубинський (1839—1884) — поет, етнограф, юрист, організатор перших недільних шкіл. Народився у м. Борисполі Київської губернії у сім'ї збіднілих дворян. Закінчив Другу київську гімназію, потім Петербурзький університет. У Петербурзі зблизився з Т. Шевченком, М. Костомаровим, П. Кулішем. П. Чубинський вивчав звичаї, побут, фольклор українського народу. Він записав близько 400 обрядових пісень, брав участь у збиранні матеріалу для «Словника української мови» за редакцією Б. Грінченка. Переживши два заслання, тяжко хворий Чубинський помер у віці 45 років. Найкращий поетичний твір П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» став Державним Гімном України.

Учні, які знають Гімн напам'ять, читають його. В іншому разі Гімн читає напам'ять учитель, а діти стежать за текстом. З'ясовуються слова, вирази, які потребують пояснення. Розгляд ілюстрацій до тексту.

— У часи, коли був написаний Гімн, Україна не була вільною державою, українська мова заборонялась. Але мрії українського народу збереглися, прагнення до вільного життя було дуже сильним, тому поет і висловлює надії, що славу і волю можна вибороти:

«...запануєм і ми, браття, у своїй сторонці». У яких рядках, на ваш погляд, найдужче виражено відданість борців за волю України? («Душу й тіло ми положим за ту свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду.) Що б ви хотіли запитати про наші державні символи?

Слухання музичного виконання Гімну. Заохочення дітей до співу Гімну (групами, усім класом).

5. Висновок-узагальнення.

Яким був перший урок? Які почуття і думки у вас виникли? Якими словами можна сказати про найголовніше у нашій розмові? (Символи нашої держави мають славну історію. Вони засвідчують, що українці давній, волелюбний народ. Символи держави треба знати і шанувати.)

6. Домашнє завдання: вивчити напам'ять текст Гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...». Розглянути новий підручник, звернути увагу на художні заставки до розділів.

§ 2. УРОКИ ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ ОДНОГО ЖАНРУ ТВОРИ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Молодші школярі ознайомлюються з такими малими формами усної народної творчості: загадки, прислів'я, скоромовки, приказки, пісні, ігровий фольклор, легенди, казки. У підручниках для кожного класу є відповідні розділи: 2 клас — «Українські народні казки» (7 год), 3 і 4 класи — «Усна народна творчість» (відповідно 7 і 6 годин). Крім того, у зміст інших тем широко «вкраплено» прислів'я, скоромовки, приказки, загадки.

У фольклорі знайшли художнє відображення різноманітні прояви життя народу, його світогляд, вірування, споконвічні пошуки правди і справедливості, віра у перемогу добра над злом, своєрідна народна педагогіка.

Мета вивчення цих творів — сформувати у молодщих школярів елементарні уявлення про усну народну творчість як особливу форму народного мистецтва, збагагатити і певною мірою систематизувати розрізнені знання і враження від прочитаних раніше творів.

Читання творів усної народної творчості розширює і збагачує соціальні і моральні знання дітей, оскільки сюжети й образи того чи іншого тексту містять у собі широку типізацію, узагальнення уявлень і характепі пояснюють картини життя, соціальні події суспільств та багато іншого. Ознайомлення учнів з різними жав рами усної народної творчості сприятиме глибшому усвідомленню змістових і образних засобів творів вихованню почуття справедливості, доброти, любові до рідного краю, розвитку мовного чуття, збагаченню словника влучними висловами.

Вивчення усної народної творчості підводить дітей до розуміння жанрової специфіки авторських і народних творів.

Найбільше місце в темі належить казкам. І це природно, адже з давніх-давен вони є могутнім засобом народного виховання.

Казка — особлива, вироблена віками форма художнього відображення життя, що супроводжує людину з дитинства. Високо оцінюючи казку як ефективний засіб виховання, К. Д. Ушинський писав: «Багато казок ідуть, звичайно, з далекої язичницької давнини, коли вони були зовсім не казками, а щирими віруваннями народу. Але багато з них, очевидно, народ переробив або їх наново склав навмисне для дітей. Це перші і блискучі спроби народної педагогіки, і я не думаю, щоб хто-небудь був спроможний змагатися у цьому випадку з педагогічним генієм народу... Я рішуче ставлю народну казку недосяжно вище від усіх оповідань, написаних навмисне для дітей освіченою літературою».

І. Франко у післямові («Байка про байку») до збірника власних казок, адресованих насамперед дітворі, особливо підкреслював доступність для дитячого сприймання казкових образів, мотивів, мови казок, відзначав велику впливову силу казки: «Розповідаючи про звірів, казка «підморгує однією бровою до людей».

Казковий світ у «Читанках» охоплює казки для тварин, чарівні, соціально-побутові. Осягнення метафористичності, морального і соціального змісту здійснюється на основі усвідомлення дітьми «змішування» у казці різних світів — реального і вного, фантастичного. Поряд з цим, казка є специфічним текстом, у якому є зачин, основна частина, кінцівка. Для осягнення казки треба, щоб учні виділяли місце і час подій, вміли розпізнати характери персонажів за їхніми вчинками. Особливо слід звертати увагу дітей на звичайні речі, які часто є основою побудови комічної або трагічної ситуації у казці. Наприклад, рукавичка (казка «Рукавичка»), глечик і тарілка (Лисичка та журавель»), колосок («Колосок»), булава (Кирило Кожум'яка»), гніздечко («Кривенька качечка») та ін. Без цих речей не було б казки.

Найбільш доступним і методично виправданим в опрацюванні казок є сюжетно-образний аналіз. Тобто спочатку діти з'ясовують про кого казка, яка вона (про тварин, чарівна), а потім йде робота над композицією та образними засобами тексту.

У казках поряд із людьми діють тварини. Нерідко вони є носіями морально-етичного змісту твору (наприклад, «Лисиця та їжак», «Дрізд і голуб», «Мудра дівчина», «Кобиляча голова», «Кривенька качечка» та ін.). Зауважимо, що в казках немає відвертої моралі, вона випливає із вчинків героїв.

Оскільки казки передавались із вуст в уста, то поступово визначались і особливості їх розповіді. На це слід звертати увагу учнів під час читання. У деяких випадках учителю доцільно розпочати розповідати казку або частину її прочитати, а частину — розповісти. У читанні казки методисти рекомендують дотримуватись розповідного тону. Казка має зачин і кінцівку, які є своєрідним зверненням до слухачів. Ці частини слід читати уповільнено, виділяючи голосом тавтологічні повтори («Жили-були собі...»). Дія в казці, як правило, з самого початку розгортається динамічно. Для образних засобів багатьох казок характерним є вживання усталених епітетів, пестливих слів, повторів, римованих зворотів. Учитель звертає увагу На те, що наростання дії, напруження у психологічному стані героїв посилюється з кожним повтором, а тому слід виділяти голосом новий відтінок розповіді. Щоб захопити дітей казкою, надаємо голосу своєрідного казкового тембрового забарвлення. Вчитель озвучує твір наче живий свідок того, про що читає (розповідає), і немов переказує діалог, уявляючи поведін персонажів, їхні наміри. Емоційно-образна інтонація реплік у такому разі збігатиметься з емоціями героїв.

Крім казок, у кожному класі діти читають україські народні пісні, у яких виразно передано людські почуття, любов до рідної землі, оспівування подвигу.

Прислів'я та приказки — унікальні малі формі» які дуже стисло передають широке узагальнення. Це своєрідні краплини народної мудрості, здорового, глузду, трудового і життєвого досвіду, концентроване втілення моральних і естетичних поглядів, оцінок вироблених народом протягом тривалого часу. Саме цим пояснюється велика різноманітність прислів'їв про Батьківщину, стосунки в родині, звички і потреби людей, їх ставлення до праці, знань, природи, оцінка моральних якостей, поведінки людей тощо. Робота над змістом прислів'їв розвиває у дітей мислення, спостережливість, збагачує мовлення образними, влучними висловами. Володіння прислів'ями шліфує думку людини, збагачує мовлення, залучає до рідної культури. В основу кожного прислів'я покладено конкретний випадок, предмет, явище, факт, який переведений на рівень широкого узагальнення, а тому його можна застосувати до багатьох схожих явищ. Наприклад, у 2 класі в темі «Наче вулик, наша школа» діти читають низку прислів'їв, серед них Як посолиш, так і їстимеш. Воно подано після казки «Лисичка та журавель».

3 одного боку, його зміст передає очевидний життєвий факт, що несолона їжа несмачна. Це його пряме значення. Разом з тим прислів'я несе з собою і переносний узагальнений смисл: будь-яка справа вимагає взаємності, доброго ставлення один до одного. Враховуючи пізнавальні можливості молодших учнів, у поясненні смислу прислів'їв слід прагнути, щоб діти спочатку зрозуміли їх прямий, а потім переносний смисл.

У 2 класі прислів'я і приказки «розкидано» по темах у зв'язку із змістом творів, що вивчаються. У 3-4 класах вони подані в окремому блоці з поступовим нарощуванням теоретичних відомостей про цей жанр і тематичної різноманітності. Ознайомлення учнів іззмістом прислів'їв має заохочувати їх до вивчення і вживання прислів'їв у власному мовленні. Як кажуть, «прислів'я до слова мовиться». Вчителю слід на конкретних прикладах показати дітям, яким чином вводити прислів'я у розповідь, характеристику дійових осіб.

В опрацюванні прислів'їв основними методичними вимогами є:

– розуміння учнями прямого і переносного значення смислу прислів'їв;

– вміння зіставляти зміст прислів'я з конкретним змістом прочитаного або із своїм досвідом;

– добирати прислів'я відповідно до головної думки твору;

– виховувати бажання і вміння застосовувати прислів'я у своєму мовленні;

–розвивати вміння придумувати коротку розповідь за прислів'ям, описувати своє життєве спостереження.

На відміну від прислів'їв, які передають узагальнену думку, загадки побудовані як опис конкретних деталей, ознак.

Загадка — це короткий образний опис якогось предмета чи явища, який або яке треба впізнати, відгадати. Діти охоче відгадують загадки. Це стимулює їх до міркування, зіставлення, адже треба подумки перебрати чимало предметів і явищ, поки знайдеться відгадка. Загадка розвиває кмітливість, відкриває у відомому невідоме, вчить виділяти головне, доводити. У творах цього жанру алегорично описується предмет чи явище, тому тут завжди є образ, в основу якого покладено метафору, метонімію, уособлення, перифраз. У 2—3 класах діти набувають певного досвіду загадування і відгадування загадок, тому в 4 класі доцільно узагальнити їх знання про суттєві особливості цього жанру. Зокрема, звернути увагу на те, що в загадці часто називається не сам предмет, а інший, подібний за істотними ознаками, при цьому вказуються найхарактерніші, найяскравіші особливості, які їх об'єднують, Тому, хоч загадка невелика за обсягом, часто складена в ігровій формі, вона відкриває дитині світ з нового, раніше невідомого боку. Не можна зводити роботу над агадкою тільки до відгадування. Дітей треба заохочуати обґрунтовувати відповідь, називати ознаки, що допомогли відгадати, самостійно складати загадки. Загадки, прислів'я, скоромовки доцільно викоритовувати під час вивчення різних тем. Наприклад пропонувати дітям знайти прислів'я чи приказки які відповідають головній думці прочитаного твору. 1

Наведемо розробки уроків вивчення творів усної и родної творчості у різних класах.

У 2 класі знайомство учнів з усною народою творчістю відбувається у різних розділах, що має на меті наблизити дітей до витоків рідної мови, прнлучити до її морально-етичних цінностей. Так, у темі; «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...» другокласники читають колискові пісні, дитячі пісеньки ігровий фольклор. Вчитель пропонує дітям подивитися у зміст підручника і поміркувати, чому одні твори мають автора, а інші — ні. Адже хтось їх мав придумати? Вислухавши відповіді, він пояснює, що ці твори склав народ. Спочатку, звичайно, складала пісню чи казку якась одна людина, розповідала іншим. Кому вони сподобались, передали це далі — «з вуст в уста». І так від покоління до покоління зберігались найкращі пісні, казки, прислів'я. Тому важко або неможливо сказати, скільки років тому з'явилась колискова, казка чи пісня, хто її вперше розповів.

КОЛИСКОВІ ПІСНІ

Тема «Колискова пісня, колискова — то найперша материна мова...» Вірш Л. Забашти «Рідна мова», народні колисанки, записані М. Сингаївським.

Мета уроку. Викликати в учнів інтерес до нової теми; розширити, збагатити уявлення про колискові пісні, виховувати почуття ніжності, доброти; удосконалювати вміння правильно і виразно читати; розвивати мовлення.

Обладнання: музичний запис українських колискових пісень; малюнок-ілюстрація за темою уроку.

Інформація для вчителя. Колискові пісв мають чітко окреслену тематику і функцію, вони пр значені для одного слухача — дитини і мають одно виконавця — матір чи близьку людину. Чуттєвий зв'язок, що з дня народження існує між матір'ю і дитиною відбивається у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м'якими лапками підступає до колисочки пухнастий муркотливий котик, голуби, ластівочки, фантастичні Сонко і Дрімота. Колискові пісеньки є першими уроками прилучення малюків до моральних цінностій, сприймання музичного ритму.

На уроці діти читатимуть колискові, записані М. Сингаївським. Привертаємо увагу вчителів до того, як поет пише про своє ставлення до цього жанру усної народної творчості: «Без колискової нема дитинства, як без дитинства немає народу, його майбутності... Все починається з дитинства, а отже, з колискової. Звідти беруть початок наші турботи і радощі, засмута і веселість, тривога й сподівання. І головне — взаємність з життям, зі світом. Адже дитяче слово, ще не зовсім виразне промовляння, помах ще не зовсім зміцнілих рученят, перша ота взаємність — очищає і душу, і помисли.

...Не можна не зачаруватися художніми образами, народними порівняннями, щирою, доступною метафорою. Кожне слово наче скупане в чистому джерелі, світиться всіма барвами веселки, де можна відчути і пахощі дозрілого яблука, і польовий цвіт безсмертника чи медової кашки. Ціла палітра народного світобачення і цвітіння землі...

Колискова — це душа, яка ходить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати... Впродовж багатьох років я записую почуті чи підслухані колискові пісні і скажу: зібралась цікава, різноголоса збірка. Своєю різномовністю вона привела мене до думки, що скільки матерів — стільки й колискових. Адже кожна з них до рядка про лукавого котика-котка Додає свої рядки, свої власні думки і сподівання, що так подібні до роздумів-мрій усіх матерів...»

1. Підготовка до вивчення нової теми.

Вчитель пропонує дітям відкрити підручник на с.17і прочитати назву нової теми (спочатку мовчки, а потім вголос).

— Діти, поміркуємо, що означає цей вислів: «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...» Яка мова для нас є рідною? Як ви думаєте, хто може звертатися до рідної мови з таким побажанням? Коли можна сказати, що мова розвивається? (Якщо ми правильно розмовляємо рідною мовою, багато читаємо, знаємо народні казки, пісні, прислів'я...)

2.Опрацювання вірша Любові Забашти «Рідна мова».

Вчитель читає вірш уголос в уповільненому темпі підкреслюючи за допомогою логічного наголосу виділені слова, інтонацію, довгі паузи між строфами. Перед читанням вголос діти вправляються у правильному і плавному читанні слів: звеселяйся, зодягайся, запам'ятали. Вчитель з'ясовує, чи правильно розуміють діти значення висловів «щире слово», «мовоньку кохали».

— Прочитайте, як звертається до рідної мови поетеса. (Учні читають мовчки вірш «Рідна мова».) Знайдіть звернення до рідної мови, які звучать у вірші («рідна мово», «щире слово», «колосися житом в полі, піснею в оселі», «мовоньку кохали»). Як ви розумієте виділені слова? Який наказ дає нам поетеса?

Підготовка до виразного читання вірша. Вчитель пропонує учням знову звернутися до тексту. Діти відзначають, що кожна строфа складається лише з одного речення, у якому виділено жирним шрифтом важливі слова. Тому не треба довго зупинятись, читаючи рядок; довга пауза має бути наприкінці строфи. Разом з учителем учні визначають речення, що слід прочитати як спонукання і як пояснення.

Висновок з прочитаного:

— До чого нас закликає словами вірша поетеса Любов Забашта? (Берегти рідну мову, вміти добре нею розмовляти, читати книжки.)

3.«Колискова пісня, колискова, то найперша материна мова».

Підготовка до сприймання творів: вчитель пропону дітям прослухати (у фонозапису) або наспівує сам в разну колискову пісеньку: Дотику сіренький, котику біленький, котику волохатий, не ходи до хати, не ходи до хати, не буди дитяти. Дитя буде спати, котик воркотати.

Котику сіренький,

котику біленький

котику волохатий,

не ходи до хати,

не ходи до хати,

нее буди дитяти.

Дитя буде спати,

котик воркотати.

 

Сонки-дрімки в колисоньки,

добрий розум в голівоньки,

а росточок у кісточки. Здоров'ячко у серденько,

а в роточок говорушки,

а в ніженьки ходусеньки,

а в рученьки ладусеньки.

А-а-а, а-а-а...

 

– Діти, як ви думаєте, коли співають такої пісеньки? Для кого? Тихо чи голосно її співають? Так, цю пісеньку співають малесеньким діткам. її співає матуся чи бабуся, щоб приспати, заспокоїти малюка. Чи чули ви колискові? Про що в них йдеться? Колискових пісень дуже багато, бо з давніх-давен мами люблять наспівувати діткам лагідні, пестливі слова з побажаннями рости здоровими і щасливими. Відомий український поет Микола Сингаївський записав багато колискових пісень, які він почув від матерів. Розкрийте підручники на с. 18. Прочитайте назву сторінки «Колискові пісеньки — перлинки української мови». Щоб зрозуміти значення цього вислову, ми попрацюємо над змістом уміщених тут творів.

Виразне читання вчителем вірша М. Сингаївського «Колискова пісня, колискова — то найперша материна мова...» Вчитель з'ясовує, чи розуміють діти значення слів чебрець, спориш, шана. Які ще слова вам незрозумілі? Перед читанням вголос діти вправляються у правильному читанні слів, записаних на дошці: материна, чебрецевим, ласкавості, споришами.

4. Читання вірша учнями ланцюжком (за реченнями).

Перед читанням вголос учитель пропонує дітям розглянути, як написано вірш, де починається і закінчується речення. Діти пригадують, що там, де кома, тире, треба зупинитись.

Які почуття викликає в поета колискова пісня? (Вона приємно і солодко пахне, як материнське молоко, як милий мамин голос.)

–Прочитайте вірш так, щоб передати почуття автора. Зверніться ще раз до тексту. Знайдіть у ньому слова із двох складів. Скільки їх буде? Знайдіть слова, у яких п'ять складів. Назвіть їх.

Читання учнями напівголосно колисанок, що є у підручнику.

Запитання за прочитаним: Які почуття передано у цих колискових? Які звірі, птахи згадуються в них? Знайдіть і зачитайте слова, якими мама звертається до дитини. (Мій маленький, дитина малесенька, дити ночка.)

— Розгляньте малюнок. Зміст якої колисанки він відображає? Чи може хтось заспівати одну з колисанок?

— Діти, ви охоче читали і співали пісеньки, які зібрав і записав Микола Сингаївський. Знайдіть відомості про цього поета на с. 120. Розгляньте його портрет. Що про нього написано? Прочитайте.

5. Підсумок уроку:

— Повернемось до назви сторінки 18. Поміркуємо разом: чому ж колискові пісні порівнюються з перлинками. Чи бачили ви перлинки? Перлинки — це ніжні білі прикраси, які люблять носити жінки. Як перлинки прикрашають мам, так і колисанки, наче окраса нашої мови, бо вони передають ніжність, добро.

6. Домашнє завдання на вибір: навчитися виразно читати колискові; вивчити одну напам'ять; записати зі слів своїх рідних нову колискову пісеньку, щоб прочитати її в класі.

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ

У 2 класі діти ознайомлюються з найдавнішими творами усної народної творчості — казками про тварин. Дійові особи цих казок відомі дітям з дошкільного віку — вовк, козенята, лисичка, їжачок, журавель, голуб та ін. Ознайомленість зі змістом більшості казок дає змогу вчителю зосередити увагу дітей на опрацюванні образних засобів, розвитку мовлення, удосконаленні виразності читання.

Тема. «Заглядає в шибку казка сивими очима».

Урок за українською народною казкою «Вовк та козенята».

Мета. Поглибити уявлення дітей про народну казку як вид усної народної творчості, вчити визначати головну думку, удосконалювати навичку правильного, вищого читання, уміння розповідати казку.

Девіз уроку: Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.

1. Емоційна і змістова підготовка дітей до опрацювання нового розділу «Українські народні казки».

–День шкільний почався, діти. Ми зібрались на урок

Що ми будемо читати? Хто нам може підказати? Відповідь сховано в ребусі. Знайдіть її.

’’’’ ’’’’

З

 

— Отже, ми зустрінемось з казкою. Пригадайте, які ви знаєте казки. (На дошці виставлено кілька книжок з народними казками. Вчитель запрошує 2—3 учнів вийти до дошки, прочитати назви книжок і показати їх класу.) Відкрийте підручники на с. 35, прочитайте разом назву розділу. Розгляньте малюнок. Хто здогадався, герої яких казок на ньому зображені? Прочитайте, що написано про казки. (Читання тексту вголос ланцюжком.) Так, діти, казки приходять з бабусиних і маминих розповідей, з гарної книжки, з радіопередач. Чому їх охоче слухають діти і дорослі? Бо в казках цікаво поєднуються вигадки із справжнім життям, чудеса і правдиві історії. Прочитайте усі разом девіз нашого уроку. На що він нас спрямовує: що казка не лише розважає, а й чомусь навчає, від чогось застерігає. Український народ створив і зберіг багато казок, які передаються з покоління в покоління. Одну з таких азок ми прочитаємо на уроці. Розпізнайте її назву. (На дошці назву казки написано деформованим текстом «ковВ ат тазеняко».)

2. Мовна розминка.

—Казка підготувала вам чистомовку. Швидко повторюйте останній склад

Замекала коза (за-за-за),

прив'язали ми козу (зу-зу-зу),

дід їй сіно везе (зе-зе-зе),

є що їсти цій козі (зі-зі-зі),

дасть нам кізка молоко (ко-ко-ко).

—А чи впораєтесь ви із читанням цієї скоромовки?

Скочив котик, сів на плотик.

Миє вушка і животик.

Діти читають з дошки; спочатку слабеньким «дощиком», потім сильнішим густим «дощем».

3.Розчитування учнями слів з «лісової галявинки» (слова написані на силуетах ялинок, пеньків).

їжа козенята ріжками

семеро козеняточка замкнути

материн відімкніться відчинити

матінка відгукніться голоском

преміцно тонесеньким приказує

Спочатку читають окремо дівчатка і хлопчики, потім усі разом.

4.Первинне ознайомлення із текстом казки комбінованим способом (вчитель починає, а учні продовжують).

—Хто дійові особи казки? Скільки було козенят?

Розгляньте малюнок. Чи всі герої казки на ньому зображені? Як зображено вовка? А козенят? Знайдіть ті рядки в тексті, які відповідають малюнку. Хто схвалюється, а хто засуджується у казці?

5.Вибіркове читання:

—Прочитайте, чому коза залишила козенят самих.

Що вона їм наказувала? Знайдіть у тексті слова, які підказують інтонацію її слів. Перечитайте пісеньку кози і вовка. Чим вони відрізняються? Як козенята здогадались, що то була не їхня мати? а

6. Слухання музичного твору. Розпізнавання мелодій, які характеризують козу.

7.Структурний аналіз казки.

- На уроках української мови ви вчилися ділити текс на складові частини (знаходити в ньому зачин, сновну частину і кінцівку). Казка — це також текст, у якому є ці частини. Знайдіть зачин казки. Як він починається, яким реченням закінчується? Прочитайте його мовчки. З чого складається основна частина? Прочитайте кінцівку казки. Чому коза похвалила діток?

8. Переказування казки за запитаннями.

Як розпочинається казка? Як козенята зустрічали козу? Як зустрічали вовка? Чим закінчилась казка?

9. Висновок-узагальнення з уроку:

— Який розділ ми почали вивчати? Які саме казки? Пригадайте девіз нашого уроку. Як ви його зрозуміли? Що повчального відкриває читачам ця проста казка? Які ще прислів'я, що є на сторінках підручника, підтверджують головну думку казки?

10.Домашнє завдання: прочитати казку і навчитися її розповідати.

У 3 класі тема «Усна народна творчість» охоплює малі фольклорні форми: чарівні казки, народні пісні, прислів'я, скоромовки, загадки. Спочатку діти читають про те, що казки, пісні, загадки, прислів'я складені народом дуже давно. Вони передавались із вуст в уста. Тому їх об'єднують спільною назвою — усна народна творчість.

Інформація для вчителя. Чарівні (фантастичні) казки породжені грою уяви та фантазії, і чим вона досконаліша, тим сильніше захоплює слухачів або читачів. Але жоден казковий образ не виникає, так би мовити, з «чистої» гри уяви. Він породжений реальністю, хоча будується на вигадці, що створює казкову реальність, віддалену від повсякденного буття. Фантастичні казки дуже давні за походженням. Вони виникли на стадії родового суспільства й увібрали в себе риси, притаманні суспільній свідомості, звичаям того періоду. Фантастичні казки створюють свій світ, Де також діють люди й тварини, але особливості розвитку дії і характер вимислу в них зовсім інші. Герої фантастичної казки наділені незвичайною силою дивовижними можливостями, їм підвладні сили природи. Запорукою чудесної допомоги героєві, його перемоги в кінці казки є сміливість, чесність, доброта, що викликають прихильність до нього, готовність прийти на поміч. Незвичайні герої фантастичної казки діють у незвичайних обставинах, тому час і простір в ній дуже своєрідні. Вони підкоряються волі оповідача і суттєво відрізняються від реальності, в якій живуть слухачі казки. Це, на думку вчених, пов'язано з тим, що специфіка художнього вимислу в казці формувалася під значним впливом уявлень наших далеких предків про потойбічний світ.

Тема. Прославляння героїзму в чарівних казках.

Урок за українською народною казкою «Кирило Кожум'яка».

Мета. Розширювати уявлення учнів про чарівні казки, формувати вміння читати в особах, виявляти залежність мовної та інтонаційної характеристики дійових осіб від їхньої ролі у творі.

Девіз уроку. Чия відвага — того й перемога.

1.Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприймання нового розділу. Учитель повідомляє назву розділу, пропонує учням розглянути малюнок на с. 65, поміркувати, про що може говорити бабуся з онуком; пригадати, що вже дітям відомо про усну народну творчість з 2 класу. Далі пропонує знайти в змісті підручника цю тему і прочитати мовчки назви творів, які ввійшли до неї, запитує, чи є серед них відомі дітям. Як правило, хтось із учнів називає й казку про Кирила Кожум'яку. Перш ніж прочитати текст, діти ознайомлюються з відомостями про ознаки чарівної казки, порадами щодо її читання.

2.Первинне ознайомлення учнів зі змістом казки (читання мовчки).

Запитання на визначення рівня сприймання загального змісту казки:

— Коли відбувалися описані події? Де саме? Хто головний герой казки? Чому він має таке ім'я? Чому Кожум'яка погодився битися із змієм? Для чого він «мотався коноплями і обсмолився?

3. Словникова робота. Пояснення значення слів: кожум'яка — майстер, який із сирої шкіри (волов'ячої, свинячої) виробляв міцну, гнучку, готову для використання; леміш — частина плуга, що розрізає землю; уроцише — ділянка землі, що чимось відрізняється від навколишнього, наприклад: яр, гора, долина; дань — у давнину так називали подать з населення: пудів з десять — близько 164 кг; городяни — люди, що мешкали в місті, старшина — тут: шановані люди похилого віку. Вправляння у правильному читанні слів, зазначених у підручнику.

4.Підготовка до виразного читання вголос: виділення діалогів, визначення інтонацій мовлення дійових осіб.

Вибіркове читання діалогів з урахуванням підказок у тексті щодо інтонування слів князя, князівни, змія, Кирила Кожум'яки. Вчитель допомагає учням зробити висновок про інтонаційну особливість читання казки. Після цього пропонує дітям розповісти, чи можуть вони уявити Кирила Кожум'яку. Учні розглядають малюнок у підручнику, на якому зображено казкового героя і змія, визначають особливості їх зовнішності; підтверджують свої вислови цитатами з тексту.

5.Структурний і смисловий аналіз казки.

— Перечитайте казку. Знайдіть в ній зачин, основну частину, кінцівку. Зверніть увагу, якими словами починається казка. Порівняйте слова змія і Кирила Кожум'яки при зустрічі. Поміркуйте, чому змій говорив: «Прийшов битися чи миритися?» А Кирило відповів: «Битися з тобою, з іродом проклятим!» (Бо зло хитке, підступне, хоче обманути, а правда і добро — прямі і безстрашні.) Які слова з тексту засвідчують, що це чарівна казка? У яких словах казки висловлене захоплення киян подвигом Кирила? Як народ віддячив герою?

6. Робота над образними засобами казки: 1) пояснення значення виразів «аж луна йде», «як улупить, то так і вжене в землю», «а під ним земля тільки стогне; 2) пошук слів, що передають почуття суму, жалю, гніву; 3) добір синонімів до слів говорити, покликати, атько, благайте, злинув.

7. Узагальнення прочитаного:

— Який розділ ми почали вивчати? Чим цікаві чарівні казки? Які ознаки чарівної казки є у рпрочитаній? Чи можна сказати, що головна думка казки висловлена в прислів'ї, наведеному в підручнику? Доведіть свою думку.

8. Домашнє завдання (на вибір): 1) підготуватися виразно читати діалоги з казки; 2) скласти план і підготувати стислий переказ казки.

Т є м а. За добро добром платять. Урок за українською народною казкою «Кривенька качечка».

Мета. Вдосконалювати вміння учнів правильно інтонувати мову дійових осіб, членувати текст для складання плану; поглиблювати уявлення про етику людських стосунків.