Ідейно-художній аналіз драми І. Котляревського «Наталка Полтавка»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ідейно-художній аналіз драми І. Котляревського «Наталка Полтавка»



Історія написання:

Написана п'єса І. Котляревським до 1819 року, точної дати її створення не залишилось. Що ж спонукало митця створити цей театральний шедевр?.Ставши директором полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за допомогою абстрактно-логічиго узагальнення показувала подвиги й страждання великих людей, та комедії, де об'єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як гідні поваги й наслідування.

Джерела:

Справжні життєві факти українського суспільства того часу (авторові, напевно, були відомі й інші подібна історії, коли дівчат силоміць видавали заміж, і він узагальнив їх) українські лірично-побутові, обрядові, купальські та баладні вні: «Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон...», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна».

Українські, вертепні, шкільні драми-інтермедії XVIII ст.

Досвід російських драматургів XVIII ст. (Фонвізін, Капніст, іяжнін, Плавальщиков).

Тема: показ життя сільської бідноти в епоху розкладу феодально-кріпосницького ладу (XIX ст.).

Ідея: втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах виборного і возного.

Основна думка: офіційна мораль тогочасного суспільства суперечить гуманістичним принципам.

Жанр: сам автор визначав свій твір як «малоросійську оперу». справді, «Наталка...» має ознаки одразу декількох жанрів драматургії: є театрально-драматична й музична форми. Му­зику до цієї п'єси написав М. Лисенко. Тому вважають комічну оперу І. Котляревського синтетичною (змішаність елементів) п’єсою (драматично-музичним твором, близьким до драми).

Особливості твору:

Якщо тогочасні політичні опери мали переважно розважальний характер, то п'єса І.Котляревського — серйозний твір і прекрасну душу народу і його щедре серце, світлий розум гірке безталання.

Письменник реалістично зобразив життя «простолюду», критично засудив тодішнє суспільство (хабарництво, обдурювання, зверхність багатих над бідними та ін.).

Автор змалював взаємини між простими людьми, використав скарби народної розмовної мови і пісенної творчості.

Композиція

Весь текст п'єси поділяється на великі частини — дії (їх у тврі дві) кожна з яких поділяється на картини, а ті у свою чергу на яви, пов'язані з входом чи виходом дійових осіб. Усі дії писані у формі діалогів між двома або більше дійовими особами зрідка трапляються монологи.

Дія твору відбувається в одному полтавському селі.

Композиція: початок першої дії, де читач знайомиться з місцем подій (село над Ворсклою, хата Терпелихи), з головним героєм твору (Наталка). Тут ми дізнаємося, що Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів.

Зав'язка: подальші сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має допомогти виборний Макогоненко (ява 3 дії І).

Розвиток дії: старшина села вмовляє Наталку погодитись на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник Микола, влаштовує побачення Наталки з Петром, який вертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин , батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя коханих — майнова нерівність.

Кульмінація: категорична відмова Наталки стати дружині возного (ява 9 дії II).

Розв'язка: благословення матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною».

Таким чином, композиція п'єси «Наталка Полтавка» досить майстерна, напруженість розвитку дії весь час тримає читача у пильній увазі, в неослабленому інтересі до кожної сцени, до кожної дійової особи і її поведінки, хвилює її.

Певну композиційну роль відіграють у цій п'єсі ремарки (авторський текст у творі), вони здебільшого короткі, стислі, влучні, виразні, ясні. Наприклад, автор хоче, щоб на сцені П так: «Село над річкою Ворсклою. Упродовж сцени вулиця, що веде до річки; тут між хатами і Терпилихина хата». Осі і інші. А вже режисер-постановник, художник і оформлювачі сцени мають додумати все інше, різні деталі, щоб сцена відповідали описувальній картині українського села початку XIX ст. Дійові особи твору.

У п'єсі діє всього шість осіб, і кожна з них займає певне місце в розвитку дії. Всі вони належать до двох протилежних типів перший — Наталка, Петро і Микола, другий — решта. Щоправда, мати в ході розвитку подій потрапляє у перший табір, то в другий, що обумовлюється її великою материнською любов`ю до дочки, бажанням їй щастя в житті, а ще боязню якогсь начальства, взагалі «сильних світу цього». Вплив класицизму та сентименталізму на розвиток дії у п'єсі, зверніть увагу на те, що дія у творі починається вранці Наталка йде по воду), а завершується, коли вже «сонце низенько, вечір близенько». У цьому виявляється вплив класицизму («єдність часу»). Однак існує інша думка: Виборний чимшвидше хотів швидше одержати Наталку у своє «вічноє і по-вственноє владєніє», а тому сватання й заручини було об'єднані, для цього вистачило й одного дня.Деякі літературознавці стверджують, що п'єса — твір сентиментальний, що почуттєвість дійових осіб перебільшено. Відчувається, деяка сентиментальність в образах Наталки Терпилихи, що проявляються у висловлюваннях, вчинках поведінці, стосунках між героями, випливає з особливостей психології українців. Ця особливість є органічною частиною їхніх, життєво правдивих образів-персонажів п'єси. Деякий надмір почуттєвості, навряд чи властивий наймитові-бурлаці, Можна відмітити лиш в характері Петра.

Обряди у творі

У п'єсі яскраво відтворено народні обряди, пов'язані зі сватанням, весіллям. Згідно з обрядом сватання в ньому повинні брати участь два свати. Проте, щоб не вводити ще одного персонажа, Котляревський «залишив» другого свата (Бориса) в хаті Терпилихи. Той так набрався «окаянної варенухи», що й не тримався. Цим сюжетним ходом автор дотримав правдивого зображення народного обряду й уникнув ускладненості тексту п'єси,

І Бориса (по суті зайвої дійової особи) потрібно було розробити окрему роль.

Мова «Наталки Полтавки».

Мова дійових осіб п'єси виразно індивідуалізована відповідно соціального становища і характерів. Говорять ці персонажі побутовою мовою, але в Наталки, Петра і частково вона позначена ліризмом, а у виборного і Миколи — гром. Крім того, Петро і Микола, що побували в світах, вжиті слова, взяті з міської лексики. В мові дійових осіб нерідко помічаються народні приказки і прислів'я («Знайся кінь з ко­рівкою віл з волом», «Живемо, як горох при дорозі: хто не схоче, скубне», «На похиле дерево і кози скачуть» тощо), а також вирази («Шануючи бога і вас», «Од твого розуму цього , «Взятись за розум», «Буцім і не знаєш» та ін.), а також близькі до пісенних («З кінця світа прилинув би», «Трудно, ми! викинути Петра з голови, а ще трудніше з серця», «І для цього тільки побачились, щоб навіки розлучитися» тощо).Народна мова у п'єсі «Наталка Полтавка» використана ширше, ніж в «Енеїді».Мова виборного, то мова селянської верхівки, повчає.

Тлумачний словник до п'єси І. Котляревського

«Наталка Полтавка» (фрагмент)

Аз (церковнослов'янське) — я.

Ангел — у релігійній міфології посланець бога, що зоб ражається у вигляді юнака з крилами.

Артикул — стаття, параграф у документі.

Баталія — битва.

Блаженний — який несе добро, щастя.

Бурлака — наймит, бездомна людина.

Вашице проте (застаріле) — прошу вашої милості (форми особливого звертання до поважної особи).

Вашець — ваша милость.

Ветхая деньми — дуже стара віком.

Виборний — особа, обрана для керівництва громадою, староста.

Вишереченний — названий вище.

Возний — дрібний судовий чиновник на Україні .

Гусарин — воїн кавалерійської частини, одягнений у формі особливого зразка.

Засідатель — обраний від населення учасник судового процесу

Земство — тут: чиновництво.

Ім'ярек (церковнослов'янське, канцеляризм) — назване добродій. .

Кварта — трохи більша за літр міра рідини.

Колода — дерев'яні кайдани, що надівали в старі часи аре штанту на руки, ноги й шию.

Комісар — поліцейський чиновник, пристав.

Контроверсія — скарга, що опротестовує судове рішспші.

Копи — тут: судові засідання.

 

Характеристика образів твору

І. Тетерваковський— тип дрібного чиновника часів українського кріпацтва. II. Портрет, зовнішність персонажа.

Позитивні : почуття гумору, сила волі; освіченість.

Негативні: хижацтво і насильство, хабарництво і жорстокість; і пихатість і самодурство; і звловживання службовим становищем; зневага до простого люду; пристрасть до пияцтва. Життєва філософія героя. Ставлення возного до Наталки.

Виборний Макогоненко— тип заможного українського селянина,який вибився на дрібного сільського урядовця.

Позитивні:почуття гумору, дотепність, врівноваженість і благодушність.

Негативні: хитрість і підступність; лицемірство і самовдоволення; крутійство і корисливість; підлабузництво і бездушність; показна доброта.

Горпина Терпилиха

· доброта і справедливість;

· неосвіченість і пригніченість;

· любляча мати;

· двоїстість натури;

· немилосердність і жорстокість під час непокори дочки;

· працьовитість і душевність.

Для самостійної роботи

1.Прочитайте комедію І.Карпенко-Карого «Хазяїн».

2.Проаналізуйте композицію цього твору.

Для творчого зростання

Напишіть власний драматичний твір, обравши сучасну молодіжну тематику. Спробуй інсценізувати цю п’єсу зі своїми однокласниками.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.192.241 (0.008 с.)