Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Рима, клаузула, асонанс, консонансСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Ри́ма (грец. rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — суголосся закінчень у суміжних та близькорозташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Кла́узула, або Кла́взула (лат. clausula — закінчення) — заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся клаузули мовиться про риму). Клаузула буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел), парокситонною — при наявності одного ненаголошеного складу (небо), дактилічною — двох складів (посмішка), гіпердактилічною — трьох складів (котигорошко). Клаузула, будучи одним із складників віршового рядка, несе особливе структурне та смислове навантаження у білих віршах: (…) І вся пустиня мов знялася вгору І в небо ринула. На жовтім небі Померкло сонце — око Озіріса — І стало так, мов цілий світ осліп… (Леся Українка). Клаузула подеколи вживається і в прозі, як кінцівка певних фраз. Асонанс – неточна рима, побудована на суголоссі комплексів наголошених голосних або наголошених складів, дарма що закінчення римованих слів можуть не збігатися. Часто до такого типу римування вдавався Б.-І. Антонович. Консона́нс (від лат. consonantia - гармонія, співзвуччя) - співзвуччя двох або більше звуків, що сприймається на слух, як гармонійне, лагідне. В сучасній теорії музики до консонансів відносяться наступні інтервали: пріма, мала та велика терції, кварта, квінта, мала та велика сексти та октава. З точки зору акустики, консонансом є співзвуччя, співвідношення частот звукових коливань тонів якого є відношенням невеликих чисел, наприклад - квінта, або - велика терція. Для самоосвіти Практичне заняття № 5. Визначення віршового розміру запропонованого уривка, особливостей його рими Двоскладова віршова стопа Буду я навчатись мови золотої У трави-веснянки, у гори крутої. (А. Малишко) Інколи в поезії, написаній ямбом чи хореєм трапляються одразу два ненаголошені склади. Наприклад, у Шевченка: Серце рвалося, сміялось, Виливало мову.
Трискладова віршова стопа Дактилем написаний вірш В. Сосюри «Білі акації будуть цвісти»:
Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі, промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі…
Амфібрахієм написано поезію В. Сосюри «Любіть Україну»:
Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди. Анапестом написаний вірш В. Сосюри «Коли потяг удаль загуркоче»:
Коли потяг удаль загуркоче, пригадаються знову мені, дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки жоржини сумні… Рима 1.Чоловіча (наголос на останньому складі): Він, взявши торбу, тягу дав …………………………….. П’ятами з Трої накив ав (І. П. Котляревський «Енеїда») 2.Жіноча (наголос на пердостанньому складі): Сонце заходить, гри чор нію ть, Пташечка тихне, поле ні міє … (Тарас Шевченко «Сонце заходить, гори чорніють») 3.Дактилічна (наголос на третьому від кінця складі) Рученьки терпнть, злипаються ві ченьки… ……………………………………………… З раннього ранку до пізньої ні ченьки… (Павло Грабовський «Швачка») 4.Гіпердактилічна (наголос на четвертому від кінця складі) Як була я молодою препо до бницею Повісила фартушину над ві ко нницею. (Т. Шевченко) Для самоосвіти 1. Виразно прочитайте поезію М. Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні» 2. Визначте: 1) віршовий розмір кожного стовпчика; порівняйте; 2) риму.
Для творчого зростання Який віршовий розмір зображений на схемі? Відшукайте поезію, яка б відповідала такій схемі:
Тема 6. Римування (4 год) Довідкове бюро до теми Основні види римування в катрені (парне, перехресне, тернарне, монорима) Римування — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Трапляються випадки, коли відстань між римованими словами відсутня, якщо вони вживаються або побіч одне одного ("Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна". — О. Ольжич), або розмежовані цезурою ("Виходимо босі // і коси ми точим". — Я. Савченко) чи віршовою паузою, коли вірш закінчується одним суголосним словом, а другим починається наступний ("Жорстокий смерч, що виведений строго / 3 сухого серця і живущих дум". — М. Бажан). В інших випадках Р. (римований інтервал) набуває істотного значення. Найпростішою формою Р. з відстанню між співзвучними словами вважається суміжна або парна (аа бб вв), що вживається як у ліричних мініатюрах ("Самі на себе дивляться ліси,/ розгублені од власної краси ". — Ліна Костенко), так і в поемах ("Данило Галицький" М. Бажана). Перехресне римування — складніше, в ньому римуються кінцеві слова парних віршів з парними, а непарні — з непарними (абаб), воно найпоширеніше в сьогоденній силабо-тонічній версифікації: Кучугури димів на ліси намело. а Яма світла між них — як забута копальня. б Закіптюженим небом пливе НЛО — а Безпритульний вінок на Івана Купала (І. Римарук). б Часто застосовується і кільцеве, або охопне, Р. (абба): Сотий день в дорозі. Сотий день ще й ніч. а І куди ж ти рвався, поспішав затято? б Краще не питаймо. Звісно ж, не на свято. б А якщо й на свято, то не в тому річ (П. Куценко). а Подеколи в катрені спостерігається і неспароване Р., тобто коли в ньому римуються другий та четвертий вірші (—а —а): Не місяць і не зорі, — Як страшно!.. Людське серце — Варті уваги також менш поширені форми Р., спостережувані у восьми віршах (— а — а — а — а), і водночас тернарна (а а) та кватернарна (- а а) — рідкісні для української поезії форми, де відповідно римуються лише третій та четвертий вірші: Такі чужі ці низькі, синяві гори. Когорта прийшла в село на відпочинок. Поховались біляві полохливі дівчата, Нависає гілля могутніх дубів. а О, шляхи ці і курява, і гальські простори. Товариші оповідають сміховинок, — Вечір. Мариться біле кампанське місто, мати, — Скромна сестра і галас малих братш (Олег Ольжич). а У світовій версифікації трапляються випадки із значно більшими інтервалами Р., як, приміром, в італійській баладі. Зовсім протилежного вигляду набуває монорим, притаманний переважно східній поезії, де рядки (зокремакатрен) пов'язані однією римою, що засвідчує поема Ш. Руставелі "Витязь у тигровій шкурі" (переклад М. Бажана): Славлю я любов високу, душ піднесених потугу, а Що її не класти в слово, в нашу мову недолугу. а Дар небес — таке кохання, неземне стремління духу, — а Хто до нього прагне, мусить знести горе, злидні й тугу, а
|
||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 723; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.63.199 (0.01 с.) |