Тема 3.2 Спеціальна термінологія і професіоналізми.

1. Професіоналізми у діловому мовленні.
2. Поняття про фразеологізми.

 

 

Література: 3, 8, 10, 11, 22, 24, 25, 26, 28, 29, 41, 43, 48, 49, 56, 76, 77.

 

Питання 1. Професіоналізми у діловому мовленні.

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізм вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (експресивно забарвлені) синоніми до термінів. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи, крім того, терміни – це абстрактні поняття, а професіоналізми – конкретні.

Наприклад:

Шапка – загальний заголовок в окремих документах, початковий реквізит таких документів, як заява, службові записки тощо.

Ляп – помилка.

Хвіст – нескладений іспит.

Зрізатися – не скласти іспиту.

Автомат – іспит, поставлений по поточних оцінках.

Шпора – шпаргалка.

Грузити – задавати додаткові питання.

Плавати – показати неглибокі знання.

Читати по діагоналі – читаючи підручник, пропускати абзаци, сторінки.

Титулка – титульна сторінка

 

Шляхи утворення професіоналізмів:

- вживання слова загальнонародної мови у специфічному значенні (н-д, вікно у мовленні вчителів – вільний час між уроками);

- усічення основ слів (головбух – головний бухгалтер, худрада – художня рада);

- зміна в наголошенні слів (мар’кетинг (термін) – м арке’тинг (професіоналізм));

- зміна деяких законів літературної мови (масла – масло, олії – олія – іменники на позначення речовин вживають лише в однині).

 

Способи утворення професіоналізмів:

- префіксація (до – доукомплектувати, дографити, недо – недовнесок, за – задебетувати, роз - розбалансування);

- суфіксація (- ість – пливучість, архітектурність, -ація – дискваліфікація, -аж - типаж);

- абревіація (фінвідділ, держбюджет, академрисунок)

 

У професійній лексиці є ще професійні жаргони (мова професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і виразів, властивих цій групі).

Професійні жаргони працівників фінансовоїсфери: зняти касу, підбити рахунки, прикинути баланс, липовий баланс, плаваючий курс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок, ліпити документ, тверді ціни, малоцінка (малоцінно швидко зношувані предмети МШП), оборотка (оборотна відомість), червоним йде (проплечено більше суми, ніж та, що є в касі), дебет кредит обганяє (запаси і кошти перевищують заборгованість), сальдовка (залишки по запасах, товарах), грязний баланс, чистий баланс.

Професійні жаргони працівників торгіфельноїсфери: зняти касу, підбити рахунки, знайти лишки, робити накрутки, виручка, розмінка, плаваючий курс, ліпити документ, тверді ціни, малоцінка (малоцінно швидко зношувані предмети МШП), недостача.

 

У писемному мовленні професіоналізми вживаються в науково-технічних, професійних виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях). Професійні слова слід якомога обмежено вживати у діловодстві, бо вони перетворюють діловий папір з офіційного в напівофіційний, надають йому рис приватної записки, а не документа.

 

Питання 2. Поняття про фразеологізми.

 

Для підсилення виразності мовлення, дотримання норм етики у спілкуванні, з метою передачі думки стисло й образно, мовці користуються фразеологізмами.

Фразеологізми – це стійкі сполучення слів, граматично організовані за моделлю словосполучення (брати до серця) чи речення (учись з молоду – згодиться на старість).

 

Суть фразеологізмів у тому, що вони дають визначення поняття, дії, характеру не прямо, а опосередковано. Зміст і лексичне значення фразеологічних зворотів часто не відповідає змісту слів, які входять до його складу.

Порівняйте вільні словосполучення і фразеологізми:

Повісити пальто - повісити носа;

Викинути сміття – викинути з голови.

Отже, фразеологізми як стійкі сполучення відрізняються від вільних словосполучень (словосполучення, утворені за граматичними нормами, які можуть змінювати форму слова) за характером утворення і значенням.

 

Типи фразеологічних одиниць:

- фразеологічні зрощення (цілісні словосполучення, значення яких не можна пов’язувати із змістом слів, які входять до виразу), н-д: народитися в сорочці – бути щасливим;

- фразеологічні єдності (стійкі словосполучення, значення яких в деякій мірі пов’язане із значенням слів, що входять до його складу), н-д: накивати п’ятами – втекти;

- фразеологічні сполучення (лексично подільні фразеологізми, характерною ознакою яких є те, що один з компонентів виступає з вільним значенням, а другий – зі стійкими), н-д: брати участь, завдавати клопоту (слова участь, клопіт мають вільне значення, брати, завдавати – стійке, бо можуть поєднуватися із цілим рядом слів, що мають вільне значення – бере страх, бере досада, завдавати лиха);

- фразеологічні вирази (стійки звороти, всі компоненти яких мають вільне значення, але в процесі мовлення відтворюються як цілісні мовні одиниці – прислів’я, приказки, крилаті вислови, мовні кліше).

 

Мовне кліше – стійкий мовний зворот, який легко відтворюється в певних умовах і контекстах стандарту. Причина появи кліше - повторюваність адміністративно-виробничих ситуацій. Мовні кліше підтверджують основні ознаки ОДС (документальність, висока стандартизація вислову, нейтральний тон викладу).

 

Словесні штампи мови ділових паперів:

на даному етапі, з великим успіхом, ввести до складу, круглий стіл, реалізація завдань, контроль за виконанням завдань покласти на, підвищення ефективності заходів, набути розвитку, приділити особливу увагу, вжити термінових заходів, здійснювати контроль за дотримуванням, прийняти до виконання, відповідно до чинного законодавства, з боку керівництва, оформлення на підставі...

 

Словесні штампи мови засобів масової інформації:

набути широкого розмаху, творча співпраця, піддати різкій критиці, приділяти найсерйознішу увагу, активна підтримка громадськості, викликає занепокоєння стан справ, набула гостроти ситуація, пом’якшити гостроту проблеми, відбувся предметний обмін думками, має організаторські здібності, пройшов всі сходинки службової кар’єри, талановитий керівник, реалізує новаторський підхід до роботи, людина високих професійних якостей, має високий авторитет серед колег, знаходить спільну мову, на посаді... виявив себе мудрим господарником, ініціативним керівником-організатором, перебуває у творчому пошуку.

Кліше мають такі ознаки:

- відповідність психологічним стеоретипам, що часто повторюються;

- легке відтворення готових формул у процесі мовлення;

- автоматизація процесу відтворення;

- економія зусиль, мисленнєвої енергії і часу як для того, хто говорить (пише), так і для слухача (мовця).

 

За головним словом розрізняють іменні (порядок денний, заходи щодо реконструкції, міжнародна торгівля) та дієслівні (виголошувати промову, брати участь, оголосити подяку) мовні кліше.

 

Сфери вживання фразеологізмів:

- загальновживані (фразеологічні): пропускати повз вуха;

- термінологічні стійкі словосполучення (коефіцієнт корисної дії, питома вага);

- офіційно-ділові стійкі словосполучення (внести пропозицію, згідно з законом).

Джерела походження фразеологізмів:

- з виробничо-професійної практики і лексики (по всіх швах, взяти під обстріл);

- з античної культури (альфа і омега, дамоклів меч);

- з Біблії та Євангелії (берегти, як зіницю ока; блудний син; замість хліба дати камінь);

- українські крилаті вислови і цитати (і мертвим, і живим, і ненародженим);

- переклади афоризмів з іноземних мов (бути чи не бути, життя театр, а люди в ньому актори);

- прислів’я, приказки (видно пана по халявах).

 

Контрольні запитання:

1. У чому специфіка професіоналізмів?
2. Які основні способи і шляхи утворення професіоналізмів?
3. Які елементи фразеології властиві офіційно-діловому стилю мовлення?
4. Яка специфіка вживання мовних кліше в усному і писемному діловому мовленні?
5. Які основні джерела походження фразеолозмів?