![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вставні слова, словосполучення і речення
Вставним завжди є слова: мабуть, крім того, по-перше, по-друге, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне. Залежно від контексту є вставними: звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно, правда, навпаки. Вставні слова, словосполучення та речення висловлюють ставлення мовця до висловлюваної думки або характеризують спосіб її оформлення. Ці мовні одиниці можуть передавати різні значення:
Вставні слова й словосполучення на письмі виділяються комами: Отже, вістить легенда, на високій скелі над рікою Кам’янкою лицар заснував поселення і назвав його власним ім’ям (Шевчук). Поміж людьми, як кажуть, добре й нам (Глібов).
Запам’ятайте! Не є вставними такі слова: адже, буквально, все-таки, до того ж, за традицією, майже, між іншим, мовби, ніби, нібито, немовби, наче, неначе, от, навіть, при цьому, тим часом, у кінцевому підсумку, якраз, як-не-як та ін. Вони не виділяються комами.
Питання 2. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових та офіційно-ділових текстах та шляхи їх уникнення.
1. Не завжди вживання розщепленого присудка є виправданим і доречним; досить часто це данина традиції, яку дехто розуміє надто спрощено, а то й неправильно. Допоміжні дієслова можуть сполучатися далеко не з усіма віддієслівними іменниками. Напр.: питання ставити, порушувати, висувати - можна; питання піднімати, загострювати - не можна; допускатися (припускатися) помилки, суперечності, недоречності - можна; допускатися (припускатися) браку, поломки, розкрадання - не можна; викликати - захоплення, радість, овації - можна; протест, хворобу - не можна. Серед розщеплених присудків трапляються і порожні, беззмістовні, а то і просто неграмотні словосполуки, наприклад: забезпечувати покращання, відбувається зростання, організувати використання, проявити пошану та ін. Українські мовознавці радять замість розщеплених присудків, що не є усталеними дієслівно-іменниковими сполуками, уживати природніший для української мови й економніший засіб - дієслово: вести випробовування - випробовувати; займатися аналізом - аналізувати; здійснювати гармонізацію - гармонізувати; давати оцінку - оцінювати. 2. Труднощі узгодження. Йдеться насамперед про узгодження присудка з підметом.
Узгодження присудка з підметом Узгодження – це тип зв’язку, коли залежне слово уподібнюється до головного у роді, числі, відмінку.
Ø Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або кількісно-іменниковим зворотом: § Присудок вживається в однині: а) якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру (Вісім ділиться на два ічотири). б) якщо підмет – складний числівник – закінчується на один (Сорок один працівник підприємства отримав премію). в) якщо головним компонентом кількісно-іменникового звороту у ролі підмета виступає кількісний іменник десяток, сотня, решта, сила, сила-силенна (Решта квитків вмить щезла з каси). г) якщо підмет позначає міру часу, ваги, простору (Минуло кілька місяців). д) якщо підмет, виражений іменником з компонентом пів- (Тут щодня буває півсотні людей).
а) якщо при підметі стоїть означення у формі множини (Кращі три роботи були відзначені преміями).
Ø Узгодження присудка з підметом займенником: § Присудок фіксується в однині, якщо підмет - займенник хто, дехто, ніхто, ніщо та ін.(Усі, хтопройшов реєстрацію, повинні з’явитися).
Ø Узгодження присудка з підметом іменником: § Якщо підмет – іменник-прикладка, тоді присудок узгоджується з іменником, а не з прикладкою (Школа-інтернат відкрита з ініціативи мерії). § Якщо підмет - поєднання загальної назви і власної, то присудок узгоджується із загальною назвою (Підприємство “Світанок” уклало угоду).
Ø Узгодження присудка з однорідними підметами: § Якщо підмети – однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними сполучниками і, та, присудок може стояти як у множині, так і в однині. При прямому порядку слів присудок частіше вживається у множині (І мати, і донька пообідали). При непрямому порядку слів вживається форма однини (Для продажу квартири, співвласником якої є неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування району, на території якого знаходиться квартира). Зазначені вимоги не є категоричними. § Якщо однорідні підмети з’єднуються протиставним сполучником не…а, не тільки…а й, не стільки…скільки, присудок ставиться в однині (Не дикі гуси, а дике збіговисько ворогів налетіло з чужого краю). § Якщо однорідні члени речення з’єднані розділовими сполучниками або, чи, узгодження присудка може бути різним. Форма однини використовується у тих випадках, якщо підмети належать до однакового граматичного роду (Стримана насмішка чи посмішка з’явилась на обличчі). Якщо підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі множини (Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні молодість, ні старість). § При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні…ні присудок може мати форму і однини, і множини (Ні директор, ні заступникне вирішили цієї проблеми– Ні директор, нізаступник не вирішив цієї проблеми).
Складні випадки керування. У діловому мовленні певні труднощі становлять сполучення слів підрядним зв’язком – керування.
Керування – це один із способів поєднання слів у словосполучення, при якому головне слово вимагає конкретної відмінкової форми залежного слова, тобто керує формами іншого слова.
Найтиповіші помилки: § Недостатньо чітке формулювання, з одного боку, збільшує обсяг тексту, а з другого - викривлює зміст написаного. Ось кілька близькозначних слів, які найчастіше спричиняють появу помилок: Властивий (кому) -характерний (для кого) Сповнений (чого) - наповнений (чим) Оснований (на чому) - заснований (ким) Багата (на що) - славиться (чим) Дорівнювати (чому) - рівнятися (на що) Торкатися (чого) - доторкатися (до чого)
§ Помилки виникають і через нерозмежування засобів української і російської мов: те саме за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм в обох мовах, порівняймо: благодарить (кого) - дякувати (кому) причинять (что) - завдавати (чого) снабжать (чем) - постачати (що) нуждаться (в чем) - потребувати (чого) подражать (кому) - наслідувати (кого) извинять (кого) - пробачити (кому)
§ Нерозрізнення дієслівного керування призводить також до помилкового вживання прийменників.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 475; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.77.161 (0.018 с.) |