Право власності та користування об’єктами рослинного світу

Відп. до ст.3 ЗУ «Про росл.світ» об'єкти росл. світу - дикорослі та інші не с/г призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання.

Аналіз ЗУ«Про росл. світ» дає змогу стверджу­вати, що в ньому не міститься жодної спеціальної норми, присвяченої праву власності на рослинний світ. У зв'язку з таким становищем в юридичній літературі висловлена думка про те, що більшість питань власності щодо рослинного світу в екологічному та цивільному зако­нодавстві врегульовані ЦКУ, ЗУ «Про охорону НПС» та іншими законами. Це стосується визначення форм права власності, його змісту, об'єктивного і суб'єктивного складу, підстав виникнення і припинення цього права тощо.

Аналізуючи зазначені питання, науковці доходять висновку про переважно публічно-правовий характер права власності на рослин­ний світ. Відносини власності на об'єкти рослинного світу в будь-якій її формі та елементи змісту права власності (володіння, користування й розпорядження) повинні мати на меті задоволення публічних інте­ресів сьогодення та майбутніх поколінь.

Отже, використання об'єктів росл. світу на праві власності має за мету насамперед досягнення публічно-правових інтересів суспільства.

Відп. до Закону «Про росл. світ» використання при­родних росл. ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання (форми використання).

У порядку загального використання природних росл. ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, яго­ди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоров­чих, культурно-освітніх та виховних цілях. Воно здійснюється грома­дянами з додерж. вимог закону та правил, що затвердж. центр. органом виконавчої влади з питань охорони НПС (Мінприроди), без надання їм відповідних дозволів, та безоплатно.

Збирання в порядку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо, забороняється. Торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їх частина­ми (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального ви­користання природних рослинних ресурсів, забороняється.

Загальне використання природ. росл. ресурсів у разі їх виснаження, різкого зменшення популяційної та ценотичної різно­манітності може бути обмежене Радою міністрів АРК, місцевими органами викон. влади та ОМС, а також спец. уповноваженим цент­р. органом виконавчої влади з питань охорони НПС, іншими спеціально уповноваж. цент­рал. органами викон. влади відповідно до їх компетенції.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійс­нюється за дозволом юр. або фіз. особами для задо­вол. їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отриман­ня прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Видами спец. використ. природ. росл. ре­сурсів, що передбачені ЗУ «Про росл. світ», є: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного корис­тування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, дерев­них соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.

Зак-вом У. можуть передбач. й інші види спец. використання природ. росл. ресурсів.

Спец. використання прир. росл. ресурсів загаль­нодерж. значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається КМУ, а прир. росл. ресурсів місц. значення — за дозволом, що ви­дається в порядку, який визначається Верховною Радою АРК та ОМС.

Заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на зем.ділянках л/г призначення здійснюється в порядку, що встан. ЛК України. Ін. види спец. використання росл. ресурсів на зем. ділянках л/г призначення здійснюються в порядку, що встановлюється ЗУ «Про росл. світ», ЛК України та іншими норм.-пр. актами.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів є платним.

Розмір збору за спец. використ. прир. росл. ресурсів визначається з урах. природних запасів, поширення, цінності, можливості відтворення, продуктивності цих ресурсів.

Видача дозволів на спец. використ. природних росл. ресурсів здійснюється у межах лімітів їх використання. Відпо­відно до Положення про порядок встановлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою КМУ, ліміти визначають обсяги природних ресурсів, на основі яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів.

Ліміти спец. використання прир. росл. ресурсів загальнодерж. значення встановл. Мін. охорони НПС на підставі науково обґрунт. нормативів.

Порядок встановлення лімітів спец. використ. прир. росл. ресурсів загальнодерж. знач. затвер­джується КМУ, а використання природних рослинних ресурсів місцевого значення — визначається ВР АРК та ОМС за поданням спец. уповноваж. місцевих органів вик. влади з питань ох. НПС.

Природні рослинні ресурси використовуються з метою: а) здійс­нення природоохоронної, рекреаційної, оздоровчої, культурно-освітньої, виховної, науково-дослідної та господарської діяльності; б) для забезпечення потреб населення у технічній, лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дикорослих рослин; в) для випасан­ня худоби, для забезпечення інших потреб тваринництва; г) для по­треб бджільництва; д) для потреб мисливського та рибного господар­ства. Прир. росл. ресурси можуть використ. з госп. метою і для ін. потреб, передбач. зак-вом.

Промислове збирання технічної, лікарської, пряно-ароматичної, харчової сировини з дикорослих рослин провадиться з урах. принципів невиснаження природ. росл. ресурсів, збережен­ня сприятливих умов для життя диких тварин та охорони довкілля.

Використ. прир. росл. ресурсів для випасання худо­би та забезпеч. інших потреб тваринництва зд. на зем. ділянках, що визначаються в установл. земельним за­к-вом порядку. Цей порядок передбачено в ст. 34 ЗК України, відповідно до якого громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Орг. викон. влади та ОМС можуть створювати на землях, що пе­реб. у власності держави чи терит. громади, громадські сіножаті і пасовища.

Використання природних рослинних ресурсів для випасання худо­би та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об'єктами рослин­ного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.

Використання природних рослинних ресурсів для потреб бджільництва здійснюється безоплатно і без отримання дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів шляхом розміщення пасік на відповідних земельних ділянках за погодженням з власником, користувачем (у тому числі орендарем) такої ділянки.

Розміщ. пасік на зем. ділянках л/г при­значення здійснюється без права рубок дерев і чагарників, розчищен­ня та розорювання зем. ділянок ліс. фонду і спорудження на них будівель капітального типу — місця розміщення пасік визна­чаються з урахув. умов ведення лісового госп. і спец. використання лісових ресурсів.

Використання природних рослинних ресурсів для потреб мисливського та рибного господарства здійснюється з урахуванням вимог ЗУ «Про рослинний світ», а також земельного, водного законодавства та законодавства про тваринний світ.