Регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин

Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему законодавчої і нормотворчої діяльності. Вона охоплює такі напрямки, як зайнятість, соціальна політика, умови й охорона праці, міграційна і демографічна політика і т. д.

Конституція України відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права гарантує громадянам право на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької й іншої, не забороненої законом, економічної діяльності. Праця вільна. Примусова праця заборонена. Кожний має право вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, вибирати вид діяльності і професію (ст. 2 Конституції України). Ці положення мають вищу юридичну чинність, пряму дію і застосовуються на всій території України.

Трудові правовідносини можуть регулюватися актами компетентних органів держави. До них відносяться: міжнародні договори за участю України, закони, укази Президента України, постанови Уряду України, Конституції (статути) суб'єктів України, їхні закони і постанови, накази й інструкції міністерств, комітетів, відомств, накази директорів підприємств, фірм і т. д., рішення органів місцевого самоврядування.

Система ринкових відносин в Україні лише формується, отже, і нове законодавство про працю знаходиться в стадії розвитку. Поряд з Конституцією України, що визначає основні принципи правового регулювання, у країні діє Кодекс законів про працю України 1971р. (зі змінами від 1 березня 1998р.).

Кодекс законів про працю України (КЗпП України) є зведеним законом і діє на всій території України. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і підвищенню на цій основі матеріального і культурного ріння життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1). Поряд із правами на працівника накладаються обов'язки. Серед них: сумлінне виконання трудових обов'язків; дотримання трудової дисципліни; дбайливе ставлення до майна підприємства, установи, організації; виконання встановлених норм праці (ст. 139 КЗпП України). У жодному нормативному акті, у жодному трудовому договорі не може бути знижений рівень тих прав і гарантій, які надаються працівнику згідно з КЗпП (ст. 2, ст. 2^і, ст. 5^і).

Крім того, важливу роль у регулюванні трудових відносин відіграють такі закони: Закон України від 1 березня 1991 р. „Про зайнятість населення” (зі змінами і доповненнями від 11 грудня 1998 р.); Закон України за станом на 25 травня 1999 р. „Про колективні договори й угоди”; Закон України за станом на 25 травня 1999 р. „Про охорону праці”.

Названі нормативно-правові акти поширюються на всі трудові правовідносини в межах території України.

Локальними правовими актами є:

• колективний договір − правовий акт, що регулює трудові, соціально-економічні і професійні відносини між роботодавцем і працівниками на підприємстві, в установі, організації (ст. 10 КЗпП України);

• трудовий договір (контракт) − угода між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу з визначеної спеціальності, кваліфікації чи посади з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України);

• нормативні акти − правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про преміювання, про винагороду за підсумками роботи за рік, угоди про графіки відпусток і т. д.

Усі нормативні акти у сфері праці не повинні суперечити Конституції України і законам і погіршувати правове положення працівників.

Отже, система колективно-договірного регулювання в Українівключає національний, галузевий, регіональний рівні та рівень підприємств.

На національному рівні укладаються генеральні угоди, предметом яких є такі питання:

• диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництва, робіт і діяльності у виробничих галузях залежно від тяжкості праці, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;

• єдині для всієї території України мінімальні тарифні ставки компенсаційних доплат за роботу в несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями умов праці;

• єдині тарифні умови оплати праці працівників і службовців за загальними професіями і посадами;

• максимальна тривалість робочого тижня;

• мінімальна тривалість оплачуваної відпустки;

• соціальний захист найбільш вразливих верств населення тощо.

Предметом галузевої та регіональної угоди можуть бути:

• єдині для підприємств відповідної галузі, території тарифна сітка;

• єдині для різних категорій працівників мінімальні розміри доплат і надбавок, які враховують специфіку умов праці окремих груп певних галузей, територій;

• вимоги до організації та нормування праці;

• вимоги до умов і охорони праці;

• порядок і терміни укладання колективних договорів;

• відповідальність сторін за невиконання угод тощо.

Предметом колективного договору на рівні підприємства є взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Практична частина

Тестові завдання

1. Принцип СТВ, який передбачає спільну відповідальність людей, засновану на особистій відповідальності і згоді, єдності і спільності інтересів:

a) партнерство

b) солідарність

c) субсидіарність

d) патерналізм

 

2. Принцип СТВ, який передбачає рольову функцію держави в цих відносинах?

a) партнерство

b) солідарність

c) патерналізм

d) субсидіарність

 

3. Принцип СТВ, який спрямований на збереження прагнення людини до самовідповідальності і самореалізації і покликаний запобігати перенесенню відповідальності на суспільство?

a) солідарність

b) субсидіарність

c) патерналізм

d) партнерство

 

4. Тип СТВ при якому відбувається зіткнення суб'єктів взаємодії, викликане протилежною спрямованістю цілей і інтересів, позицій і поглядів.

a) дискримінація

b) конфлікт

c) соціальне партнерство

d) двопартизм

 

5. Система заходів, що забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення і соціально вразливих шарів працездатного населення:

a) соціальна допомога

b) соціальна підтримка

c) соціальний захист

d) всі відповіді вірні

 

6. Система заходів для ЕАН, спрямована на створення умов, що дозволяють забезпечити соціальну захищеність найманих робітників:

a) соціальний захист

b) соціальна допомога

c) соціальна підтримка

d) всі відповіді вірні

 

7. Необґрунтоване обмеження прав і можливостей суб'єктів СТВ:

a) двопартизм

b) дискримінація

c) конфлікт

d) патерналізм

 

8. Патерналізм це:

a) вид СТВ

b) тип СТВ

c) принцип СТВ

d) предмет СТВ

 

9. Правовий акт, що регулює трудові, соціально-економічні і професійні відносини між роботодавцем і працівниками на підприємстві:

a) трудовий договір

b) колективний договір

c) генеральна угода

d) контракт

Основні терміни і поняття: Соціальна-трудові відносини, види СТВ, суб'єкти СТВ, типи СТВ, принцип солідарності, принцип субсидіарності, принцип партнерства, патерналізм, конфлікт, дискримінація, соціальна політика, соціальний захист, соціальна підтримка, соціальна допомога, глобалізація економіки, розвиток суспільної праці і виробництва, КЗпП України, генеральні угоди, галузеві угоди, регіональні угоди, колективний договір, трудовий договір, контракт, нормативні акти.

 

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає сутність соціально-трудових відносин?

2. Наведіть класифікацію СТВ у сфері праці.

3. Розкрийте структуру системи СТВ.

4. Охарактеризуйте суб’єктів СТВ.

5. Розкрийте основні принципи формування СТВ.

6. Охарактеризуйте типи СТВ.

7. Які фактори впливають на формування і розвиток СТВ?

8. Дайте характеристику понять „соціальний захист”,„соціальна підтримка”, „соціальна допомога”.

9. Дайте характеристику поняття „соціальний інститут”.

10. Охарактеризуйте систему колективно-договірного регулювання в Україні.

11. Які напрямки регулювання соціально-трудових відносин реалізуються державою?

 

ТЕМА 11

Соціальне партнерство

11.1. Сутність соціального партнерства.

11.2.Суб'єкти соціального партнерства.

11.3. Принципи ефективного функціонування системи соціального партнерства.

Теоретична частина