Створення Міжнародної організації праці

Події, що відбувалися на початку ХХ ст., потребували появи мінародної організації, яка захищала б права трудящих. Такою організацією стала Міжнародна організація праці (МОП), головною метою якої стало розроблення і прийняття міжнародних трудових норм. Створення МОП задекларовано Паризькою мирною конференцією 11 квітня 1919р.

Міжнародна організація праці створена на підставі статутного принципу, відповідно до якого загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.

МОП виробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, боротьба з безробіттям, законодавство, що забороняє використання дитячої праці, обмеження праці жінок у нічний час, і цілий ряд заходів, що сприяють безпеці на робочих місцях і нормальним трудовим відносинам.

Основними задачамиМОП є:

• розробка міжнародної політики і програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;

• створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді Конвенцій і Рекомендацій з метою здійснення даної політики;

• допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем, так зване, технічне співробітництво;

• захист прав людини (права на працю, на об’єднання, захист від примусової праці, від дискримінації і т. д.);

• боротьба з бідністю за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення;

• розробка програм поліпшення умов праці і виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення навколишнього середовища;

• сприяння організаціям трудящих і підприємців у їхній роботі разом з урядами з регулювання соціально-трудових відносин;

• розробка заходів для захисту найбільш вразливих груп трудящих: жінок, молоді, інвалідів, людей похилого віку, трудящих-мігрантів.

МОП діяє за принципом трипартизму. При цьому під тристороннім представництвом розуміється будь-яка система трудових відносин, коли уряди, підприємці і трудящі виступають як незалежні сторони, кожна з який виконує свої особливі функції. Це є не щось інше, як застосування до соціальних відносин принципів політичної демократії: свободи, плюралізму, участі зацікавлених сторін у прийнятті рішень, що їх стосуються.

Структура МОП

МОП має досить складну і розгалужену структуру (рис. 14.1).

Вищим органом МОП є Міжнародна конференція праці (МКП). Її робота визначається спеціальним Регламентом. Міжнародна конференція праці збирається щорічно звичайно на початку червня в Женеві. Кожна держава представлена на Конференції чотирма делегатами з правом вирішального голосу: двома від уряду і по одному від трудящих і підприємців. Крім того, до складу делегацій багатьох країн входять радники, і склад великих делегацій досягає 40—50 осіб, а всього на сесії Конференції беруть участь 1500—2000 представників країн — членів МОП. На кожній Конференції як почесні гості виступають один чи два глави держав чи урядів. Міжнародні організації, як урядові, так і неурядові, беруть участь у Конференції як спостерігачі.

Усі делегати мають рівні права і голосують згідно зі своїми переконаннями. При цьому делегати від трудящих і підприємців голосують незалежно від представників своїх урядів і один від одного.

МКП визначає в цілому напрямок роботи МОП, обговорює проблеми соціального стану у світі праці, розробляє і затверджує міжнародні норми праці у вигляді конвенцій і рекомендацій, приймає резолюції з окремих питань діяльності Організації. Засоби Організації формуються в основному за рахунок членських внесків держав-членів.

Один раз у три роки на Генеральній конференції проводяться вибори нової Адміністративної ради. Ряд комітетів, створюваних на Конференції, є постійними.

На кожній конференції працюють один чи кілька комітетів, що розробляють нові конвенції і рекомендації.

 

Рис. 14.1 Структура МОП

Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Вона управляє роботою МОП у період між конференціями, проводить у життя її рішення, завчасно визначає порядок денний Конференції й інших нарад, координує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП), а також різних комітетів, створених при Адміністративній раді. Адміністративна рада назначає Генерального директора МБП (раз на п’ять років) і контролює його роботу, розглядає проект бюджету, представлений МБП, а також фінансові кошториси, що потім виносяться на схвалення сесії Конференції.

Адміністративна рада збирається три рази в рік і на кожній її сесії обговорюється по двадцять і більше питань. Члени Адміністративної ради від урядів висловлюються в ній тільки від імені своїх країн. Члени ж ради від трудящих і підприємців попередньо обговорюють питання порядку денного на засіданні своїх груп і на Адміністративній раді виступають уже з колективною думкою.

Член МОП має право подати в МБП скаргу на іншу країну, що входить в Організацію, яка на її думку, не забезпечує належним чином дотримання якої-небудь концепції, що вони обидві ратифікували. Адміністративна рада створює при цьому Комісію для розгляду скарг і протестів чи доповіді по ній.

Міжнародне бюро праці (МБП). МБП, штаб-квартира якого знаходиться в Женеві, є постійним секретаріатом МОП, її адміністративним і виконавчим органом, дослідницьким і інформаційним центром.

МБП виконує роль світового дослідницького і соціально-інформаційного центру із соціально-трудових проблем. Воно здійснює збір і поширення інформації з усіх питань, стосовно міжнародного регулювання умов праці і становища трудящих. Бюро вивчає питання, які передбачається подати на розгляд Конференції, у тому числі з метою прийняття міжнародних конвенцій і рекомендацій, а також проводить різні спеціальні обстеження, передбачені дворічними програмами. За дорученням Адміністративної ради бюро готує документацію з питань порядку денного Конференції й Адміністративної ради, допомагає урядам на їхнє прохання і в міру своїх можливостей у виробленні проектів національних законодавчих актів; спостерігає за дотриманням прийнятих і ратифікованих конвенцій; видає різного типу книги із соціально-трудових питань, що становлять міжнародний інтерес.

Бюро займається також набором експертів, що направляються головним чином у країни, що розвиваються, для здійснення проектів допомоги їм МОП. МБП має два інститути — Міжнародний інститут з дослідження трудових питань у Женеві і Міжнародний центр з підвищення професійної і технічної кваліфікації в Турині, а також велику добре організовану бібліотеку.

Міжнародна організація праці налічує більше 180 країн-членів.