Аналіз чисельності, структури та руху кадрів

Метою аналізу є виявлення внутрішніх резервів економії робочої сили в зв'язку з більш раціональним розміщенням працюючих, їхнім завантаженням і використанням відповідно до отриманої професії, спеціальності і кваліфікації.

Основними задачами аналізу чисельності і складу працівників є:

Ø дослідження чисельності і складу за статтю, віком, спеціальністю, посадою і рівнем класифікації;

Ø визначення ступеня забезпеченості підприємства кадрами;

Ø перевірка даних про використання робочого часу;

Ø вивчення форм, динаміки і причин руху працівників, стану дисципліни праці;

Ø визначення чисельності і динаміки зайнятих ручною, малокваліфікованою і важкою фізичною працею;

Ø розробка заходів, спрямованих на поліпшення забезпеченості підприємства кадрами, удосконалення їхньої структури і використання.

Аналіз забезпеченості підприємств робочою силою починають з визначення абсолютного і відносного надлишку чи нехватки працівників у звітному періоді. Вони визначаються шляхом простого зіставлення фактичного і планового числа працівників за категоріями персоналу.

Наступним кроком є вивчення структури кадрів, що здійснюється шляхом зіставлення фактичної і планової питомої ваги чисельності кожної категорії працюючих у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.

При плануванні чисельності працівників дуже важливий аналіз руху і плинності кадрів. Рух робочих кадрів визначається зарахуванням і звільненням працівників. Цей процес і відповідна йому зміна чисельності називається оборотом робочої сили.

Причини звільнення працівників з підприємства можна згрупувати в такий спосіб:

ü природне зменшення (вихід на пенсію за старістю, інвалідність, смерть), призов у ряди армії, відбуття на навчання і т. ін.)

ü звільнення внаслідок скорочення обсягу робіт, часткової ліквідації підприємства, закінчення терміну договору і т. ін.:

ü вибуття за особистим бажанням, з родинних обставин, за прогули і з інших причин, непередбачених законом. Кількість робітників, звільнених з цих причин, характеризує плинність кадрів.

Ці причини підлягають глибокому аналізу. Найбільш типовими є: незадовільні умови праці, низький рівень зарплати, відсутність житла, дитячих установ і т. д.

Отже, чисельність і склад персоналу час від часу змінюється і ці зміни відображають наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт необхідного обороту визначається відношенням кількості працівників, звільнених за визначений період із причин виробничого або загальнодержавного характеру (скорочення чисельності, переведення на інші підприємства, вступ на навчання, призов на військову службу, втрата працездатності тощо) до середньоспискової чисельності працівників за той же період.

Коефіцієнт надлишкового обороту (коефіцієнт плинності кадрів) визначається відношенням кількості працівників, звільнених за визначений період за власним бажанням, за порушення дисципліни, прогули до середньоспискової чисельності працівників за той же період.

Коефіцієнт вибуття кадрів визначається відношенням кількості працівників, звільнених за визначений період за всіма причинами, до середньоспискової чисельності працівників за той же період.

Коефіцієнт прийняття кадрів визначається відношенням кількості працівників, прийнятих на роботу за визначений період, до середньоспискової чисельності працівників за той же період.

Зіставленням відповідних коефіцієнтів звітного і базисного періодів дає змогу дослідити оборот робочої сили.

Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праціє основним показником ефективності виробництва. Від її рівня і динаміки залежать тією чи іншою мірою всі основні показники роботи підприємства: обсяг виробництва продукції, чисельність працівників, фонд заробітної плати, зниження собівартості продукції, розмір прибутку, рівень рентабельності іі т. ін.

До основних задач аналізу продуктивності праці відносяться:

• встановлення причин відхилення фактичних показників продуктивності праці від планових і базових;

• визначення ступеня виливу кожного фактора, що викликало ті чи інші відхилення, на збільшення (зниження) прибутку;

• визначення фактичної ефективності виконаних організаційних і технічних заходів;

• виявлення невикористаних можливостей, скорочення чисельності працівників і витрат праці;

• оцінка стану продуктивності праці в цілому по підприємству і по його підрозділах;

• розробка організаційно-технічних заходів щодо використання виявлених резервів і визначення їхньої економічної ефективності;

• вибір оптимального завдання із зростання продуктивності праці на плановий період.

При проведенні аналізу ставиться задача визначити ступінь виконання плану зі зростання продуктивності праці, динаміки цього показника, якою мірою продуктивність праці забезпечує приріст обсягу виробництва, які фактори сприяли перевиконанню чи недовиконанню плану зі зростання продуктивності праці. Інформаційною базою для аналізу служать дані річного і періодичного звітів по праці (статистична звітність, бухгалтерська звітність, дані відділу кадрів, акти ревізій і перевірок).