Підходи до вибору цільового зарубіжн ринку та обґрун рішення щодо виходу на нього.

Вибір ринку та можливість виходу на нього — це суттєва відмінність ММ від внутрішнього. Саме тому управлінське рішення щодо виходу на певний зар. ринок може мати як позитивні так і негативні довгострокові наслідки.

Суб’єктивний підхід грунтується па суб'єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок.Суб'єктивний підхід має тільки одну перевагу: відсутність витрат на обгрунтування рішення. Ризик при цьому максимальний, а ступінь обгрунтованості рішення відповідно мінімальна. Слід зазначити, що у «чистому вигляді» цей підхід майже не зустрічається. Найчастіше він буває пріоритетним, але доповнюється ел-тами дискретного.

Найбільш поширеними причинами застосування суб'єктивного підходу є: • добре ставлення осіб, що приймають рішення, до країни або її культури; • наслідки ознайомчого візиту або несподіваних зустрічей; • інтуїтивна довіра до зар. партнера; • марнолюбне прагнення працювати на новому або дуже складному ринку, бути першим; • бажання легалізувати за кордоном які-небудь дії.

Дискретний підхід грунтується на оцінці 2-3 найбільш важливих для фірми показників розв. ринку або ін.. критеріїв.

Успішність використання дискретного підходу як прийому обгрунтув. вибору зар. ринку на підставі аналізу 2 — 3-х показників залежить від правильного вибору цих показників. Обрані для аналізу показники повинні: - відповідати цілям виходу фірми на зовн. ринок; - об'єктивно х-зувати стан чи особливості розвитку зар. ринку; - бути дослідженими за певний період часу.

Заг. вимогою до інформаційної бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.

Єдиних правил відбору показників не існує, але найчастіше для обгрунтування рішення щодо вибору зар. ринку за дискретного підходу використ. такі показники та критерії: • розмір ринку, • динаміка зростання ринку, • власні конкурентні переваги, • потенціал ринку, • доступність ринку, • сприймання ринку, • стабільність (оцінка ризиків).

Різновидом дискретного підходу можна назвати дискретно-матричний, в якому використовуються три критерії: -привабливість ринку, -власні конкурентні переваги, -ризик (політичний, комерційний, валютний тощо)

Показники оцінки приваблив. ринку: • розмір (ємність) ринку; • тенденції зростання; • різноманітн. ринку—асортимент товару; • інтенсивність капіталовкладень; • технологічні прориви; • соціальне та правове середовище тощо.

Показники оцінки власн. конкур. переваг: • різноманітність товарів; • динаміка збуту (зростання заінтересованості споживачів у товарі); • існуюча частка ринку; • широта асортименту порівняно з конкурентами; • патентний захист тощо.

Комплексний підхід передб. кількісну оцінку кожного ринку за сис-мою показників або глибоке аналітичне обгрунтування.

Найбезпечнішим є комплексний підхід, який мінімізує ризик від виходу фірми на неадекватний ринок, підвищує обгрунтованість упр. рішення, але і потребує значних витрат па проведення дослідження. Ідея комплексного підходу до обгрунтування вибору зар. ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці системи показників, яка х-зує не тільки ринок певного товару, а й ек., політико-правові та і соц-культ процеси, що відбув. в країнах, які досліджуготься.

Для організації такого дослідження розробляється спеціальна табли­ця, яка містить: - перелік показників, критеріїв та факторів, що аналізуються; - кількісну чи якісну характеристику показника, критерію, фактора; - ваговий коефіцієнт (бал) за кожну кількісну та вартісну характери­стику показника (критерію); - перелік країн, що досліджуються

Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визнач. усі вказані в таблиці показники та їхні х-ки, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові ко­ефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну к-ть балів, вважається сприятливим.