Школи неолібералізму, їх взаємозв’язок з сучасністю.

Неолібералізм - напрям політичної економіки, що виник в 1930-і роки і досяг розквіту в кінці 1980-х - 1990 політика неолібералізму полягає у повному запереченні протекціонізму, який розглядається як головна причина неефективності економіки.

Лондонська школа (Ф.Хайєк) методологія «спонтанного порядку», заснованого на індивід свободі, 2 умови виникнення: відмова від привласнення чужого, виконання добровільно взятих на себе зобов’язань. Негативно ставиться до макроек, визначаючи лише мікроек. Монополізація В дає поштовх новим формам ек поведінки в межах ринку, породжує конкурентні інновації. Сис-ма прив власності – гол умова ек свободи і конкуренції. Ф-ція держави - охорона прир, соц порядку - свободи конкуренцій, монополії, вибору, розв-ку через законотворчість, формування сусп моральних норм, ідеологічне виховання, охорона усталених традицій. Заперечення примусового, зовн втручання з боку держ в перерозподіл доходів. Держава не повинна надавати соц гарантій. Людина сама мусить дбати про свій ек та соц добробут. Ек роль держави полягає в перерозподілі тих засобів, які надано їй у розпорядження. Пропонує скасувати прив монополію держави на випуск грошей.

Фрейбурзька школа (Німеччина) сформувалася на базі критики теоретичних положень німецької історичної школи. Ойкен уважав помилкою те, що історична школа залишала поза увагою домінуючу роль економіки, зосереджуючись на виховній та інституціональній функціях держави, які були поставлені на службу диктатурі. Методом запобігання диктатурі представники фрейбурзької школи вважали встановлення конкурентного ладу та обмеження втручання держави в економіку.

Теорія “соц-ринк госп-ва” - 3-й шлях, між кап-змом і соціалізмом, веде до свободи й справедливості. Поеднання принципу свободи ринку з принципом соц вирівнювання. Вирівнювання здійснюється державою за доп оподаткування. Осн елементи структури соц-ринк госп-ва: 1)конкурентний лад, базується на прив власності на засоби В; 2) ринок - координуючий механізм і регулятор госп діяльності; 4)держава, яка за доп політики зміцнення конкурентного ладу забезпечує й контролює заг умови функціонуваня ринк сис-ми та сприяє соц вирівнюванню. Складовими соціально-ринкового господарства є: конкурентна ринкова економіка на засадах приватної власності та держава, що з допомогою економічних механізмів перерозподіляє національний дохід з метою забезпечення соціальної справедливості. Концепція такого госп-ва є найбільш науково обгрунтованим синтезом лібералізму й державного регулювання в інтересах соц-но-ек прогресу.

Паризька школа – ідея приорітетності ринк саморегулювання за умов панування держ монополіст форми власності. Франц ек-ка стала плановою. Планування директивне у держ секторі і індикативне у приватному. Хар-р планування договірний на осн угод між державою і прив підпр-цями. Держава починає частково приймати участь у вирішенні ек питань. Заперечення необх-сті перерозподілу нац доходу на користь безробітних.

Моріс Алле Ек-на модель сус-ва зводить до саморегульованої ринк ек-ки. Держава в сус-ві, побудованому на ринк засадах,відіграє активну роль: є гарантом збереження основи ринкової ек-ки – прив власності; жорстоко контролює грошово-кредитну сферу; здійснює антициклічне регулювання через договірне планування; забезпечує розв-к соц сфери. планове втручання держави має бути тільки індикативним – запобігати кон`юктурним коливанням, порушенням ек рівноваги, але не перешкоджати вільному вибору.

Чиказька школа амер варіант неолібералізму – монетаризм, розв-к 40-50 рр. ХХ ст., реакція на тривале ігнорування ек наукою грош факторів і їх вплив на розв-к інфляц процесів. Монетаризм Фрідмана – сук-сть кількох неокласичн теорій які мають самост значення але об’єднуються кількісною теорією грошей: 1. теорія орієнтована на практичне використання; 2. враховує дію психологічного фактора (при інфляц очікуваннях); 3. ек свобода – шлях до всіх інших свобод; 4. вільна конкуренція – умова автоматичного саморегулювання ек-ки; 5. невтручання держави в ек-ку.