ТОП 10:

Нова інституціональна економічна теорія (методологічні особливості та напрями).



Нова інституціональна економічна теорія (започаткована Дугласом С. Нортом. Новий інституціоналізм розвиває неокласичну економічну теорію.

На думку Д. Норта, недоліком неокласичної теорії є нехтування трансакційних витрат (їх вважають нульовими) та, звідси, неврахування інституцій, які визначають обсяги трансакційних витрат. Новий інституціоналізм враховує усі ці вимоги, тому він пояснює проблеми стимулювання економічного розвитку в будь-якій країні. Для цього новий інституціоналізм аналізує інституціональну структуру держави.

Основна увага неоістітуціональная теорія приділяє аналізу таких чинників як трансакційні витрати, права власності, контрактні агентські відносини.

Крім того вводяться поведінкові передумови - обмеженої раціональності та опортуністичної поведінки. Перша передумова означає, що людина володіє обмеженою інформацією може мінімізувати не тільки матеріальні витрати, а й інтелектуальні зусилля. Друга означає «переслідування власного інтересу, що доходить до віроломства», то є можливість порушення контрактів.

Неоінституціоналісти вказують, що держава також не володіє повною інформацією і не має теоретичної можливості ліквідації трансакційних витрат.

Сутність, критерії та параметри відкритої економіки.

Відкри́та еконо́міка — економіка країни, що пов'язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги.

ВЕ – нац сис-ма, яка в рез-ті МПП і м кооперації створює значну частину сусп продукту за рах МЕД. (якщо ВВП більше 35% створено за рах МЕД, то ек-ка відкрита). Відкрита економіка у своєму розвитку спирається не тільки на національні можливості, а й активно використовує переваги міжнародного поділу праці та переваги інших факторів виробництва.

Відкрита економіка, як особливий стан національної економічної системи, має ряд ознак і властивостей.

На макрорівні:

Стійка зовнішньоекономічна спеціалізація країн, при якій обмін зі світовим господарством відбувається не в силу дефіцитів або надлишків продукції всередині країни, а на основі порівняльних витрат виробництва та якості товарів;

Порівнянність пропорцій національних і світових цін на основні товари;

Участь у міжнародних ринках праці, капіталу, фінансових ринках, а

також інших формах макроекономічної діяльності;

Міжнародна оборотність національної валюти.

На мікрорівні:

Вихід підприємств усіх форм власності на зовнішні ринків товарів, послуг і капіталу; (

Свобода вибору економічними всіма суб'єктами вітчизняних і закордонних партнерів і ринків при здійсненні господарських операцій;

Перетворення зовнішньоекономічної діяльності в органічну складову частину господарської діяльності підприємств.

У діяльності держави:

Відкриття внутрішнього ринку для іноземної конкуренції у поєднанні із гнучким захистом вітчизняних виробників;

Забезпечення правових і економічних гарантій господарського функціонування іноземного капіталу;

Зближення національного законодавства у галузі економіки, пріоритет міжнародних договірних зобов'язань над нормами вітчизняного права;

Застосування загальноприйнятого у світовій практиці арсеналу засобів і методів регулювання зовнішньоекономічних зв'язків;

Забезпечення участі держави у всіх найважливіших міжнародних економічних організаціях;

Підтримка вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках.

Фактори: - розмір нац ек—ки: чим низ ший тим вища ВЕ (обєктивний); - зовн-ек Пол-ка держави – від автаркії до лібералізму (субєктивний). Показники: ЗТО, ВВП, іноз інвестиції, ефективність ек-ки, експортна квота







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.21.83 (0.003 с.)