ТОП 10:

Тема . Звукове мовлення як лінійний ряд звуків у часі і просторі. Орфоепія (самостійна робота - 4 години).



Мета.Ознайомити студентів з поняттям «суперсегментні одиниці мовлення», з основними принципами орфоепії.

Розгорнутий план лекції

1. Фраза як фонетичне речення:

- схема інтонації як конструктивна ознака фрази;

- елементи інтонації (мелодика мовлення, темп мовлення, фразовий та логічний наголоси, тембр голосу).

2. Мовленнєві такти, або синтагми.

3. Фонетичні (акцентні слова:

- словесний наголос та його типи (експіраторний, силовий, кількісний та музичний);

- рухомий та нерухомий.

4. Склад як мінімальна ритмічна одиниця мовленнєвого потоку:

- основні теорії складу (експіраторна, сонорна, теорія м’язового напруження);

- Складові та нескладові звуки (складові голосні та плавні приголосні; нескладові голосні у складі дифтонгів; види дифтонгів.

5. Типи складів за структурою (неприкриті/ прикриті, відкриті/закриті).

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 26 - 29.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 81- 87.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 69 - 72.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 132 - 137.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

6. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 78 - 96.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 187 - 192.

8. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 48 – 50; 68 - 94.

Додаткова

1. Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.

Питання для перевірки

1. На які ритміко-інтонаційні одиниці членується послідовно наше мовлення?

2. Що таке фраза і як вона співвідноситься з реченням?

3. Що являє собою інтонаційна схема фрази (інтонаційна конструкція)?

4. Яка роль логічного наголосу в організації мовлення?

5. Чи однозначно використовується термін «такт (мовленнєвий)» і «синтагма» в наукові та навчальній літературі? Від чого залежить членування фрази на мовленнєві такти?

6. Що таке словесний наголос? Чим відрізняється силовий (динамічний) і кулькісний (квантитативний) наголоси? Чому чехам російські голосні в наголошених складах здаються довгими, а росіяни сприймають чесьеі довгі голосні в ненаголошених складах як наголошені?

7. Чим акустично відрізняються мови за музичним наголосом?

8. Чому при сприйнятті магнітофонного запису, який складається з трьох пропорційних ударів однакової гучності, чехи стверджували, що в кожній пропорції найсильнішим був перший удар, поляки - другий, а французи – третій?

9. Чому фонетичне слово не збігається зі словом лексичним? Чим відрізняється проклітика від енклітики?

10. Чому дошкільнята ототожнюють звук зі складом і на питання: «Скільки звуків у слові рама?» - часто відповідають: «Два: ра і ма».

11. У яких випадках приголосні можуть бути складотворними? У яких мовах складові плавні є типовими звуками, а в яких факультативними?

12. Чим відрізняються висхідні дифтонги від спадних? Які дифтонги представлені в іноземній мові, яку Ви вивчаєте? Чи є дифтонги в слов’янських мовах? Як фонетично змінюються слова в слов’янських мовах, якщо в автентичній мові були дифтонги при запозиченні?

13. Чому так важко визначити межі складів і сформулювати правила складоподілу?

Лекція № 4.

Тема. Фонологія як розділ мовознавства. Поняття фонеми ( 2 години).

Мета.Домогтися усвідомленого розуміння студентами предмета фонології, сутності фонеми як її одиниці.

Теоретична частина

1. Фонологія як функціональна фонетика.

2. Фонема як одиниця мови:

- фонема і звук;

- функції фонеми;

- фонологічний зміст фонеми, її інтегральні та диференційні ознаки.

3. Варіації і варіанти фонеми, їх позиційна зумовленість.

4. Система фонем і фактори, що зумовлюють її національну своєрідність. Загальна кількість фонем. Співвідногення голосних і приголосних у системі (мови вокалічні й консонантні).

5. Фонологічні школи (МФШ, ЛФШ, Празький лінгвістичний гурток).

Література

А. Основна

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43.

2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.

4. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.

5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.

Б. Додаткова

1. Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.

2. Донець Л. С., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства : практикум[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. С. Донець, Л. І. Мацько. –

К. : Вища школа, 1989. – С. 62 - 64.

3. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.

4. Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.

5. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.

6. Реформатский А. А. Основные положения МФШ / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 91 - 97.

7. Реформатский А. А. О расхождении МФШ с ленинградскими фонологами / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 281 - 295.

 

Практична частина

Дібрати текст ( приблизно 80 слів) і записати транскрипцією:

А) фонетичною;

Б) фонематичною ( з позицій МФШ і ЛФШ).

 

Лекція № 5.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.201.9.19 (0.008 с.)