Поняття про загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ)

Поняття про загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ)

ЗНМ – це різноманітні складові порушення при яких порушується формування всіх компонентів мовлення, які відносяться до звукової і змістової сторони, при нормальному слуху і інтелекті.

Вперше теоретично обґрунтувала ЗНМ Лєвіна в 50-60 рр. 20 ст.

Відхилення в формуванні мовлення стали розглядати, як порушення розвитку які протікають за законами ієрархічної будови вищих психічних функцій.

ЗНМ може спостерігатись при інших складних формах дитячої мовленнєвої патології: алалії, афазії, ринолалії, дизартрії, заїкання.

 

Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗНМ.

Порушена дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери.

Відстають у розвитку наочно-образного та сло­весно-логічного мислення, з важкістю опановують мисленнєвими операціями. Рівень сформованості логічних операцій дітей нижче вікової норми. Мовленнєва активність знижена, діти відчувають труднощі прийому словесної інструкції, демонструють обмежений обсяг пам'яті, неможливість утримати словесний ряд. Низький рівень пізнавальної активності, низь­кий обсяг уявлень про навколишнє, труднощі встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Діти мають труднощі у виділенні зна­чущих, суттєвих ознак, під час порівняння предметів орієнту­ються на випадкові, незмістовні зовнішні ознаки. Не розумі­ють змісту загадок на основі порівнянь та загадок із зашифро­ваними ознаками, відчувають труднощі у підбиранні слів-аналогій на основі порівняння.

Недостатня стійкість та обсяг уваги, обмежені можливості її розподілення. Діти допускають помилки під час зорового впізнавання предмета в ускладнених умовах, їм необхідно більше часу для прийняття рішення. Дітям важко виділити частини складного ма­люнку і знову їх об'єднати (порушений зоровий аналіз та син­тез), спостерігаються труднощі у зорово-просторовому орієнту­ванні. Рівень сформованості слухової довільної уваги та само­контролю, довільного запам'ятовування також недостатній. Увага є нестійкою, часто відволікається, виснажується після невеликого навантаження. Знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність за­пам'ятовування і відтворення вербальної інформації.

Наявність ЗНМ у дітей призводить до стійких порушень діяльності спілкуванняДіти із ЗНМ малоактивні, ініціативи у спілкуванні зазви­чай не виявляють

Дітям притаманне відставання у розвитку всіх видів мото­рики – загальної, мімічної, дрібної та артикуляційної: порушення у розвитку основних рухів та їхніх фізичних якостей, недостатня статична та динамічна координація загальних та дрібних рухів, зниження швидкості та спритностіпід час виконання вправ, порушення послідовності елементів дій, труднощі переключення з одного виду рухів на інший, а також у відтворенні рухового завдання за про­сторово-часовими параметрами. Найбільші труднощі визнача­ються під час виконання дій за словесною інструкцією.

У дітей із ЗНМ порушений конструктивний праксис, що переважно пов'язано з недорозвиненням дрібної моторики пальців рук – діти відчувають труднощі під час маніпуляції дрібними предме­тами.

Періодизація ЗНМ, рівні недорозвитку мовлення.

Лєвіна теоретично обґрунтувала і розробила порушення ЗНМ в 50-60 х роках.. Вона розробила 3 рівні, а 4-ий Чиркіна.

І рівень ЗНМ. Перші слова в 3-4 інколи в 5 років. Переважають голосні, звуки раннього онтогенезу. Звукова сторона не сформована. Фонематичні процеси в зародку. В мовленні переважають одно і дво складові утворення. Активний словник більший, ніж пасивний. Аморфні слова означення. Повністю відсутнє розуміння значень граматичних слів. Пасивний словник значно більший, ніж активний. Діти не володіють фразою. Інокли наявне використання лепет них речень (Тато ода, машина бібі)

У мовленні дітей повністю відсутні речення. У спілкуванні з оточуючими вони віддають перевагу жестам і міміці.

II рівень ЗНМ. Кількість порушених звуків – 16-20. Є пропуски слів на злитті, додавання зайвих голосних. Елізії (скорочення складів), персеверації (перестановка звуків – складів), контамінації (об»єднання двох слів), антиципації (уподібнення складів) Переважають звуки середнього онтогенезу, Нявний дефект одзвінчення/оглушення, твердості/м*якості Фонематичні процеси порушені, особливо фонемат. сприймання. Словниковий запас відстає від норми. Переважають іменники. Кількість прикметників вкрай обмежена. Загальна кількість слів 1000-1200. не знають найменувань частин тіла, тварин, рослин. У граматичній стороні спостерігається неправильне використання відмінкових форм, відсутність узгодження прикметників і числівників. з іменниками. Прийменники пропускаються або замінюються. З*являється фразове мовленняю Але дуже спотворенне в граматичному відношенні. Можуть більш-менш розгорнуто розповісти про себе, сім*ю,

III рівень ЗНМ. Несформованість диференціації звуків, що відрізняються тонкими акустико-артикуляційними ознаками. замінюють звуки більш простими за артикуляцією. змішують звуки, оглушують, відсутність пом*якшення.

Однак відзначається бідність словника: неточності використання слів, переважання у словнику іменників та дієслів за обмеженості прикметників, прислівників, прийменників, сполучників та інших частин мови. Складних речень старають уникати. Замінюють назви предметів що подібні з апризначенням, замінюють поняття, що близькі зі призначення, способом використання, близькі за родовими ознаками. Не знають назв кольорів, форми прдметів, Не використовують антоміни і синоніми.

Спостерігається багато помилок граматичного оформлення речень, більшість з яких дитина може виправити, якщо на них звернути її увагу. Дітям притаманні стійкі помилки у словотворенні. намагають будувати складносурядніі складнопідрядні речення.

Дитина володіє розгорнутим фразовим мовленням. Вона може підтримати розмову, відповісти на запитання, поставлені дорослим, скласти речення і навіть невеличке оповідання за малюнком. Характерними є помилки при словозміні, узгодженні прикметників, числівників з іменниками в роді, числі і відмінку. Діти гублять дійових осіб при розповідях, замінюють логічну послідовність дій, дітям мало доступний опис.

 

IV рівень ЗНМ або нерізковиражений загальни недорозвиток мовлення (НЗНМ). Цей рівень ЗНМ почали виділяти порівняно недавно, оскільки збільшилася кількість дітей з вадами мовлення, які приходять до школи після масових дитячих садків. Цей діагноз ставлять дітям після 5 років 6 місяців — 6 років, після 1 року корекційної роботи з ІІІ рівнем ЗНМ.. Усне мовлення дитини з IV рівнем ЗНМ у цілому максимально наближене до норми.

Немає порушеня звуковимови, лише недостатня диференціація звуків. Діти пропускають, переставляють скоади і звуки, скорочення приголосних при збігу.В них млява артикуляція, невиразна дикція. Словниковий запас недостатньо точний у використанні. Лексичні помилки виявляються у заміні слів, близьких за значенням, за ситуацією, в споріднених словах. Стійкими є помилки при вживанні іменників зі зменшено-пестливими суфіксами, іменників, що характеризують емоційно-вольовий і фізичний стан особи. Порушення логічна послідовність у зв*язному мовленні, застрягання на другорядних деталях, пропуски. Структура складних речень є спрощеною

Характеристика ЗНМ І рівня.

Мовленнєві компоненти спілкування вкрай обмежені. Цей рівень характеризується або повною відсутністю мовлення або активний словник дітей складається з невеликої кількості звуконаслідувань та звукових комплексів. Широко використовуються жести та міміка. Перші слова в 3-4 інколи в 5 років. Переважають голосні, звуки раннього онтогенезу. Звукова сторона не сформована. Фонематичні процеси в зародку. В мовленні переважають одно і дво складові утворення. Активний словник більший, ніж пасивний. Аморфні слова означення. Повністю відсутнє розуміння значень граматичних слів. Пасивний словник значно більший, ніж активний. Діти не володіють фразою. Інокли наявне використання лепет них речень (Тато ода, машина бібі)

У мовленні дітей повністю відсутні речення. У спілкуванні з оточуючими вони віддають перевагу жестам і міміці.

Відсутнє розуміння значень граматичних категорій. При сприйманні зверненої мови домінуючим виявляється лексичне значення. Основною відмінністю мовленнєвого розвитку цього рівня є обмеження сприймання та відтворення складової структури слова.

 

23. Характеристика ЗНМ ІІ рівня.

Другий рівень ЗНМ характеризується тим, що мовленнєві можливості дітей значно зростають, спілкування вже здійснюється за допомогою достатньо постійних, хоч і дуже спотворених у фонетичному і граматичному відношенні, мовленнєвих засобів.

Кількість порушених звуків – 16-20. Є пропуски слів на злитті, додавання зайвих голосних. Елізії (скорочення складів), персеверації (перестановка звуків – складів), контамінації (об»єднання двох слів), антиципації (уподібнення складів) Переважають звуки середнього онтогенезу, Нявний дефект одзвінчення/оглушення, твердості/м*якості Фонематичні процеси порушені, особливо фонемат. сприймання. Словниковий запас відстає від норми. Переважають іменники. Кількість прикметників вкрай обмежена. Загальна кількість слів 1000-1200. не знають найменувань частин тіла, тварин, рослин. У граматичній стороні спостерігається неправильне використання відмінкових форм, відсутність узгодження прикметників і числівників. з іменниками. Прийменники пропускаються або замінюються. З*являється фразове мовленняю Але дуже спотворенне в граматичному відношенні. Можуть більш-менш розгорнуто розповісти про себе, сім*ю, Словниковий запас на побутовому рівні. Пасивний словник переважає над активним. З’являються дієслова, прикметники та прислівники. Часто замінюють необхідне слово назвою подібного додаючи заперечення; назви частин предмета – назвою самого предмета або дії замінюють слова

Зв’язне мовлення З’являється можливість відповідати на питання дорослого. За допомогою навідних запитань розповідати про себе, свою сім’ю та про знайомі події. Незнайомі слова супроводжуються жестами та міміко. Фраза є граматичною та простою. З’являється підвищена мовленнєва активність.

 

Обстеження дітей з ЗНМ.

І етап – орієнтувальний – логопед заповнює карту розвитку дитини зі слів батьків, документацію, знайомиться і спілкується з дитиною. В процесі спілкування з батьками виявляється до мовленнєві д-ті дитини, гуління, лепет, перші слова, співвідн. Слів з активним і пасивним словником. Коли з’явились двоскладові слова, двослівні, трьохслівні речення. Чи не переривався мовл. розв., яка мовленнєва активність дитини, комунікабельність, бажання встановлювати контакт з дітьми, дорослими, в якому віці батьки помітили відставання мовлення від норми, а також мовл. середовище дитини. Цілеспрямоване опитування батьків, вивчення спеціальної документації та бесіда з дитиною. На підставі отриманих даних заздалегідь визначається мовний дефект.

ІІ етап – Обстеження інтелекту і слуху з метою відмежування дітей з первинною мовленнєвою патологією від схожого стану. Де основним є порушення слуху та інтелекту.

ІІІ етап - Обстеження мовленнєвих і немовленнєвих процесів, тісно пов’язаних з мовленнєвим розвитком..

Матеріалом для обстеження є картинки із зображеннями предметів і їх ознак і дій. Для з’ясування вміння користуватися морфологічними формами слів, перевіряти утворення множини від іменників однини і навпаки. Утворювати зменшено пестливі форми, а також дієслова з відмінками дій.

IV. Ретельне обстеження компонентів (словника, граматичної будови, вимови та ін.) мовленнєвої системи на основі отриманих даних заповнюється логопедична картка та робиться логопедичний висновок.

V. Заключний, уточнювальний. Динамічне спостереження за дитиною в умовах спеціального навчання та виховання.

 

Гра «Який, Яка? Яке?

Стіл який? (дерев’яний), Книга яка? (паперова), Посуд який?(скляний, глиняний).

Навчити дитину добирати синонімічні ряди до певної ознаки предмета

Сонце – тепле, яскраве, жовте; Книга – цікава, захоплююча, паперова…

Хто що робить?»

Мета: вправляти в узгодженні в числі дієслів теперішнього часу з іменниками.

Дітям пропонується сюжетна картинка, на якій зображена проста дія. Діти за допомогою питань складають речення. Що робить дівчина? Дівчина співає.

Що робить хлопчик? Хлопчик співає.

Що роблять діти? Діти співають.

 

Поясніть значення слів.

Мета:навчити розрізняти слова пароніми

Швидкий – швидкісний, абонемент – абонент, анотація – нотація, бережливий – бережний, білити – біліти, боцман – лоцман, виборний – виборчий.

 

Гра «Вибери іграшку»

Діти стають навколо стола, на якому лежать іграшки або знайомі їм предмети. Одна дитина просить другу? Сашко, дай ложку(чашку, м’ячик)

Сашко бере потрібну іграшку чи предмет і передає тому, хто просить. Передаючи, говорить: Колю, на бери чашку.

Вправа 2.

Навчити дітей граматично правильно вживати форму називного і знахідного відмінка із закінченням у відмінків тих самих слів.

Це гуска – дай гуску

Це курка – дай курку

Це машина – дай машину

Це малина – дай малину

Гра «Склади слово»

Мета: вчити дітей складати слова з поданих букв, звуків, спираючись на: І варіант - звуковимовляння, II варіант - слухове сприймання дитини, розвивати увагу, пам'ять.

Обладнання: букви, набірне полотно.

Хід гри: І варіант - педагог пропонує дітям скласти слова з букв, що виставлені на набірному полотні.

Мовленнєвий матеріал: с, і, л; а, к, л, і, б; п, д, у, о, л; р,г,х,о,і; р,б,и,г; л, с, и,т.... (ліс, білка, дупло, горіх, гриб, лист).

Гра «Придумай слово»

Мета: - формувати вміння у дітей складати слова, використовуючи декілька

заданих звуків; розвивати увагу, пам'ять; автоматизувати, диференціювати опозиційні приголосні звуки.

Обладнання: набірне полотно, букви (ш.с.з.ж.ч.ц.щ.л.р.г.к.х;а.о.у.и.і.е)

Хід гри: педагог пропонує дітям придумати та назвати слова, в яких:

1) приголосні стоять перед голосними. Ось так: -а; -о; -у; -й; -і; -е.

2) приголосні стоять після голосних. Ось так: а-; о-; й-;....

На набірному полотні педагог виставляє приголосні та голосний із завдання 1) чи 2)

Фонематичний аналіз

Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити дітей виділяти перший звук у слові, спираючись на підкреслене вимовляння певного звука педагогом.

Хід гри: педагог промовляє слова, підкреслюючи перший звук: або використо­вуючи тривалість голосу, або підсилюючи голос. Діти уважно слухають і називають почутий звук.

Мовленнєвий матеріал: автобус, озеро, учень, іграшки, екран, син, шепіт, ми­ло, нора, шафа, хліб, голуб, живіт, зелений, веселий, пенал, карта, тролейбус, дзеркало, баня.

Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити дітей виділяти спільний звук із серії слів, співвідносити звук і букву, яка позначає цей звук на письмі.

Обладнання: букви.

Хід гри: педагог читає серію слів, а діти повинні уважно слухати та визначити,

який звук стоїть на початку всіх слів, підняти букву, що позначає цей звук.

Мовленнєвий матеріал:

- абетка, автобус, авторучка, акваріум, акула;

- онук, осінь, ожеледь, одяг, око;

Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити дітей виділяти спільний звук із віршованого тексту, співвідносити звук і букву яка позначає цей звук на письмі.

Обладнання: букви.

Хід гри: педагог читає вірші, а діти повинні уважно слухати та визначати, який звук частіше всього був уживаний і підняти букву, що позначає цей звук.

Мовленнєві звуки фонематичне уявлення(мовчки)

Гра "Хто уважний"

Мета: формувати вміння визначати спільній звук у запропонованих назвах малюнків.

Обладнання: предметні малюнки, у назвах яких є голосні звуки а, о, у, й, і, е.

Хід гри: педагог пропонує дитині подивитись на малюнки. Потім педагог запи­тує, який звук спільний в назвах предметів, що зображені на малюнках.

Мовленнєвий матеріал:
Звук стоїть на початку слова:
«а» - автобус, абетка, апельсин, акваріум;
«о» - осел, окуляри, огірок, олень;

Звук стоїть в кінці слова:
«о» - мило, ліжко, вікно;
«а» - риба, миска, кішка;

Звук стоїть в середині слова:
«а» - іграшка, заєць, собака;
«о» - годинник, молоко, дощ;

Гра «Хто уважний?»

Мета: формувати вміння визначати спільний звук в запропонованих назвах малюнків, спираючись на слуховимовлювальні навички дитини.

Обладнання: предметні малюнки, набірне полотно.

Хід гри: на набірному полотні педагог виставляє предметні малюнки та пропо­нує дітям, уважно подивившись, визначити звук спільний для назв предметів, зображених на малюнках та назвати його.

При цьому педагог нагадує, що спільний звук може бути в кінці, в середині та на початку слова.

Мовленнєвий матеріал:

1) Звук стоїть на початку слова:

«с» - сад, салат, салют, сом, сир;

2) Звук стоїть в кінці слова:

«с» - ніс, ліс, овес, арахіс, глобус, автобус;

3) Звук стоїть в середині слова:

«с» - колесо, маска, колиска, песик;

Фонематичне сприймання

Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити виконувати дії за мовними інструкціями, розвивати слухову увагу, пам'ять.

Хід гри: діти стоять перед педагогом в один ряд, уважно слухають і виконують тільки мовні команди (те, що вони чують, а не те, що вони бачать). Діти, які не помилялись стануть переможцями.

Мовні команди педагога: Рухи, що він виконує при цьому: Розвести руки у сторони. Піднімає руки вгору. Пострибати на обох ногах три Стрибає на одній нозі. Підняти руки вгору. Плескає у долоні. Витягнути руки вперед. Розводить ру­ки у сторони, підняти праву руку вгору. Закладає руки за голову.

Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити розпізнавати слова-пароніми.

Обладнання: малюнки, на яких зображені білка-булка, маска-каска, лин-тин та ін.

Хід гри: І варіант - педагог розкладає перед дитиною на столі попарно малюнки, на яких зображені білка-булка, лин-тин та ін. Називає їх попарно, дитина повинна показувати ті предмети, що називав педагог і в тій же послідовності.

II варіант – педагог ділить малюнки на 2 частини: 1 частина - білка, маска, лин та ін.

2 частина. - булка, каска, тин та ін. Перша частина залишається на столі, а другу - віддає дітям. Кожний малюк.по команді педагога, повинен знайти на столі потрібну пару. Переможці ті, хто виконав завдання без помилок.

Доповни речення

* Влітку листочки на деревах зелені, а восени..

* Зайчик влітку..., а взимку...

* Гриби ростуть у..., а огірочки — на...

Закінчи речення

Діти по черзі закінчують кожне з речень:

Я хочу...

Я вмію...

Здогадайся і підкажи

На дошці виставлені малюнки. Педагог називає декілька ознак одного із зображених об´єктів, а діти називають сам об´єкт.

* Вороняче, сіре... — крило;

* зелений, ненажерливий... — крокодил;

Скажи який

* Олівець — новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тонкий, міцний...

* Листок — осінній, жовтий, великий, маленький, опалий...

Також словниковий запас розвивається при описі, розповіді за картинками.

 

Гра «Назви ласкаво»

Дітям пропонують картинки із зображеннями(зображені предмети діти повинні назвати та назвати їх ласкаво)

Що зробили птахи?»

Мета: вправляти у вживанні дієслів з різними префіксами.

Птахи відлетіли, прилетіли, злетіли, перелетіли, долетіли, вилетіли, залетіли, влетіли, підлетіли, полетіли.

 

Гра «Чарівний мішечок»

У мішечку складені різні іграшки (корівка,коник,собака,котик).

Дитина повинна дістати іграшку із закритими очима, обмацати, назвати її і сказати разом із дією, наприклад: коник ірже, жабка квакає. На предмети яких немає у мішечку, логопед показує малюнок, який лежить на столі, і дитина називає предмет разом з його дією.

Поняття про загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ)

ЗНМ – це різноманітні складові порушення при яких порушується формування всіх компонентів мовлення, які відносяться до звукової і змістової сторони, при нормальному слуху і інтелекті.

Вперше теоретично обґрунтувала ЗНМ Лєвіна в 50-60 рр. 20 ст.

Відхилення в формуванні мовлення стали розглядати, як порушення розвитку які протікають за законами ієрархічної будови вищих психічних функцій.

ЗНМ може спостерігатись при інших складних формах дитячої мовленнєвої патології: алалії, афазії, ринолалії, дизартрії, заїкання.