Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗНМ.

Порушена дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери.

Відстають у розвитку наочно-образного та сло­весно-логічного мислення, з важкістю опановують мисленнєвими операціями. Рівень сформованості логічних операцій дітей нижче вікової норми. Мовленнєва активність знижена, діти відчувають труднощі прийому словесної інструкції, демонструють обмежений обсяг пам'яті, неможливість утримати словесний ряд. Низький рівень пізнавальної активності, низь­кий обсяг уявлень про навколишнє, труднощі встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Діти мають труднощі у виділенні зна­чущих, суттєвих ознак, під час порівняння предметів орієнту­ються на випадкові, незмістовні зовнішні ознаки. Не розумі­ють змісту загадок на основі порівнянь та загадок із зашифро­ваними ознаками, відчувають труднощі у підбиранні слів-аналогій на основі порівняння.

Недостатня стійкість та обсяг уваги, обмежені можливості її розподілення. Діти допускають помилки під час зорового впізнавання предмета в ускладнених умовах, їм необхідно більше часу для прийняття рішення. Дітям важко виділити частини складного ма­люнку і знову їх об'єднати (порушений зоровий аналіз та син­тез), спостерігаються труднощі у зорово-просторовому орієнту­ванні. Рівень сформованості слухової довільної уваги та само­контролю, довільного запам'ятовування також недостатній. Увага є нестійкою, часто відволікається, виснажується після невеликого навантаження. Знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність за­пам'ятовування і відтворення вербальної інформації.

Наявність ЗНМ у дітей призводить до стійких порушень діяльності спілкуванняДіти із ЗНМ малоактивні, ініціативи у спілкуванні зазви­чай не виявляють

Дітям притаманне відставання у розвитку всіх видів мото­рики – загальної, мімічної, дрібної та артикуляційної: порушення у розвитку основних рухів та їхніх фізичних якостей, недостатня статична та динамічна координація загальних та дрібних рухів, зниження швидкості та спритностіпід час виконання вправ, порушення послідовності елементів дій, труднощі переключення з одного виду рухів на інший, а також у відтворенні рухового завдання за про­сторово-часовими параметрами. Найбільші труднощі визнача­ються під час виконання дій за словесною інструкцією.

У дітей із ЗНМ порушений конструктивний праксис, що переважно пов'язано з недорозвиненням дрібної моторики пальців рук – діти відчувають труднощі під час маніпуляції дрібними предме­тами.

Періодизація ЗНМ, рівні недорозвитку мовлення.

Лєвіна теоретично обґрунтувала і розробила порушення ЗНМ в 50-60 х роках.. Вона розробила 3 рівні, а 4-ий Чиркіна.

І рівень ЗНМ. Перші слова в 3-4 інколи в 5 років. Переважають голосні, звуки раннього онтогенезу. Звукова сторона не сформована. Фонематичні процеси в зародку. В мовленні переважають одно і дво складові утворення. Активний словник більший, ніж пасивний. Аморфні слова означення. Повністю відсутнє розуміння значень граматичних слів. Пасивний словник значно більший, ніж активний. Діти не володіють фразою. Інокли наявне використання лепет них речень (Тато ода, машина бібі)

У мовленні дітей повністю відсутні речення. У спілкуванні з оточуючими вони віддають перевагу жестам і міміці.

II рівень ЗНМ. Кількість порушених звуків – 16-20. Є пропуски слів на злитті, додавання зайвих голосних. Елізії (скорочення складів), персеверації (перестановка звуків – складів), контамінації (об»єднання двох слів), антиципації (уподібнення складів) Переважають звуки середнього онтогенезу, Нявний дефект одзвінчення/оглушення, твердості/м*якості Фонематичні процеси порушені, особливо фонемат. сприймання. Словниковий запас відстає від норми. Переважають іменники. Кількість прикметників вкрай обмежена. Загальна кількість слів 1000-1200. не знають найменувань частин тіла, тварин, рослин. У граматичній стороні спостерігається неправильне використання відмінкових форм, відсутність узгодження прикметників і числівників. з іменниками. Прийменники пропускаються або замінюються. З*являється фразове мовленняю Але дуже спотворенне в граматичному відношенні. Можуть більш-менш розгорнуто розповісти про себе, сім*ю,

III рівень ЗНМ. Несформованість диференціації звуків, що відрізняються тонкими акустико-артикуляційними ознаками. замінюють звуки більш простими за артикуляцією. змішують звуки, оглушують, відсутність пом*якшення.

Однак відзначається бідність словника: неточності використання слів, переважання у словнику іменників та дієслів за обмеженості прикметників, прислівників, прийменників, сполучників та інших частин мови. Складних речень старають уникати. Замінюють назви предметів що подібні з апризначенням, замінюють поняття, що близькі зі призначення, способом використання, близькі за родовими ознаками. Не знають назв кольорів, форми прдметів, Не використовують антоміни і синоніми.

Спостерігається багато помилок граматичного оформлення речень, більшість з яких дитина може виправити, якщо на них звернути її увагу. Дітям притаманні стійкі помилки у словотворенні. намагають будувати складносурядніі складнопідрядні речення.

Дитина володіє розгорнутим фразовим мовленням. Вона може підтримати розмову, відповісти на запитання, поставлені дорослим, скласти речення і навіть невеличке оповідання за малюнком. Характерними є помилки при словозміні, узгодженні прикметників, числівників з іменниками в роді, числі і відмінку. Діти гублять дійових осіб при розповідях, замінюють логічну послідовність дій, дітям мало доступний опис.

 

IV рівень ЗНМ або нерізковиражений загальни недорозвиток мовлення (НЗНМ). Цей рівень ЗНМ почали виділяти порівняно недавно, оскільки збільшилася кількість дітей з вадами мовлення, які приходять до школи після масових дитячих садків. Цей діагноз ставлять дітям після 5 років 6 місяців — 6 років, після 1 року корекційної роботи з ІІІ рівнем ЗНМ.. Усне мовлення дитини з IV рівнем ЗНМ у цілому максимально наближене до норми.

Немає порушеня звуковимови, лише недостатня диференціація звуків. Діти пропускають, переставляють скоади і звуки, скорочення приголосних при збігу.В них млява артикуляція, невиразна дикція. Словниковий запас недостатньо точний у використанні. Лексичні помилки виявляються у заміні слів, близьких за значенням, за ситуацією, в споріднених словах. Стійкими є помилки при вживанні іменників зі зменшено-пестливими суфіксами, іменників, що характеризують емоційно-вольовий і фізичний стан особи. Порушення логічна послідовність у зв*язному мовленні, застрягання на другорядних деталях, пропуски. Структура складних речень є спрощеною

Характеристика ЗНМ І рівня.

Мовленнєві компоненти спілкування вкрай обмежені. Цей рівень характеризується або повною відсутністю мовлення або активний словник дітей складається з невеликої кількості звуконаслідувань та звукових комплексів. Широко використовуються жести та міміка. Перші слова в 3-4 інколи в 5 років. Переважають голосні, звуки раннього онтогенезу. Звукова сторона не сформована. Фонематичні процеси в зародку. В мовленні переважають одно і дво складові утворення. Активний словник більший, ніж пасивний. Аморфні слова означення. Повністю відсутнє розуміння значень граматичних слів. Пасивний словник значно більший, ніж активний. Діти не володіють фразою. Інокли наявне використання лепет них речень (Тато ода, машина бібі)

У мовленні дітей повністю відсутні речення. У спілкуванні з оточуючими вони віддають перевагу жестам і міміці.

Відсутнє розуміння значень граматичних категорій. При сприйманні зверненої мови домінуючим виявляється лексичне значення. Основною відмінністю мовленнєвого розвитку цього рівня є обмеження сприймання та відтворення складової структури слова.

 

23. Характеристика ЗНМ ІІ рівня.

Другий рівень ЗНМ характеризується тим, що мовленнєві можливості дітей значно зростають, спілкування вже здійснюється за допомогою достатньо постійних, хоч і дуже спотворених у фонетичному і граматичному відношенні, мовленнєвих засобів.

Кількість порушених звуків – 16-20. Є пропуски слів на злитті, додавання зайвих голосних. Елізії (скорочення складів), персеверації (перестановка звуків – складів), контамінації (об»єднання двох слів), антиципації (уподібнення складів) Переважають звуки середнього онтогенезу, Нявний дефект одзвінчення/оглушення, твердості/м*якості Фонематичні процеси порушені, особливо фонемат. сприймання. Словниковий запас відстає від норми. Переважають іменники. Кількість прикметників вкрай обмежена. Загальна кількість слів 1000-1200. не знають найменувань частин тіла, тварин, рослин. У граматичній стороні спостерігається неправильне використання відмінкових форм, відсутність узгодження прикметників і числівників. з іменниками. Прийменники пропускаються або замінюються. З*являється фразове мовленняю Але дуже спотворенне в граматичному відношенні. Можуть більш-менш розгорнуто розповісти про себе, сім*ю, Словниковий запас на побутовому рівні. Пасивний словник переважає над активним. З’являються дієслова, прикметники та прислівники. Часто замінюють необхідне слово назвою подібного додаючи заперечення; назви частин предмета – назвою самого предмета або дії замінюють слова

Зв’язне мовлення З’являється можливість відповідати на питання дорослого. За допомогою навідних запитань розповідати про себе, свою сім’ю та про знайомі події. Незнайомі слова супроводжуються жестами та міміко. Фраза є граматичною та простою. З’являється підвищена мовленнєва активність.