Тема. Словосполучення та його основні ознаки (2 години).

Мета. Удосконалити набуті в шкільному курсі української мови знання із синтаксису словосполучення.

Теоретична частина

1. Словосполучення. Слово. Фразема.

2. Способи синтаксичного зв’язку:

- підрядність (узгодження, керування, прилягання);

- координація і тяжіння;

- сурядність.

3. Форма словосполучення (підрядного сполучення слів). Роль головного і залежного компонентів. Зовнішня і внутрішня форма словосполучення.

4. Семантика словосполучень, синтаксичні відношення між компонентами (атрибутивні, обставинні, об’єктні, комплетивні, синкретичні).

5. Класифікація словосполучень за будовою (прості, складні, комбіновані).

6. Типи словосполучень за морфологічною природою головного компонента (іменні, дієслівні, прислівникові).

 

Література

А. Основна

1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М.: Высшая школа, 1979. – С. 231 - 253.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К.: Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М.: Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К., Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

5. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М.: Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К.: Академія, 2000. – С. 194 - 248.

7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

8. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

 

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л.: ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К.: Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М.: просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

 

Практична частина

Спишіть текст. Виділіть словосполучення і проаналізуйте їх.

Гарбузи в’ються поміж картоплею, спинаються на тини, перелазять через тин, вони, прикріпившись чіпкими своїми вісиками, просочуються, пробиваються скрізь, де тільки можуть знайти краплину сонця. Завойований простір вони відзначають високим зірчастим цвітом, цілими вогняними сузір’ями, які палахкотять поміж кущами картоплі, які завзято здираються на кущі, на тини, всі перелазять через рови, з наївною безтурботністю вискакують на вигін, на стежку, на дорогу, розцвітають і там, нашорошуючи свої чутливі струни-вусики, аж доки довірливість не розтопче в пилюці людська ного, або ж худоба, або ж переїде колесо воза чи велосипеда. Так закінчуюються майже всі вилазки гарбузів за межі городу, але це їх не лякає, не зупиняє, - і хіба тут відмовищ городній рослині у вродженій відвазі (Є Гуцало).

Практичне заняття №18.

Тема. Синтаксис як розділ граматики. Вчення про речення (2 години).

Мета. Довести до студентів думку про те, що синтаксична система кожної мови виявляє її національну специфіку; ознайомитися з основними поняттями синтаксису.

Теоретична частина

1. Учення про речення – «ядро синтаксису» будь0якої мови

2. Найважливіші ознаки речення: предикативність, синтаксичний час, модальність, інтонаційна завершеність, граматична оформленість за законами певної мови.

3. Речення і судження.

4. Двоскладні й односкладні речення.

5. Структура речення і способи її реалізації.

6. Члени речення у їх відношенні до структурної схеми. Головні члени двоскладного речення і головний член односкладного речення. Другорядні члени речення (обов’язкові та факультативні поширювачі предиката).

7. Актуальне членування речення. Речення і висловлення. Тема і рема висловлення.

8. Основні типи речень за структурою. Прості непоширені / поширені, повні /неповні, ускладнені/ неускладнені речення. Складні сполучникові і безсполучникові речення.

 

Література

А. Основна

1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М.: Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К.: Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К., Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М.: Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К.: Академія, 2000. – С. 194 - 248.

6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

7. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.

Додаткова

1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л.: ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К.: Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М.: просвещение, 1983. – С. 40 - 88.

 

Практична частина

Речення, подані у тексті, проаналізуйте за схемою повного синтаксичного розбору. Поясніть пунктограми.

За татарським бродом коні топчуть яру руту і туман. За татарським бродом із сивого жита, червоно маку народжується місяць, і коло козацької могили, як повір’я, висікається старий вітряк.

А в татарському броді глухо бухикають весла: похилі, наче давнина, діди стоять на човнах-душогубках, і не знати, що вони виловлюють – рибу чи далеку минувшину, бо тут, над берегом, і соняшники, немов щити, бо тут, над водою, і комар дзвенить, як ординська стріла, бо і досі хвиля вимиває зотлілий посів зотлілого часу: чиїсь таляри, чиїсь щерблені кості.

О пам’ять і смуток землі, чи минулися ви? Чи минулись? Бо й тепер од печалі сивіє жито над ханськими і чорними шляхами, бо й тепер є татарські броди і козачі могили. Це давнина. Це наша гірка, мов полин давнина, її вже збуває час по книгах і кобзарі по майданах (М. Стельмах).