Зміст і структура програми «Мистецтво»

 

Зміст і структура навчальної програми з мистецтва — ізоморфне відображення реальної художньої картини світу, дидактично адап­товане для навчальних і виховних завдань початкової школи. Струк­тура у філософському аспекті означає спосіб закономірного зв'язку між елементами системи, композицію з упорядкованих елементів, їх відношень. Якою є композиція курсу «Мистецтво» і на яких заса­дах вона ґрунтується?

Спільним для всіх видів мистецтва є естетичне відображення в ху­дожніх образах закономірностей людського буття, тобто духовно-сві­тоглядна спорідненість, що зумовлює єдину тематичну структуру про­грами «Мистецтво», логіку об'єднання навчального матеріалу в цілісні блоки. Ставлення особистості до себе, до інших людей, до світу, до куль­тури — провідні цінності, які стають базовими в моделюванні змісту програми з мистецтва. Суголосні ідеї знаходимо в Базовому компо­ненті дошкільної освіти, побудованому за сферами життєдіяльності. Тут продовжується започатковане в дошкільному віці опанування учнями специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистец­тва, водночас поглиблюється розуміння того, що твір будь-якого виду професійного чи народного мистецтва в специфічній і неповторній ху­дожній формі передає дійсність, а різняться вони лише мовними за­собами вираження.

Отже, цілісність програми в межах початкової школи створюєть­ся на основі світоглядних координат. Під світоглядом маємо на увазі максимально узагальнений духовний феномен, архітектоніка якого складається з таких компонентів, як погляди, знання, уявлення, по­няття, оцінки, ідеали, позиції, принципи, переконання. Вони регулю­ють духовно-творчу активність особистості, детермінують її ставлення дожиття: світу природи, культури, суспільного буття, до людей і самого себе. У сучасних дослідженнях проблеми світогляду виокремлюються такі його різновиди: науковий, філософський, релігійний, міфологіч­ний, художній (О. Рудницька). Дійсно, на теоретичному рівні мож­на умовно визначити та дослідити згадані види світогляду. Проте на­справді вони існують як компоненти цілісності. Художня свідомість школяра формується не в «чистому вигляді». Вона постійно «опро­мінюється» іншими складовими світосприйняття і світорозуміння, збагачується різноманітними чинниками в процесі вивчення різних мистецьких дисциплін, гуманітарних предметів, знань з природничих і точних наук, під упливом родинного оточення та соціокультурного середовища, особливо засобів масової інформації, а також багатьох ін­ших так званих «неформальних>х факторів. Таким чином, світогляд школярів, який починає формуватися цілеспрямовано і систематич­но вже в молодших класах, разом із його художньо-естетичною під­системою є надзвичайно складним утворенням, поєднанням резуль­татів шкільної та неформальної освіти (родина, ЗМІ тощо).

У нашій авторській концепції поліцентричної художньої інте­грації виділено три групи інтеграторів — духовно-світоглядні, естетико-мистецтвознавчі, психолого-педагогічні. Вони об'єднані спільною наскрізною тематикою (теми навчальних років та окремих розділів). У програмі «Мистецтво» для початкової школи як суперпозиція висту­пає ідея відображення в мистецтві універсалій реального світу:

• 1 клас. Абетка мистецтв.

• 2 клас. Краса довкілля в мистецтві.

• 3 клас. Образ людини в мистецтві.

• 4 клас. Світ у мистецьких шедеврах.

Навколо визначених головних тем концентруються всі інші скла­дові навчально-виховного процесу: дидактичний матеріал для сприйнят­тя та інтерпретації (низка художніх образів, утілених у творах різних видів мистецтв), практична художньо-творча діяльність (з використан­ням системи завдань інтегрованого типу), словник термінів тощо.

Поліцентричний вид інтеграції передбачає виділення двох (мож­ливо, більше) домінантних змістових ліній, наприклад «Музика» та «Образотворче мистецтво», які органічно поєднуються в тематич­ний цикл на основі загальної духовно-світоглядної орієнтації і збага­чуються елементами інших змістових ліній — синтетичних мистецтв (хореографія, театр, кіно).

Ідея домінантності двох змістових ліній загальної початкової мистецької освіти — музичного та візуального (образотворчого) мистец­тва — має своє науково-методичне обґрунтування. Безперечно, ми на­магаємося зберегти в інтегрованому курсі основний зміст традицій­них предметів, що викладалися впродовж багатьох десятиліть і мають ґрунтовні методичні напрацювання, якими не варто зневажати, хоча б з огляду на реальні професійні можливості вчителів. Проте важливішою підставою є особливий статус саме цих видів мистецтва в загальному видовому та міжвидовому колі художніх явищ сьогодення. Тобто му­зичне та образотворче мистецтва існують у художній культурі як ві­докремлено, так і в складі більшості синтетичних мистецтв (у різних співвідношеннях з іншими складовими). Тому змістові лінії «хорео­графічне, театральне та екранні мистецтва» трактуються як додат­кові до домінантних у змісті курсу «Мистецтво».