Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва

 

Урок — основна форма організації навчання мистецтва в школі. Його якісна своєрідність залежить від цілей, характеру спілкування і взаємодії педагога з учнями, методів навчання і виховання. Тому уроки проводитимуться в різних формах: бесіда, діалог, дискусія, проект тощо.

Інтеграція загалом спрямована на ущільнення змісту уроку, пе­реведення навчання з екстенсивного на інтенсивний шлях. Це здійс­нюється за рахунок зняття дублювання матеріалу (наприклад вступ­них бесід чи узагальнень, словесних пояснень щодо спільних тем і термінів), активізації взаємодоповнюючих функцій різних видів мистецтв як компонентів змісту, гнучкого поєднання різних видів

діяльності учнів.

У процесі навчання мистецтв у початкових класах важлива роль належить видам діяльності, сензитивним для художньо-естетичного розвитку дітей цього віку, а саме: перцептивна, пізнавальна, прак­тична, ігрова, комунікативна, творча."

Саме під час провідної для молодшого школяра художньо-прак­тичної діяльності (спів пісень, гра на інструментах, виконання прак­тичної роботи в галузі образотворення та ін.) відбувається ефектив­не засвоєння необхідних знань, набуття знань і вмінь, їх повторення та закріплення, формується естетичний досвід учнів. До пріоритет­них належить, безперечно, і художньо-пізнавальна діяльність, під час якої відбувається розширення художньо-образних уявлень, за­своєння нового матеріалу (фактів, понять, термінів), формуються перцептивні навички, збагачується палітра емоцій і почуттів. Необхідно пам'ятати, що вчитель має так планувати урок мистецтва і розраху­вати його етапи, щоб обов'язково знайти місце для художньо-творчої та ігрової діяльності молодших школярів, спрямованої на розвиток креативності, формування в учнів культури спілкування та навичок взаємодії. Зазначимо також важливість забезпечення доцільної змі­ни видів діяльності протягом уроку для підтримки активної уваги та пізнавальних інтересів учнів, емоційної регуляції навчання, зок­рема превентивними засобами арт-терапії.

Інтегровані уроки потребують найретельнішої спланованості й про­думаності всіх його складових, зокрема — координації різних видів діяльності учнів («єдності у багатоманітності», але без «грубих швів»). За умов мінімальної кількості годин на дисципліни художньо-есте­тичного циклу (по 2 години щотижня) та у зв'язку з необхідністю оп­тимально (раціонально, економно) використовувати навчальний час уроки мистецтва мають стати динамічнішими. Культура педагогіч­ної праці вимагає уміння керувати ритмом і темпом уроку, від чого залежить його якість. Навіть досвідчені вчителі, які недооцінюють ці фактори ефективності уроку, інколи не в змозі встигнути реалізува­ти різні цікаві педагогічні задумки й заготовки з різних причин: захоп­люючись, витрачають багато часу на один вид діяльності учнів, хоча в початковій школі їх треба динамічно змінювати; занадто нарощують темп уроку, не враховуючи психологічні особливості-молодших шко­лярів, які чимало часу витрачають на суто організаційні або невироб­ничі питання (при роботі зі «складними» художніми техніками, під час гри на музичних інструментах тощо). Викладання щотижневих спарених уроків як художньо-дидактичної цілісності (тематичного циклу) створює передумови для ущільнення змісту, а отже — еконо­мії часу (наприклад у зв'язку з можливістю перенесення етапу закріп­лення на кінець другого уроку та ін.).

На інтегрованих уроках зростає кількість наочності, тому що збіль­шується кількість завдань на зіставлення і порівняння різних видів мистецтва. Отже, треба завжди пам'ятати, що важливі на уроках мистецтва наочні засоби (репродукції картин, музичні записи, рекві­зити для інсценізацій тощо) готуються заздалегідь, а не перед почат­ком уроку, адже нечіткі організаційно-технічні моменти забирають чимало дорогоцінного часу. Організаційні «збої» на уроці мистецтва під час забезпечення наочністю, ТЗН здатні не лише загальмувати темп і відволікти увагу учнів, а й порушити загальну драматургію уроку, а отже, й звести нанівець його освітньо-виховну ефективність.