Організаційно-правові форми юридичних осіб

Організаційного-правова форма юридичної особи – це тип організації, яка має сукупність конкретних ознак, що об’єктивно відрізняють її від інших юридичних осіб.

Підприємницькі товариства:

1. Повне товариство – товариство учасники якого відповідно до засновницького договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить, на яке може бути звернене стягнення. Ця додаткова відповідальність виникає тоді, коли у повного товариства недостатньо майна для задоволення вимог кредиторів. Причому учасник відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство, до моменту свого вибуття з товариства. Учасник, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства. Прибуток та збитки товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до його часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

2. Командитне товариство – товариство, у якому разом з учасниками, котрі здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи декілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі у діяльності товариства. Вкладники не мають право брати участі в управління діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій учасників щодо управління діяльністю товариства. Вкладник зобов’язаний зробити вклад до складеного капіталу, що посвідчується свідоцтвом про участь у командитному товаристві, та має певні права, включаючи право на отримання частини прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства у порядку встановленому засновницьким договором, яка належить на його вклад; право вимоги першочергового повернення вкладу в разі ліквідації товариства; право на ознайомлення з річними звітами та балансами товариства.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю – це засноване одним або декількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір котрих встановлюється статутом. Статут товариства, крім відомостей, що повинні містити установчі документи інших господарських товариств, повинен містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. ТОВ – це організація з фіксованим складом учасників, тобто учасники розподіляються у ньому серед відомого обмеженого кола осіб. Учасник такого товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) в статутному капіталі одному або декільком його учасникам. Відчуження частки третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

4. Товариство з додатковою відповідальністю – це товариство, засноване однією або декількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір котрих визначений статутом. Учасники такого товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. Уразі визнання банкрутом одного з

учасників його відповідальність за зобов’язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

5. Акціонерне товариство – товариство статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Специфіка правового статусу акціонерного товариства полягає у тому, що його статутний капітал формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та (або) юридичним особам. Причому він не може бути меншим суми, яка встановлюється законом. Акція – пайовий цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує частку акціонера у статутному капіталі товариства, підтверджує те, що особа є акціонером цього товариства, має право на участь в його управлінні та на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, отримання частини майна у разі його ліквідації. При заснуванні АТ усі його акції мають бути розподілені між засновниками. АТ самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім майном, акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків у межах вартості акцій, що їм належать.

6. Виробничий кооператив – це добровільне об’єднання фізичних осіб на засадах членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку. Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах на установчих зборах і діє на підставі статуту. Кількість членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. За напрямками діяльності виробничий кооператив може бути торговельно-закупівельним, транспортним, освітнім, туристичним, медичним тощо.

Непідприємницькі товариства:

1. Споживчий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та (або) юридичних осіб для організації торгівельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів. Діяльність споживчого кооперативу не пов’язана з одержанням прибутку.

2. Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Виключним видом діяльності такої спілки є надання фінансових послуг.

3. Політична партія – це зареєстроване згідно із законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню, вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

4. Громадська організація – це об’єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

5. Благодійні організації – недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності – безкорисливої діяльності, що не передбачає одержання прибутку, у інтересах суспільства або окремих категорій осіб..

6. Творчі спілки – добровільне об’єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напрямку в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

7. Релігійні організації утворюються з метою організації задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру.

Припинення юридичної особи.

Припинення юридичної особи можливе у двох формах – у формі ліквідації або у формі правонаступництва. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, по-перше, зобов’язані негайно письмово повідомити про орган державної реєстрації, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості, що юридична особа перебуває у процесі припинення, по-друге, призначають за погодженням з органом державної реєстрації комісію з припинення юридичної особи та встановлюють порядок і строки припинення такої особи.