Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин. Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність фізичної особи.

Людина, як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Індивідуалізація фізичної особи забезпечується її ім’ям, яке надається при народженні останньої. Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Цивільна правоздатність – це здатність фізичної особи мати цивільні права і обов’язки. Правоздатність визнається рівною мірою за всіма фізичними особами з моменту народження і припиняється зі смертю. Обмеження правоздатності можливе лише у вигляді санкції за скоєння адміністративного правопорушення чи злочину і передбачено відповідно адміністративним чи кримінальним законом.

Цивільна дієздатність фізичної особи – це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Види цивільної дієздатності:

- часткова цивільна дієздатність (належить особі, яка не досягла 14 років) – така особа здатна самостійно вчиняти дрібні побутові право чини і здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо відповідає таким ознакам: задовольняє побутові потреби особи; відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку; стосується предмета, який має невисоку вартість. Малолітня особа не несе цивільно-правову відповідальність за заподіяну нею шкоду. За загальним правилом вона відшкодовується її батьками або іншими особами, що здійснюють її виховання.

- неповна цивільна дієздатність (належить фізичній особі у віці від 14 до 18 років) – обсяг розкривається перш за все у переліку дій, які можуть бути вчинені неповнолітньою фізичною особою самостійно. (право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником або засновником юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися ним. Працездатність фізичної особи виникає з 16 років, а в деяких випадках за згоди батьків – з 15років.

- повна цивільна дієздатність (належить особі, яка досягла 18 років) – у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту його реєстрації (шлюбний вік для жінки встановлюється з 17 років, а для чоловіка з 18). Уразі розірвання шлюбу до досягнення повноліття, повна цивільна дієздатність зберігається. Також повна цивільна дієздатність надається особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором; котра записана матір’ю або батьком; котра бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Обмеження дієздатності здійснюється в судовому порядку і можливо лише щодо повнолітніх осіб. До обмеження дієздатності можуть призвести дві обставини: якщо особа страждає на психічний розлад, який суттєво впливає на її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними та якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними або токсичними речовинами. Над обмеженою у дієздатності фізичною особою встановлюється піклування, і вона може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над фізичною особою, яка визнана недієздатною встановлюється опіка; вона позбавляється права на вчинення будь-якого правочину; правочини від її імені та у її інтересах вчиняє її опікун, який одночасно несе відповідальність за шкоду вчинену недієздатною особою.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Опіка встановлюється над неповнолітніми особами, позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними, а також над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, та фізичної особи, місце перебування якої невідоме, і над майном особи, над котрою встановлено опіку чи піклування, що знаходиться у іншій місцевості.

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами цивільна дієздатність яких обмежена.

Опіка та піклування встановлюються судом та органами опіки та піклування. Опікуном та піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Опіка припиняється у разі: передачі малолітньої особи батькам; досягнення підопічним 14 років; поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Піклування припиняється при: досягнення фізичної особи повноліття; реєстрації шлюбу неповнолітньої особи; наданні неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; поновленні цивільної дієздатності, що була визнана обмеженою.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження такої дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, його розірвання, усиновлення, зміна імені, смерть тощо.