Авторське право і суміжні права.

Авторське право в об’єктивному розумінні являє собою сукупність правових норм, що регулюють коло суспільних відносин зі створення та використання творів науки, літератури і мистецтва.

Авторське право в суб’єктивному розумінні – це особисті майнові та немайнові права, які виникають у автора в зв’язку зі створенням ним твору і охороняються законом.

Об’єктом авторсько-правових відносин є нематеріальне благо у вигляді продукту духовної творчості, а саме твори науки, літератури, мистецтва.

Суб’єкти авторського права – це автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.. Автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір, тобто безпосередній створювач твору.

При створенні твору спільною творчою працею кількох осіб, первинні авторські права виникають у них одночасно і вони називаються співавторами. Співавторство може бути двох видів:

- неподільне – має місце коли твір утворює одне нерозривне ціле, тому що він або спочатку до кінця створювався спільно поєднана ними діями кількох осіб, або його частини, що були створені різними авторами, не мають самостійного значення;

- подільне – характеризується тим, що твір складається із частин, створених різними авторами, і кожна з них має самостійне значення та може використовуватись відокремлено від твору в цілому.

Особисті немайнові та майнові права автора:

Особисті немайнові права:

- право авторства – це право вимагати визнання свого авторства, як з боку суспільства, так і з боку окремої людини;

- право на ім’я – автор має право вимагати визнання права авторства шляхом зазначення свого імені на примірниках твору;

- право на недоторканість твору – означає можливість протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Майнові права:

- право на опублікування твору;

- право на відтворення творів;

- право на публічне виконання;

- право на публічне сповіщення творів;

- право на публічну демонстрацію і публічний показ;

- право на переклад творів;

- право на розповсюдження творів шляхом продажу;

- право на імпорт примірників творів;

- право на отримання винагороди за використання твору та ін.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір: строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що підліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів. Після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою.

Суміжні права в об’єктивному розумінні є сукупністю цивільно-правових норм, що регулюють відносини з використання виконань творів, фонограм, відеограм та програм із які разом з нормами авторського права складають єдиний інститут права інтелектуальної власності – інститут авторського права та суміжних прав.

Суміжні права в суб’єктивному розумінні суміжні права являють собою особисті немайнові та майнові права виключного характеру, надані законом виконавцям, виробникам фонограм і відеограм та організаціям мовлення.

Об’єкти суміжних прав: виконання; фонограми; відеограми та програми (передачі) організацій мовлення.

Суб’єкти суміжних прав:

- первинні – це особи, що безпосередньо своїми зусиллями зробили фонограму, відеограму, програму мовлення або виконали будь-який твір;

- похідними – це особи-правонаступники первинних суб’єктів, які набули правомочності щодо об’єктів суміжних прав на підставі договору або в порядку спадкоємства.

Особисті немайнові та майнові суміжні права.

До особистих немайнових права належать:

- немайнове право на ім’я, тобто на зазначення свого імені або назви на носії і в примірниках запису, а також на згадування імені чи назви під час використання об’єкта;

- право на недоторканість свого виконання від дій, які можуть завдати шкоди його честі і репутації;

- право на визнання його творцем.

Майнові права:

- право на фіксацію виконання під час його здійснення;

- право доведення виконання до відома публіки;

- право на пряме чи опосередковане відтворення запису виконання у будь-якій формі та будь-яким способом;

- право на розповсюдження записів виконання;

- право на розповсюдження фонограм та відеограм;

- право на будь-яку видозміну фонограм та відеограм;

- право на імпорт відеограм, фонограм в Україну;

- право на винагороду;

- право на публічне сповіщення програм.

Строки чинності суміжних майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через п’ятдесят років, що підліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису – з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання; на фонограму – через п’ятдесят років, що підліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п’ятдесяти років від дати її вироблення – з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми; на передачу (програму) організації мовлення спливає через п’ятдесят років, що підліковується з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.

Патентне право.

Патентне право – це сукупність норм, що регулюють особисті немайнові та майнові відносини, які виникають у зв’язку зі створенням, оформленням і використанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Винахід – це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, що є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель – це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, що є новим і промислово придатним.

Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, якщо він є новим.

Умови патентоздатності – це вимоги, що пред’являються законодавством до результатів творчої діяльності для кваліфікації їх як об’єктів патентного права: новизна, винахідницький рівень і промислова придатність.

- новизна – об’єкт визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі і не зазначена у раніше одержаних Держдепартаментом заявок.

- винахідницький рівень – винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки;

- промислова придатність – якщо об’єкт може бути використаний у будь-якій сфері діяльності – промисловості, торгівлі, сільському господарстві тощо.

Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки:

- винахідники;

- правонаступники – особи, яким винахідники, автори промислових зразків чи роботодавці передали свої майнові права;

- спадкоємці патентовласників.

Патент є основним охоронним документом на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, що засвідчує пріоритет, авторство і набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

Види патентів:

- патент на винахід видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявника на винахід;

- патент на корисну модель – видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель;

- патент на секретний винахід – видається на винахід віднесений до державної таємниці;

- патент на промисловий зразок – видається за результатами експертизи.

Строк чинності виключних майнових інтелектуальної власності на:

- корисну модель спливає через 10 років;

- промисловий зразок - 15 років;

- винахід – 20 років.