Групи протиепідемічних заходів за ознакою спрямованості їх дії на епідемічний процес

Спрямованість дії протиепідемічних заходів	Групи заходів
Джерело інфекції Механізм передачі Сприйнятливість організму	Клініко-діагностичні, ізоляційні, лікувальні і режимно-обмежувальні (обсервація, карантин); Санітарно ветеринарні та дератизаційні Санітарно-гігієнічні Дезінфекційні та дезінсекційні Імунопрофілактика та імунокорекція Екстрена профілактика

Протиепідемічні заходи підрозділяють на «профілактичні заходи» і «заходи в епідемічних осередках (вогнищах)». Згідно з теорією саморегуляції паразитарних систем профілактичний характер мають заходи, спрямовані запобігання формуванню епідемічного варіанта збудника, а заходи в епідемічних осередках – це заходи боротьби з розповсюдженням епідемічного варіанта збудника.

Ефективність протиепідемічних заходів оцінюється за їх впливом на рівень, структуру і динаміку інфекційної захворюваності та пов’язаними із захворюваністю іншими показниками, що характеризують здоров’я населення (смертність, інвалідність і тимчасова втрата працездатності).

Планування протиепідемічних і профілактичних заходів є головною ланкою у системі управління протиепідемічного захисту населення. До переліку типових видів планів, рекомендованих для першого рівня управління, відносять:

· Комплексний проблемно-тематичний план органа управління

· Проблемно-тематичні плани профільних епідеміологів

· Програмно-цільові плани на підставі спеціально прийнятого рішення

· Функціонально-галузеві плани

· Плани-графіки спеціалістів

Проблемно-тематичні плани і програмно-цільові плани орієнтовані на кінцевий варіант, а функціонально-галузеві використовують всередині організаційних структур протиепідемічного захисту населення.

Як приклад, наводимо витяг з наказу МОЗ, що стосується рекомендованої структури планування основних протиепідемічних заходів:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

18.11.2010 N 1005

СТРУКТУРА

плану основних організаційних і санітарно-протиепідемічних заходів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України на 2011 рік

1. Обґрунтування основних напрямків діяльності до Плану основних організаційних і санітарно-протиепідемічних заходів закладів державної санепідслужби МОЗ України на 2011 рік (далі - План) (постановка проблем, прогнозування завдань, результативність, перелік прийнятих законів, постанов, розпоряджень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів МОЗ України, постанов головного державного санітарного лікаря України, що відносяться до сфери діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби України). Основні завдання державної санітарно-епідеміологічної служби України у 2011 році.

2. Організаційні заходи.

У цьому розділі повинні бути висвітлені питання:

2.1. Планування, законотворча діяльність (розробка проектів законодавчих та інших нормативних актів: санітарних норм, наказів, інструкцій, постанов тощо), взаємодія з міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади, з санітарно-епідеміологічною службою Міністерства оборони, СБУ, МВС, Адміністрації Державної прикордонної служби України; Державного управління справами, Державного департаменту України з питань виконання покарань; взаємодія з наглядовими органами, громадськими організаціями; підготовка нарад, семінарів, питання перевірок обласних, міських, на транспорті закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (далі - санепідзакладів); організація заходів по забезпеченню контролю за виконанням окремих статей Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, що відносяться до сфери діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби, інших нормативних документів із заслуховуванням окремих питань після попереднього їх вивчення на місцях:

- на засіданнях Колегії державної санітарно-епідеміологічної служби України;

- на нарадах у першого заступника Міністра охорони здоров'я України - головного державного санітарного лікаря України.

Вивчення і впровадження наукових досліджень.

Охорона праці і техніка безпеки.

Розгляд звернень громадян.

Санітарно-освітня робота.

2.2. Робота з кадрами:

робота з організації та проведення атестації спеціалістів, організація і контроль за проведенням інтернатури, підвищенням кваліфікації, робота з резервом на керівні посади, підготовка на робочих місцях тощо.

2.3. Матеріально-технічна база, метрологічне та програмне забезпечення.

3. Інформаційна та аналітична діяльність.

Статистична звітність, аналіз і підготовка показників діяльності, контроль за вірогідністю статистичних звітів, підготовка інформаційних листів, рекомендацій, довідників тощо.

4. Запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд (розгляд передпроектних та проектних документів будівництва, реконструкції та технічного переоснащення об'єктів, нормативної документації на виробництво продукції, методів контролю якості та безпеки продукції тощо).

5. Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд за розділами:

комунальна гігієна,

гігієна харчування,

гігієна дітей і підлітків,

гігієна праці,

гігієна і токсикологія пестицидів, полімерних і синтетичних матеріалів,

гігієна транспорту,

радіаційна гігієна,

здоров'я та екологія,

організація лабораторної справи,

епідеміологія, медична паразитологія, дезінфекційна справа.

Планування заходів розділу повинно бути обґрунтовано з посиланнями на окремі пункти, статті нормативно-правових актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Організація виконання заходів повинна включати надання інформації, аналіз, узагальнення, заслуховування, доповіді, надання практичної допомоги санепідзакладам з організації та здійснення запобіжного і поточного санітарно-епідеміологічного нагляду.

6. Навколишнє середовище. Заходи щодо поліпшення стану гігієни довкілля.

7. Виконання національних та міжнародних програм і рішень тощо.

 

В цілому, профілактична робота дільничного (сімейного) лікаря включає:

· Активне виявлення джерел інфекції

· Проведення імунопрофілактики

· Забезпечення протиепідемічного режиму в поліклінічному закладі

· Вивчення санітарно-гігієнічної ситуації на території обслуговування

· Встановлення факторів ризику, які можуть призвести до виникнення інфекційних захворювань

· Санітарно-освітня робота

· Розроблення рекомендацій для органів місцевої влади щодо попередження інфекційних захворювань

· Проведення масових профілактичних заходів і протиепідемічних заходів в осередку інфекційної хвороби

 

Функції дільничного (сімейного) лікаря:

· Раннє виявлення інфекційного хворого.

· Збір епідеміологічного анамнезу.

· Рання ізоляція, госпіталізація – обов’язкова і за показаннями: клінічними і епідеміологічними.

· Організація поточної дезінфекції (проводиться силами населення).

· Взяття матеріалу від хворого для бактеріологічного дослідження.

· Виявлення інфекційного хворого

· Епідеміологічне обстеження осередку:

- пошук джерела збудника;

- встановлення факторів передавання;

- визначення меж осередку;

- оцінка санітарного стану

· Проведення первинних протиепідемічних заходів

· Розроблення заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію осередку

· Епідеміологічне спостереження за осередком

· Своєчасне повідомлення про інфекційне захворювання у територіальну санепідстанцію.

Функції лікаря кабінету інфекційних захворювань:

· Консультативно-методична робота з питань діагностики, лікування інфекційних хворих.

· Організація і проведення диспансерного спостереження за реконвалесцентами і носіями.

· Санітарно-просвітницька робота.