Протиепідемічні Заходи в осередку під час організації стаціонару вдома

Мета: навчитися впроваджуватипротиепідемічні заходи в епідемічному осередку під час організації стаціонару вдома.

Оснащення:

- Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб", ст. 38;

- наказ МОЗ України від 03.02.2006 р № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості і обігу медичних імунобіологічних препаратів";

- методичні вказівки з організації і проведення дезінфекції при кишкових інфекціях бактеріальної етіології;

- регламенти із застосування засобів з метою дезінфекції.

Методика: протиепідемічні заходи в домашньому осередку мають бути спрямовані на всі ланки епідемічного процесу, бути комплексними, послідовними, своєчасними. Впроваджуються протиепідемічні заходи відразу після виявлення хворого та продовжуються на термін інкубаційного періоду від останнього дня заразного періоду для даного захворювання.

Відповідальним за організацію проведення протиепідемічних заходів є лікар-інфекціоніст поліклініки, лікар загальної практики-сімейної медицини або дільничний лікар.

Хворий повинен бути попереджений про відповідальність за недотримання санітарно-протиепідемічних правил та зараження інших осіб, про що в медичний документ вносять відповідний запис, який підписують лікуючий лікар та хворий.

Протиепідемічні заходи під час організації стаціонару вдома передбачають:

- ізоляцію хворого в окремому приміщенні з виділенням для нього індивідуальних предметів догляду;

- огляд контактних осіб лікарем-інфекціоністом, за потреби - з лабораторним їх обстеженням з метою встановлення джерела інфекції та раннього виявлення хворих серед контактних;

- клінічне спостереження за контактними особами протягом інкубаційного періоду від останнього дня заразного періоду для даного захворювання;

- лабораторне обстеження контактних осіб відповідно до вимог нормативних документів для кожної інфекції;

- поточну дезінфекцію протягом усього заразного періоду (виділення хворого, посуд, приміщення вбиральні, кімнати, предмети догляду тощо). Лікар (медсестра) навчає членів сім'ї або хворого правил проведення дезінфекції, акцентуючи увагу на те, що підлягає дезінфекції, коли та якими способами слід її проводити. Для проведення поточної дезінфекції у домашніх осередках застосовують найбільш прості методи знезараження: кип'ятіння, прасування, спалювання. У разі застосування дезінфекційних засобів відповідно до регламентів із застосування дезінфекційного засобу за режимами для окремих груп інфекцій;

- імунізацію контактних за епідемічними показаннями відповідно до розділу 3 "Календаря профілактичних щеплень в Україні";

- проведення роз'яснювальної роботи серед контактних осіб.

 

 

Додаток 5

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДАНИХ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОСЕРЕДКУ

ІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

Мета: засвоїти порядок складання “Карти епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання”

Оснащення:

- "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" (ф. № 058/о додається);

- "Карта епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання" (ф. № 357/о додається).

Методика: облік результатів епідеміологічного обстеження осередку інфекції розпочинається відразу по закінченні обстеження, доповнюється протягом існування епідемічного осередку і завершується після закінчення спостереження за осередком.

Порядок заповнення ф. № 357/о:

- дані за пунктами 1, 2 заносяться після надходження з лікувально-профілактичного закладу, в якому лікується хворий, заключного діагнозу.

- П. 3 заповнюється на підставі оцінки даних лабораторного обстеження хворого.

- Пп. 4-10 повинні бути уточнені як безпосередньо у хворого (або його батьків), так і за місцем роботи (навчання) хворого. Особливу увагу звертають на дату останнього відвідування місця роботи (навчання), оскільки у разі необхідності введення обмежувальних заходів у закладі це буде впливати на термін цих заходів.

- П. 14: детально описують основні симптоми у перші дні захворювання, зазначаючи характеристику проявів (кількість, кратність, частоту, інтенсивність та ін.).

- П. 16: епідобстеження повинно бути розпочато в максимально наближені до реєстрації випадку захворювання терміни, але не пізніше 3-х діб. Завершують спостереження за осередком після закінчення максимального інкубаційного періоду, який відраховують від дати госпіталізації хворого та проведення заключної дезінфекції або від дати припинення виділення збудника (при амбулаторному лікуванні хворого). В осередку за місцем роботи (навчання) спостереження проводять протягом максимального інкубаційного періоду від дня останнього відвідування хворим закладу.

- Пп. 17-25 базуються і відповідають даним інших медичних документів (карта амбулаторного хворого, карта стаціонарного хворого та ін.).

- П. 26: зазначають позитивні результати бактеріоскопічного, бактеріологічного, вірусологічного, серологічного дослідження, ПЛР та інших методів дослідження. При цьому зазначають дату забору матеріалу, дату та номер результату дослідження. При серологічному дослідженні обов'язково вказують результати повторних досліджень.

- П. 27: вказують усі щеплення проти інфекції, на яку захворіла особа, із зазначенням назви вакцини, дози, серії.

- П. 28: для визначення орієнтовних термінів зараження від дати захворювання відраховують максимальний та мінімальний інкубаційні періоди.

- П. 29: вказують лише ті незвичайні обставини та умови, які є актуальними для даного захворювання. У разі наявності таких обставин має бути направлена інформація в територіальну санепідстанцію для з'ясування епідемічної ситуації, пошуку джерела та факторів передачі інфекції, проведення протиепідемічних заходів.

- П. 30: вказують дані про осіб, які могли стати джерелом зараження, з урахуванням часу, характеру контакту з хворим та періоду заразності при кожній інфекції.

- П. 31: зазначають лише ті фактори, які є найбільш ймовірними. Перелік усіх продуктів харчування, які були в раціоні хворого і могли стати факторами передачі інфекції, доцільно вказувати додатково у спеціально розробленій схемі та додавати до карти. У випадку скарг хворого на вживання придбаних продуктів харчування з порушеним терміном реалізації, щодо неякісних продуктів необхідно провести перевірку дотримання санітарного законодавства на харчовому підприємстві, який реалізував або виробив таку продукцію.

- П. 32: вносять дані про осіб, які контактували з хворим або перебували в однакових умовах щодо зараження, детально заповнюючи усі графи таблиці. Відомості про контактних осіб передають у територіальну поліклініку за місцем проживання для проведення лабораторного обстеження, спостереження. Необхідність обстеження, перелік методів, необхідність профілактичного лікування визначаються діючими нормативними документами для кожної інфекції. Дані вносять до відповідних граф або доповнюють на окремому аркуші до карти.

- П. 33: вказують цифрові дані про проведену специфічну профілактику та обстеження контактних осіб в організованих колективах. Списки контактних осіб із зазначенням даних про проведену специфічну профілактику додаються до карти. Обстеження контактних осіб в організованих колективах додається до карти у вигляді протоколу лабораторного дослідження матеріалу, відібраного від контактних осіб.

- Пп. 34-41: дані вносять після відвідування осередку за місцем проживання хворого. Зазначають умови за місцем проживання, важливі з точки зору виникнення захворювання.

- Пп. 42-44: стисло характеризують умови, важливі з точки зору виникнення захворювання за місцем роботи, навчання, відпочинку, лікування тощо. Детально ці питання відображають у акті перевірки дотримання санітарного законодавства на зазначеному об'єкті, який додають до карти. У цьому ж акті посадовою особою санепідслужби надаються пропозиції керівнику об'єкта щодо впровадження протиепідемічних заходів із зазначенням конкретних термінів.

- П. 45: вносять дані про дослідження матеріалу з об'єктів довкілля, який міг мати епідеміологічне значення і був відібраний в осередку інфекції.

- П. 46: на підставі документальних підтверджень та опитування осіб, які перебувають в осередку захворювання, зазначають дані про проведені дезінфекційні заходи з чітким заповненням усіх граф.

Дані епідеміологічного обстеження осередку узагальнюються, аналізуються; висновки епідеміологічного обстеження заносяться у ф. № 357/о. Карта зберігається в територіальній санітарно-епідеміологічній станції 3 роки. Дані ф. № 357/о є основою для проведення оперативного та ретроспективного епідеміологічного аналізу.

 

 

Методична розробка до практичного заняття з епідеміології для самостійної підготовки студентів медичного факультету