Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Школа у країнах західної європи у хvіі-хvііі століттях
КРАЇНА
| ПОЧАТКОВА ШКОЛА
| СЕРЕДНЯ ШКОЛА
| ПРИМІТКИ
| Німеччина
| Характерним було державне піклування про народну школу; прийняття статутів, за якими елементарна освіта повинна була мати обов’язковий характер, здійснюватися за класно-урочною системою, з використанням наочності (Готський шкільний статут 1642 р.). Однак ці статути виконувалися лише у великих містах.
Навчання відбувалося рідною мовою.
Зміст освіти: читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів, початки природознавства, місцевої географії.
Учителі: дячки, ремісники, відставні солдати.
Підвищена початкова освіта – бюргерська школа, де вивчалися: геометрія, природознавство, початки фізики, спеціальні предмети.
| Гімназії - для міського дворянства і заможних буржуа - для підготовки чиновництва. Поступовий відхід від вузького класицизму; включення до змісту освіти географії, історії, сучасних мов.
Лицарські академії - елітарні заклади для знатного юнацтва. Вивчалися: теологія; етика; цивільне право; загальна історія з географією, генеалогією, хронологією і геральдикою; риторика, математика, сучасні мови, лицарські вправи.
Реальні школи – для буржуазії – напівпрофесійні школи, де вивчалися: математика, фізика і механіка, природознавство, малювання, астрономія, географія, законодавство, прикладні науки.
Філантропіни – навчальні заклади нового типу, побудовані на ідеях віротерпимості, із застосуванням активних методів, орієнтуванням учнів на самостійну активність.
| Рух за оновлення школи очолив протестантський орден пієтистів (pietas - благочестя) під проводом А.Г.Франке - професора університету та пастора.
“Заклади Франке” початкового та середнього рівня, притулки для сиріт стали першими реальними школами Німеччини, де навчали рідною мовою, запроваджували методичні ідеї В.Ратке та Я.А.Коменського.
| Англія
| Типи шкіл:
англіканська, приватна,
сектантські, зокрема методистська
| Зміст освіти:
читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів
| Граматичні школи, які мали приватний елітарний характер і утворювалися на благодійницькі кошти. Найбільш знаменитими були: Ітон, Вінчестер, Шефтсбері, Вестмінстер, Харроу, св.Павла. Це інтернатні школи для аристократії, які відзначалися класичним змістом освіти і суворою дисципліною.
Міські середні школи для буржуазії. Приватні школи, в яких крім класичних предметів вивчалися математика, історія, географія, нові мови.
| Закріплення королівськими актами 1603 та 1604 р.р. права відкриття шкіл за англіканською церквою.
Спроби реформування школи в середині ХVІІ ст.: парламентський проект передачі школи в руки держави, надання школі загальнодоступного характеру.
| Створення для поширення в народі церковного впливу біблійних товариств, які започатковували елементарні школи.
У другій пол. ХVІІІ ст. значне збільшення кількості шкіл при гострому дефіциті вчителів - створення шкіл взаємного навчання (Белл-Ланкастерські школи).
| Франція
| Типи шкіл:
католицька,
гугенотська,
школа янсеністів (1637-1661).
| Зміст освіти:
читання, письмо, лічба, закон Божий, церковний спів.
| До 1761р. школи належали ордену єзуїтів і відрізнялися вузьким класицизмом.
Після 1761р. (вигнання з Франції ордену єзуїтів) утворення ордену “Ораторії Ісуса”, який опікувався середніми школами - колежами. В центрі уваги були давні мови і антична література, релігія. Вивчалися також природничі науки, математика, історія, географія.
Школи Пор-Роялю (1637-1661) – інтернатного типу, як для хлопчиків, так і для дівчат. Вивчалися: рідна, давні та нові мови, географія, історія, математика, риторика, філософія. Вперше навчання читанню за звуковим методом.
| Оновлення школи відбувалося під проводом католицько-дисидетської течії янсеністів (за ім’ям голландського теолога К.Янсенія), спрямованої проти етичних принципів єзуїтів. Оплотом янсеністів став монастир Пор-Рояль, а його прихильниками – Р.Декарт,
К.Лансело, Б.Паскаль,
Ж. Расин.
| Утворення з метою розвитку католицьких елементарних шкіл “Товариства братів християнських шкіл” Ж.Б.Лассаля, навчання у школах товариства велося рідною мовою, було безкоштовним.
|
|