Поняття і типи кадрової політики організації

Слово «політика» має три тлумачення:

• у найбільш широкому розумінні «політика» (від грецьк. politike — мистецтво управління державою) — це діяльність ор­ганів державної влади і державного управління, яка відбиває сус­пільний устрій і економічну структуру країни, а також діяльність суспільних класів, партій та інших класових організацій, громад­ських групувань з їх інтересами та цілями;

• друге тлумачення «політика» — це ідейний напрям та ме­тоди діяльності політичних партій і державної влади (внутрі­шня політика), а у відносинах з іншими країнами (зовнішня політика);

• третє, більш вузьке тлумачення «політика» — це характер, спосіб дій (система правил), направлених на досягнення чогось, визнаючи відношення з людьми (я твою політику наскрізь бачу).

Звідси політика організації — це система принципів і правил, за якими діють її працівники у внутрішньому і зовнішньому се­редовищі.

Будь-яка організація розробляє і здійснює свою функціональ­ну політику у тому числі і кадрову. Такий підхід характерний не тільки для приватних організацій, а й для системи державної служби. В організаціях реалізується принципи відповідності фу­нкціональної політики і стратегії розвитку організації. Таким чи­ном, кадрова політика — це система правил і норм, прагнень і обмежень у взаємовідносинах персоналу і організації в цілому, за якими діють працівники у внутрішньому і зовнішньому середовищі. Прикладом може бути кадрова політика при прийманні, переведенні та звільненні працівників і т. ін.

Типи кадрової політики організації наведені на рис. 5.1.

Рис. 5.1

Пасивна кадрова політика характеризується наступним:

1) керівництво організації немає чіткої програми дій відносно персоналу, а кадрова робота полягає в усуненні негативних нас­лідків;

2) відсутність прогнозу кадрових потреб та способів оцінки праці персоналу, діагностики кадрової ситуації;

3) керівництво працює у режимі екстреного реагування на конфліктні ситуації, прагне усунути їх будь-якими засобами без аналізу причин і можливих наслідків.

Реактивна кадрова політика полягає у наступному:

1) керівництво організації здійснює контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами і ситуацією розвитку кризового стану;

2) відсутність мотивації до високопродуктивної праці;

3) кадрова служба має засоби діагностики ситуації, а за необ­хідності надає екстрену допомогу;

4) труднощі виникають при середньостроковому прогнозу­ванні.

Превентивна кадрова політика характеризується наступ­ним:

1) керівництво організації має обґрунтовані прогнози розвит­ку кадрової ситуації, але не має засобів впливу на неї;

2) кадрова служба має не тільки засоби діагностики персона­лу, а і прогнози кадрової ситуації на середньостроковий період;

3) головний недолік цієї політики — відсутність цільових ка­дрових програм.

Активна кадрова політика полягає в наступному:

1) керівництво організації має не тільки прогнози, а й засоби впливу на ситуацію;

2) кадрова служба розробляє антикризові кадрові програми, здійснює моніторинг ситуації, регулює виконання програм відпо­відно до внутрішньої та зовнішньої ситуацій;

3) керівництво організації має якісні програми кадрової робо­ти з варіантами їх реалізації при різних ситуаціях.

Авантюристична кадрова політика полягає у наступному:

1) керівництво не має якісного діагнозу кадрової роботи, але прагне впливати на ситуацію;

2) кадрова служба не має засобів прогнозування кадрової си­туації, але в програми розвитку організації включаються плани кадрової роботи, які не передбачають своєчасного усунення мо­жливих змін ситуації;

3) плани будуються на емоціональних мало аргументованих заходах без попереднього та всебічного розгляду, а при різких змінах ситуації на ринку виявляється нездатність швидкого здій­снення перенавчання персоналу для роботи в нових умовах, або залучення із зовнішніх джерел.

За ступенем відкритості формування кадрового складу в органі­зації виділяють два типи кадрової політики — відкриту і закриту.

Відкрита кадрова політика характеризується тим, що органі­зація прозора для співробітників на будь-якому рівні при прийн­ятті як на низову так і на керівну посади. Приймають на роботу спеціалістів високої кваліфікації на основі конкурсного відбору. Цей тип кадрової політики характерний для організацій, які ве­дуть конкурентну політику, зорієнтовану на швидке зростання обсягів виробництва і завоювання передових позицій на зовніш­ньому ринку.

Закрита кадрова політика організації характеризується тим, що вона зорієнтована на просування на вищі посади тільки своїх працівників. Цей тип кадрової політики використовується в умо­вах дефіциту кадрових ресурсів.

Порівняльна характеристика відкритої і закритої кадрової по­літики організації наведена на рис. 5.2.

Таким чином, змістом кадрової політики є робота з персо­налом у відповідності з концепцією розвитку організації. Кад­рова політика — це складова частина стратегічно зорієнтова­ної політики організації. Метою кадрової політики є забезпе­чення оптимального балансу процесів оновлення і збереження кількісного та якісного складу кадрів у його розвитку відпові­дно до потреб самої організації. Вона повинна відповідати ви­могам чинного трудового законодавства і стану ринку праці в регіоні.