Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня менеджерів та директорів підприємства

Головним напрямом діяльності керівників організації є:

• організація на високому професіональному рівні діяльності апарату управління по управлінню статутною діяльністю;

• організація і виховання згуртованого трудового колективу, який відповідає необхідним вимогам в умовах роботи в конкуре­нтному середовищі;

Із цього випливає дві головні вимоги до керівників:

1) бути висококваліфікованим професіоналом управління;

2) бути соціальним лідером трудового колективу.

Він повинен володіти добре розвинутими моральними, соціа­льно-психологічними та професійними (діловими) якостями ор­ганізатора.

Менеджер як керівник трудового колективу здійснює управ­ління підприємницькою або комерційною діяльністю підприємс­тва, спрямованою на задоволення потреб споживачів і одержання прибутку за рахунок стабільного функціонування, підтримання ділової репутації у відповідності з наданими повноваженнями та виділеними ресурсами; планує підприємницьку або комерційну діяльність; здійснює контроль за розробкою і реалізацією бізнес-планів та комерційних умов, угод, договорів та контрактів, оці­нює ступінь можливого ризику; він аналізує і вирішує організа­ційно-технічні, економічні, кадрові і соціально-психологічні проблеми з метою стимулювання виробництва та збільшення обсягів збуту продукції, підвищення якості і конкурентоспроможності товарів та послуг, економного і ефективного використання мате­ріальних, фінансових і трудових ресурсів; здійснює підбір і роз­становку кадрів, мотивацію їх професійного розвитку, оцінку і стимулювання якості праці; організує зв'язки з діловими партне­рами, систему збирання необхідної інформації для розширення зовнішніх зв'язків і обміну досвідом; здійснює аналіз попиту на продукцію або послуги, прогноз і мотивацію збуту шляхом ви­вчення та оцінки потреб покупців; бере участь у розробці іннова­ційної та інвестиційної діяльності, рекламної стратегії, пов'язаної з комерційною діяльністю; забезпечує зростання прибутковості, конкурентоспроможності і якості товарів і послуг, підвищення ефективності праці.

Здійснює координацію діяльності у межах визначеного на­прямку (ділянки), аналіз її ефективності, приймає рішення щодо найбільш раціонального використання виділених ресурсів; залу­чає до вирішення завдань консультантів та експертів з різних пи­тань (правових, технічних, фінансових тощо).

Менеджер повинен знати:

1. Законодавчі та нормативно-правові акти, які регламентують підприємницьку і комерційну діяльність; ринкову економіку, підприємництво і ведення бізнесу; кон'юнктуру ринку, порядок ціноутворення та оподаткування.

2. Основи макро- та мікроекономіки; теорію і практику мене­джменту та маркетингу; ділове адміністрування; біржову, стра­хову, банківську та фінансову справу.

3. Теорію і практику роботи з персоналом; форми і методи ве­дення рекламних кампаній; порядок розробки бізнес-планів і ко­мерційних угод, договорів, контрактів; основи соціології, психо­логії та мотивації праці; етику ділового спілкування.

4. Технологію виду діяльності; порядок розробки структури управління підприємством та їх об'єднаннями; перспективи інве­стиційної та інноваційної діяльності; методи оцінки ділових яко­стей працівників; основи діловодства і методи обробки інформа­ції з використанням сучасних технічних засобів комунікацій та зв'язку, обчислювальної техніки.

5. Основи законодавства про працю; передовий вітчизняний і зарубіжний досвід у галузі менеджменту; правила і норми охоро­ни праці, техніки безпеки, виробничої санітарії.

Менеджер повинен уміти:

1. У галузі планування:

♦ здійснювати системний аналіз діяльності організації, моні­торинг конкурентів на ринку;

♦ розробляти стратегічні напрями розвитку організації, забез­печення конкурентоспроможності;

♦ планувати і прогнозувати діяльність організації та структур­ного підрозділу;

♦ планувати потреби у ресурсах (матеріальних, фінансових, трудових);

♦ розробляти і впроваджувати нововведення;

♦ планувати власну роботу.

2. У галузі організаційної роботи:

♦ організовувати колективну працю для досягненню цілей ор­ганізації;

♦ організовувати та реорганізовувати робочі місця працівників;

♦ організовувати управлінські процеси, вміти ефективно роз­поділяти повноваження працівників;

♦ використовувати принципи та методи управління і керівни­цтва, удосконалювати стиль керівництва;

♦ формувати інформаційне забезпечення управління організа­цією;

♦ організовувати прийняття своєчасних і оптимальних управ­лінських рішень та їх виконання;

♦ розробляти заходи щодо подолання криз у діяльності органі­зації, впроваджувати санкційні заходи;

♦ організовувати ділові контакти підприємства із зовнішнім середовищем;

♦ забезпечувати захист прав споживачів;

♦ складати посадові інструкції та положення про структурні підрозділи;

♦ делегувати повноваження, розподіляти права, відповідаль­ність і обов'язки між виконавцями;

♦ здійснювати комерційну діяльність на внутрішньому і зов­нішньому ринках;

♦ співпрацювати з банками та іншими кредитно-фінансовими установами;

♦ організовувати управління персоналом;

♦ формувати і розвивати організаційну культуру та імідж під­приємства;

♦ документально оформляти процеси управління підприємством;

3. У галузі мотивації праці:

• забезпечувати узгодження інтересів працівників з інтереса­ми організації;

• створювати умови для трудової самореалізації співробітни­ків;

• використовувати індивідуальний підхід, добирати і застосо­вувати різні стимули у їх взаємозв'язку;

• визначати і аналізувати ефективність використання різних форм і систем оплати праці та матеріального стимулювання;

• створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі;

4. У галузі контролю:

• контролювати забезпечення ресурсами, додержання техно­логії виробництва;

• контролювати виконання управлінських рішень;

• контролювати стан охорони праці та техніки безпеки;

• забезпечувати контроль якості продукції (послуг);

• здійснювати оцінку і контроль якості роботи персоналу, встановлення цін і здійснення розрахунків.

• здійснювати контроль стану звітування організації;

• здійснювати оцінку і контроль якості роботи персоналу, встановлення цін і здійснення розрахунків;

• здійснювати контроль стану звітування організації.

5. У галузі координації:

узгоджувати використання усіх видів ресурсів, здійснювати маневрування ними;

• оперативно регулювати і диспетчеризувати операції;

• усувати відхилення від встановлених норм у діяльності ор­ганізації;

• управляти індивідуальними і колективними конфліктами.

• регулювати розподіл матеріальних і нематеріальних благ;

• регулювати поведінку персоналу в процесі діяльності орга­нізації;

• змінювати або відмінювати регламенти, що не відповідають дійсності.

Вимоги до кваліфікації менеджера

На посаду менеджера підприємства призначається особа, яка має вищу професійну освіту по спеціальності менеджменту галузі діяльності або вищу професійну освіту і додаткову під­готовку в області теорії та практики менеджменту і стаж робо­ти по спеціальності не менше двох років на посаді спеціаліста організації.

Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня директора підприємства

Посадові обов'язки директора:

1. Керує у відповідності з діючим законодавством виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю підприємст­ва, несучи повну відповідальність за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективне використання майна підприємства, а та­кож фінансово-господарські результати його діяльності.

2. Організує роботу і ефективну взаємодію всіх структурних підрозділів, виробничих одиниць, спрямовує їх діяльність на роз­виток і удосконалення виробництва, зростання обсягів збуту продукції та збільшення прибутку, якості і конкурентоспромож­ності виробленої продукції, її відповідність світовим стандартам з метою завоювання вітчизняного та зарубіжного ринків і задово­лення потреб населення у відповідних видах вітчизняної продукції.

3. Забезпечує виконання підприємством всіх зобов'язань пе­ред бюджетами, державними позабюджетними соціальними фон­дами, постачальниками, замовниками та кредиторами, включаю­чи заклади банка, а також господарських трудових договорів (контрактів) та бізнес-планів.

4. Організує виробничо-господарську діяльність на основі широкого використання новітньої техніки і технології, прогреси­вних форм управління та організації праці, науково обґрунтова­них нормативів матеріальних, фінансових і трудових витрат, ви­вчення кон'юнктури ринку і передового досвіду (вітчизняного і зарубіжного) з метою всебічного підвищення технічного рівня і якості продукції (послуг), економічної ефективності її виробниц­тва, раціонального використання виробничих резервів та економ­ного витрачання усіх видів ресурсів.

5. Вживає заходів по забезпеченню підприємства кваліфіко­ваними кадрами, раціональному використанню та розвитку їх професійних знань і досвіду, створенню безпечних та сприятли­вих для життя і здоров'я умов праці, додержання вимог законо­давства про охорону оточуючого середовища.

6. Забезпечує правильне поєднання економічних і адміністра­тивних методів керівництва, одноосібне керівництво і колегіаль­ність в обговоренні та вирішенні питань, матеріальних і мораль­них стимулів підвищення ефективності виробництва, використання принципу матеріальної зацікавленості та відповідальності кожно­го працівника за доручену йому справу і результати роботи всьо­го колективу, виплату заробітної плати у встановлені строки.

7. Забезпечує разом з трудовими колективами та профспілко­вими організаціями на основі принципів соціального партнерства розробку, укладення і виконання колективного договору, додер­жання трудової і виробничої дисципліни.

8. Сприяє розвитку трудової мотивації, ініціативи та активно­сті робітників і службовців підприємства.

9. Вирішує питання щодо фінансово-економічної та виробни­чо-господарської діяльності підприємства, а також функціональ­них та виробничих підрозділів.

10. Забезпечує додержання законності у діяльності підприємс­тва та здійсненні його господарсько-економічних зв'язків.

11. Використовує правові засоби для фінансового управління і функціонування у ринкових умовах, зміцнення договірної та фі­нансової дисципліни, регулювання соціально-трудових відносин.

12. Забезпечує інвестиційну привабливість підприємства ме­тою ціллю підтримання і розширення масштабів підприємниць­кої діяльності.

13. Захищає майнові інтереси підприємства у суді, арбітражі, органах державної влади та управління.

Директор підприємства повинен знати:

1. Законодавчі і нормативні правові акти, які регламентують виробничо-господарську і фінансово-економічну діяльність під­приємства, постанови республіканських і місцевих органів дер­жавної влади і управління, які визначають пріоритетні напрямки розвитку економіки і відповідної галузі.

2. Методичні і нормативні матеріали інших органів щодо дія­льності підприємства.

3. Профіль, спеціалізацію і особливості структури підприємс­тва.

4. Перспективи технічного, економічного і соціального розви­тку галузі і підприємства.

5. Технологію виробництва продукції підприємства.

6. Податкове та екологічне законодавство.

7. Порядок складання і узгодження бізнес-планів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності підприємства.

8. Ринкові методи господарювання і управління підприємст­вом.

9. Систему економічних індикаторів, які дають можливість підприємству визначити своє положення на ринку і розробляти програми виходу на нові ринки збуту;

10. Порядок укладання і виконання господарських і фінансових договорів.

11. Кон'юнктуру ринку.

12. Науково-технічні досягнення і передовий досвід у відпові­дній галузі виробництва.

13.У правління економікою і фінансами підприємства.

14. Організацію виробництва і праці.

15. Порядок розробки і укладання галузевих тарифних угод, ко­лективних договорів; регулювання соціально-трудових відносин.

16. Трудове законодавство.

17. Правила і норми охорони праці.

Директор підприємства повинен уміти:

У галузі планування:

• розробляти стратегії підприємства на внутрішніх і зовнішніх ринках;

• проводити системний аналіз макро- і мікросередовища ор­ганізації, визначати конкурентні переваги;

• обирати оптимальну стратегію з урахуванням прийнятного рівня ризику;

• аналізувати продуктивність праці і розробляти заходи щодо її підвищення;

• планувати і прогнозувати діяльність організації;

• оцінювати виробничо-економічний потенціал організації, здійснювати довгостроковий прогноз;

• оцінювати і формувати інвестиційний портфель організації;

• формувати програми соціально-економічного розвитку ор­ганізації;

• визначити ефективність використання всіх ресурсів органі­зації, обґрунтовувати шляхи їх заощадження;

• розробляти і впроваджувати інновації;

• прогнозувати динаміку попиту;

• планувати і організовувати власну працю.

У галузі організаційної роботи:

• поєднувати всі види ресурсів, організовувати колективну працю для досягнення цілей організації;

• використовувати раціональні форми і методи організації ви­робництва, праці та управління;

• підтримувати раціоналізацію виробництва і робочих місць в організації, впроваджувати передовий досвід;

• удосконалювати управлінську працю і розподіляти повно­важення структурних підрозділів;

• здійснювати ефективне делегування повноважень;

• приймати оптимальні управлінські рішення, з використан­ням ЕОМ;

♦ організовувати антикризове управління;

♦ розробляти і впроваджувати запобіжні заходи щодо потен­ційних кризових ситуацій у діяльності організації;

♦ організовувати ділові контакти організації із зовнішнім се­редовищем;

♦ організовувати управління якістю, конкурентоспроможніс­тю продукції (послуг);

♦ забезпечувати захист прав споживачів;

♦ забезпечувати соціальний захист працівників;

♦ аналізувати і удосконалювати організаційні структури управління;

♦ збалансовувати повноваження та відповідальність;

♦ вдосконалювати взаємозв'язки між підрозділами та служба­ми організації;

♦ організовувати і підвищувати ефективність комерційної дія­льності;

♦ організовувати зовнішньоекономічну діяльність;

♦ співпрацювати з банками, податковими і митними органами;

♦ забезпечувати своєчасне виконання зобов'язань перед бю­джетом;

♦ створювати оптимальні умови праці оперативного і управ­лінського персоналу;

♦ здійснювати оцінку персоналу і ефективно використовувати кадровий потенціал;

♦ формувати колектив і здійснювати ефективне керівництво;

♦ підтримувати розумний баланс влади;

♦ формувати і розвивати організаційну культуру;

♦ формувати імідж організації;

♦ організовувати діловодство.

У галузі мотивації директор повинен уміти:

♦ розробляти заходи мотивації та стимулювання праці;

♦ узгоджувати інтереси працівників з інтересами організації;

♦ створювати умови для трудової самореалізації співробітни­ків;

♦ створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі;

♦ сприяти розвитку творчого потенціалу працівників, вчасно винагороджувати за новаторські ідеї.

У галузі контролю:

♦ контролювати стан забезпеченості ресурсами, додержання технології виробництва;

♦ контролювати збереженість товарно-матеріальних цінностей;

♦ контролювати виконання управлінських рішень;

♦ контролювати стан охорони праці і техніки безпеки;

♦ контролювати якість продукції (послуг);

♦ забезпечення дотримання норм природоохоронного законо­давства;

♦ підтримувати виконавську дисципліну на основі трудового законодавства;

♦ контролювати правильність встановлення цін;

♦ контролювати стан звітування про діяльність.

У галузі координації:

♦ узгоджувати використання усіх видів ресурсів;

♦ здійснювати діагностику та аналізувати конфліктні ситуації, запобігати переростання у конфлікт, своєчасно нейтралізувати конфліктні ситуації;

♦ регулювати поведінку персоналу у процесі діяльності орга­нізації;

♦ коригувати існуючі стандарти підприємства, що використо­вується у процесі управління.

Вимоги до кваліфікації директора:

На посаду директора (генерального директора, управляючого) підприємства призначається особа, яка має вищу професійну (технічну або інженерно-економічну) освіту і стаж роботи на ке­рівних посадах у відповідній профілю підприємства галузі не ме­нше 5 років.