Патологія координаційної системи

1.

1. Порушена координація рухів.

2. Порушення координаторної функції зветься атаксією.

3. Постраждала права півкуля мозочка.

 

2.

1. Порушена координаторна функція нервової системи.

2. Постраждала права півкуля мозочка.

3. Адіадохокінез – порушення співдружності рухів при переведенні кистей з положення пронації в положення супінації з прискоренням.

3.

1. Порушена функція координації рухів.

2. У першого хворого постраждав мозочок, у другого – шляхи глибокої чутливості у задніх канатиках спинного мозку.

3. У першого хворого – мозочкова атаксія, у другому випадку – сенситивна атаксія.

 

4.

1. Мозочкова атаксія та нижній спастичний парапарез.

2. Постраждав мозочок та пірамідний шлях з обох боків, можливо, в грудному відділі спинного мозку.

3. Сечовипускання порушене за центральним типом. Можливе виникнення імперативних покликів та періодичного нетримання сечі.

 

Розділ 2. Патологія черепних нервів. Порушення автономної нервової системи та вищих мозкових функцій

 

Ураження черепних нервів

1.

1. Нюхові галюцинації, які є аурою вторинно-генералізованого судомного нападу. Зумовлені подразненням кіркового відділу нюхового аналізатора в скроневій частці.

2. Гачок парагіпокампальної звивини на присередній поверхні скроневої частки.

 

2.

1. Амавроз. Пряма реакція зіниці на світло відсутня, збережена співдружна реакція цієї зіниці.

2. На очному дні може виявлятись первинна атрофія диска зорового нерва.

 

3.

1. Лівобічна верхня квадрантна геміанопсія.

2. Ураження язикової звивини або нижніх відділів зорової променистості в правій потиличній частці.

 

4.

1. Зорові галюцинації, виникають у разі подразнення кіркового відділу зорового аналізатора.

2. У потиличній частці головного мозку.

3. Очне дно буде не змінене.

5.

1. Правобічна гомонімна геміанопсія.

2. Уражений лівий зоровий шлях.

 

6.

1. Бітемпоральна гетеронімна геміанопсія.

2. Ураження перехрещених волокон зорового перехрестя ймовірно у разі здавлення аденомою гіпофізу.

 

7.

1. Лівобічна верхня квадрантна геміанопсія.

2. Ураження правої язикової звивини або нижніх відділів зорової променистості в правій потиличній частці.

 

8.

1. Мідріаз – розширення зіниці.

2. Уражений правий окоруховий нерв.

3. Будуть відсутні пряма та співдружна реакції правої зіниці на світло, бо перервана рефлекторна дуга зіничного рефлексу в еферентній ланці.

 

9.

1. Парез зовнішнього прямого м’яза лівого ока.

2. Уражений лівий відвідний нерв.

 

10.

1. Парез верхнього косого м’яза лівого ока.

2. Уражений лівий блоковий нерв.

 

11.

1. Альтернувальний синдром Вебера.

2. Уражені у правій ніжці мозку ядра окорухового нерва та пірамідний шлях.

12.

1. Відсутня реакція зіниць на світло, збережена реакція зіниць на конвергенцію та акомодацію.

2. Уражені пучки Голля в задніх канатиках спинного мозку.

3. Виникне батігіпестезія в нижніх кінцівках (зниження глибоких видів чутливості).

 

13.

1. Периферичний парез мімічних м’язів правої половини лиця та збіжна косоокість правого ока.

2. Патологічний процес у правій половині мосту.

3. Можливий центральний парез лівих кінцівок завдяки ураженню пірамідного шляху в мосту.

4. Альтернувальний синдром Фовілля.

 

14.

1. Ураження вузла правого трійчастого нерва.

2. Може виявлятись гіпалгезія в зоні іннервації правого очного нерва.

3. Можуть знизитись надбрівний, рогівковий та кон’юнктивальний рефлекси, бо переривається аферентна ланка їх рефлекторних дуг.

 

15.

1. Уражений лівий лицьовий нерв на рівні зовнішнього колінця та лівий колінчастий вузол.

2. Периферичний парез мімічних м’язів. Можуть зникнути надбрівний, рогівковий та кон’юнктивальний рефлекси, бо лицьовий нерв утворює еферентну ланку рефлекторних дуг цих рефлексів.

3. Синдром (або невралгія) Ханта.

 

16.

1. У хворого периферичний парез мімічних м’язів лівої половини лиця.

2. Уражений лівий лицьовий нерв в кістковому каналі до відходження стремінцевого нерва.

 

17.

1. Периферичний парез мімічних м’язів.

2. Уражений лицьовий нерв після його виходу із кісткового каналу.

3. Спостерігатиметься арефлексія правих надбрівного, рогівкового та кон’юктивального рефлексів.

 

18.

1. Центральний парез мімічних м’язів.

2. Уражений кірково-ядерний шлях, що з’єднує рухову зону кори головного мозку з ядром правого лицьового нерва.

3. Рефлекси на лиці не будуть порушені.

 

 

19.

1. Порушене сприйняття гіркого смаку.

2. Уражений лівий язикоглотковий нерв.

3. Знизяться глотковий та рефлекс із м’якого піднебіння зліва, тому що язикоглотковий нерв приймає участь в утворенні рефлекторних дуг цих рефлексів.

 

20.

1. Дизатрія – це порушення артикуляції мови.

2. У хворого правобічний центральний парез мімічних м’язів та язика, центральний парез правої руки.

3. Вогнище ураження може знаходитися в середньонижньому відділі лівої передцентральної звивини.

 

21.

1. Альтернувальний синдром Валленберга-Захарченка.

2. Патологічний процес в дорсолатеральній частині довгастого мозку справа. Уражене подвійне рухове ядро (параліч м’якого піднебіння і голосової зв’язки), каудальна частина ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва (порушення больової чутливості в зоні Зельдера), низхідні симпатичні волокна (симптом Бернара-Горнера), спинномозково-мозочковий шлях (мозочкові розлади) та спинномозково-таламічний шлях (порушення всіх видів чутливості за провідниковим типом з протилежного боку).

3. На лиці порушена больова та температурна чутливість за сегментарним типом.

 

22.

1. Периферичний парез правої половини язика.

2. В правій половині довгастого мозку уражені ядро правого під’язикового нерва та пірамідний шлях.

3. Альтернувальний синдром Джексона.

 

23.

1. Дизартрія – нечіткість мови, обумовлена порушенням її артикуляції. Дисфонія – знижена звучність мови, дисфагія – порушення ковтання.

2. Псевдобульбарний синдром.

3. Двобічне ураження кірково-ядерних волокон, що йдуть до ядер черепних нервів бульбарної групи.

 

24.

1. У хворої виник бульбарний синдром.

2. Фібрилярні посмикування свідчать про подразнення тіла другого рухового нейрона (в ядрі ХІІ пари черепних нервів).

3. Уражені ядра ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів (язикоглоткового, блукаючого, під’язикового).

 

Патологія автономної нервової системи

1.

1. Акромегалія, як прояв нейро-ендокринного синдрому.

2. Надсегментарний відділ автономної нервової системи.

3. Гіпоталамічна ділянка, гіпофіз.

4. Гіперфункція еозинофільних клітин передньої частки гіпофізу.

 

2.

1. Порушена функція непосмугованих м’язів ока (musculus dilatator pupillae, musculus tarsalis superior, musculus orbitalis).

2. Птоз, міоз, енофтальм.

3. Синдром Горнера (Бернара-Горнера).

 

3.

1. Мідріаз – розширення зіниці.

2. Дана патологія зумовлена порушенням парасимпатичної іннервації ока в результаті ураження вегетативних ядер (Якубовича та Перліа) окорухового нерва у ніжці мозку чи самого нерва.

 

4.

1. Симпато-адреналовий криз.

2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів автономної нервової системи. Даний напад зумовлений активацією симпатичного відділу.

3. Артеріальний тиск підвищиться як результат активації симпатичного відділу АНС.

 

5.

1. Ваго-інсулярний криз.

2. В гіпоталамусі, який врівноважує діяльність сегментарних (симпатичного та парасимпатичного) відділів автономної (вегетативної) нервової системи. Даний напад зумовлений активацією парасимпатичного відділу.

3. Артеріальний тиск знизиться.

 

6.

1. Можливе виникнення розладу функції тазових органів за периферичним типом, зазвичай – справжнє нетримання сечі.

2. Рухових розладів у кінцівках (парезів чи паралічів) не буде. Чутливість буде порушена в ділянці промежини (сегменти S₃-S₅).

7.

Так, у хворого спостерігатиметься порушення сечовипускання за центральним типом – імперативні поклики, періодичне нетримання сечі. В мості знаходиться мостовий центр (Барінгтона), що входить до складу ретикулярної формації та належить до супраспінальних центрів регуляції сечовипускання.

 

8.

1.Синдром Іценка-Кушинга.

2. Ураженням надсегментарного відділу автономної нервової системи. Даний синдром зумовлений гіперфункцією базофільних клітин гіпофізу.