Заняття 1. Хімічний склад кормів, як первинний показник їх поживності

“ ___ “ _______________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитися з хімічним складом кормів, навчитися порівнювати основні властивості кормів за вмістом в них поживних речовин і оцінювати кормові культури за виходом кормових одиниць з 1 га посіву.

 

Рослини і тварини складаються з різнорідних сполук, основу яких становлять: вуглець, водень, кисень, азот, кальцій, фосфор, натрій, калій, магній, залізо та ін. На перші чотири припадає близько 95% маси тіла, а з урахуванням кальцію і фосфору – 98,5%; на решту – 1,5%.

Хімічний склад кормів є первинним показником поживності і характе-ризує вміст у них окремих груп сполук та елементів. Найбільш поширеним способом вивчення хімічного складу кормів є зоотехнічний аналіз. За схемою зоотехнічного аналізу в кормах визначають насамперед вміст води і сухої речовини, а в сухій речовині – органічну речовину і золу. Органічна речовина складається з азотистих і безазотистих речовин. Азотовмісні сполуки об’єднані під загальною назвою сирий протеїн, безазотисті включають: сирий жир, сиру клітковину, БЕР (рис. 1).

У новій схемі зоотехнічного аналізу кормів передбачено визначення обмінної енергії, розчинного (РП) і нерозчинного (НРП) протеїну у рубці, вмісту лігніну, целюлози і геміцелюлози або їх суми (НДК) - нерозчинних у нейтральному детергенті, клітинних оболонок, целюлози та лігніну (КДК) - нерозчинних у кислотному детергенті.

Енергетична поживність кормів в обмінній енергії визначається окремо для кожного виду тварин.

Для задоволення потреби жуйних тварин важливо забезпечити не просто загальна кількість сирого протеїну в раціоні, а й оптимальне співвідношення розчинних (РП) і нерозчинних (НРП) в рубці його компонентів. У середньому прийнято вважати оптимальним співвідношенням 60-70:30-40.

 

 

Корм

Вода

Суха речовина

Мінеральні речовини

Енергія

Валова

Обмінна

Органічні речовини

Вітаміни, ферменти, гормони, антипоживні речовини та ін.

Вуглеводи

Жири

Сирий протеїн у т.ч. розчинний (РП) і нерозчинний (НРП) у рубці

Білки

Аміди

Структурні: Клітковина (лігнін, целюлоза, геміцелюлози – НДК)

Не структурні: Крохмаль, цукри, органічні кислоти та ін. БЕР

Рис.1. Хімічний склад кормів

До складу кормів відносяться елементи живлення, нестача яких в раціонах тварин викликає негативні процеси в їх організмі.

Вода є обов’язковою субстанцією усіх живих організмів. У тілі тварин раннього віку, особливо новонароджених, води міститься значно більше, ніж у дорослих. Наприклад в тілі новонароджених телят міститься 72% води, у 18-місячному віці-61%, а у дорослих тварин – 52%. Вода в організмі тварин і птиці виконує різноманітні функції:

- вода є середовищем, без якого процеси обміну речовин в організмі неможливі;

- вода - високоефективний розчинник різних речовин і важливий фактор, без якого неможливі гідролітичні процеси в організмі;

- вода є універсальним середовищем, де відбуваються процеси травлення і засвоєння поживних речовин кормів, транспортування кінцевих продуктів ферментативного гідролізу до тканин і синтезу живих речовин, а також систематично виведення із організму продуктів обміну речовин;

- вода забезпечує ефективну роботу нервової системи, крові і лімфи, а також прояву захисних систем імунітету і окремих факторів природної резистентності;

- своєчасне споживання тваринами води в достатній кількості в поєднанні з повноцінною годівлею сприяє досягненню високої продуктивності;

У воді міститься 36 ізотопних різновидів, в тому числі дев’ять з них складаються із стабільних ізотопів водню і кисню. Всі вони присутні у воді будь якого природного джерела. До складу води входить дейтерій (D), який з киснем (О¹⁶) створює окис дейтерії – важку воду. Вона може як прискорити деякі біологічні процеси, так і затримати. Так, насіння, які зволожені важкою водою не проростають. Вміст важкої води в природній складає всього 0,017%.

Природну воду вважають прісною, якщо вона містить не більше 0,1% розчинних домішок. При концентрації їх в межах 0,1-5% вода вважається мінералізованою, а більше 5% сухого залишку містять розсоли.

В зв’язку з тим, що вода є добрим розчинником, вона дуже легко забруднюється деякими речовинами, які можуть викликати у тварин тяжкі захворювання. До таких речовин можна віднести нітрати і нітрити, аміак, гербіциди і пестициди, важкі метали, фенольні сполуки та інше.

Неякісна вода часто є причиною виникнення і розповсюдження серед тварин інфекційних, інвазійних і масових незаразних захворювань, так званих геохімічних ендемій. Особливо небезпечно використовувати для тварин відкриті джерела води – річки, озера, ставки, де збудники різних інфекційних захворювань зберігають свою активність не тільки місяцями, але й роками.

Потреба тварин у воді задовольняється за рахунок водних джерел, води кормів і ендогенної води, або метаболічної, яка утворюється при біологічному окисленні білків, жирів і вуглеводів. Так, при окисленні 100г жирів утворюється 107г метаболічної води, 100г глюкози – 55,5г і 100г білку – 41,5г.

Водне голодування характеризується інтоксикацією організму, зміною складу крові, дегенеративними змінами в серцевих м’язах, печінці, нирках та інших органах. Втрата 10% води викликає порушення в функціях організму – прискорення пульсу і послаблення серцевої діяльності, підвищення температури тіла, зниження споживання кормів і секреції шлункового соку, спостерігається м’язове тремтіння, збуджується нервова система. При втраті води із організму в кількості 20-25% наступає смерть.

Вимоги до якості води для сільськогосподарських тварин такі ж як і для людей – не мати шкідливих речовин (нітратів, залишків пестицидів і гербіцидів, свинцю, кадмію та інших елементів), різноманітних збудників інфекцій та інших захворювань. Якщо для тварин використовуються для напування відкриті водоймища, то вода в них повинна бути всебічно проаналізована і якщо вона буде придатна для напування тварин, то водоймище необхідно відповідно облаштувати.

При напуванні тварин велике значення має температура води. Дослідженнями встановлено, що холодна вода негативно впливає на здоров’я, продуктивність тварин і збільшення витрат кормів, а у вагітних тварин можливі аборти. Використання для напування дуже теплої води – більше 20ºС тварини стають схильними до простудних захворювань. Для дорослих тварин найбільш сприятливою є вода температурою 10-12ºС, для вагітних – 12-15 і молодняку в залежності від віку – 15-30ºС.

У молочних корів потреба у воді збільшується з підвищенням надоїв. Так, корова з надоєм 12кг отримує за добу 35-40л, з надоєм 40-45 кг до 110л води. На 1 л молока корови витрачають від 2,31 до 3,17 л води, а сумісно з водою кормів - до 4,0-5,1л.

Вразливі результати досліджень і з об’єктами неживої природи, з яких максимально, за допомогою спеціальної апаратури видалена волога. Всі матеріальні утворення на поверхні нашої планети містять вологу. Якщо в них відсутня хімічно зв’язана вода (конституційна), то в обов’язковому порядку присутня розчинена, або абсорбована, джерелом якої є повітря, навіть в спекотній пустелі повітря має вологу. Дуже ретельні наукові дослідження показали, що речовини в яких практично відсутня волога, змінюють свої фізичні і хімічні властивості вони стають інертними. Так, гримучий газ не вибухає при високих температурах; окис вуглецю не горить в середовищі кисню; сірчана кислота не взаємодіє з лужними металами. Потрібні дуже незначні сліди вологи, щоб їх властивості відновилися.

Суха речовина кормів визначається у зоотехнічному аналізі методом висушування наважки корму в термостаті при температурі 60-65ºС до постійної маси, після чого визначають гігроскопічну вологу. Загальну вологу визначають подальшим висушуванням повітряно-сухого корму при температурі 100-105ºС протягом 2,5-3 годин. По різниці маси наважки корму до і після висушування визначають загальну кількість води і сухої речовини в кормі. Загальну вологу можна визначати експрес-методом – висушуванням наважки корму при температурі 130ºС протягом 40-60 хвилин.

Суха речовина – важливий показник деталізованих норм годівлі тварин. годівлі тварин. А 1 кг сухої речовини розраховуються різні поживні і біологічно активні речовини, а також норми споживання сухої речовини на 100кг живої маси тварин. Важливим показником є кількість обмінної енергії в 1кг сухої речовини корму.

Суха речовина характеризується вмістом енергії – валової, перетравної, обмінної і чистої, а також розподіляється на 2 групи речовин:

- органічні речовини;

- мінеральні речовини (сира зола);

Органічні речовини складаються з сирого протеїну, жирів, вуглеводів і біологічно активних речовин.

Сирий протеїн включає розчинний (РП) і нерозчинний (НРП) у передшлунках протеїн, що має велике значення при організації годівлі жуйних тварин. Сирий протеїн складається з чистого білку і азотовмісних речовин небілкової природи – амідів (амінокислоти, нітрити, нітрати, сечовина, сечова кислота та ін.). Білки складаються з замінних і незамінних амінокислот. Мікрофлора передшлунків активно використовує азот азотовмісних небілкових речовин для синтезу мікробіального білку, який перетравлюється в сичу зі і тонкому відділі кишечника. Вважається, що 1 г азоту відповідає 6,25 г сирого протеїну.

Сирий жир визначається методом екстракції наважки корма ефіром, і тому в отриманому жирі присутні не тільки жири, але і інші речовини, які розчиняються в органічних розчинниках – воски, смоли, жиророзчинні вітаміни, барвники та інші речовини, які не є жирами. До складу чистого жиру входять ненасичені і насичені жирні кислоти. Жири кормів є суттєвим джерелом енергії для тварин і птиці.

Вуглеводи кормів складаються із структурних (клітковина – целюлоза, лігнін, геміцелюлоза – нейтрально детергентна клітковина) і не структурних вуглеводів (крохмаль, цукри, органічні кислоти та інші без азотисті екстрактивні речовини). Нейтрально-детергентною клітковиною (НДК) є сума структурних вуглеводів клітинної стінки рослин, яка складається із геміцелюлози, целюлози і лігніну, а кислото-детергентною клітковиною є целюлоза і лігнін.

Біологічно активні речовини представляють вітаміни, ферменти, гомони і анти поживні речовини кормів (інгібітори трипсину, ліпооксидаза, гемаглютиніни, сапоніни, нітрати, нітрити і ін.).

 

Завдання 1. Вказати назву речовин при проведенні зоотехнічного аналізу кормів в таких прикладах:

а) 100 - %вологи = __________________________________________

б) 100 - (%вологи + %золи) = _________________________________

в) 100 - (%вологи + %золи + %протеїну + %жиру + %клітковини) =

=_______________________________________________________

г) %азоту × 6,25 = __________________________________________

д) %сирого протеїну - %білку = _______________________________

е) %протеїну + %жиру + %клітковини + %безазотистих екстрактивних речовин =________________________________________________

ж) нейтрально-детергентна клітковина (НДК) – кислото детергентна клітковина = _____________________________________________

 

Завдання 2. Визначте вихід поживних речовин з 1 га посіву кормових культур. Зробіть висновки, які корми дають найбільший вихід обмінної енергії і перетравного протеїну.

 

Культура

Врожай-ність, ц/га

Хімічний склад, %

Вихід ц з 1 га

Обмінна енергія

Суха речовина

Перетравний протеїн

Сира клітковина

Сирий жир

БЕР

Обмінна енергія

Суха речовина

Перетравний протеїн

Сира клітковина

Сирий жир

БЕР

Сіно конюшини

Люцерна

Тимофіївка

Картопля

Буряк кормовий: гичка корінь

Кукурудза: зерно солома

Пшениця: зерно солома

Горох: зерно солома

Кукурудза МВС на силос

Конюшина на сінаж

Висновок:

 

Завдання 3. (індивідуальне). Користуючись таблицями хімічного складу кормів виписати по три корми з максимальним і мінімальним вмістом обмінної енергії, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, БЕР, лізину.

Назва поживної речовини	Кількісна характеристика	Назва корму	Вміст
г/кг	%
Обмінна енергія	Максимальна кількість
Мінімальна кількість
Сирий жир	Максимальна кількість
Мінімальна кількість
Сирий протеїн	Максимальна кількість
Мінімальна кількість
Сира клітковина	Максимальна кількість

 

	Мінімальна кількість
БЕР	Максимальна кількість
Мінімальна кількість
Лізин	Максимальна кількість
Мінімальна кількість

 

Завдання 4. Викласти значення води в життєдіяльності організму тварин.

 

 

Контрольні питання

1.Які групи речовин визначають під час зоотехнічного аналізу?

2.Чому в зоотехнічному аналізі кормів жир, протеїн, клітковину і золу називають “сирими”?

3.Які сполуки входять до складу сирого жиру, сирої клітковини, сирого протеїну, сирої золи?

4.У чому подібні і чим відмінні за хімічним складом корми рослинного і тваринного походження?

5.Які корми багаті, а які бідні на суху речовину, жир, клітковину, цукор, каротин, кальцій, фосфор, каротин, вітамін Д?

6. У чому полягає суть методу визначення вологи та сирої золи в кормах?

7. Яким методом в зоотехнічному аналізі отримують сиру клітковину корму?

8. В чому полягає суть методу визначення сирого протеїну?

9. Яким методом в зоотехнічному аналізі визначають сирий жир?

10. Як перевести вміст поживних речовин (клітковини, жиру, протеїну) в кормах в повітряно-сухому стані на корм з натуральною вологістю та абсолютно-сухий корм?

11. Опишіть методику визначення каротину в кормах.

12. Назвіть коефіцієнт переведення азоту в протеїн.