Показники якості силосу та розподіл його на класи

Назва показника	Норма для класу силосу
	перший	другий	третій
Вміст сухої речовини, %, не менше
Запах	Приємний кислий з ароматом хлібу та фруктів, допускається слабкий запах масляної та оцтової кислоти
Колір	Властивий для певного виду силосу (жовто-зелений, жовто-коричневий) допускається незначне посвітління або потемніння та коричневий колір для конюшини
Структура, консистенція	Аналогічна структурі вихідного матеріалу, без ознак ослизнення
Питома частка аміачного азоту в загальному азоті, %, не більше
Активна кислотність (рН)
за вмісту сухої речовини 15-25%	3,8-4,3	3,7-4,5	3,6-4,7
за вмісту сухої речовини 25-40%	3,9-4,5	3,8-4,7	3,7-4,9
Питома частка молочної кислоти в загальній кількості органічних кислот (молочної, оцтової, масляної), %, не менше
Вміст у сухій речовині:
сирого протешу, %, не менше
сирої клітковини, % не більше
обмінної енергії, МДж/кг, не менше	9,7	8,9	8,2
кормових одиниць, в 1 кг, не менше	0,74	0,64	0,54
золи, не розчинної в соляній кислоті, %, не більше	0,7	0,7	0,7
масляної кислоти, %, не більше	0,1	0,2	0,3
оцтової кислоти, %, не більше	3,5	3,5	3,5

Примітка 1. Вміст масляної кислоти - сума і-масляної, n-масляної, і-валеріанової, n- валеріанової та n-капронової кислот.

Примітка 2. Вимоги до якості встановлені з урахуванням, що класи силосу визначають не раніше 30 діб після герметичного укриття маси на зберігання.

Примітка 3. У силосі, який приготовлено із прив'ялених трав, рН при визначенні класу не враховують, а вміст сухої речовини може бути підвищеним до 40%.

Примітка 4. У силосі, який приготовлено із трав з застосуванням піросульфіту натрію, рН не визначають.

Примітка 5. У силосі з трав, який законсервовано піросульфітом натрію, пропіоновою кислотою і її сумішками з іншими кислотами вміст масляної кислоти не визначають.

Примітка 6. У силосі, який виготовлено із із кукурудзи, сорго чи сорго-суданкового гібриду при визначенні класу вміст сирого протешу і сирої клітковини не враховують.

Таблиця 24

Показники безпеки силосу

Назва показника	Допустимий рівень вмісту в сухій речовині
Нітрати, мг/кг	500,0
Нітрити, мг/кг	10,0
Токсичні елементи, мг/кг
Свинець	3,0
Кадмій	0,3
Миш'як	0,5
Ртуть	0,05
Мідь	30,0
Цинк	50,0
Пестициди, мг/кг
Хлоорганічні пестициди	0,1
Гексахлоран	0,05
ДДТ (сума ізомерів та метаболітів)	0,05
Гептахлор	не допускається
Мікотоксини, мг/кг
Афлатоксин В1	0,1
Зеараленон (Ф-2)	3,0
Т-2 токсин	0,2
Дезоксиніваленол (вомітоксин)	0,2
Патулін	0,5
Стеригматоцистин	0,6
Радіонукліди, Бк/кг
Цезій-137(^137Cs)
Стронцій-90 (^90Sr)

 

Виробничу оцінку якості силосу за методом Міхіна здійснюють за сумою балів, одержаних при визначенні його кислотності, запаху і кольору (табл. 25, 26).

Таблиця 25

Шкала оцінки силосу за кислотністю

Колір індикатора	Кислотність (рН)	Бал
Червоний	4,2 і нижче
Червоно-оранжевий	4,2-4,6
Помаранчевий	4,6-5,1
Жовтий	5,1-6,1
Жовто-зелений	6,1-6,4
Зелений	6,4-7,2

 

Таблиця 26

Шкала оцінки силосу за запахом і кольором

Запах	Колір	Бал
Ароматно-фруктовий, слабо-кислий, хлібний	-
Слабо-ароматний, оцтовокислий, огірковий	-
Різко оцтовий, масляної кислоти	-	2-1
Затхлий, гнильний, сильний запах масляної кислоти	-
-	зелений	+3
-	коричневий жовто-зелений
-	бурий, чорний	1-0

 

Активну кислотність (рН) силосу можна визначити за допомогою рН-метра, індикаторного паперу, або універсального індикатора, який готують з метилроту і бромтимолблау.

Силос вважається дуже добрим при оцінці його сумою балів 11-12, добрим – 9-10, поганим – 4-6, непридатним до згодовування – 3 і менше.

Сінаж – слабо кислий корм (рН 4,5 –5,5), виготовлений з зелених кормових культур, зібраних в ранні фази вегетації і прив’ялених до вологості 40-60%. В зелених кормах відмирання рослинних клітин в процесі підв’ялення скошеної маси проходить при різній вологості: у злакових – при 45-55%, у бобових – при 60%. Підв’ялена маса в анаеробних умовах зберігається завдяки фізіологічній сухості рослин. При 55% вологості водоутримуюча сила рослинних клітин досягає 50-55 атм. В зв’язку з цим мікробіологічні процесі в сінажі проходять менш активно, ніж у звичайному силосі, тому що максимальна відсмоктуюча сила мікроорганізмів становить близько 50 атм, внаслідок чого вони не можуть використовувати вологу для свого життєзабезпечення. Плісені при цих умовах можуть розвиватися, відсмоктуюча сила яких досягає 220-295 атм, але при умові наявності кисню. В зв’язку з цим гармонічна ізоляція маси сінажу від кисню є найважливішою технологічною умовою.

При силосуванні кормів розвиток гнилісних та маслянокислих мікроорганізмів пригнічуються швидким підкисленням маси до рН 4,2 та нижче. Ці мікроорганізми можуть розвиватися при рН 4,8-5,0, що характерно для умов сінажу. Але їх функції пригнічуються фізіологічною сухістю підв’яленої маси навіть до 65%, а при підв’ялені трав до 55%, маслянокислі бактерії зовсім не розвиваються. Дані про вплив різної вологості рослинної маси на наявність мікрофлори і органічних кислот наведені у табл. 27.

Таблиця 27

Вплив рівня вологості люцерни на вміст мікрофлори і органічних кислот

Вид кормів	Вологість, %	Вміст бактерій	Сума органічних кислот, % від сухої речовини	Співвідношення кислот
молочнокислих	гнилісних	маслянокислих	молочна	оцтова	масляна
Силос		8,2	4,0	0,5	4,87	47,84	43,54	8,62
Сінаж		0,8	-	-	2,68	89,60	10,48	-

 

При порушенні технології заготівлі сінажу можуть бути небажані процеси – поява масляної кислоти і розвиток плісеней. Такі явища можна пояснити забруднюваністю сировини, що призводить до гниття білків, а також незадовільною герметизацією маси сінажу.

Сінаж доброї якості отримують із бобових і злакових трав, та їх сумішей, зібраних в оптимальні фази вегетації: бобові в стадії бутонізації - початку цвітіння, а злакові в фазі колосіння. При збиранні трав в більш пізні строки фази вегетації поживність сінажу буде зменшуватись (табл.28)

Таблиця 28

Поживність сінажу (%) в залежності від строків збирання

Фаза вегетації	Перетравні поживні речовини	Сира клітковина	Протеїн
Поява перших бутонів	70,8	23,9	20,1
1/10 частина розкритих бутонів	62,3	30,4	17,2
1/2 частина цвітіння	59,3	32,5	14,3
Повне цвітіння	56,0	34,8	12,5

 

Збирати трави для приготування сінажу необхідно рано вранці – з 3 до 6-7 год., в зв’язку з ним в цей період рослини містять найбільшу кількість каротину, В суху та спекотну погоду, відразу ж після скошування рослин, можна збирати їх в валки і пров’ялювати. Прив’ялену траву необхідної вологості підбирають підбирачами – подрібнювачами любих марок, які можуть подрібнювати трав’яну масу до 30 мм.

Головною умовою отримання доброякісного корму є швидке завантаження сховища. Підв’ялена маса значно гірше втрамбовуються, ніж свіжоскошена, тому її старанно цілодобово трамбують. Закладають масу таким чином, щоб за кожен день втрамбований шар складав не менше 0,8 –1м по всій площі сховища, а його заповнення необхідно скінчити за 3-4 доби. Для герметизації сховища сінажу використовують поліетиленову плівку, яку потім закривають тирсою, землею або тюками старої соломи. В герметичних баштах закривають люки, а в звичайних – вкривають плівкою і герметизують, особливо в місцях контакту маси зі стінками сховища

Доброякісність сінажу оцінюють, як і силосу за органолептичними показниками та шляхом лабораторного контролю. Проби сінажу для лабораторного аналізу відбирають з траншей не пізніше, ніж за 10 днів, з башт не пізніше, ніж за 5 днів до згодовування, але не раніше, ніж через 4 тижні після його закладання.

Високоякісний сінаж має ароматичний чи фруктовий запах, зелений або солом’яно-жовтий, вологість не вище 55%, вміст органічних кислот з розрахунку на суху речовину – до 1,5%. Оптимальне співвідношення кислот молочної –75-85, оцтової – 15-25%, масляної немає (рН 4,7-5,6).

До некласного відносять сінаж бурого і темно-коричневого кольору із сильним запахом меду або свіжоспеченого хліба. Поганий сінаж має темно-коричневий або чорний колір, неприємний гнойовий запах, часто уражений пліснявою.

За органолептичними і хімічними показниками сінаж поділяють на класи: перший, другий, третій і некласний (табл.29)

Таблиця 29