Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вироблених різними способамиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Відходи олійно-екстракційного виробництва дуже часто містять антипоживні речовини, які можуть у значній мірі негативно впливати на перетравність поживних речовин, а в деяких випадках діяти як отруйні сполуки. Так соєва макуха і шрот за недостатньої термічної обробки можуть містити інгібітори трипсину; фермент ліпооксидазу, який руйнує жиророзчинні вітаміни, гемаглютиніни, антикоагулянти, алергени та інші речовини. Для інактивації цих речовин соєвий шрот в обов’язковому порядку підлягає волого-тепловій обробці – тостуванню, особливо для свиней та птиці. Шрот рициновий отримують при екстракції олії (рицинової, касторової, алізаринової), яка широко застосовується у медицині, у виробництві пластифікаторів, синтетичних волокон, в якості мастила та ін. Встановлено, що пропарювання рицинового шроту в автоклавах під тиском 1,5 – 2 атм. протягом 60 – 90 хвилин робить його майже не шкідливим. При згодовуванні рицинового шроту слід мати на увазі, що він може бути недостатньо знешкодженим і може містити ціле насіння рицини, токсичність якого обумовлена вмістом до 3% алкалоїду – рицину. У насінні бавовни, в залежності від сорту, міститься від 0,15 до 1,59 % госіполу. Госіпол є ароматичним альдегідом і синтезується у корінні рослини. Концентрація госіполу в макусі і шроті може бути знижена за рахунок термічної обробки і пресування. Вільний госіпол більш токсичний ніж зв’язаний з білком. Токсичність госіполу можна знищити добавками солей двовалентного заліза, що знижує його засвоюваність з кишечнику. Більш чутливими до госіполу є морські свинки, кролики, свині, собаки і відносно менше щури і птиця. Дорослі жуйні тварини майже несприятливі до госіполу можливо тому, що в хімусі рубця він або гідролізується, або зв’язується з розчинними протеїнами. Телята, у яких не сформована мікрофлора дуже чутливі до цієї речовини. Ріпаковий шрот містить у середньому 38% протеїну й 12% клітковини, макуха - відповідно 33 і 13%. Загальна поживна цінність ріпакових макух і шротів також висока й становить відповідно 91 і 111 корм. од. в 100 кг корму. Незважаючи на це, використання ріпакового шроту й макухи обмежено у зв'язку із вмістом у них гірчичних масел і танінів. Показники якості деяких макух і шротів наведено в додатках Ц, Ш,Щ. Фосфатидні концентрати За зовнішнім виглядом фосфатидні концентрати – паста, або текуча суміш фосфатидів і олії. Середня норма утворення фосфатидних концентратів для соняшникової олії 0,8 – 1,0 %, або 8 – 10 кг на 1т олії. При очищенні олії використовується метод її гідратації водою з температурою 45 – 60оС в об’ємі від 1 до 4 % до маси олії. Осад, що утворюється при гідратації відокремлюється і підлягає сушінню в апаратах різної конструкції. В залежності від хімічного складу фосфатиди поділяються на декілька груп. Холінфосфатиди, або лецитини, містять холін; коламінфосфатиди, або кефаліни – коламін (етаноламін, аміноетиловий спирт); серінофосфатиди – серін; інозітфосфатиди – інозіт (мезоінозит – стимулятор росту). На відміну від нейтральних жирів фосфатиди мають більшу реакційну здатність. Фосфатиди за період їх зберігання окислюються, але не так швидко як жири. Це пояснюється тим, що фосфатиди містять лецитин, кефалін, токофероли, каротиноїди та інші пігменти які мають антиоксидантні властивості. Виробляють кормові фосфатидні концентрати з вмістом фосфатидів не менше 40%, олії – не більше 60%, вологи – 3%, нерозчинних в етиловому спирті речовин – 5%, з кислотним числом олії, виділеного із концентрату (мг КОН), не більше 25, а також пальмітинової кислоти – 10 – 22%, стеаринової – 3 –10%, олеїнової – 16 – 47%, лінолевої – 20 – 68% і ліноленової – 0,8 – 17,4%. Хімічний склад і поживність фосфатидних концентратів:
Кормових одиниць в 1 кг – 1,52 Обмінна енергія, ккал в 1 кг – 3800 Сирий протеїн, % – 26,1 Сирий жир, % – 31,6 Сира клітковина, % – 0,7 Сира зола, % – 5,6 Лізин, % – 1,19 Метіонін, % – 0,39 Триптофан, % – 0,21 Метіонін + цистін, % – 0,69 Кальцій, % – 0,42 Фосфор, % – 1,07 Натрій, % – 0,06
Фосфатидні концентрати можна використовувати в раціонах усіх видів сільськогосподарських, особливо для молодняку. Перед вводом в комбікорми, або кормосуміші фосфатидні концентрати змішують з розмолотим шротом у співвідношенні 1 до 1 – 5. Гарантований термін зберігання кормового фосфатидного концентрату – 4 місяці. Відходи буряково-цукрової промисловості Жом Із усіх галузей харчової промисловості найбільшу масу відходів отримують в буряково-цукровому виробництві. Вихід бурякового жому при виробництві цукру становить більше 80 % від маси буряків, що переробляються. Не віджатий жом, який зберігається не більше трьох діб називається “свіжим”. Жом який знаходиться у жомосховищі більше трьох діб називається “кислим”, тому, що за цей період він набуває кислої реакції (рН ≤5,0). Жом з вмістом сухих речовин 10 – 12 % називається “віджатим”, а віджатий до вмісту сухих речовин більше 12 % – “пресованим”. При пресуванні свіжого жому з нього відходить частина води, в якій міститься деяка кількість поживних речовин. Із наявних в цукрових буряках азотистих речовин в жомі залишається (в % від початкового їх вмісту): загального азоту – 50, білкового азоту – 80 і розчинного – 30%. Сушений жом – висушена бурякова стружка різної форми, сірого кольору повинна мати вологість не більше 13%, вміст цукру – не менше 1,4%, протеїну – не менше 7%. В жомі відсутні каротин, вітамін D і обмежена кількість необхідних макро- і мікроелементів, що необхідно враховувати при використані цього кормового засобу в складі раціонів годівлі. Сухий жом доцільно згодовувати тваринам розмоченим у теплій воді, або у теплому розчині патоки, тому що, як вважають деякі спеціалісти, сухий жом у шлунку тварин розбухає і може призвести до порушення травлення. Науковцями розроблені рекомендації по підвищенню протеїнової поживності жому і зниженню його кислотності. Найбільш розповсюдженими з них є амонізація жому. Для відпресованого і кислого жому є ефективним збагачення 25% аміачною водою в кількості 8 л на 1т жому. Амонізація підвищує протеїнову поживність жому в 1,5 – 2 рази. Меляса кормова До відходів буряково-цукрового виробництва відноситься і меляса кормова. Хімічний склад її такий: волога – 21,0%, сирий протеїн – 9,4%, сира зола – 8,8%, БЕР – 60,8%. В 1кг меляси міститься кормових одиниць – до 0,87; цукру – 54,3%; калію – 49,6%. Слід зауважити, що в складі меляси міститься велика кількість лужних солей, які мають подразнювальні властивості відносно слизової оболонки шлунку. При її використанні необхідно дотримуватись граничних норм згодовування, тому що вона має приємний смак і тварини можуть її споживати у великій кількості. В зв’язку з цим, добова даванка меляси дорослій великій рогатій худобі не повинна перевищувати 1,5 – 2 кг, молодняку великої рогатої худоби старше 6 місяців – біля 1 кг, вівцям і свиням – 0,4-0,5кг на 100кг живої маси у зв’язку з великою концентрацією калію. Відходи спиртової, пивоварної промисловості і крохмального виробництва Поживність 1 кг цих відходів складає від 0,04 до 0,23 корм.од. Загальним правилом є те, що пивна дробина, спиртова барда, картопляна м’язга можуть використовуватися для годівлі тварин тільки протягом 24 годин після вироблення. При переробці кукурудзяного зерна отримують побічний продукт – глютен, який містить у своєму складі більше 50 % не розчинного у рубці білку. Завдання 1. Випишіть дані поживності пшеничних і житніх висівок, соняшникової макухи і шроту, свіжого і сухого жому, пивної дробини, спиртової барди, картопляної м’язги і меляси кормової (в 1 кг) за наступною формою та охарактеризуйте їх поживність
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 205; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.195.84 (0.01 с.) |