Енергетичні еквіваленти 1 г перетравних поживних речовин

(за Тітусом)

Перетравні речовини і корм	ОЕ, кДж /г
Протеїн: Яйця	18,21
М’ясо, риба	17,79
Молоко	18,42
Кукурудза, сорго	18,42
Ячмінь, пшениця, овес, жито, просо	16,75
Пшеничні висівки	17,58
Зернобобові	18,00
Соєві боби	16,33
Люцерна, трава	15,07
Жир: М’ясо, риба	39,06
Молоко	38,73
Зерно	38,14
Тваринний жир	39,73
БЕР: М’ясні і рибні продукти	16,33
Молочні продукти	15,49
Зерно різне	17,58
Соєві боби, рис	16,75
Трава бобових	15,91
Клітковина	17,58
Поправочний коефіцієнт на перетравну клітковину (валовий вміст клітковини в кормі мінус маса перетравної клітковини)	1,42

Завдання. Визначити вміст обмінної енергії і поживність в енергетичних кормових одиницях для великої рогатої худоби, свиней, і птиці в 1 кг _________________________________________________.

(назва корму)

Розрахунок провести за трьома способами (непрямими).

 

Виконання завдання

 

Розрахунок поживності корму в ЕКО для великої рогатої худоби

а)За допомогою коефіцієнтів Ж.А.Аксельсона

Поживна речовина	Хімічний склад, %	Вміст в 1кг, г	Коефіцієнт перетравності, %	Вміст ППР, г	Коефіцієнт перерахунку ППР в ОЕ, кДж	Вміст ОЕ, кДж
Протеїн
Жир
Клітковина
БЕР

∑=

 

Поживність в ЕКО _______: 10000 кДж = _____________

 

б) За рівнянням регресії

ОЕ = __________________________________________________ =

= _____________________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = __________.

 

в) За сумою перетравних поживних речовин (СППР)

СППР = ________________________________________________ г.

 

ПЕ = _____________ х 18,43 кДж _____________кДж.

 

ОЕ = _____________ х 0,82 = ________________кДж

Поживність в ЕКО ___________: 10000 кДж = _________.

 

ІІ. Розрахунок поживності корму в ЕКО для свиней

 

а) За допомогою коефіцієнтів перерахунку ППР в ОЕ

Поживна речовина	Хімічний склад, %	Вміст в 1кг, г	Коефіцієнт перетравності, %	Вміст ППР, г	Коефіцієнт перерахунку ППР в ОЕ, кДж	Вміст ОЕ, кДж
Протеїн					18,8
Жир					38,9
Клітковина					17,6
БЕР					17,6

∑=

 

Поживність в ЕКО _______: 10000 кДж = _____________

 

б) За рівнянням регресії

ОЕ = __________________________________________________ =

= _____________________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = __________.

 

 

в) За сумою перетравних поживних речовин (СППР)

СППР = ________________________________________________ г.

ПЕ = _____________ х 18,43 кДж _____________кДж.

ОЕ = _____________ х 0,94 = ________________кДж

Поживність в ЕКО ___________: 10000 кДж = _________.

 

ІІІ. Розрахунок поживності корму в ЕКО для птиці

 

а) За допомогою коефіцієнтів Х.У.Тітуса

Поживна речовина	Хімічний склад, %	Вміст в 1кг, г	Коефіцієнт перетравності, %	Вміст ППР, г	Коефіцієнт перерахунку ППР в ОЕ, кДж	Вміст ОЕ, кДж
Протеїн
Жир
Клітковина
БЕР

 

Вміст ОЕ з урахуванням поправки на неперетравну клітковину:

ОЕ = _________________кДж – ((_______ - ________) х 1,42 кДж) =

= ____________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = ________.

 

б) За рівнянням регресії

ОЕ = __________________________________________________ =

= _____________________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = __________.

в) За сумою перетравних поживних речовин (СППР)

СППР = ________________________________________________ г.

ПЕ = _____________ х 18,43 кДж _____________кДж.

ОЕ = _____________ х 0,96 = ________________кДж

Поживність в ЕКО ___________: 10000 кДж = _________.

 

Визначення поживності кормів в енергетичних кормових одиницях (самостійна робота)

Завдання. Визначити вміст обмінної енергії і поживність в енергетичних кормових одиницях для великої рогатої худоби, свиней, і птиці в 1 кг _________________________________________________.

(назва корму)

Розрахунок провести за трьома способами (непрямими).

Виконання завдання

 

1. Розрахунок поживності корму в ЕКО для великої рогатої худоби

а)За допомогою коефіцієнтів Ж.А.Аксельсона

Поживна речовина	Хімічний склад, %	Вміст в 1кг, г	Коефіцієнт перетравності,%	Вміст ППР, г	Коефіцієнт перерахунку ППР в ОЕ, кДж	Вміст ОЕ, кДж
Протеїн
Жир
Клітковина
БЕР

∑=

Поживність в ЕКО _______: 10000 кДж = _____________

 

б) За рівнянням регресії

ОЕ = __________________________________________________ =

= _____________________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = __________.

 

в) За сумою перетравних поживних речовин (СППР)

СППР = ________________________________________________ г.

ПЕ = _____________ х 18,43 кДж _____________кДж.

ОЕ = _____________ х 0,82 = ________________кДж

Поживність в ЕКО ___________: 10000 кДж = _________.

 

ІІ. Розрахунок поживності корму в ЕКО для свиней

 

а) За допомогою коефіцієнтів перерахунку ППР в ОЕ

 

Поживна речовина	Хімічний склад, %	Вміст в 1кг, г	Коефіцієнт перетравності,%	Вміст ППР, г	Коефіцієнт перерахунку ППР в ОЕ, кДж	Вміст ОЕ, кДж
Протеїн					18,8
Жир					38,9
Клітковина					17,6
БЕР					17,6

∑=

 

Поживність в ЕКО _______: 10000 кДж = _____________

 

б) За рівнянням регресії

ОЕ = __________________________________________________ =

= _____________________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = __________.

 

в) За сумою перетравних поживних речовин (СППР)

СППР = ________________________________________________ г.

ПЕ = _____________ х 18,43 кДж _____________кДж.

ОЕ = _____________ х 0,94 = ________________кДж

Поживність в ЕКО ___________: 10000 кДж = _________.

 

ІІІ. Розрахунок поживності корму в ЕКО для птиці

 

а) За допомогою коефіцієнтів Х.У.Тітуса

Поживна речовина	Хімічний склад, %	Вміст в 1кг, г	Коефіцієнт перетравності, %	Вміст ППР, г	Коефіцієнт перерахунку ППР в ОЕ, кДж	Вміст ОЕ, кДж
Протеїн
Жир
Клітковина
БЕР

 

Вміст ОЕ з урахуванням поправки на не перетравну клітковину:

ОЕ = _________________кДж – ((_______ - ________) х 1,42 кДж) =

= ____________________________________________кДж.

 

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = ________.

 

б) За рівнянням регресії

ОЕ = __________________________________________________ =

= _____________________________________________________кДж.

 

Поживність в ЕКО ________: 10000 кДж = __________.

 

в) За сумою перетравних поживних речовин (СППР)

СППР = ________________________________________________ г.

ПЕ = _____________ х 18,43 кДж _____________кДж.

ОЕ = _____________ х 0,96 = ________________кДж

 

Поживність в ЕКО ___________: 10000 кДж = _________.

 

Висновки:

 

Заняття 5. Комплексна оцінка поживності кормів

 

“__” ________________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитися з оцінкою протеїнової, жирової, мінеральної та вітамінної поживності кормів.

 

Вивчення фізіологічної ролі окремих елементів живлення в процесі обміну речовин в організмі тварин показало необхідність у різнобічній оцінці поживності кормів. Тому оцінюють корми і контролюють годівлю за значною кількістю показників: енергією, вмістом протеїну, амінокислот, вуглеводів, мінеральних елементів і вітамінів. Оцінка поживності корму за рядом ознак з урахуванням їх співвідношення і взаємного впливу називається комплексною або диференційованою.

Протеїнову поживність кормів оцінюють за вмістом в них сирого або перетравного протеїну, виражених в грамах або у відсотках, чи з перерахунку на одну кормову одиницю або кілограм сухої речовини. Вміст протеїну в кормах залежить від виду корму, його заготівлі і зберігання. У протеїн молодих рослин, силосу і коренеплодів, крім білку, входять і аміди. Вміст білку визначається за різницею між сирим протеїном і амідами.

За хімічною будовою білки є прості (альбуміни, глобуліни, проламіни, глютеліни, склеропротеїди) і складні (фосфопротеїди, глікопротеїди, хромопротеїди, нуклеопротеїди, ліпопротеїди і металопротеїди). До фракції амідів, крім власне амідів, належать амінокислоти, аміни, пурини, азотовмісні ліпіди, пірамідини, нітрати, алкалоїди та амонійні солі.

При оцінці протеїнової поживності визначають біологічну цінність протеїну, під якою розуміють показник використання азотистих речовин корму на підтримання життя і утворення продукції.

Розраховують коефіцієнти використання протеїну (прийнятого і перетравного) за даними балансу азоту:

Коефіцієнт використання

прийнятого протеїну = Nкорму – Nкалу - Nсечі х 100

Nкорму

 

Коефіцієнт використання

перетравного протеїну = Nкорму – Nкалу - Nсечі х 100

Nкорму - Nкалу

 

Протеїнову поживність кормів доповнюють показниками розчинності протеїну у воді, лугах і сольових розчинах та визначенням співвідношення між амідами і білками, яке бажане на рівні 1:3.

Для тварин з однокамерним шлунком (свині, птиця), крім кількості протеїну важлива його якість та біологічна цінність, яку визначають за вмістом незамінних амінокислот з урахуванням їх доступності.

Незамінними для свиней та птиці вважаються такі амінокислоти: лізин, метіонін, триптофан, валін, гістидін, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, аргінін, селенметіонін. Курчатам, крім цього необхідний і гліцин.

Серед незамінних амінокислот в раціонах частіше всього спостерігається дефіцит лізину, метіоніну і триптофану, які прийнято називати критичними амінокислотами.

Лізин використовується для синтезу тканинних білків, активує гомепоез, сприяє синтезу нуклеопротеїдів, колагену і карнітину, всмоктуванню кальцію, позитивно впливає на обмін білків та стан нервової системи. При нестачі лізину порушується азотний обмін в організмі та продуктивність тварин, відзначаються випадки огрубіння та сухості вовнового покриву, депігментація пір’я у птиці.

Метіонін – сірковмісна амінокислота, головне джерело сірки, з якої в організмі синтезується сірчана кислота, що використовується для знешкодження у печінці токсичних продуктів обміну, приймає участь у процесі обміну жиру. З участю метіоніну проходить перетворення гуанідооцтової кислоти в креатин, коламіну в холін. В організмі існує тісний зв’язок між обміном метіоніну, фолієфою кислотою (Вс) та вітаміном В₁₂.

Дефіцит метіоніну призводить до зниження продуктивності тварин та використання азоту корму, до ожиріння печінки, м’язової дистрофії, анемії, погіршення стану нервової системи.

Триптофан є вихідним продуктом для утворення в організмі нікотинової кислоти (вітамін РР), яка є складовою частиною ферментів НАФ і НАДФ. Триптофан попередник серотоніну, адренохрому та триптаміну, приймає участь в оновленні білків плазми крові.

Серотонін – важливий нейромедіатор необхідний для синтезу гормону епіфізу – меланотоніну. Дефіцит триптофану негативно впливає на рівень гемоглобіну та білків плазми крові, транспорт ліпідів із печінки в кров, може призвести до катаракти очей, атрофії сім’яників.

Потреба в амінокислотах розраховується в відсотках від сирого протеїну або сухої речовини раціону.

Крім абсолютних показників поживності протеїну використовуються відносні (протеїнове та енергопротеїнове відношення) Останнє часто визначають у годівлі птиці як кількість обмінної енергії в 1 кг корму, що припадає на 1% сирого протеїну.

Для раціонального використання кормів, необхідно знати і вуглеводну поживність корму. У живленні тварин вуглеводи виступають як основне джерело енергії, вихідними компонентами синтезу жиру, беруть участь у синтезі деяких амінокислот, складних білків і жирів, нуклеїнових кислот, глікозидів.

У раціонах тварин нормують вміст клітковини в сухій речовині, а безазотисті екстрактивні речовини (цукор і крохмаль) переважно нормують у раціонах жуйних. Так вміст клітковини в сухій речовині раціонів для жуйних має становити 16-28%, цукру – 8-10%, співвідношення цукру до крохмалю 1,5:1, цукропротеїнове відношення 0,8-1,5:1. Вміст клітковини в сухій речовині раціонів свиней і птиці залежно від віку та виду рекомендується в межах відповідно 5-12% та 3-10%.

Жир необхідний для підвищення захисних функцій організму, він є джерелом ненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової та арахідонової). З жиром надходять до організму жиророзчинні вітаміни.

Вміст жиру в сухій речовині раціонів необхідно підтримувати на рівні: для корів 3-5%, телят 5-8, свиней 1,5-2,5, птиці –4-6%.

Про мінеральну поживність кормів судять за валовим вмістом мінеральних речовин та їх біологічною доступністю в кормах. Для макроелементів (кальцій, фосфор, калій, натрій, хлор, сірка, магній) валовий вміст виражається у грамах для мікроелементів(цинк, йод, мідь, марганець, кобальт) – у міліграмах.

Біологічна доступність або ступінь засвоюваності мінеральних речовин в організмі тварин, визначається інтенсивністю їх всмоктування і залежить від багатьох причин: розміру частинок корму, фізичної та хімічної форми елементу, збалансованості раціону за поживними, мінеральними та іншими речовинами. Засвоюваність мінеральних речовин з кормів залежить від виду рослин, місця їх вирощування, стадії вегетації, строків збирання та умов зберігання кормів. Крім того використання мінеральних речовин в організмі тварин обумовлюється не лише їх надходженням з кормами, але й співвідношенням та взаємодією елементів в процесі обміну. Так найбільш корисне співвідношення кальцію і фосфору для тварин на початок росту організму складає 1,5-2:1, на кінець - більше 1,2:1. При значному вмісті кальцію в молоці високопродуктивних тварин, а також глибокотільних корів потреба в кальції збільшується і співвідношення між кальцієм і фосфором повинно бути 1,6-1,7:1. У птиці в період інтенсивної яйцекладки співвідношення кальцію до фосфору повинно складати 3-4:1.

Важливим показником є реакція золи, яку визначають за співвідношенням грам-еквівалентів кислотних, (P, S, Cl), лужних (Na, K, Mg, Ca):

Р₃ = _____ 28Cl + 62 S + 97 P ______

44 Na + 25,6 K + 82 Mg + 50 Ca,

де Р₃ – реакція золи ± Cl, S, P, Na, K, Mg, Ca – вміст елементів в 1 кг корму, г; числа – коефіцієнти переведення в грам-еквіваленти. У раціонах це відношення рекомендується підтримувати в межах 0,8:1,0.

Дослідження останніх років свідчать про доцільність використання в годівлі тварин і птиці добавок хімічних елементів у природній формі – в органічно зв’язаних речовинах – хелатних сполуках. Деякі вчені вважають, що основна ідея мінерального живлення була помилковою. Неорганічні солі різних хімічних елементів не є засобом мінерального живлення, вони не лише забруднюють навколишнє середовище окрім того це неефективний і не природній шлях задоволення потреб тварин і птиці в дефіцитних хімічних елементах живлення.

Вітамінна поживність характеризується вмістом вітамінів або провітамінів в 1 кг корму в міліграмах (каротин, вітаміни Е, В₁,В₂, В₃,В₄.), у мікрограмах (вітамін В₁₂) та в міжнародних або інтернаціональних одиницях (МО чи ІО – А і Д). 1 МО вітаміну А по активності відповідає 0,344 мкг кристалічного вітаміну А-ацетату чи 0,6 мкг бета-каротину. За 1 МО вітаміну Д прийнято 0,025 мкг вітаміну Д₂ (кальціферолу). 1МО вітаміну С відповідає 0,05 мг чистої аскорбінової кислоти, а за 1 МО вітаміну Е прийнято 1 мг альфа-токоферолу.

 

Завдання 1.

Зробити порівняльну оцінку протеїнової поживності кормів

Корм	В 1 кг корму	На 1 Е.К.О. припадає перетр. протеїну, г	В 1 кг корму, г	Вміст амінокислот до лізину, %
ЕКО	перетра-в ного протеїну	лізину	метіоніну з цистином	триптофану	метіоніну з цистином	триптофану

 

Завдання 2. Визначити в раціоні вміст цукру, крохмалю, клітковини та їх співвідношення між собою і перетравним протеїном (індивідуальне завдання)

Корм	К-сть корму, кг	Суха речовина, г	Перетрав- ний протеїн, г	Цукор, г	Крох-маль, г	Сира клітко-вина, г
Всього в раціоні

Відношення:

1. Цукру до протеїну:

 

2. Крохмалю до цукру:

 

3. Легкоперетравних вуглеводів (цукор + крохмаль) до клітковини:

 

4. Протеїнове відношення:

5. Вміст у сухій речовині клітковини, %:

 

Завдання 3. Дати характеристику мінеральної поживності кормів (самостійна робота)

Назва корму	В 1 кг корму, г	Відношення
K	Ca	Na	Mg	P	S	Cl	Ca:P	кислотних елементів до лужних

 

Завдання 4. Користуючись даними про вітамінний склад кормів виписати по три корми з максимальним і мінімальним вмістом каротину, вітамінів А, Д, Е, В₁, В₂.

Мінімальний вміст	Максимальний вміст
корми	вміст	корми	вміст
Каротин, мг
Вітамін А, тис. МО
Вітамін Д, тис. МО
Вітамін Е, мг
Вітамін В1, мг
Вітамін В2, мг

Висновки:

Контрольні питання

1. Що таке перетравність поживних речовин корму?

2. Чи існує різниця в перетравленні корму між жуйними, кіньми, свинями і птицею та в чому вона полягає?

3. Які існують способи визначення перетравності кормів?

4. Які фактори впливають на перетравність кормів?

5. Що таке протеїнове відношення і як його обчислюють?

6. Якими буде перебіг травних процесів у жуйних за протеїнового відношення 3:1 та 12:1?

7. Чому протеїнове відношення 6-8:1 вважається оптимальним?

8. Чому для визначення матеріальних змін в організмі тварини потрібно визначити баланс азоту і вуглецю?

9. Як визначається баланс азоту і вуглецю?

10. В яких випадках баланс азоту буває позитивним і негативним? Наведіть приклади.

11. Як за балансом азоту і вуглецю визначити відкладення білка і жиру та приріст живої маси тварини?

12. Як визначити баланс енергії?

13. Що таке обмінна енергія корму?

14. Коли була розроблена система оцінки поживності кормів у вівсяних кормових одиницях і в чому її сутність?

15. В якій послідовності проводиться розрахунок поживності кормів у вівсяних кормових одиницях?

16. Що таке “коефіцієнт повноцінності корму”?

17. Чому виникла необхідність оцінювати поживність кормів в обмінній енергії?

18. Чому кількість енергії в одному і тому ж самому кормі для різних тварин різна?

19. Який еквівалент однієї енергетичної кормової одиниці?

20. Наведіть коефіцієнти продуктивної дії перетравних поживних речовин?

21. Як розрахувати кількість обмінної енергії прямим способом?

22. Як розрахувати вміст обмінної енергії непрямим способом?

23. Що таке комплексна оцінка кормів і раціонів?

24. За якими показниками визначається протеїнова поживність кормів?

25. Яка роль критичних амінокислот в годівлі тварин?

26. Яке значення вуглеводів в організмі тварин?

27. Як контролюють вміст вуглеводів і жиру в кормах і раціонах?

28. Назвіть основні показники мінеральної поживності кормів?

29. В яких одиницях визначається вітамінна поживність кормів?

30. Яке значення мінеральних речовин і вітамінів в годівлі тварин.

31. Як визначити співвідношення кислотних і лужних елементів в раціонах тварин?

Розділ 3.

Корми

 

Класифікація кормів

 

Корми - це продукти рослинного і тваринного походження та промислового синтезу, що містять поживні речовини у засвоюваній формі і не мають шкідливого впливу на здоров’я, відтворювальні здатності тварин і якість одержуваної від них продукції.

Найбільше практичне значення мають класифікації кормо­вих засобів за джерелами одержання, цільовим призначенням і господарська класифікація.

Класифікація кормових засобів за джерелами одержання (походженням):

1) рослинного походження;

2) тваринного походження;

3) мікробіологічного синтезу;

4) хімічного синтезу;

5) мінеральні добавки;

6) комбіновані;

7) харчові відходи.

 

Класифікація кормових засобів за цільовим призначенням:

1) корми (основа кормових сумішей і раціонів);

2) суміші кормових засобів: кормосуміші, комбікорми, БМВД, премікси і власне раціони;

3) добавки: макро- і мікродобавки (солі і сполуки макро- і мік­роелементів, вітамінів, препаратів амінокислот, жирів, фосфа­тидів, небілкових азотистих сполук, антибіотиків та лікарсь­ких препаратів, ферментів, антиоксидантів, стимуляторів рос­ту тощо);

4) замінники молока для молодняку раннього віку тварин різ­них видів.

 

Господарська класифікація кормових засобів:

1) соковиті (вологи більше 40%: усі зелені корми та силосовані корми, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні тощо);

2) водянисті (вода у вигляді технологічних домішок: свіжий та кислий жом, післяспиртова барда, пивна дробина, картопляна мезга, рідкі дріжджі, вологий кукурудзяний глютен і т.ін.);

3) грубі (більше 19% клітковини у CP: сіно, солома, гіллячко­вий корм, кошики соняшнику, стрижні качанів кукурудзи, трав'яне борошно низької якості, сухе листя);

4) рослинні концентрати (зерно та насіння, макухи та шроти, млинові відходи, сухий жом і буряк, суха пивна дробина і картопля, трав'яне борошно високої якості тощо);

5) тваринні (молоко і продукти його переробки; риба і рибне борошно; м'ясо і субпродукти, м'ясо-кісткове, кров'яне і кіст­кове борошно, м'ясний бульйон, кормові жири і т.ін.);

6) мікробіологічні (кормові дріжджові та бактеріальні біомаси, антибіотики, препарати амінокислот і вітамінів, ферменти і закваски тощо);

7) добавки хімічного синтезу (сечовина, аміачна вода і скрапле­ний аміак, амінокислоти, вітаміни, лікарські препарати та ін.);

8) мінеральні (кухонна сіль; кальцієві добавки - крейда, чере-пашник; кормові фосфати; солі мікроелементів; цеоліти і бе­нтоніти тощо);

9) комбіновані (комбікорми, ЗЦМ, БВМД, премікси, кормосумі-ші і раціони);

10) харчові відходи (побутові харчові відходи і залишки з уста­нов громадського харчування).

Заняття 1. Зелені корми

“_____” ______________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитись з хімічним складом, поживністю, вимогами галузевого стандарту до якості зелених кормів.

 

Зелені корми відносяться до соковитих кормів, вони мають високий вміст води (70-85%). Суха речовина в ранні фази вегетації характеризується високою поживністю, високим вмістом перетравного протеїну, вітамінів та інших поживних речовин. В 1 кг сухої речовини лучної трави міститься 1,13 корм. од., 115 г перетравного протеїну, 9,6 г кальцію, 4 г фосфору, 300-400 мг каротину.

Однак в процесі вегетації рослин, їх поживна цінність значно змінюється. Так під час дозрівання рослини у них зменшується вміст каротину і протеїну, збільшується кількість клітковини, внаслідок чого знижується їх перетравність і споживання (табл. 6). Тому скошувати трави необхідно в оптимальні фази вегетації рослин.

Таблиця 6