Практичне заняття № 9. Хімічна безпека, принципи оцінки хімічної обстановки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Практичне заняття № 9. Хімічна безпека, принципи оцінки хімічної обстановки



 

Мета – поглибити теоретичні знання й закріпити практичні навички з питань виявлення хімічної обстановки після аварії на хімічно небезпечному об’єкті з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), набути навичок практичного використання знань.

Завдання – ознайомитися з методами оцінки хімічної обстановки і порядком визначення на карті (схемі) місцевості зони зараження та правилами поведінки і діями в цих умовах.

Очікувані результати – засвоєння методів оцінки хімічної обстановки, вміння визначити способи захисту співробітників та населення у НС.

Питання для обговорення:

Ø Хімічно-небезпечні об’єкти, їх характеристика.

Ø Класифікація небезпечних хімічних речовин (СДОР) за ступенем токсичності, впливом на організм людини.

Ø Принципи оцінки хімічної обстановки.

Ø Загальні засади моніторингу хімічної обстановки та порядок його здійснення.

Ø Зони хімічного зараження, їх характеристика.

Ø Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.

Ø Правила поведінки на хімічній зараженій місцевості.

 

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття:

· Вивчаючи матеріал цієї теми слід звернути увагу на джерела хімічного зараження, ступені токсичності сильнодіючих отруйних речовин, їх дози за ступенем токсичності на людину.

· Розглядаючи питання про дію сильнодіючих отруйних речовин, звернути увагу на ознаки отруєння, алгоритм першої медичної допомоги та правила поведінки на хімічно зараженій місцевості..

· Під час розгляду навчального матеріалу особливу увагу звернути на основні способи і засоби захисту.

Основні контрольні запитання:

1. Визначення основних понять і термінів: хімічно-небезпечний об’єкт, хімічна обстановка, сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), токсодоза, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.

2. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР),їх класифікація.

3. Алгоритм прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха.

4. Що таке зона хімічного зараження.

5. Що таке осередок хімічного ураження.

6. Ступені вертикальної стійкості повітря?

7. Основні заходи та засоби для захисту співробітників і населення від ураження СДОР у зоні лиха.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

· Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Сусло С.Т, Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист: Навчальний посібник. за редакцією М.О Біляковича – К.: Арістей, 2007. – С.194–219

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.64–75

 

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С.111.

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 206–217.

3. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М. Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. / За ред. В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С. 177–180, 249–252.

· Навчально-методичний комплекс.

Завдання для практичного заняття:

 

Зробити аналіз ситуаційної задачі та розрахувати розміри (масштаби) зон хімічного зараження місцевості згідно даних варіанту.

“На хімічно – небезпечному об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ). Під час аварії виникла хмара зараженого повітря. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення оцінюємо імовірну ситуацію”.

 

Результатом розв’язання ситуаційної задачі має бути визначення:

· параметрів зон химічного зараження місцевості;

· відображення цих зон схематично на папері (карті) у масштабі;

· основних способів та засобів захисту співробітників та населення;

· напрямку евакуації людей (у разі потреби).

 

Завдання для самостійної роботи студентів.

1. Питання для самостійного опрацювання:

· Джерела хімічного зараження, сильнодіючі отруйні речовини (СДОР).

· Ознаки отуєння СДОР,принципи медичної допомоги.

· Прилади хімічного контролю і розвідки, будова та принципи роботи.

 

2. Розв’язати ситуаційні задачі:

2.1 Властивості хімічної речовини: зелено-жовтий газ із різким запахом, важчий за повітря, температура кипіння 36,4 ºС. При випаровуванні з´єднується з водяними парами і утворює білий туман.

Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сухий кашель, задишка, біль у грудях, набряк легенів.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

 

2.2 Властивості хімічної речовини: безбарвний газ із запахом нашатирного спирту, легший за повітря, суха суміш з повітрям має здатність вибухати.

Ознаки отруєння: викликає нежить, кашель, утруднене дихання, задуху, подразнюються слизові оболонки та шкіра, різь в очах, сльозотеча. При зіткненні зі шкірою у рідкому стані викликає обмороження, можливий хімічний опік з пухирями, у високих концентраціях збуджує центральну нервову систему, чим викликає судоми.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

 

2.3 Властивості хімічної речовини: безбарвний газ без запаху і смаку, легший за повітря, продукт неповного згорання вуглеводів.

Ознаки отруєння: отруєння настає непомітно, супроводжується різкою слабкістю, запамороченням, відчуттям тепла, приємної втоми. При високих концентраціях – запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, судоми, шкіра рожевого або червоного кольору.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

 

2.4 Властивості хімічної речовини: метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухомий, при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 раз важчий за воду.

Ознаки отруєння: отруєння розвивається протягом 8-24 годин і супроводжується загальною слабкістю, головним болем, підвищенням температури, болем ясен і у животі. Також відмічається підвищена втома, сонливість, емоційна нестійкість, зниження працездатності. Характерною ознакою є поява по краях ясен синьо-чорної смуги.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

 

Тест для контролю засвоєння матеріалу теми: “Хімічна безпека, принципи оцінки хімічної обстановки”

9.1 Кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу, характеризує токсодоза. За токсодозою території, які потрапили під вплив СДОР під час аварії на ХНО, поділяють на зони (потрібне виділити):

 


А) Зона смертельних токсодоз.

Б) Зона уражаючих токсодоз.

В) Зона малих токсодоз.

Г) Дискомфортна (гранична) зона.


9.2 Зона уражаючих токсодоз (небезпечного зараження) це:

А) Територія, на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження.

Б) Територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність, їм потрібна медична допомога.

В) Територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з’являються перші ознаки отруєння.

 

9.3 Дискомфортна (гранична) зона це:

 

А) Територія, на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження.

Б) Територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога.

В) Територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з’являються перші ознаки отруєння.

9.4 Зона смертельних токсодоз це:

А) Територія, на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження.

Б) Територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога.

В) Територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з’являються перші ознаки отруєння.

9.5 Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. В якому випадку (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі, що сприяє розсіюванню хмари СДОР, знижує її вражаючу дію? При:


А) Інверсії.

Б) Конвекції.

В) Ізотермії.


9.6 Інверсія, це:

А) Нижні шари повітря холодніше за верхніх.

Б) Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі.

В) Температура повітря в межах 20–30 м від земної поверхні майже однакова.

9.7 Конвекція, це:

А) Нижні шари повітря холодніше за верхніх.

Б) Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі.

В) Температура повітря в межах 20–30 м від земної поверхні майже однакова.

9.8 Ізотермія, це:

 

А) Нижні шари повітря холодніше за верхніх.

Б) Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі.

В) Температура повітря в межах 20–30 м від земної поверхні майже однакова.

9.9 Ступень вертикальної стійкості,яка сприяє тривалому засою парів СДОР на місцевості, це:

 


А) Інверсії.

Б) Конвекції.

В) Ізотермії.


9.10 Ступень вертикальної стійкості,яка перешкоджає розсіюванню повітря на висоті,це:

 


А) Інверсії.

Б) Конвекції.

В) Ізотермії.


 

 

9.11 Під оцінкою хімічної обстановки розуміють (потрібне виділити):

 

А) Визначення масштабів і характеру хімічного зараження середовища.

Б) Аналіз впливу СДОР на життєдіяльність населення, роботу об’єктів і дію формувань ЦЗ.

В) Висновки і заходи щодо зниження (запобігання) можливих втрат.

 

9.12 Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

 

А) Загальна кількість СДОР на об’єкті.

Б) Кількість СДОР, викинутих в атмосферу, характер їх розливу на поверхні.

В) Висота піддону або обвалування складських ємкостей.

Г) Вкажіть,які данні відсутні.

 

9.13 При оцінки хімічної обстановки враховується швидкість вітру на висоті:

 


А) 10 м.

Б) 20 м.

В) 50 м.

Г) 100 м.


 

9.14 Міжнародний розпізнавальний знак ЦЗ:

 

А) Помаранчевий квадрат на білому фоні.

Б) Зелений круг на червоному фоні.

В) Блакитний трикутник на оранжевому фоні.

Рекомендована тематика рефератів

1. БЖД як наука та навчальна дисципліна.

2. Системний аналіз та його застосування у БЖД. Правило емерджентності.

3. Система “людина – життєве середовище” та її компоненти.

4. Принципи та проблеми забезпечення БЖД людини.

5. Поняття “безпека” та “небезпека”. Які суттєві ознаки безпеки?

6. Джерела небезпеки та їх класифікація.

7. Номенклатура, таксономія та квантифікація небезпек.

8. Вражаючі, небезпечні, шкідливі фактори та їх класифікація.

9. Кількісна характеристика небезпек. Ризик як критерій небезпеки.

10. Людський чинник у формуванні небезпечної ситуації.

11. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.

12. Будова, властивості аналізаторів. Психофізіологічний закон Вебера – Фехнера, його сутність і наслідки.

13. Характеристика основних аналізаторів та їх роль у безпеці життєдіяльності.

14. Біоритми та їх роль у життєдіяльності людини.

15. Психофізіологічні особливості людини та її психічні характеристики.

16. Адаптація організму до дії зовнішніх факторів середовища.

17. Гомеостаз та його роль у забезпеченні здоров’я та безпеки людини.

18. Природне середовище та середовище життєдіяльності людини, їх характеристика.

19. Хімічні фактори небезпеки. Поняття гранично допустимої концентрації (ГДК).

20. Сильнодіючі отруйні речовини, їх класифікація.

21. Надзвичайна ситуація, її ознаки, види, рівні.

22. Загальні причини виникнення природних небезпек. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.

23. Небезпеки техногенного характеру. Види аварій, їх характеристика. Наслідки аварії на ЧАЕС.

24. Соціально-політичні конфлікти. Види та форми перебігу конфліктів. Постконфліктний синдром.

25. Війна як крайній прояв політичного конфлікту. Причини і наслідки війн.

26. Сучасний тероризм. Види терактів. Індивідуальні та колективні дії під час терактів. Стратегія захисту від терактів.

27. Природно-техногенні небезпеки.

28. Природно-соціальні небезпеки: причини їх виникнення та наслідки.

29. Соціальні хвороби (туберкульоз, венеричні захворювання, СНІ Д). Шляхи профілактики цих захворювань.

30. Види та основні характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань.

31. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

32. Організація ліквідації наслідків НС.

33. Евакуація населення в разі НС.

Рекомендована тематика та форми науково-дослідної

роботи студентів

 

Науково-дослідна робота студентів включає самостійне наукове дослідження наступних питань.

 

1. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

3. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.

4. Модель життєдіяльності людини.

5. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання.

6. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності.

7. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.

8. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

 

Форми науково-дослідної роботи студентів: аналіз літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, обґрунтування та розробка заходів. Одержані результати представляються у вигляді статей, виступів на конференціях тощо.

4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю

1. Предмет, завдання і мета дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

Структура курсу.

2. Основні поняття і терміни: життєдіяльність, безпека, небезпека, прихована небезпека, реалізована небезпека, ризик, прийнятий ризик, небезпечні та шкідливі фактори, потенціал фактора, системний підхід, закон емерджентності, “дерево подій”, “дерево відмов”, “логічне дерево подій”, “імовірність події” і “імовірність ризику”.

3. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

4. Номенклатура, таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Загальний аналіз ризику його види за ступенем припустимості.

5. Концепція прийнятного ризику в життєдіяльності людини.

6. Методологічні підходи до визначення ризику (статистичний метод, метод аналогій, експертні методи).

7. Основні поняття і терміни: природні небезпеки, тектонічні стихійні лиха, топологічні стихійні лиха, метеорологічні стихійні лиха, інфекційні захворювання людей.

8. Природне середовище та його значення у життєдіяльності людини.

9. Природні небезпеки, їх класифікація.

10. Стихійні природні явища та природні катаклізми, їх характеристика.

11. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.

12. Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

13. Небезпечні гідрологічні процеси і явища.

14. Пожежі у природних екосистемах.

15. Погодно-метеорологічні фактори.

16. Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно- метеорологічних факторів.

17. Основні поняття і терміни: негативні фактори, фізичні фактори небезпеки, аварії, катастрофи, електромагнітні поля та випромінювання, електричні фактори, електротравми, іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека, хімічні фактори небезпеки, біологічні фактори небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК).

18. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

19. Аварії та катастрофи, їх причини та наслідки. Характеристика аварій І та ІІ категорій.

20. Фізичні фактори небезпек: віброакустичні шкідливі чинники. шум, вібрація, електромагнітні поля та випромінювання, іонізуюче випромінювання.

21. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

22. Хімічні фактори, їх класифікація. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин.

23. Визначення основних понять і термінів: опік, опікова хвороба, електротравма.

24. Термічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.

25. Хімічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.

26. Характеристика місцевої і загальної дії електричного струму на організм людини, алгоритм першої медичної допомоги

27. Визначення основних понять і термінів: отруєння, отрута, отруєння, антидот, утоплення, асфіксія, “синє” утоплення, “біле” утоплення,

28. Класифікація отруєнь в залежності від умов, де сталося отруєння, характеру дії отрути, ступеня тяжкості.

29. Загальні принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях.

30. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні:

Ø рослинними отрутами;

Ø отруйними грибами;

Ø зміїною отрутою;

Ø алкоголем, ліками.

31. Утоплення, ознаки, способи порятунку, алгоритм першої медичної допомоги.

32. Основні поняття і терміни:соціально-політичне середовище, соціальні небезпеки, політичні небезпеки, конфлікт, тероризм, натовп

33. Соціальні небезпеки: ВІЛ-інфекція, алкоголізм та наркоманія, злочинність.

34. Політичні небезпеки, принципи їх розвитку.

35. Конфлікт, його види та форми перебігу.

36. Тероризм, як суспільно-соціальна небезпека. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактории. Поведінка людини під час терористичного акту.

37. Поняття,загальні властивості та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

38. Основні поняття і терміни: управління, суб‘єкт управління, об‘єкт управління, функція прогнозування та планування, функція організації та координації, облік, аналіз та оцінка показників, контроль, фінансування та стимулювання, аварія, катастрофа, надзвичайна подія, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.

39. Загальні принципи управління безпекоюжиттєдіяльності. Цілі та завдання управління. Система правового забезпечення життєдіяльності людини.

40. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.

41. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

42. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

43. Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.

44. Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання

45. Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.

46. Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

47. Процес горіння,його види та їх характеристика.

48. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

49. Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

50. Способи і засоби гасіння пожежі

51. Визначення основних понять і термінів: радіація, радіаційна безпека, радіаційна обстановка, доза випромінювання, променева хвороба.

52. Джерела радіаційного випромінювання.

53. Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ.

54. Загальні відомості про гостру променеву хворобу.

55. Правила поведінки в радіаційно-зараженій місцевості.

56. Принципи оцінки радіаційної обстановки.

57. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.

58. Основні способи та засоби захисту співробітників і населення.

59. Основні поняття і терміни: евакуація, сховища, укриття, карантин, дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація.

60. Основні принципи захисту населення у надзвичайних ситуація.

61. Організаційні заходи в умовах надзвичайних ситуацій.

62. Засоби індивідуального захисту, їх призначення і класифікація.

63. Захисні споруди, їх призначення та алгоритм поведінки людини.

64. Евакуація. Сутність евакуаційних заходів, способи і принципи проведення евакуації.

65. Знезаражування. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції.

66. Визначення основних понять і термінів: санітарна обробка, часткова санітарна обробка, повна санітарна обробка, спеціальна обробка дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація,

67. Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту.

68. Способи здійснення дезактивація.

69. Способи здійснення дезінфекція.

70. Способи здійснення дегазація.

71. Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.

72. Способи здійснення демеркуризації.

73. Основні поняття і терміни: управління,менеджмент.

74. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.

75. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.

76. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

77. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

78. Визначення основних понять і термінів: хімічно-небезпечний об‘єкт, хімічна обстановка, сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), токсодоза, вертикальна стійкість повітря: інверсія, конвекція, ізотермія.

79. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР),їх класифікація.

80. Алгоритм прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха.

81. Що таке зона хімічного зараження і осередок хімічного ураження.

82. Ступені вертикальної стійкості повітря.

83. Основні заходи та засоби для захисту співробітників і населення від ураження СДОР у зоні лиха.

 

 

Методи навчання

 

У навчальному процесі застосовані:

ü традиційні методи: словесні, наочні, практичні, контролю і самоконтролю, самостійної роботи

ü нетрадиційні, які активізують навчально-пізнавальну діяльність-інсценування, ділові ігри, аналіз конкретної ситуації (АКС): ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки, ситуації-вправи, “мозкова атака” та ін.

 

 

КОНТРОЛЬ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

 

Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” включає поточний контроль успішності, модульний контроль, складання підсумкового контролю.

Для модульного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і самостійної роботи, передбачено проведення модульної контрольної роботи, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням наявних засобів діагностики.

Навчальні результати студентів у межах курсу оцінюються на основі:

ü участі у практичних заняттях та лекціях

ü оцінки виконання завдань на практичних заняттях

ü поточного контролю (тестування);

ü оцінки виконання завдань для самостійного опрацювання та індивідуальних завдань;

ü виконання модульних контрольних робіт;

ü підсумкового контролю у вигляді заключного диференційованого заліку.

Форми контролю

Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.

Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота.

Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – диференційований залік.

 

5.2. Критерії оцінювання результатів навчання студентів

 

Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до “Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при використанні кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті” (2006 р.).

Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.

Таблиця 1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 275; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.219.157 (0.156 с.)