E. Гастофіброскопія з прицільною біопсією.

 

115. Хвора 56 років, поступила на обстеження. При обстеженні - виражена жовтяниця шкіри, склер. Печінка збільшена, нижній край виступає з підребір’я на 5 см, права доля печінки у вигляді язичка досягає гребінця клубової кістки. Селезінка не па­льпується. Дані лабораторного дослідження та інструментальних методів дають можливість виставити хворій діагноз: первинний біліарний цироз печінки. Від чого залежить клінічна картина цирозу печінки?

А. Від секреторної функції шлунку.

В. Від ступеня функціональної недостатності і компенсаторних мож­ливостей печінки.

С. Від дуоденальногастрального рефлюксу.

Д. Від функції підшлункової залози.

Е. Від форми дискінезії жовчного міхура.

 

116. Хвора 33 роки, звернулася до лікаря зі скаргами на різку сла­бість, нудоту. 7 місяців тому перенесла важку форму вірусного гепати­ту. Об’єктивно: іктеричність склер, поодинокі судинні зірочки. Печін­ка виступає із-під реберної дуги на 6 см, пальпується селезінка. Після лікування через 1 рік хвора після погрішностей в їжі знову звернулась в лікарню. В біохімічному аналізі крові - збільшення рівня загального білірубіну до 30,78 мкмоль/л за рахунок прямого. Які біохімічні показники потрібно визначити в сироватці крові?

А. Визначення естрогенів.

В. Визначення аланінамінотрансферази.

С. Визначення амілази.

Д. Визначення залишкового азоту.

Е. Визначення креатиніну.

 

117. Хворий І., 55 років, скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, постійний біль в правому підре-бер’ї, здуття живота. Об-но: зниженої ваги, пульс – 70 уд/ хвилину, А/т – 120/ 70 мм.рт.ст., “ судинні зірочки “ на шкірі обличчя та живота, пальмарна еритема. Живіт збільшений в розмірах. На передній стінці живота венозні колатералі. Печінка + 6 см., щільна, селезінка + 3 см. Який попередній діагноз найбільш вірогідний?

A. Хвороба Коновалова-Вільсона.

B. Хронічний гемобластоз.

C. Хронічний гепатит.

Д. Рак печінки.

E. Цироз печінки.

118. Хвора 33 роки, перенесла важку форму вірусного гепатиту. Через 7 місяців після виписки із стаціонару з’явилась різка слабість, нудота, збільшилась печінка. Трьохмісячний курс преднізолону не дав позитив­ного ефекту. Повторно знаходилась на стаціонарному лікуванні. При об’єктивному обстеженні відмічається іктеричність склер, поодинокі судинні зірочки. Печінка виступала із-під ребер­ної дуги на 6 см, пальпується селезінка. Після лікування через 1 рік хвора знову зверну­лася в лікарню з погіршенням самопочуття. В біохімічному аналізі крові: збільшення рівню загального білірубі­ну до 30,78 мкмоль/л за рахунок прямого, збільшення активності аланінамінотраноферази в 4 рази, а також гіпергамаглобулінемія - 29%.

Які інструментальні методи дослідження потрібно призначити хворій?

А. Холецистографію.

В. Ультра звукове дослідження печінки, селезінки.

С. Ендоскопію шлунку, 12-типалої кишки.

Д. Дуоденальне зондування.

Е. Черезшкірну черезпечінкову холангіографію.

 

119. Поступив хворий в лікарню із скаргами на жовтяницю, болі в правому підребір’ї, загальну різку слабкість, гарячку до 38⁰С. Дані об’єктивного обстеження та ультразвукового обстеження жовч­ного міхура та печінки дали можливість остаточно виставити діаг­ноз: жовчно-кам’яна хвороба.

Коли спостерігається збільшення кількості некон’югованого (вільного, непрямого) білірубіну?

А. При перніціозній анемії.

В. При залізодефіцитній анемії.

С. При гемолітичній жовтяниці.

Д. При постгеморагічній анемії.

Е. При механічній жовтяниці.

120. Хвора 50 років, протягом року страждає приступами болів в правому підребер'ї, які виникають переважно після жирної їжі. Останній тиждень приступи повторювались щодня, стали більш болючими. На 3-й день перебування в стаціонарі з'явились жовтушність склер і шкірних покривів, світлий стілець і темна сеча. Аналіз крові: нейтрофільний лейкоцитоз (13,1х10⁹/л), ШОЕ-28 мм/г. Попередній діагноз?

A. Хронічний холангіт встадії загострення.

B. Хронічний панкреатит у фазі загострення, больова форма.

C. Хронічний холестатичний гепатит у фазі загострення

Д. Хронічний калькульозний холецистит.

E. Хронічний холецистоангіохоліт в стадії загострення

 

СЕЧО-ВИДІЛЬНА СИСТЕМА:

1. Студент 16 років, помітив, що після перенесеної ангіни через мі­сяць з’явились набряки обличчя вранці. Після обстеження лікар запідозрив гострий гломерулонефрит.

Які зміни в сечі при даному захворюванні?

А. Протеїнурія і гематурія.

В. Лейкоцитурія і гематурія.

С. Лейкоцитурія і циліндрурія.

Д. Гематурія, лейкоцитурія, циліндрурія.

Е. Лейкоцитурія і протеїнурія.

 

2. В терапевтичне відділення поступив хворий Е., 45 років, зі скаргами на головний біль, кволість, порушення працездатності, порушення сну. При об’єктивному обстеженні виявлено гіпертензивний синдром. Який основний механізм підвищення АТ у хворих на ниркові хвороби?

А. 3атримка Nа.

В. Активізація пресорної системи.

С. Затримка води.

Д. Зниження активності депресорної системи.

Е. Все вище перераховане.

 

3. Через 10 днів після перенесеної ангіни дівчина 19 років звернулась до дільничного лікаря у зв’язку з наявністю набряків на обличчі, різкої слабості. При огляді шкірні покриви бліді, температура-37,4°С; ЧСС-98/хв., АТ-165/95 мм рт. ст. Серцеві тони приглушені, акцент ІІ тону над аортою. Сеча – темно-червоного кольору, 400 мл на добу. В яке відділення слід госпіталізувати хвору?

А. Нефрологічне.

В. Терапевтичне.

С. Урологічне.

Д. Кардіологічне.

Е. Інфекційне.

 

4. Хворий 40 років, схильний до простудних захворювань, в минулому році переніс грип, а через 14 місяців при обстеженні хворому був поставлений діагноз хронічного гломерулонефриту. При обстеженні: типова блідість обличчя, різко підвищений АТ. Межі відносної тупості серця розширені вліво. Пастозність шкіри черева, нижніх кінцівок. В сечі - протеїнурія.

Чим характеризується гіпертонічна форма хронічного гломеруло­нефриту?

А. Нормальним АТ і сечовим синдромом.

В. Високим АТ і сечовим синдромом.

С. Набряками і сечовим синдромом.

Д. Високим АТ, набряками і сечовим синдромом.

Е. Анасаркою з високим АТ і сечовим синдромом.

 

5. У прийомне відділення поступив хворий 34 роки із скаргами на біль у попереку, серцебиття, задишку, нудоту, набряки на нижніх кінцівках, головний біль, загальну слабість. Після об’єктивного обстеження та лабораторних методів дослідження у хворого виявлено нефротичний синдром і виставлено діагноз гострого гломерулонефриту.

Що свідчить про нефротичний синдром у хворого?

А. Периферичні набряки.

В. Гіперпротеїнемія, гіполіпідемія, анемія.

С. Протеїнурія більше 4 г на добу, гіпопротеїнемія, гіперліпідемія, ліпідурія, периферичні набряки.

Д. Протеїнурія більше 1 г на добу, лейкоцитурія, макрогематурія.

Е. Все вище перераховане.

 

6. У прийомне відділення поступив хворий Н., 37 років із скаргами на біль у попереку, серцебиття, задишку, нудоту, набряки на нижніх кінцівках, головний біль, загальну слабість. 2 тижні тому переніс ангіну. Після об’єктивного обстеження та додаткових методів дослідження виставлено діагноз: гострий гломерулонефрит. Що є основним етіологіч­ним чинником гострого гломерулонефриту?

А. Стафілокок.

В. Пневмококи.

С. В-гемолітичний стрептокок групи А.

Д. Паличка Фрідлендера.

Е. Е.соlі.

 

7. Хворий М., 23 р., поступив у стаціонар зі скаргами на сильний головний біль, ниючий біль в попереці, набряки під очима і на ногах, загальну слабкість. Місяць тому переніс паратонзилярний абсцес. Об‘єктивно: блідість шкіри, набряклість обличчя, набряки на ногах. АТ 180/110 мм рт. ст. Межі серця в нормі, серцевий поштовх звичайних властивостей. Тони серця звучні, чисті, акцент ІІ тону над аортою. Легені без патології, органи черевної порожнини без особливостей. В загальному аналізі сечі: питома вага 1025, білок 3,2 г/л, еритроцити змінені 10-15 в п/з, лейкоцити 3-5 в п/з, циліндри гіалінові 1-3 в п/з, добовий діурез – 400 мл. Ваш діагноз?

А. Гострий гломерулонефрит.

В. Загострення хронічного гломерулонефриту.

С. Гострий пієлонефрит.

Д. Загострення хронічного пієлонефриту.

Е. ХНН.

 

8. У хворої, 32 років, протягом останніх 3 років утримується тиск 170/100 – 200/120 мм рт.ст., в анамнезі – мати хворої в 42 річному віці померла від гострого порушення мозкового кровообігу. При об’єктивному обстеженні вислуховується систолічний і діастолічний шум над боковими відділами живота. Яка причина гіпертензії?

А. Коарктація аорти.

В. Гіпертонічна хвороба.

С. Ендокринна патологія.