А. Ехографію жовчного міхура та протоків.

В. Класичне дуоденальне зондування.

С. Багатомоментне фракційне дуоденальне зондування.

Д. Фракційне обстеження на амілазу з ацідотестом та харчовим подразником.

Е. Десмоїдну пробу.

 

97. У хворої Н., 47 років при об’єктивному обстеженні виявлено “жаб’ячий” живіт, позитивний симптом флюктуації. Перкуторний тон в латеральних відділах черева тупий. Із-за наяв­ності рідини в черевній порожнині визначити нижні границі печінки не можливо.

Чим може бути обумовлено збільшення черева у даної хворої?

А. Збільшенням печінки.

В. Збільшенням селезінки.

С. Збільшенням печінки і селезінки.

Д. Наявністю асциту.

Е. Всім вище згаданим.

 

98. Хворий К., 36 років поступив у хірургічне відділення зі скар­гами на швидку втомлюваність, слабкість, запаморочення, серцебиття, відчуття повзання мурашок по шкірі, ломкість і випа­дання волосся. Крім того хворого турбують печія, тупі болі в надчерев­ній ділянці, дьогтеподібний стілець. В анамнезі перфоративна виразка 12-ти палої кишки, шлунково-кишкова кровотеча. Огляд: шкіра і видимі слизові оболонки бліді. Шкіра суха. Нігті без звичайного блиску, мають поперечні смуги, легко ламають­ся. Сироваткове залізо - 7,9мкмоль/л. Фіброгастродуоде-носкопія: кровоточаща виразка задньої стінки цибули-ни 12-палої кишки.

Яка причина залізодефіцитної анемії у хворого?

А. Ендокринні захворювання.

В. Аліментарний фактор.

С. Хронічна інтоксикація.

Д. Кровотеча з шлунково-кишкового тракту.

Е. Фізіологічні втрати заліза.

 

99. Основні скарги хворого при поступленні в гастроентерологічний стаціонар - болі в епігастральній ділянці, які з’являються через 15-30 хвилин після прийому їжі, диспептичні явища з боку шлунку і кишківни­ка. Для якого захворювання характерні “ранні” болі?

А. Гострого гастриту.

В. Хронічного гастриту.

С. Хронічного гастродуоденіту.

Д. Виразкової хвороби шлунку.

Е. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки.

100. Хворий на протязі 10 днів лікується в гастроентерологічному від­діленні а приводу виразкової хвороби 12-ти палої кишки. Проводячи клінічний розбір хворого, професор запідозрив у нього “підкровлювання” з виразки. За допомогою якої проби можна підтвердити це припущення?

А. Проба Бітторфа-Тушинського.

В. Проба Грегерсена.

С. Проба Трібуле.

Д. Формолова проба.

Е. Проба Рівальта.

 

101. Хворий знаходився на обстеженні і лікуванні в сільській від­діл­ковій лікарні з приводу скарг з боку органів травлення. Із додат­кових методів дослідження хворому проведено аналіз шлункової секреції за до­помогою одномоментного методу зондування. Який пробний сніданок використано для цього методу?

А. Боас-Евалда.

В. Кача-Калька.

С. Ермана.

Д. Лепорського.

Е. Зимницького.

 

102. У молодого паціента-допризивника є скарги на "голодні" болі в епігастрії, печію, рідше - нудоти та блювання через 5-6 годин після їди надзвичайно кислого смаку, в зв’язку з чим направлений на обстеження. Який збудник описано як ведучий етіологічний фактор пептичної ви­разки?

А. Кампілобактер.

В. Helicobacter pylori.

С. Хламідії.

Д. Candida albicans.

Е. Золотистий стафілокок.

 

103. Хворий Т., 21 р., скаржиться на відчуття важкості та тупий ниючий біль в епігастрії, який виникає через 15-30 хвилин після їжі, зниження апетиту, нудоту, відрижку тухлим. Хворіє 2 роки. Виникнення захворювання пов'язує з порушенням харчування. Об'єктивно: розлитий помірний біль в епігастрії при пальпації, печінка не збільшена. При ФГДС дослідженні: слизова оболонка шлунку бліда з ділянками гіперемії, стоншена, складки згладжені.

Про яке захворювання ідеться?

A. Хронічний гастрит тип А.

B. Хронічний гастрит тип В.

C. Виразкова хвороба шлунку.

Д. Рак шлунку.

E. Хронічний езофагіт.

 

104. Хвора С., 51 р., скаржиться на тупий біль в правому підребер’ї та епігастрії, нудоту, зниження апетиту. Прийом спазмолітиків ефекту не дав. В анамнезі виразкова хвороба шлунку. Погіршення стану відмічає протягом останніх 6 місяців Об´єктивно: вага знижена. Пульс – 70 на хвилину. АТ – 120/70 мм.рт. ст. Розлита болючість та резистентність м’язів в епігастрії при пальпації. Над лівою ключицею пальпується щільний лімфатичний вузол розміром 1х1 см.

Який метод дослідження буде найбільш доцільним?

A. УЗД органів брюшної порожнини.

B. ЕФГДС с біопсією.

C. Ретроградна хол ангіографія.

Д. Сцинтіграфія печінки.

E. Рентгенографія шлунку.

 

105. Хвора К., 25 р., скаржиться на біль в надчеревній ділянці натщесерце, печію. Після їжі біль стихає, але поновлюється через 1,5 – 2,0 години. Об´єктивно: зниженої ваги, пульс – 70 уд/хвилину, АТ – 120/70 мм.рт.ст.. Язик чистий, сосочки згладжені. Локальна болючість при пальпації в пілородуоденальній зоні.

Ваш попередній діагноз?

A. Виразкова хвороба цибулини 12- палої кишки.

B. Хронічний холецистит.

C. Хронічний панкреатит.

Д. Виразкова хвороба шлунку.

E. Хронічний гепатит.

106. Хворий З., 55 р. хворіє на виразкову хворобу шлунку на протязі 10 років. За останні 6 місяців схуд на 15 кг, посилилась слабкість, з’явилась анорексія, відраза до м’ясної їжі.

Яке найбільш імовірне ускладнення з’явилось у хворого?

A. Стеноз воротаря.

B. Малігнізація.

C. Перфорація.

Д. Пенетраця.

E. Кровотеча.

 

107. Хворого привезла машина швидкої допомоги в приймальне відді­лен­­ня лікарні з скаргами на різкий біль в епігастральній області, який супро­воджувався блюванням, короткочасною втратою свідомості, різкою загаль­ною слабістю. При огляді хворого лікар звернув увагу на різку блідість лиця, загострені риси обличчя, холодний піт на чолі. Як називається да­ний тип обличчя?

А. Мітральне

В. Корвізара.

С. Ниркове.

Д. Гіпократа.

Е. Місяцеподібне.

108. Хворий скаржиться на болі в епігастральній області, які з’явля­ються через 1,5-2 години після прийому їжі, особливо кислої і гострої; „голодні”, „нічні” і “сезонні” болі; печію, відрижку кислим. Для якого захворювання характерні вищезгадані скарги?

А. Гострого гастриту.

В. Хронічного гастриту.

С. Раку шлунку.

Д. Виразкової хвороби шлунку.

Е. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки.

 

109. Хворий викликав “швидку допомогу” у зв’язку з появою у нього різ­кого кинджального болю в епігастральній ділянці, який супрово­джувався блюванням, нудотою, різкою загальною слабістю. Виникнення болів хворий пов’язує зі значним фізичним навантаженням (переносив радіатори опалення). До теперішнього часу у хворого подібних симптомів не відміча­лося, але в останні декілька років, особливо у весняно-осінній період, хворого інколи турбували незначні болі в обла­сті шлунку, печія, дискомфорт. До лікаря не звертався. Батько хворого хворіє виразковою хворобою 12-ти палої кишки. При об’єктивному обсте­женні лікар виявив дефанс передньої черевної стінки, симптоми подраз­нення очеревини. Для якого захворювання характерна „кинджальна біль” в епігастрії?

А. Виразкової хвороби шлунку у фазі загострення.

В. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки у фазі загострення.

С. Раку шлунку.

Д. Виразкової хвороби, ускладненої кровотечею.

Е. Виразкової хвороби, ускладненої перфорацією.

 

110. Хворий на протязі останніх 7 років періодично лікується з при­воду хронічного гастродуоденіту з підвищеною кислотоутворюючою функ­цією шлунку. При проведенні ФГДС у хворого виявлена виразка цибулини 12-ти палої кишки розміром 0,2 х 0,5 см. Який із нижченаведених факторів буде найбільш вірогідним для виникнення виразкової хвороби 12-ти палої кишки у даного хворого?

А. Нерегулярність харчування.

В. Зловживання гострою і жирною їжею.

С. Паління.

Д. Зловживання алкоголем.

Е. H. pylori.

 

111. При дослідженні секреторної функції шлунку за методом Лепорсь­кого лікар засумнівався в одержаних результатах і призначив хворому гістаміновий тест, після проведення якого одержані аналогічні резуль­тати. Лікар зробив висновок, що у хворого має місце:

А. Анорексія.

В. Функціональна ахілія.

С. Істинна ахілія.

Д. Гастросукорея.

Е. Пілороспазм.

 

112. У хворого з вперше виявленою виразкою при обстеженні було виявлено Helicobacter pylori у зв’язку з чим проведено специфічну схему лікування ерадикації (знищення) Helicobacter pylori і через 4 тижні хворий викликаний для проведення дослідження ефективності лікування. Який тест є ”золотим стандартом” ерадикації Helicobacter pylori:

А. Уреазний.

В.І мунологічний.

С. Бактеріологічний.

Д. Гістологічний.

E. Дихальний.

 

113. Хвора М., 42 років скаржиться: на розлитий тупий біль у животі, який посилюється перед дефекацією і стихає після неї; стілець до 10 раз на добу з домішками крові; підвищення температури, загальну слабкість. Хворіє на протязі 2-х місяців. Об'єктивно: шкіра бліда, суха. При пальпації товстого кишківника – біль, найбільш значний в зоні сліпої кишки. Печінка збільшена на 2 см, безболюча.

Яке обстеження необхідно провести?

A. Рентгенологічне дослідження.

B. Ректороманоскопію.

C. Іригоскопію.

Д. Фіброгастроскопію.

E. Колоноскопію.

 

114. Хворий К, 60 років, скаржиться на відсутність апетиту, відразу до м'ясної їжі, важкість в епігастральній ділянці, нудоту, загальну слабість. Хворіє останні 2 місяці; втратив у вазі 4-5 кг. Блідий, язик обкладений сухий, надчеревинна ділянка болюча, черевна стінка резистентна. В калі позитивна реакція на приховану кров. Аналіз крові: Нb 96 г/л; лейк. - 11х10⁹/л; ШОЕ 48 мм/год. Які найбільш інформативні методи дослідження для постановки кінцевого діагнозу?

A. Ректороманоскопія і колоноскопія.

B. Біохімічне обстеження крові на вміст білірубіну і його фракцій.

C. УЗД печінки.

Д. Пункційна біопсія печінки.