А. Збудження блювотного центру імпульсами із жовчного міхура.

В. Збудження блювотного центру імпульсами із шлунка.

С. Збудження блювотного центру імпульсами із нирок.

Д. Механічне подразнення блювотного центру.

Е. Хімічне подразнення блювотного центру.

 

77. В ургентному порядку поступила хвора К. Після обстеження хворій виставлено діагноз: жовчнокам’яна хвороба.

Які лабораторно-функціональні методи обстеження необхідно наз­начити хворій?

А. рН-метрію шлунку.

В. Аналіз кала на скриту кров.

С. Контрастне рентгенологічне дослідження (холецистографію).

Д. Пробу Зимницького.

Е. Аналіз сечі по Нечипоренко.

 

78. Хворого Г., 50 р., турбує біль у правому підребір’ї. Раніше не лікувався.

При поступленні: жовтяниця шкіри та склер, інтен­сивний шкірний свербіж. Зовнішньо-печінкових ознак немає. Печінка виступає на 5 см із-під підребір’я по середньоключичній лінії. Селезінка біля краю ребер­ної дуги.

Біохімічний аналіз крові: білірубін-102мкмоль/л. Після обстеження хворому виставлено діагноз: вторинний біліарний цироз печінки.

Які допоміжні інструментальні методи дослідження необхідно призначити хворому?

А. Гастродуоденоскопію.

В. Ультразвукове дослідження печінки та селезінки.

С. Рентгенографію ШКТ.

Д. Фракційне дослідження секреторної функції шлунку.

Е. Дуоденальне зондування.

 

79. Хворий 42 років скаржиться на болі в правому підребір’ї, нудоту, блювання, які з’явилися після при­йому жирної їжі. Лейкоцити крові 10,6х10⁹/л, діастаза сечі 64 ОД. Ваш діагноз?

А. Гострий холецистит.

В. Гострий аппендицит.

С. Перфоративна язва шлунку або 12-палої кишки.

Д. Гострий перитоніт.

Е. Гострий панкреатит.

 

80. Хворий знаходиться на стаціонарному обстеженні з підо­зрою на рак шлунку.

Який із нижчеперерахованих методів дослід­жен­ня являється найбільш інформативним для постановки діагнозу?

А. Фіброгастродуоденоскопія.

В. Фіброгастродуоденоскопія з прицільною біопсією.

С. Прицільна гастродуоденальна рентгенографія.

Д. Ультразвукове дослідження.

Е. Внутрішньошлункова рН-метрія.

 

81. При фракційному дослідженні шлункового соку у хворого виявлено гіпоацидний стан і наявність молочної кислоти у шлунко­вому соці.

Про яку патологію можуть свідчити дані показники?

А. Хронічний гастрит зі зниженою кислотоутворюючою функцією шлунку.

В. Гострий флегмонозний гастрит.

С. Хронічний ерозивний гастродуоденіт.

Д. Рак шлунку.

Е. Хвороба Крона.

 

82. Хвора скаржиться на метеоризм, бурчання в черевній порожнині, розлади дефекації (закрепи часто змінюються проно­сами); поганий апе­тит. При лабора-торному дослідженні калу виявлено багато неперетравлених м’язових волокон. Як називаєть­ся цей симптом?

А. Стеаторея.

В. Креаторея.

С. Дісменорея.

Д. Странгурія.

Е. Булемія.

 

83. Хворий скаржиться на інтенсивні болі в епігастральній області, які виникають через 15 - 20 хвилин після прийому їжі. Болі нерідко на­стільки інтенсивні, що для полегшення свого стану хворий викликає штучне блювання. Крім того, хворого турбує печія, відрижка кислим, втрата ваги тіла (за останні 2 тижні - на 3,5 кг). В анамнезі вираз­кова хво­роба. Для якого патпроцесу характерні вищезгадані скарги?

А. Гострого гастриту.

В. Виразкової хвороби шлунку.

С. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки.

Д. Пілороспазму.

Е. Пілоростенозу.

 

84. У хворого із вперше виявленою виразкою при обстеженні було виявлено Helicobacter pylori, в зв’язку з чим проведено специфічну схему лі­кування інфекції і через 4 тижні хворий викликаний для вирішення питання повної ерадикації (знищення).

Який показник рН є оптимальним для проведення ерадикації Helicobacter pylori?

А. рН 1,8-2,2.

В. рН 0,9-1,0.

С. рН 3,5-4,5.

Д. рН 5,0-6,0.

Е. рН 7,0-7,2.

 

85. У хворого 54 років після вживання алкоголю та жирної їжі з’я­вилась біль у правому підребір’ї. На третій день з’явилася жов­тяниця шкіри. Направлений на консультацію і госпіталізований.

Об’єктивно: зріст 164 см, вага 90 кг. Виражена жовтяниця шкіри, склер та твердого піднебіння. Розши­рення підшкірних та вен передньої черевної стінки. Визначається вільна рідина в черевній порожнині. Печінка виступає із-під реберної дуги на 10 см, помірно щільна, не болюча, край гострий. Селезінка щільної консистенції, виступає із-під реберної дуги на 7см. На сканограмі – з ⁹⁹Тс отримано зображення великої печінки та селезінки. На ангіограмі - хронічне дифузне ураження печінки (цироз печінки), портальна гіпертензія.

Який механізм утворення асциту при циррозі печінки?

А. Збільшена гідрофільність тканин.

В. Гіпопротеїнемія, портальна гіпертензія.

С. Серцево-судинна недостатність.

Д. Запалення очеревини.

Е. Олігурія.

 

86. Хвора 45 років звернулася до лікаря зі скаргами на болі в правому підребір’ї, які виникають через 3-4 години після жир­ої їжі,гіркий присмак в роті.

Об’єктивно: під час огляду черева відмічається здуття у верхній його половині. Пальпаторно – виражена болючість в ділянці жовчного міхура. Печінка не збільшена. Дані ехографії жовчного міхура та печін­ки, фракційного дуоденального зондування дають можливість виставити діагноз: хронічний холецистит. Яка тривалість “часу закритого сфінктера Одді” в нормі?

А. І-2,5 хв.

В. 3-8 хв.

С. 9-11 хв.

Д. 12-І5 хв.

Е. > 20 хв.

 

87. В ургентному порядку поступила хвора К. з вираженим нападом болю в правому підребір’ї, який іррадіює в праве плече, праву лопатку. Після обстеження хворій виставлено діагноз: жовчно-кам’яна хвороба.

Яке ускладнення може бути при ЖКХ?

А. Анасарка.

В. Серцево-судинна недостатність.

С. Кахексія.

Д. Анемія.

Е. Водянка або емпієма жовчного міхура.

 

88. Хворий К., 34 р., в ургентному порядку завезений в лікарню з кровотечею із прямої кишки.

Об’єктивно: живіт збільшений в розмірах (“живіт жаби”). Позитивний симптом флюктуації.

Коли буває “жаб’ячий” живіт?

А. При перитоніті.,

В. При ожирінні.

С. При вагітності.

Д. При метеоризмі.

Е. При асциті.

 

89. Хворий П., 48 років, скаржиться на слабкість, поганий апетит, головокружіння, неприємний присмак у роті, нудоту, відчуття перепов­нення і розпирання в надчеревній ділянці, схильність до поносу. Харчується нерегулярно.

Огляд: язик обкладений у кореня білим нальотом. Шкірні покрови і ви­димі слизові бліді. Живіт м’який, болючий при пальпації в надчеревній ділянці. Пульс-90 уд.за хв. Аналіз крові: ер.-3,2х10¹²/л., Нв.-62 г/л, кольоровий показник-0,58, ШОЕ-1О мм/год. Сироваткове залізо 6,4 мкмоль/л. Рентгеноскопія шлунку: складки слизової оболонки згладжені.

Яка кислотоутворююча функція характерна для даного захворювання?

А. Знижена.

В. Відсутня.

С. Підвищена.

Д. Незначно підвищена.

Е. Збережена.

 

90. У хворого Н., 45 років, на сканограмі з ⁹⁹Тс отримано зображення великої печінки та селезінки.

При ангіографічному дослідженні печінки - хронічне дифузне ура­ження печінки (цироз печінки), портальна гіпертензія.

В яких межах коливається вміст загального білірубіну в сироват­ці крові у даного хворого?

А. 0 - 1,6 мкмоль/л.

В. Вище 20,5 мкмоль/л.

С. 20,6 - 40,5 мкмоль/л.

Д. І,7 - 20,5 мкмоль/л.

Е. 40,6 - 60,5 мкмоль/л.

 

91. Як відомо, деякі захворювання являються передраковими. Тому хво­рі з такими станами підлягають обов’язковій диспансеризації з періодичним проведенням повного клінічного обстеження.

Яке з нижче­перерахованих захворювань не являється передраковим станом?

А. Виразкова хвороба шлунку.

В. Виразкова хвороба 12-ти палої кишки.

С. Атрофічно-гіперпластичний гастрит.

Д. Поліпоз шлунку.

Е. Перніціозна анемія.

 

92. При медичному профогляді хворий забажав, щоби йому провели аналіз шлункового соку. Результати аналізу не дали ніяких відхилень від норми.

Які нормальні показники кислотності шлункового соку у здорової людини?

Вільна НСІ Загальна кислотність

А. 10 - 20 т.од. 20 - 40 т.од.

В. 20 - 40 т.од. 40 - 60 т.од.

С. 10 - 40 т.од. 30 - 70 т.од.

Д. 0 10 - 20 т.од.

Е. 40 - 60 т.од, 40 - 90 т.од.

 

93. Хворий лікується в гастроентерологічному відділенні з приводу хронічного ентероколіту. В анамнезі жовчно-кам’яна хвороба, хронічний вторинний панкреатит, дизентерія. При лабораторному дослідженні калу виявлено: калові маси жирні, у калі багато неперетравлевих крапельок жиру.

Як називається цей симптом?

А. Стеаторея.

В. Креаторея.

С. Анорексія.

Д. Булемія.

Е. Диспротеїнемія.

 

94. Хворий скаржиться на тупі і гострі болі в епігастральній облас­ті і в мезогастрії, які можуть залежати і можуть не залежати від прийому їжі; печію, відрижку кислим, метеоризм, закреп. При досліджен­ні кислотоутворюючої функції шлунку виявлено, що внутрішньошлункові показники рН дорівнюють–у тілі шлунку-1,0; у антрумі-1,8; ендоскопічно-складки слизової гіпертрофовані, особливо в антральному відділі шлунку.

Про яку патологію свідчать такі дані?

А. Гострий гастрит.

В. Хрон. гастрит тип А.

С. Хрон. гастрит тип В.

Д. Хрон. гастрит тип С.

Е. Хворобу Менетріє.

 

95. Хвора 35 р., звернулася до лікаря з скаргами на болі в правому підребір’ї, які виникають через 3-4 години після жир­ої їжі, гіркий присмак в роті.

Об’єктивно: під час огляду черева відмічається здуття у верхній його половині, виражена болючість в ділянці жовчного міхура. Жовчний міхур пальпується. Печінка не збільшена. Дані ехографії жовчного міхура та печінки, фракційного дуоденального зондування дають можливість виставити діагноз: хронічний холецистит. Який нормальний об’єм порції «В» при дуоденальному зондуванні?

А. 20-30 мл.

В. 50-60 мл.

С. 70-80 мл.

Д. 80-90 мл.

Е. 100 мл.

 

96. Хвора Н., 35 р., в ургентному порядку поступила в лікарню з нападом сильного болю в правому підребір’ї, що іррадіює в праве плече, праву лопатку.

Після об’єктивного обстеження у хворої попередньо виставлено діагноз: жовчно-кам’яна хвороба.

Який лабораторно-інструментальний метод дослідження Ви приз­начите хворій для підтвердження діагнозу?