Е. Тріада: еозинофіли, спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена.

 

13. Хворий К., стан якого уже півтора тижня важкий - га­рячка, задишка, болі в правій половині грудної клітини, кашель, температуру - 39°С. Після виді­лення харкотиння “повним ротом” став почувати се­бе краще, однак продовжують турбувати кашель з великою кількістю харкотиння, що краще відходить при положенні хворого на лівому боці, біль і ремітуюча гарячка. Якого характеру харкотиння буде виділятися у хворого?

А. Слизисте.

В. Слизисто-гнійне.

С. Слизисто-серозно-гнійне.

Д. Гнійне.

Е. Кров’янисте.

 

14. В терапевтичне відділення поступив хворий К., 36 років. При огляді відмічається акроціаноз, пальці у вигляді “барабанних паличок”, нігті у формі “годинникових скелець”. Грудна клітка емфізематозної форми, права її половина відстає в акті дихання. Перкуторно - короб­ковий звук. Аускультативно - жорстке дихання, сухі та вологі дрібно- та середньопухирчаті хрипи.

В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. Харкотиння “повним ротом” переважно зранку характерно для:

А. Туберкульозу легенів.

В. Бронхоектатичної хвороби.

С. Вогнищевої пневмонії.

Д. Долевої пневмонії.

Е. Гострого бронхіту.

 

15. Хворий Т., 38 років поступив у лікарню для обстеження. Дані об’єктивного обстеження та додаткових методів свідчать про бронхоектатичну хворобу. Який додатковий метод дослідження найінформативніший для постановки діагнозу?

А. Флюрографія.

В. Аналіз харкотиння.

С. Плевральна пункція.

Д. Бронхографія.

Е. Визначення ЖЄЛ.

 

16. Хворий П. протягом 8 років скаржиться на кашель з виділенням близько 100 мл гнійного харкотиння за добу з домішками крові. Протягом останніх трьох діб відмічається підвищення температури до 38ºС. Об’єктивно: при аускультації у задньо-нижніх відділах обох легень прослуховуються середньо- та великопухирчаті хрипи, кількість яких значно зменшується після відкашлювання. Загальний аналіз крові: ер. 4,2х10¹²/л, Нв – 140 г/л, лейкоцити – 10,8х10⁹/л, ШОЕ – 20 мм/год. На оглядовій рентгенограмі визначаються множинні кільцеподібні тіні. Яке дослідження має вирішальне значення для встановлення діагнозу?

А. Оглядова рентгенографія органів грудної клітки.

В. Бронхографія.

С. Бронхоскопія.

Д. Комп’ютерна томографія.

Е. Рентгентомографія.

 

17. Хворий 25 років, скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, відсутність апетиту, сильне потовиділення, після 7-денної постійної лихоманки під час нападу кашлю відійшло 150 мл харкотиння жовтого кольору. Об’єктивно: температура – 38,7ºС; ЧДР – 22 у хв.; пульс-96 у хв.; АТ – 110/70 мм рт. ст. Рентгенологічно: зліва – тінь круглястої форми з чіткими межами, з ділянками просвітлення у центрі. Яка аускультативна ознака найбільш вірогідно вкаже на патологію у даного хворого?

А. Амфоричне дихання.

В. Дрібнопухирчасті звучні хрипи.

С. Крепітація.

Д. Бронхіальне дихання.

Е. Дрібнопухирчасті незвучні хрипи.

18. У хворого, що лікується з приводу крупозної пневмонії, при покращенні стану хворого та зміні дихання з бронхіального на змішане везикуло-бронхіальне лікар почув крепітацію.

Яка рентгенологічна картина спостерігається при крупозній пневмонії?

А. Затемнення цілої долі.

В. Підсилення перибронхіального рисунку.

С. Розширення коренів.

Д. Затемнення дольок і підсилений перібронхіальний рисунок.

Е. Затемнення цілої легені.

 

19. До дільничного лікаря звернувся хворий зі скаргами на субфебрильну гарячку в межах 37,3-38°С, кашель з незначним виділенням харкотиння слизистого характеру, болі в грудній клітці, більш виражені при кашлі в нижніх відділах легень, пітливість, слабість. Захворювання почалося гостро після пе­реохолодження.

Об’єктивно: частота дихання 18 в 1 хв. Голосове тремтіння незмінене. Перкуторно - ясний легеневий звук, поля Креніга і рухомість легеневого краю в межах норми. Аускульта­тивно прослуховується жорстке дихання, сухі дис­кантові гудячі і дзижчаті хрипи, поодинокі не звучні хрипи. Де і коли утворю­ються сухі хрипи?

А. В альвеолах.

В. При швартах.

С. В бронхах при в’язкому ексудаті та спазмах бронхів.

Д. В порожнинах в легеневій тканині.

Е. В бронхах при рідкому запальному ексудаті.

 

20. Хвора Н., поступила в терапевтичне відділення відділко­вої лікарні у важкому стані.Захворіла гостро. Ввечері почався сильний озноб, гарячка протягом короткого часу піднялася до 40⁰ С, з’явився колючий біль при диханні в правій половині груд­ної клітки, задишка, профузне потіння і слабість.В анамнезі двічі хворіла пневмонією у важкій формі. Об’єктивно: на губах - герпетичний висип, га­рячковий румя­нець більш виражений справа, задишка, пітливість. Температура -39⁰ С, тахікардія. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Частота дихань- 36 за І хв. Об’єктивно виявляється синдром ущільнення легеневої тканини. Який етіопатогенез роз­вит­ку запального процесу при кру­позній пневмонії?

А. Авітаміноз і ослаблення організму.

В. Застійні явища в легенях.

С. Переохолодження організму.

Д. Гіперергічна реакція на повторне попадання збудника при зниженні загальної реактивності організму.

Е. Підвищення імунологічної реактивності.

 

21. Хвора 40 років, захворіла 3-4 тижні тому (початок за­хво­рювання не може встановити), коли почали турбувати кашель, лихоманка, задуха. При огляді грудна клітка звичайної форми. Пальпаторно - голосове тремтіння не змінене. Перкуторно - зліва нижче кута лопатки площею 5 см² притуплений перкуторний звук. Аускультативно: зліва дзвінкі вологі хрипи на дуже малій ділянці легені.

Рентгенологічно: зліва у нижньому відділі легень нерізке затемнення в діаметрі 2 см. Ваш діагноз?

А. Вогнищева пневмонія.

В. Крупозна пневмонія.

С. Трахеобронхіт.

Д. Гострий бронхіт.

Е. Хронічний бронхіт.

 

22. Хвора З., поступила в терапевтичне відділення від­ділкової лікарні у важкому стані. Захворіла гостро після переохолодження. Увечері почався сильний озноб, гарячка протя­гом короткого часу піднялася до 40⁰ С, з’явився колючий біль при диханні в правій половині груд­ної клітки, задишка, профузне потіння і слабість.Об’єктивно: на губах - герпетичний висип, га­рячковий румянець більш виражений справа, задишка, пітливість. Темпе­ратура - 39⁰ С, тахікардія. Права половина грудної клітки від­стає в акті дихання. Частота дихань- 36 за І хв. Об’єктивно виявляється синдром ущільнення легеневої тканини. Діагностовано крупозну правосторонню нижньодольову пневмонію. Які можливі ускладнення цього захворювання?

А. Розвиток абсцесу легень.

В. Розвиток хронічного бронхіту.

С. Формування вади серця.

Д. Інсульт.

Е. Все вище перераховане.

 

23. У пульмонологічне відділення поступив пацієнт зі скар­гами на напади ядухи, що з’явилися на фоні повного здоров’я, піс­ля сінокосу. Напади характеризуються затрудненим видохом, свистячими і дзижчатими хрипами на відста­ні, малопродуктивним кашлем із в’язкою шкловидною мокротою, зменшуються як тільки він припиняє контакт з сіном. У анамнезі - хронічний бронхіт.

Об’єктивно: бронхообструктивний синдром на фоні нападу ядухи. Поза нападами патології не має. Ваш попередній діагноз?

А. Бронхіальна астма.

В. Загострення хронічного бронхіту.

С. Гостре респіраторне вірусне захворювання.

Д. Гострий бронхіт.

Е. Алергічний риніт.

 

24. Хворий скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, кашель з харкотинням типу «малинового желе», задишку, слабкість. Хворіє на протязі останнього року. За останні два місяці схуднув на 10 кг. Про що слід подумати в першу чергу?

А. Абсцес легенів.

В. Вогнищеву пневмонію.

С. Бронхоектатичну хворобу.

Д. Рак легень.

Е. Туберкульоз легень.

 

25. Хворий на протязі кількох років періодично скаржиться на кашель вранці з помірною кількістю слизового харкотиння, експіраторну задишку. Палить давно, багато. Перкуторно над легенями коробковий звук. Що буде вислуховуватись у хворого?

А. Розсіяні сухі хрипи.

В. Крепітація.

С. Вологі хрипи.

Д. Послаблене везикулярне дихання з одного боку.

Е. Амфоричне дихання.

 

26. Хворий 61 року скаржиться на виражену ядуху, кашель, затруднене виділення харкотиння слизового характеру в незначній кількості. Страждає хронічним бронхітом та гіпертонічною хворобою. Хворий гіперстенічної будови, шийні вени набухлі, ціаноз; сидить обпершись на спинку стільця. Погіршення стану відмічає після контакту з лаком до деревини. Аускультативно: дихання в легенях жорстке, послаблене, з різнопухирчатими сухими хрипами. Яке ймовірне захворювання у даного хворого?

А Гіпертонічний криз.

В. Серцева астма

С. Гострий плеврит.

Д. Бронхіальна астма.

Е. Хронічний обструктивний бронхіт.

 

27. У хворої 30 років, яка страждає на бронхіальну астму, після відміни преднізолону з приводу високого артеріального тиску розвився астматичний стан. Об’єктивно: ціаноз обличчя, ЧДР-34 на хвилину. Над легенями жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи, видих дещо подовжений. Над окремими ділянками легень дихання не вислуховується. ЧСС=пульс=106 на хвилину, АТ 170/100 мм рт. ст. Що спричинило такий стан?

А. Наявність рідини у плевральній порожнині.