В. Підвищення АТ до 160/95 мм. Рт. Ст.

С. Підвищення АТ до 120/90 мм.рт.ст.

Д. Підвищення АТ до 120/80 мм.рт.ст.

Е. Підвищення АТ до 130/95 мм.рт.ст.

 

80. Хворий В., 39 років госпіталізований з приводу інфаркту міокарду. Які можливі зміни у перші 7-14 днів у загальному аналізі крові при цьому?

А. На 2-3 добу - лейкоцитоз, зсув формули ліворуч, ШОЕ-нормальне. На другий тиждень хвороби лейкоцитоз зменшується, а ШОЕ збільшується.

В. На 2-3 добу-лейкоцитоз, ШОЕ збільшується. На другий тиждень хвороби - лейкоцитоз зменшується, ШОЕ-нормальне.

С. На 2-3 добу-лейкопенія, ШОЕ збільшується. На другий тиждень хвороби - лейкоцити і ШОЕ в межах норми.

Д. Істотних змін не відбувається.

Е. Зсув лейкоцитарної формули вправо.

 

81. Хвора К., 34 роки, скаржиться на болі в ділянці серця колючого характеру, що посилюється при вдосі, запрокидуванні голови, задишку. Хворіє протягом 2 тижнів. Об’єктивно: ортопноє, обличчя одутловате, бліда шкіра з ціанотичним відтінком, набухання яремних вен. Границі серця розширені вліво і вправо. Тони серця глухі. Печінка у края реберної дуги. АТ-100/80 мм.рт.ст., пульс - 98 уд/хв., ритмічний, слабого наповнення. Які додаткові методи обстеження необхідно провести хворому?

А. Рентгенографію та ехокардіографію.

В. Лапароскопію.

С. Ангіографію судин серця.

Д. Радіонуклідну вентрикулографію.

Е. УЗО органів черевної порожнини.

 

82. Хвора С., 38 років, скаржиться на періодичні озно-би, піт­ливість, загальну слабість. Об’єктивно: температура тіла -37,4⁰С, шкіра кольору “кава з молоком”, на слизових є дрібні крововиливи. На пальцях рук є вузлики червоного кольору. Тони серця приглушені, діастолічний шум над аортою. Селезінка збільшена. Печінка у края реберної дуги.

Які лабораторні обстеження треба провести хворому для підтвердження діагнозу?

А. Загальний аналіз крові, біохімічнии аналіз крові, посів крові на стерильність, формолову пробу.

В. Загальний аналіз сечі, біохімічнии аналіз крові, посів крові на стерильність.

С. Визначення церулоплазміну в крові, загальний аналіз сечі.

Д. Цукор крові, іони крові (калій, кальцій, натрій,

хлор).

Е.Все перераховане.

 

83. До хворого, який страждає на стенокардію викликали лікаря.

Яка поведінка характерна для хворого під час приступу стенокардії?

А. Хворий займає положення ортопное.

В. Застиває на місці.

С. Рухливе та мовне збудження.

Д. Приймає теплу ванну.

Е. Старається в ліжку зайняти зручне положення.

 

84. Хвора 47 років, поступила в лікарню з скаргами на головні болі, головокружіння, миготіння перед очима. Протягом останніх 9 років відмічалось підвищення АТ до 200/110 - 210/120 мм.рт.ст. При огляді стан задовільний. Дихання везикулярне. Перкуторно гра­ниці серця збільшені вліво. Аускультативно ритм серця правильний. Пульс 68 уд/хв. АТ-200/105 мм.рт.ст. Загальний аналіз крові без патології. Загальний аналіз сечі: питома вага -1018, білок-0,0ЗЗг/л. Проба Зимницького: питома вага 1010-1025, денний діурез - 600 мл., нічний - 400 мл. Проба Нечипоренко - лейкоцити -500, еритроцити - 0. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії лівого шлуночку. Які необхідно зробити ще обстеження для уточнення діагнозу?

А. УЗО органів черевної порожнини.

В. Обстеження очного дна.

С. Визначення основного обміну.

Д. Колоноскопія.

Е. Ректороманоскопія.

 

85. У терапевтичне відділення поступив хворий К., 30 років з діагнозом: стеноз гирла аорти. Під час огляду - різка блідість шкіри, пульсація у ІІ-му міжребір'ї праворуч біля грудини. Пальпаторно верхівковий поштовх у У-му міжребір'ї, зміщений ліворуч, розли­тий, високий, піднімаючий, резистентний, відмічається систолічне дрижання у ІІ-му міжребір'ї праворуч. Перкуторно зміщення лівої межі відносної серцевої тупості назовні.

Які очікуєте аускультативні дані при цій ваді серця?

А. М'який, дуючий, убуваючий систолічний шум на аорті.

В. Грубий, скребучий систолічний шум на аорті.

С. Акцент II тону на аорті.

Д. Акцент II тону на легеневій артерії.

Е. Голосний хлопаючий І тон.

 

86. В поліклінічне відділення звернулася хвора Ш. зі скаргами на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку, біль і відчуття тяжкості в правому підребір'ї, набряки, збільшення черева в розмірах. Дані об'єктивного обстеження та фонокардіограми свідчать про недостат­ність трьохстулкового клапану.

Що можно побачити при огляді хворого при даній ваді серця?

А. Позитивний венний пульс, пульсацію печінки.

В. "Танець каротид".

С. Симптом Мюссе.

Д. Симптом Квінке.

Е. Симптом "мертвого пальця".

 

87. У хворого Е., у 37 р. діагностований стеноз гирла аорти. Хворий на момент огляду скарг не має. При об’єктивному обстеженні виявлено: І тон послаблений на верхівці серця, ІІ тон ослаблений над аортою.

Який шум характерний для цієї вади?

А. Систолічний на верхівці серця.

В. Діастолічний у ІІ міжребір’ї справа біля грудини.

С.Систолічний у ІІ міжребір’ї справа біля грудини.

Д. Діастолічний на верхівці серця.

Е. Протодіастолічний у т. Боткіна-Ерба.

 

88. Хворий 52 років, скаржиться на головні болі, погіршення пам’яті, безсоння, іноді турбують пекучі болі за грудиною, які іррадіюють у ліву руку, тривають 5-7 хв. Холестерин - 6 ммоль/л, загальні ліпіди - 7 ммоль/л. Які судини переважно уражаються при даному захворюванні?

А. Великі артерії еластичного типу.

В. Великі вени.

С. Мілкі вени еластичного типу.

Д. Всі судини.

Е. Тільки судини мікроциркуляторного русла.

 

89. Хвора К., 43 роки, скаржиться на задишку, серцебиття під час фізичного навантаження. Об’єктивно: виражений facies mitralis, акро­ціа­ноз. На верхівці - діастолічне тремтіння. Границі серця зміщені вверх і праворуч. І тон хлопаючий на верхівці, після ІІ тону на верхівці вислуховується додатковий тон (“ритм перепілки”). Який пульс буде у даної хворої?

А. Pulsus dеfficiens.

B. Pulsus differens.

C. Pulsus сeler.

Д. Pulsus magnus.

E. Pulsus altus.

 

90. В терапевтичне відділення поступив хворий К., 56 років з больовим синдромом в ділянці серця. Після об'єктивного обстеження та додаткових методів дослідження виставлено дігноз: стенокардія напруги.

Про яку тривалість болевого приступу можна говорити у да­ного хворого?

А. Годинами, днями.

В. Від кількох секунд до 15-30 хвилин.

С. Одну - дві хвилини.

Д. П’ять - десять хвилин.

Е. Від 10 хвилин до півгодини.

 

91. Хворому П., 49 років виставлено діагноз інфаркту міокарду. Які потрібно призначити аналізи, що будуть свідчити про некротич­ний процес в міокарді.

А. Альфа-амілаза.

В. Діастаза.

С. Лужна фосфатаза.

Д. Холінестераза.

Е. Лактатдегідрогеназу та її ізоферменти.

92. В кардіологічне відділення поступила хвора П., 67 р. з скар­гами на болі за грудиною, які віддають в обі руки, шию, спину, то посилюються, то послаблюються.

В анамнезі - працювала касіром, вела малоактивний спосіб життя. Після об'єктивного обстеження та даних рентгенографії виставлено діагноз атеросклероз аорти.

Які рентгенологічні дані при даній патології?

А. Збільшення серця вліво за рахунок лівого шлуночка.

В. Випинання дуги легеневої артерії, гіпертрофія правого шлуноч­ка.

С. Серце має виражену талію, тобто різкий кут між судинним пучком та лівим контуром серцевої тіні.

Д. Гіпертрофія правого шлуночка.

Е. Аорта випрямлена, подовжена, розширена.

 

93. Хворий К. 45 р., проходив диспансеризацію. При огляді хво­рого - блідість шкіри, пульсація сонних, під-ключичних, плечевих арте­рій, одночанно видно ритмічне похитування голови. Дані пальпації, пер­ку­сії та аускультації свідчать про недостат­ність аортального клапану. При яких захворюваннях патологічний процес пошкоджує саму аорту?

А. При сифілісі та атеросклерозі.

В. При ревматичному ендокардиті.

С. При септичному ендокардиті.

Д. При гіпертонічній хворобі.

Е. При інфаркті міокарда.

 

94. Хворий К., 33 роки поступив у терапевтичне відділення для обсте­ження. При огляді відмічається блідість шкіри і слизових оболо­нок, посилена пульсація артерій ("танець каротид"), симптом Мюссе, пульсація язичка, ритмічне розширення та звуження зіниці - симптом Ландольфі, капілярний пульс - симптом Квінке. Дані пальпації, пер­кусії, аускультації та ФКГ свідчать про недостатність аортального клапану. Який АТ буде у хворого з даною вадою серця?

А. Високий систолічний.

В. Високий діастолічний.